Browsing by Author "Чернігівська, Світлана Анатоліївна"

Now showing 1 - 4 of 4

Здоров’язбережувальні фізкультурно-оздоровчі компетентності як важлива умова забезпечення та поширення високого рівня громадського здоров’я
(Запорізький державний медичний університет, Запоріжжя, 2024) Гурєєва, А. М.; Приходько, Володимир Васильович; Шевяков, Олексій Володимирович; Чернігівська, Світлана Анатоліївна; Вілянський, Володимир Миколайович; Черепок, О. О.
UKR: За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, метою дій, що спрямовані на зміцнення громадського здоров’я, є забезпечення умов, які дають змогу людям залишатися здоровими та сприяють зміцненню здоров’я і благополуччя, запобігають погіршенню здоров’я. Однак у засадничих документах не схарактеризовано місце здоров’язбережувальних фізкультурно-оздоровчих компетентностей людини у системі спільних зусиль. Мета роботи – обґрунтувати доцільність і місце здоров’язбережувальних фізкультурно-оздоровчих компетентностей особи як умови забезпечення та поширення високого рівня громадського здоров’я в Україні. Матеріали і методи. Дослідження організовано в Придніпровській державній академії фізичної культури і спорту, Українському державному університеті науки і технологій, Національному технічному університеті «Дніпровська політехніка» (м. Дніпро) і Запорізькому державному медико-фармацевтичному університеті. Використали такі методи теоретичного дослідження: вивчення й узагальнення даних вітчизняних і закордонних офіційних джерел, наукової літератури, а також методи абстрагування, аналізу та синтезу, індукції та дедукції. Результати. Концептуальні засади та дидактична технологія фізкультурної освіти непрофесійної спрямованості людини (НпФО) з акцентом на посилення загальнокультурної складової освітнього компоненту «Фізичне виховання» у вищій школі спрямовані на ліквідацію недоліків, що вже є. Забезпечена педагогічною технологією НпФО сприяє формуванню оптимального стану здоров’я. Система дієвих педагогічних механізмів НпФО істотно відрізняється від надання інформації про здоров’я, що є предметом вивчення сучасної валеології. В цьому контексті актуальним є розвиток концептуальних напрямів творчої валеології як підтримки творчості особи у безпечному впливі на здоров’я, а саме формування в закладах вищої освіти засадничих знань про здоров’я. Висновки. Запропонована система педагогічних механізмів, що суттєво відрізняються від просто надання інформації про здоров’я людини як користь / шкоду впливів і дій, як це відбувається в межах валеології. Це є передумовою до формування та розвитку творчих концепцій сучасної валеології на основі вдосконалення культурних і практичних складових освітнього компонента «Фізичне виховання» в умовах закладу вищої освіти для фахівців, які дбають про стан власного здоров’я, зі спеціальностей, що належать до цивільних. Нині основна діяльність більшості випускників закладів вищої освіти – не фізична, а інтелектуальна, і тому надалі впровадження підходів, що пов’язані з професійно-прикладною фізичною підготовкою до фахової діяльності, вважаємо недоцільним.
Обґрунтування потреби освітньої складової «фізичного виховання» здобувачів вищої освіти (історичний аспект)
(ГО «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2022) Приходько, Володимир Васильович; Дзюбенко, Микола Іванович; Чернігівська, Світлана Анатоліївна
UKR: Хоча з певним запізненням, визначення змісту і спрямованості «Фізичного виховання» було включено до порядку денного актуальних наукових і практичних проблем, оскільки ця дисципліна здатна розвинути ряд життєво важливих для людини компетентностей. Мета статті – показати перспективи розвитку фізичного виховання у вищій школі за рахунок удосконалення освітньої складової цієї дисципліни на основі наукових досліджень, які проводилися ще до розпаду колишнього СРСР. Методи дослідження: аналіз літератури, реферування, аналіз і синтез, індукція, дедукція, ідеалізація та узагальнення. Результати. У статті на прикладі професій інженерного типу доведено, що у закладах вищої освіти, освітньою метою яких є забезпечення якісної профільної підготовки фахівців широкої кваліфікації, фізичне виховання є цілком обґрунтованим і відповідає цільовим очікуванням суспільства за умови, що ця дисципліна забезпечує не лише розвиток фізичних якостей, але й оволодіння основами фізичної культури. Показано, непрофесійна фізкультурна освіта – це досить глибоке опанування досягненнями у галузі фізичної культури, при якому на основі нових актуалізованих цінностей і мотивів, а також самовизначення до турботи про себе на основі отриманих компетентностей творча особистість набуває здатності до пошуку та застосування різноманітних засобів фізичної культури, необхідних їй в нових умовах. Висновки. Очевидно, що ті підходи професійно-прикладної фізичної підготовки, які по суті спрямовані на виконання компенсаторної функції фізичного виховання, виявилися непрактичними для підготовки фахівців широкого профілю. Орієнтуючись лише на загальну фізичну підготовку та прикладну фізичну підготовку, фізичне виховання студентів не справляє глибокого впливу на свідомість сучасних спеціалістів. Звичні підходи не здатні вплинути на формування способу життя та розвиток особистості щодо її самодостатності у застосуванні засобів фізичної культури.
