Browsing by Author "Шуліченко, Тетяна Сергіївна"

Now showing 1 - 11 of 11

Комунікативні стратегії і тактики лідера в романі Василя Шкляра «Характерник»
(Дніпровський національний університетт ім. О. Гончара, 2023) Корольова, Валерія Володимирівна; Шуліченко, Тетяна Сергіївна
UKR: Постановка проблеми. Вияв індивідуальної мовленнєвої поведінки – це позбавлений усвідомленого мотивування, автоматизований, індивідуальний, стереотипний вияв мовленнєвої діяльності й дискурсивного мислення конкретної мовної особистості. Комунікативне лідерство мовної особистості можливе лише тоді, коли вона посідає в колективі й суспільстві провідне місце серед інших подібних мовних особистостей, вирізняючись вищим рівнем інтелекту, міцнішою волею до діяльності, мотивацією досягати поставленої мети, високою культурою поведінки і мовної комунікації. Усе це є актуальним для персонажа роману В. Шкляра «Характерник» кошового Івана Сірка, який постає беззаперечним лідером і майстерно комунікує на різних рівнях, вправно використовуючи різні комунікативні стратегії і тактики, дотримуючись своєї лінії мовленнєвої поведінки. Метою цієї наукової розвідки є аналіз особливостей мовної особистості лідера в романі Василя Шкляра «Характерник» крізь призму вивчення комунікативної поведінки кошового Івана Сірка. Методи дослідження. У запропонованому дослідженні застосовуємо метод діалогічної інтерпретації тексту та контекстуально-інтерпретаційний метод, під яким трактуємо сукупність процедур, спрямованих на встановлення статусу тексту щодо інших текстів, його значущості в соціокультурному контексті, а також на реконструкцію авторського (комунікативного) задуму, мотивів і цілей, загального змісту, рецептивного спрямування тексту. Основні результати дослідження. Переконання як основна комунікативна стратегія комунікативного лідера є суттєвим компонентом мовленнєвого впливу, кінцева мета якого – змінити, трансформувати, оновити ставлення комуніканта стосовно того чи того питання. Загалом комунікативну стратегію переконання зреалізовано в мовній особистості лідера з використанням тактик: самопрезентації, позитивних перспектив, обіцянки, дистанціювання, заклику. Отаман як комунікативний лідер, відчуваючи настрої козаків, добирає відповідні стратегії і тактики мовленнєвого спілкування. Їхня побудова та реалізація переважно залежать від прагматичних чинників, зокрема від орієнтації в психічній, емоційній сферах адресата. Загалом про мовну особистість Івана Сірка дізнаємося лише з його комунікації з козаками. Основною запорукою авторитету козацького ватажка вважаємо успішне керування діалогічною взаємодією. Висновки і перспективи. В актуалізації комунікативних стратегій і тактик поведінки Івана Сірка виявлено індивідуальні особливості мовної особистості, які забезпечують її неповторність і формують індивідуальний тип. Комунікативна поведінка отамана змінюється залежно від ситуації. У своїй промові на віче Іван Сірко, використовуючи різні комунікативні тактики, виказував повагу до побратимів, до їхніх поглядів, акцентував на єдності, рівності, стійкості перед ворогами. Спілкуючись з козаками сам на сам, без урочистостей, кошовий поводить себе відповідно до статусу «батька» – мудрого, справедливого, суворого й авторитарного. У міжособистісній комунікації Іван Сірко не вживає улесливих звертань, не витрачає час на доведення власної думки, роз’яснення тощо, а переважно віддає накази, карає за непослух, не маючи жодного спротиву, що характеризує його як справжнього комунікативного лідера.
