Мовна особистість жінки – лідерки у романі В. Шкляра «Маруся»: мовні та комунікативні засоби репрезентації лідерства

UKR: Статтю присвячено дослідженню лінгвальних і комунікативних засобів актуалізації мовної особистості персонажа. Проаналізовано сучасні підходи до вивчення художнього тексту крізь призму антропоцентризму. Текст розглянуто як акт комунікації між автором, читачем і персонажем, де персонаж, користуючись різними комунікативними тактиками і стратегіями, має безпосередній вплив на читача. Переконані, що від успіху цього діалогу залежить популярність того чи того твору, оскільки сучасний читач не орієнтований на довгі описи, роздуми, філософські відступи, а взорований на динаміку сюжету, ідентифікацію себе з тими чи тими персонажами. Це спонукає авторів мінімізувати усе, що сповільнює динаміку твору, зумовлюючи докладну розробку мовної особистості персонажа. Саме так конструює бестселери сучасний український письменник В. Шкляр. Події в них доповнюються великою кількістю діалогів і полілогів, тобто репрезентуються через зовнішнє мовлення персонажів. Внутрішнє мовлення використано для екскурсів у минуле, але обережно, щоб не зменшити інтерес читача до основних подій. Унаслідок цього вважаємо мовну особистість персонажа актуальним об’єктом дослідження для сучасних лінгвістичних студій, оскільки видається логічним, що за застосування нових підходів до створення й аналізу художнього тексту мовні особистості персонажів мають бути проаналізовані з урахуванням сучасних тенденцій. Персонаж художнього тексту у вітчизняному мовознавстві став предметом наукових розвідок пізніше, ніж автор, проте є не менш затребуваним, особливо під час аналізу історичних творів, якими славиться В. Шкляр. Конструювання мовної особистості персонажа в історичному романі вимагає від автора, не відходячи від історичних реалій, створити сучасний образ, уможлививши його діалог з читачем. Вважаємо мовну особистість Олександри Соколовської у творі В. Шкляра «Маруся» одним із найбагатогранніших мовних особистостей персонажа, оскільки вона постає як лідерка, новаторка, яскрава представниця свого народу, його традицій, а також як молода дівчина зі складною долею. Усе це робить мовну особистість цього персонажа цікавим об’єктом дослідження, оскільки використані нею комунікативні тактики й стратегії були завжди успішними та допомогли їй не лише здобути лідерство, а й утримати його.

ENG: This scientific article deals with the study of linguistic and communicative means of representing a character’s linguistic personality. Contemporary approaches to the analysis of literary texts through the prism of anthropocentrism have been examined. The text is viewed as an act of communication among the author, the reader, and the character, in which the character, through using various communicative strategies and tactics, has a direct influence on the reader. The success of this dialogue determines the popularity of a literary work, because the modern reader is oriented not toward extended descriptions and philosophical digressions, but toward dynamic plot development and the possibility of identifying himself with particular characters. This makes authors minimize elements that slow down the narrative and focus on the thorough construction of the character’s linguistic personality, whose speech unfolds the plot. The narrative is reinforced by numerous dialogues and polylogues, the external speech of the characters. Internal speech is used mainly for retrospective excursions, very carefully though in order not to diminish the reader’s interest in the main events. The linguistic personality of a character is considered a relevant object of contemporary linguistic studies, as new approaches to literary text analysis require taking into account modern tendencies in its interpretation. An analysis of scientific works by Ukrainian linguists shows that initial attention was primarily directed toward the linguistic personality of the author. By studying writers’ idiolects, worldviews, and the representation of their individual world pictures, linguists reconstructed authors’ linguistic personalities, which contributed to a deeper understanding of their creative work and its impact on the reader. The character of a literary text became the subject of systematic research later; however, today it is very relevant, especially in the analysis of historical fiction, where Vasyl Shkliar is one of the best. Constructing a character’s linguistic personality in a historical novel requires combining historical authenticity with the creation of an image capable of engaging in dialogue with the contemporary reader. One of the most multifaceted linguistic personalities in Shkliar’s work is Oleksandra Sokolovska in the novel “Marusia”. Her linguistic personality is characterized by complexity: she appears as a leader, innovator, and a vivid representative of her people, their traditions and customs, while at the same time remaining a young woman with a complicated fate. The communicative strategies and tactics she used prove effective, enabling her not only to gain leadership but also to maintain it, which makes this character a promising and illustrative object of linguistic analysis.