Статті КФУ

Permanent URI for this collectionhttp://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/12802

ENG: Articles

Browse

Now showing 1 - 7 of 7

Антонімічні відношення в українських пареміях мовленнєвої семантики
(ГО «Європейська наукова платформа», Вінниця, 2021) Лагдан, Світлана Петрівна
UK: У статті подано опис антонімічних пар у складі українських прислів’їв та приказок, що позначають мовленнєві дії та якості мовців. Відповідно до прийнятої в мовознавстві традиційної класифікації антонімів за семантичними особливостями виокремлено їх градуальні, комплементарні, векторні та координатні види. Зазначено, що найбільшу кількість складають паремії з градуальними та комплементарними антонімами, а найменшу – із координатними. Акцентовано, що протиставлення, характерне для структурної організації паремій, сприяє яскравому й точному уявленню означуваного явища.
Викладання гуманітарних дисциплін у закладах вищої освіти в умовах воєнного часу: форми і методи
(ВГ Наукові перспективи, Київ, 2023) Кривчик, Геннадій Георгійович; Лагдан, Світлана Петрівна
UKR: В умовах воєнного часу, ракетних обстрілів, вимикань світла та інтернету всі освітні заклади в Україні змушені вносити суттєві зміни в організацію навчального процесу. Головне – це перехід на дистанційну освіту, використання інтернету в навчальному процесі, проведення онлайн-занять на різних інтернет-платформах. В умовах, що склалися, наступним етапом має стати більш широке використання у викладанні навчальних дисциплін, зокрема гуманітарних, різноманітних письмових завдань і творчих робіт. Завдання – це передусім складання хронологічних, змістовно-хронологічних таблиць, заповнення таблиць порівняльного характеру, а також розгадування дидактичних головоломок: кросвордів, ребусів, шарад. Такі завдання мають бути індивідуальними, цікавими, відповідати програмі дисципліни, а їх виконання – стимулювати інтелектуальну діяльність, сприяти доброму засвоєнню матеріалу. Творчі письмові роботи – це написання навчальних тематичних, автобіографічних та бібліографічних рефератів, есе, тез-проєктів, тез-звітів, тез-міністатей та наукових статей, зокрема у співавторстві з викладачами. Зазначені форми отримання знань роблять процес навчання цікавим і привабливим, їх використовували в закладах вищої освіти завжди й у нормальних умовах. Однак нині їх роль значно підвищилася. Навіть більше – може статися так, що без їх запровадження навчання студентів буде взагалі неможливою справою. У цій розвідці аргументовано переваги указаних форм навчання у викладанні гуманітарних дисциплін у закладах вищої освіти в умовах війни. Для розкриття теми використано низку дослідницьких методів, з-поміж яких аналітичний, описовий, логічний, а джерелами слугували передусім власний досвід викладання гуманітарних дисциплін, спостереження, анкетування та опитування студентів, а також матеріали ЗМІ та інтернет-ресурсів.
Відображення функцій мови в народній уяві (на матеріалі прислів’їв та приказок)
(ГО "Інститут соціальної трансформації", Переяслав-Хмельницький, 2021) Лагдан, Світлана Петрівна
UK: Об’єктом аналізу у статті є українські прислів’я та приказки, які акумулюють багатовіковий досвід з усіх сфер життя та діяльності народу, його матеріальної й духовної культури, у тому числі й щодо мови як явища. Народні уявлення про мову подано через характеристику її функцій – тих завдань, які мова виконує в суспільному вжитку. Наведено класифікацію функцій мови, кожну функцію проілюстровано зразками прислів’їв та приказок. Наголошено, що в них досить точно, а водночас яскраво й образно відображено суспільну роль мови.
Дистанційне навчання: вимушена необхідність чи нагода для вдосконалення навчального процесу?
(ГО «Європейська наукова платформа», м. Вінниця, Україна, 2022) Кривчик, Геннадій Георгійович; Лагдан, Світлана Петрівна
UKR: У статті йдеться про труднощі та гострі проблеми педагогічного процесу в умовах дистанційного навчання. Автори наводять приклади зі свого досвіду роботи, подають рекомендації щодо усунення виявлених недоліків, наголошують на необхідності неформального ставлення викладачів закладів вищої освіти до своєї роботи в складних умовах, оцінювання знань студентів.
Морфологічні розряди фразеологічних одиниць мовленнєвої семантики
(ГО «Європейська наукова платформа», Вінниця, Україна, 2022) Лагдан, Світлана Петрівна
UKR: У статті проаналізовано фразеологічні одиниці мовленнєвої семантики, виокремлено такі їх морфологічні розряди, як іменникові, прикметникові, дієслівні та прислівникові. Для семантико-граматичного аналізу взято до уваги частиномовну належність стрижневого слова фразеологічної одиниці та слова, що її означує, а також синтаксичну роль, яку може виконувати ця фразеологічна одиниця в реченні.
Системні відношення у фразеологізмах української мови з компонентом «язик»
(European Scientific Platform, 2021) Лагдан, Світлана Петрівна
UKR: Розглядається значення фразеологізмів як сфери емоційного сприйняття людиною навколишньої реальності, що сприяє пізнанню етнокультурного коду, виявленню ментальних особливостей, глибокому опануванню мови.
Словотвірний потенціал лексеми «вагон» у формуванні термінології залізничного транспорту
(Наукові перспективи та ГНО Християнська академія педагогічних наук України, 2024) Лагдан, Світлана Петрівна
UKR: Стаття присвячена характеристиці морфологічного творення термінів залізничного транспорту, твірною основою яких виступає лексема «вагон», та зʼясуванню продуктивних способів і словотвірних моделей. Продуктивність слова «вагон» у синтаксичному термінотворенні вже була предметом дослідження авторки, у якому проаналізовано 412 аналітичних термінів. Тому ця робота є продовженням розпочатого структурного аналізу термінів із зазначеною твірною основою. Досліджувані терміноодиниці отримано на підставі суцільної вибірки зі спеціальних лексикографічних джерел, підручника залізничної тематики та інтернет-матеріалів вільної енциклопедії. Установлено, що терміни залізничного транспорту творяться за допомогою всіх афіксальних і безафіксних способів, зокрема суфіксації, префіксації, їх поєднання (конфіксації), нульової суфіксації, осново- та словоскладання (композиції та юкстапозиції). Вузькоспеціальна лексема «вагон», що позначає основний залізничний транспортний засіб, бере участь лише у трьох морфологічних способах термінотворення, у яких її твірний потенціал виявляється по-різному. Найбільшу групу складають терміни, утворені шляхом словоскладання, – юкстапозити. У них «вагон» є головним словом, а приєднаний іменник виступає прикладкою, що уточнює, конкретизує головне слово, називаючи особливості його будови чи призначення. Прикладки за будовою є однокореневими чи двокореневими словами, а самі деривати з ними – двочленними чи тричленними. Другою за чисельністю групою є терміни-композити з основою «вагон», утворені шляхом лише поєднання основ або у супроводі із суфіксацією. Основа «вагон» стоїть переважно у препозиції, зрідка у постпозиції. Малопродуктивним є афіксальний спосіб творення термінів із лексемою «вагон», усього кілька суфіксальних і конфіксальних дериватів. Дослідження продуктивних і непродуктивних моделей термінотворення сприяє систематизації та унормуванню терміносистеми залізничного транспорту.