Мовна особистість автора VS мовна особистість персонажа: ідентичність чи розрізнення
(Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, 2023) Шуліченко, Тетяна Сергіївна
UKR: Стаття присвячена дослідженню мовної особистості персонажа художнього твору в контексті антропоцентричної парадигми лінгвістичних досліджень, які зумовили появу нового підходу до аналізу тексту, що певний час обмежувався лише граматичною і стилістичною складовою. У центрі уваги мовознавців були текстові одиниці, граматичні зв’язки, категорії, стилістичні засоби тощо. Однак, звернення до людського чинника в мові, до того, хто говорить, дало поштовх до ширшого аналізу тексту, зумовивши появу нових комунікативно орієнтованих теорій. Лінгвісти розглядають текст як акт комунікації, де центральними фігурами постають автор, читач і персонаж. Дослідження ідіостилю письменників, реконструкція їхніх мовних особистостей набули широкої популярності у наукових розвідках українських лінгвістів завдяки уможливленню не лише глибшого розуміння особливостей світосприйняття того чи того автора, відтворення авторської картини світу, а й аналізу мови, культури історичного періоду його творчості. Дослідження ж мовної особистості персонажа художнього тексту у вітчизняному мовознавстві проводилися менш активно. Вважаємо вивчення мовної особистості персонажа сучасних українських творів дуже важливим, адже той чи той твір не зможе набути популярності, якщо читач не ідентифікує себе з його героями, їхньою поведінкою, світосприйняттям, мовою, мовною поведінкою тощо. Письменник контактує із читачем через своїх персонажів. За такої організації комунікації надважливу роль відіграє їхнє мовлення, адже воно може бути розглянуте як джерело інформації як про них самих, так і про сюжет. Це особливо актуально для сучасних художніх творів, де автори мінімізують описи, власні роздуми, характеристики – усе, що уповільнює дію і, відповідно, зменшує увагу читача. Отож, саме через монологічні та діалогічні висловлювання, внутрішнє мовлення персонажів і розкривається сюжет. Аналізуючи мовлення того чи того персонажа, використовувану ним лексику, структуру продукованих ним речень, ми маємо змогу оцінити його як мовну особистість, яка хоч і пов’язана зі своїм творцем, автором, однак не тотожна йому, оскільки послуговується власним словниковим запасом, який, звісно, менший за авторський, має притаманні лише йому синтаксичні конструкції, комунікативні тактики і стратегії, картину світу, тощо. Усе це робить персонаж художнього твору цікавим об’єктом дослідження для лінгвістичних студій.
Мовна особистість жінки – лідерки у романі В. Шкляра «Маруся»: мовні та комунікативні засоби репрезентації лідерства
(Видавничий дім «Гельветика», Одеса, 2026) Шуліченко, Тетяна Сергіївна; Мірошниченко, Ірина Григорівна
UKR: Статтю присвячено дослідженню лінгвальних і комунікативних засобів актуалізації мовної особистості персонажа. Проаналізовано сучасні підходи до вивчення художнього тексту крізь призму антропоцентризму. Текст розглянуто як акт комунікації між автором, читачем і персонажем, де персонаж, користуючись різними комунікативними тактиками і стратегіями, має безпосередній вплив на читача. Переконані, що від успіху цього діалогу залежить популярність того чи того твору, оскільки сучасний читач не орієнтований на довгі описи, роздуми, філософські відступи, а взорований на динаміку сюжету, ідентифікацію себе з тими чи тими персонажами. Це спонукає авторів мінімізувати усе, що сповільнює динаміку твору, зумовлюючи докладну розробку мовної особистості персонажа. Саме так конструює бестселери сучасний український письменник В. Шкляр. Події в них доповнюються великою кількістю діалогів і полілогів, тобто репрезентуються через зовнішнє мовлення персонажів. Внутрішнє мовлення використано для екскурсів у минуле, але обережно, щоб не зменшити інтерес читача до основних подій. Унаслідок цього вважаємо мовну особистість персонажа актуальним об’єктом дослідження для сучасних лінгвістичних студій, оскільки видається логічним, що за застосування нових підходів до створення й аналізу художнього тексту мовні особистості персонажів мають бути проаналізовані з урахуванням сучасних тенденцій. Персонаж художнього тексту у вітчизняному мовознавстві став предметом наукових розвідок пізніше, ніж автор, проте є не менш затребуваним, особливо під час аналізу історичних творів, якими славиться В. Шкляр. Конструювання мовної особистості персонажа в історичному романі вимагає від автора, не відходячи від історичних реалій, створити сучасний образ, уможлививши його діалог з читачем. Вважаємо мовну особистість Олександри Соколовської у творі В. Шкляра «Маруся» одним із найбагатогранніших мовних особистостей персонажа, оскільки вона постає як лідерка, новаторка, яскрава представниця свого народу, його традицій, а також як молода дівчина зі складною долею. Усе це робить мовну особистість цього персонажа цікавим об’єктом дослідження, оскільки використані нею комунікативні тактики й стратегії були завжди успішними та допомогли їй не лише здобути лідерство, а й утримати його.