Покращення стану фізичної культури і спорту в громадах під час війни і повоєнного відновлення
(Український державний університет ім. Михайла Драгоманова, Київ, 2024) Приходько, Володимир Васильович; Дзюбенко, Микола Іванович; Чекмарьова, Наталя Григорівна; Чернявська, Олена Анатоліївна; Чернігівська, Світлана Анатоліївна
UKR: Статтю присвячено актуальній темі покращення сфери фізичної культури і спорту на місцевому рівні під час війни Росії проти України і у ході повоєнного відновлення. Опитано 57 фахівців (інструкторів фізкультури сільських об’єднаних територіальних громад і директорів ДЮСШ). Отримані відповіді, які визначають їхні переваги щодо ряду можливих дій. Виконане порівняння переваг щодо двох груп вказаних фахівців. Встановлена закономірність, що фахівці ВФСТ «Колос» оцінюють запропоновані ініціативи у довготривалій перспективі, тоді як директори ДЮСШ мають більше досвіду і краще розуміють місцеві реалії, що змушує їх діяти більш обережно і критично щодо нових підходів. Обидві групи загалом підтримують ідеї розвитку фізичної культури в умовах війни, але підходять до їх оцінки з різних точок зору.
Психофізіологічні складові діяльності операторів атомних електростанцій як чинник аварійності в умовах загрози соціальної катастрофи
(Дніпропетровська медична академія МОЗ України, Дніпро, 2023) Шевченко, Олександр А.; Шевяков, Олексій Володимирович; Корнієнко, Вікторія В.; Бурлакова, Ірина Анатоліївна; Славська, Яніна Анатоліївна; Жигайло, Наталія І.; Вакулик, Вячеслав В.; Остапенко, Ігор Сергійович; Герасимчук, Олександр А.; Дорошенко, Е. Ю.; Приходько, Володимир Васильович; Чернігівська, Світлана Анатоліївна; Івченко, Оксана М.; Тихонович, Вікторія М.; Дорогань, Сергій Б.
UKR: Мета дослідження – встановити особливості операторської праці та провідних факторів формування її психофізіологічної напруженості на атомних електростанціях в умовах загрози соціальної катастрофи у зв’язку з воєнними діями. Дослідження проводились на базі Запорізької та Хмельницької атомних електростанцій (АЕС) впродовж 2020- 2021 років. Для вивчення динаміки психофізіологічного стану операторів АЕС використано вербальнокомунікативний метод діагностики для збору відомостей про досліджуваних операторів з використанням «Google Form» та традиційні фізіологічні, психологічні та психофізіологічні методики. Проаналізовано соціально-демографічні особливості досліджуваних операторів блочного щита керування. Установлено, що серед обстежених були лише чоловіки (100%) віком 24-49 років та досвідом роботи від 4 до 20 років. Усі обстежені оператори (41 особа) – мешканці міста, із закінченою вищою освітою і сімейні. Використано методики психологічних (реактивна тривожність, cамопочуття, активність, настрій, увага), фізіологічних (кардіографія, артеріальний тиск) та психофізіологічних (простих сенсомоторних та психофізичних) досліджень для емпіричної оцінки напруженості діяльності операторів блочного щита управління АЕС. Обстежено операторів, під час чергування яких фіксувалися помилки управління та передаварійні ситуації. Установлено, що психологічні, фізіологічні та психофізіологічні реакції цих операторів супроводжуються підвищеною реактивною тривожністю, погіршенням самопочуття, зниженням активності, настрою, скороченням функціональних резервів кардіореспіраторної системи, розумової та фізичної працездатності. Ці показники розглянуто як критерії розробки режимних заходів. Запропоновано при розробці заходів щодо оптимального відбору та розстановки операторських кадрів ураховувати не тільки технологічні фактори, а й психофізіологічні особливості операторів у динаміці їхнього прояву. Функціональний стан операторів АЕС може бути оцінений за допомогою комплексу методів професійного відбору та професійної підготовки, що може привести до зменшення аварійності та зайвих витрат на перепідготовку. Очікуваними ефектами є також підвищення ефективності та якості операторської діяльності, продуктивності та надійності виконання виробничих завдань, збільшення професійного довголіття, зниження травматизму та професійно зумовленої захворюваності цих фахівців.