Мовна особистість персонажа в романі В. Шкляра «Чорний ворон »
(Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, м. Кропивницький, 2019) Шуліченко, Тетяна Сергіївна
UK: У статті було проаналізовано мовну особистість персонажа в романі В. Шкляра «Чорний Ворон»; узагальнено теоретичні засади дослідження мовної особистості; визначено зв’язок мовної особистості та світосприйняття спільноти, де вона формувалася.
Національно маркована колективна мовна особистість персонажа (на матеріалі роману В. Шкляра «Характерник»)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Одеса, 2021) Шуліченко, Тетяна Сергіївна
UK: Статтю присвячено дослідженню національно маркованої колективної особистості персонажів роману В. Шкляра «Характерник», проаналізовано чинники, що безпосередньо впливають на її формування; опрацьовано різні підходи до потрактування поняття мовної особистості та сучасні тенденції його дослідження.
Репрезентація мовної особистості в сучасному романі
(Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І. Франка, Дрогобич, 2020) Шуліченко, Тетяна Сергіївна
UK: У статті проаналізовано мовну особистість персонажа в романі В. Шкляра «Тінь Cови»; узагальнено теоретичні засади дослідження мовної особистості; визначено зв’язок мовної особистості та світосприйняття спільноти, де вона формувалася. Зазначимо, що важливість аналізу мовної особистості персонажа популярних творів сьогодення важко перебільшити, адже якщо той чи інший твір здобув справжню популярність серед великої кількості людей, то він близький читачеві за світосприйняттям і, звісно, мовою, мовною поведінкою його героїв. Потрібно зауважити, що сучасні українські автори досить довго прокладали дорогу до широкого кола читачів, однак зараз можна з упевненістю говорити про збільшення інтересу публіки до творів українських письменників, одним із найобговорюваніших і найдискусійніших із яких, безперечно, є В. Шкляр. На нашу думку, одним із найкращих прикладів того, як створити яскравий персонаж, розкрити його внутрішній світ, характер, не вдаючись до широких авторських характеристик, є його роман «Тінь Сови». Проаналізувати мовну особистість персонажа цього роману В. Шкляра і є метою нашої наукової розвідки. Поставлена мета передбачає виконання таких завдань: 1) дослідити історію виникнення й вивчення поняття «мовна особистість»; 2) визначити взаємозв’язок мовної особистості та культури, філософії, світосприйняття спільноти, де вона формується; 3) виділити і проаналізувати основні риси мовної особистості персонажа роману В. Шкляра «Тінь Сови». Дослідженням мовної особистості займалися В. фон Гумбольдт, О. Потебня, Ш. Баллі, Ж. Вандрієс, І. Бодуен де Куртене, О. Якобсон та інші. Сьогодні це поняття також широко обговорюється у працях багатьох лінгвістів, зокрема, в українському мовознавстві було досліджено мовну особистість державного службовця (В. Шелудько), мовну особистість П. Куліша (Т. Должикова), Т. Шевченка (Л. Мацько) тощо. Отже, можна говорити про звернення до людського чинника в мові, тобто про антропологічний ракурс лінгвістичних досліджень в Україні. Однак поза увагою лінгвістів досі залишається мовна особистість персонажів, що зумовлює актуальність нашого дослідження.
Розвиток Soft Skills у студентів під час вивчення мовознавчих дисциплін
(Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Дрогобич, 2022) Самойленко, Валерія; Шуліченко, Тетяна Сергіївна
UKR: У статті проаналізовано сутність терміна soft skills та його актуальність для навчального процесу сьогодення. Досліджено навички, що можуть входити до аналізованого загального поняття. Обґрунтовано актуальність опанування м’яких навичок серед студентів на заняттях з мовознавчих дисциплін рідної та іноземної мов. Наведено перелік практичних прикладів завдань для розвитку таких навичок серед студентів. Синтезовано роль і значення міжособистісної ефективності та комунікаційної компетентності в конкурентоспроможності організації. Визначено, що навички усного спілкування є надзвичайно важливими в навчальному процесі, й очікуваним від випускників університетів буде розвиток потрібних м’яких компетентностей для отримання конкурентної переваги на ринку праці. Інституційні опитування доводять, що ефективність міжособистісного спілкування сприяє підвищенню продуктивності робочої сили особи та загальної продуктивності організації. Крім того, це покращує можливості найму для випускників університетів, а також сприяє швидкому просуванню в організації. У статті наголошено на нагальній потребі формування навичок усного та письмового спілкування. Під терміном soft skills розуміємо комбінацію міжособистісних, соціальних навичок, навичок спілкування, критичного мислення, рис характеру, ставлення, атрибутів кар’єри та емоційного інтелекту. Їхня принципова відмінність від hard skills – у важкості вимірювання досягнень і результатів діяльності того, хто опановує такі навички. До м’яких навичок уналежнюємо здатність до плідної комунікації, колаборації, креативного та критичного мислення. Аналізовані навички опановують лише протягом здійснення певної практичної діяльності. Інтегральною навичкою, що вдосконалюється постійно, є здатність особи до комунікації. Її можливо розвинути в таких формах діяльності, як діалог, полілог, дискусія, презентація, доповідь тощо. Тісно пов’язана з комунікативною навичкою здатність особи до колаборації, тобто опрацювання певних масивів інформації колективно. Завдання, спрямовані на розвиток здатності до колаборації, розвивають такі навички, як тайм-менеджмент, уміння планувати власну діяльність тощо. Важливою м’якою навичкою сьогодення є критичне мислення як здатність аналізувати масиви інформації, вміти ставити потрібні для розуміння правдивості даних питання тощо. Чільною навичкою є також здатність до креативного мислення, тобто створення інформації, шляхів подолання криз замість їхнього відтворення.
Рухомий рядок на телеекрані: комунікативне завдання – структура – синтаксис
(Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2025) Мірошниченко, Ірина Григорівна; Шуліченко, Тетяна Сергіївна
UKR: У статті досліджено комунікативні, структурні та синтаксичні особливості рухомого рядка на телеекрані як відносно нового жанру масмедійного дискурсу. Наукова новизна роботи зумовлена зрослим впливом масмедій на суспільну думку та необхідністю вивчення лінгвістичних аспектів писемної реалізації телемовлення. Проведений аналіз останніх наукових праць засвідчив недостатню увагу до цього явища в сучасній лінгвістиці. Метою статті є визначення комунікативного призначення, текстової організації та синтаксичних конструкцій, використовуваних у текстах рухомих рядків. Під час дослідження встановлено, що рухомий рядок має чітко виражене інформаційне завдання – лаконічно передавати важливі новини, доповнюючи основний новинний контент телепрограми. Крім того, він сприяє підтримці громадської обізнаності та виконує функцію оперативного інформування. Структурна організація цього жанру підпорядкована жорстким обмеженням екранного простору та часу демонстрації, що зумовлює використання коротких, максимально інформативних висловлень.Аналіз синтаксичних конструкцій виявив, що в текстах рухомих рядків переважають прості поширені двоскладні та односкладні речення, часто ускладнені однорідними членами для передачі декількох фактів в одному повідомленні. Крім згаданих, використовують складнопідрядні, безсполучникові речення та конструкції з різними видами зв’язку. Водночас інформаційна структура рухомого рядка є урізаною порівняно з текстом традиційної журналістської новини, оскільки вона спрямована на передачу суттєвих фактів без їхнього детального пояснення.Стаття розкриває особливості функціювання рухомого рядка на телебаченні та підкреслює його значущість у сучасному масмедійному просторі. Дослідження може стати основою для подальшого вивчення жанрових і прагматичних характеристик цього виду тексту в межах медіалінгвістики.
Чинники формування мовної особистості жінок і чоловіків: діахронічний аспект
(Дніпровський національний університет ім. О. Гончара, Дніпро, 2018) Шуліченко, Тетяна Сергіївна
UK: Стаття присвячена дослідженню впливу гендерних стереотипів та психофізіологічних особливостей на формування мовної особистості. У роботі розглядається трансформація гендерних стереотипів протягом різних історичних періодів розвитку нашої держави та аналізуються найвідоміші статево-рольові теорії. Дослідити вплив цих чинників на формування мовної особистості чоловіків і жінок є метою даної статті. Для її досягнення ми ставимо перед собою наступні завдання: 1. Проаналізувати вплив гендерних стереотипів і психофізіологічних особливостей чоловіків і жінок на їхню поведінку і мову. 2. Розглянути найвідоміші теорії статей та дослідити їхню актуальність сьогодні. 3. Проаналізувати історичний розвиток гендерних стереотипів на території нашої держави. Актуальність цього дослідження полягає у тому, що напружена політична ситуація у нашій країні, яка триває з 2014 року, кардинально змінила мовну поведінку чоловіків і жінок, поклавши край процесу уніфікації статі і давши матеріал для нових досліджень.
Чинники формування мовної особистості жінок і чоловіків: діахронічний аспект (препринт)
(Дніпровський національний університет ім. О. Гончара, Дніпро, 2018) Шуліченко, Тетяна Сергіївна
UK: Стаття присвячена дослідженню впливу гендерних стереотипів та психофізіологічних особливостей на формування мовної особистості. У роботі розглядається трансформація гендерних стереотипів протягом різних історичних періодів розвитку нашої держави та аналізуються найвідоміші статево-рольові теорії. Дослідити вплив цих чинників на формування мовної особистості чоловіків і жінок є метою даної статті. Для її досягнення ми ставимо перед собою наступні завдання: 1. Проаналізувати вплив гендерних стереотипів і психофізіологічних особливостей чоловіків і жінок на їхню поведінку і мову. 2. Розглянути найвідоміші теорії статей та дослідити їхню актуальність сьогодні. 3. Проаналізувати історичний розвиток гендерних стереотипів на території нашої держави. Актуальність цього дослідження полягає у тому, що напружена політична ситуація у нашій країні, яка триває з 2014 року, кардинально змінила мовну поведінку чоловіків і жінок, поклавши край процесу уніфікації статі і давши матеріал для нових досліджень.
Іноземна мова (англійська мова). Англійська для інженерів-залізничників
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2026) Мірошниченко, Ірина Григорівна; Шуліченко, Тетяна Сергіївна
UKR: Навчальний посібник призначений для студентів технічних спеціальностей залізничної галузі закладів вищої освіти та спрямований на формування у них професійно-орієнтованої іншомовної комунікативної компетенції. Він охоплює тексти на фахову тематику, містить вправи на формування спеціалізованого термінологічного запасу, розвиток навичок усного та писемного мовлення. Видання може бути використане для навчання та самостійної роботи студентів залізничних спеціальностей, а також буде корисним усім, хто прагне вивчати та удосконалювати уміння та навики у професійній комунікації на залізничну тематику. Бібліогр. 12 назв.