Статті КЗБіКК ПДАБА

Permanent URI for this collectionhttps://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/20368

ENG: Articles

Browse

Now showing 1 - 4 of 4

Інженерно-технічне оснащення кордону і ліній розмежування України з Росією
(ННІ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», УДУНТ, Дніпро, 2025) Савицький, Микола Васильович; Радкевич, Анатолій Валентинович; Бевз, М. В.; Бордун, М. В.; Савицький Олександр Миколайович; Іванченко, В. І.
UKR: Постановка проблеми. Держкордон з Росією має протяжність 2 295 км при загальній протяжності українського кордону майже 6 993 км, включаючи 1355 км морської ділянки. Розвиток системи охорони та захисту державного кордону, як складової частини національної системи безпеки, зумовлений різноплановими загрозами, що виникають у прикордонному просторі. Основні виклики спричинені війною росії проти України, яка призвела до тимчасової окупації частини територій, активних бойових дій, терористичних атак, а також зростання рівня контрабанди зброї, боєприпасів та інших засобів ведення війни. Сьогодні забезпечення належного рівня безпеки та захисту кордонів вимагає вдосконалення інженерно-технічної інфраструктури вздовж державного кордону України та ліній розмежування, що утворилися внаслідок окупації частин країни. Мета статті − аналіз історичного досвіду облаштування захисту кордонів української держави, сучасного вітчизняного і міжнародного досвіду інженерно-технічного облаштування кордонів, розробка концепції майбутнього повоєнного облаштування українського кордону та лінії розмежування. Висновок. Війна росії проти України, яка розпочалася в 2014 році з окупації Криму, Донецької і Луганської областей обумовила необхідність інженерно-технічного облаштування кордонів України з нових позицій. Зважаючи на те, що в Україна межує з агресивним сусідом – Росією, а також її сателітом – Білоруссю, військова загроза вторгнення залишиться і в повоєнний час. Україна в результаті досвіду повномасштабної війни потребує комплексного, багаторівневого захисту кордонів і ліній розмежування, який поєднує: фізичні бар’єри (загородження, мінні поля); цифрові технології (радари, тепловізійні камери, розумні сенсори, дрони, кіберзахист); активну оборону (протиракетні системи, «стіна дронів»). Український кордон має бути: гібридним, поєднуючи фізичні бар’єри і цифрові технології, що попереджають загрози; глибоким − з трьома лініями оборони (передова, резерв, тил); мобільним за рахунок застосування дронів і ракет. Саме за такою концепцією має розвиватись інженерно-технічне облаштування кордонів і ліній розмежування України з Росією.
Первинні ризики єдиної транспортної системи України в умовах російсько-української війни (препринт)
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Нестеров, Д. Ю.; Хоменко, Є. В.; Іванченко, В. І.; Мустафаєва, Я. А.
UKR: У статті проведено комплексний аналіз первинних ризиків, що впливають на єдину транспортну систему України (ЄТСУ) внаслідок повномасштабного російського вторгнення. Первинні ризики визначаються як прямі фізичні наслідки військових дій. У статті розглядаються причинно-наслідкові механізми, типологія впливів, вразливості та заходи протидії.
Методологічні основи створення електропровідних бетонів та розчинів для екранування електромагнітних полів
(ННІ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», УДУНТ, Дніпро, 2025) Савицький, Микола Васильович; Шехоркіна, С. Є.; Бордун, М. В.; Смирнов, Антон Сергійович; Лясота, О. В.
UKR: Постановка проблеми. Сьогодні актуальними питаннями оборони і безпеки України є захист від дії електромагнітних полів штучного походження. Електромагнітні поля спричиняють збої в роботі обладнання, якості зв'язку. Існує можливість за допомогою спеціальної апаратури виявляти спецоб’єкти, втручатися в системи інформаційного та енергетичного забезпечення. Розвиваються технології зброї електромагнітної нейтралізації та ураження спрямованою енергією, яка може вивести з ладу системи управління критичної інфраструктури і оборони. Перспективним напрямом взаємодії з електромагнітними полями є стелс–технології малопомітності для запобігання виявлення військових об’єктів у радіолокаційному та інших спектрах. Пасивні засоби (екранування, радіопогинання) дають змогу забезпечувати ефективний захист приміщень, систем управління, оборонних об’єктів за електричною та магнітною складовими поля. Мета статті − аналіз сучасного стану науково-прикладної проблеми, постановка завдань та обґрунтування методології подальшого дослідження. Висновки. Завдання науково-дослідної роботи спрямовані на розробку наукових та експериментальних основ створення електропровідних бетонів і розсіючих та радіопоглинаючих покриттів для екранування електромагнітних полів і стелс-технологій на основі вуглецево-цементних композитів, що забезпечать інформаційну безпеку та стійкість об’єктів і систем оборони, критичної інфраструктури, бойових машин і підвищать ступінь їх захисту та виживаності. Результати досліджень матимуть високу наукову цінність, оскільки полягатимуть у розвитку напряму створення високофункціональних композитів різного призначення. Беззаперечним також є практичне значення запланованих результатів для безпеки та обороноздатності країни при захисті і зменшенні вірогідності виявлення і враження оборонних об’єктів, об’єктів критичної інфраструктури, командних пунктів, бойових машин, забезпечення інформаційної безпеки об’єктів і систем управління і прийняття рішень.
Моніторинг технічного стану конструкцій надрукованих за допомогою 3D принтеру
(Національний університет міського господарства ім. О. М. Бекетова, м. Харків, 2025) Богаченко, Сергій Вікторович; Титюк, Анатолій Олександрович; Радкевич, Анатолій Валентинович; Савицький, Олександр Миколайович; Смирнов, Антон Сергійович
UKR: У статті розглядаються сучасні підходи до моніторингу технічного стану будівель та споруд, споруджених із застосуванням технології 3D-друку. Особлива увага приділяється концептуальним підходам впровадження систем моніторингу на основі Інтернету речей, що дозволяє здійснювати постійний збір даних як на етапі нового будівництва, так і під час експлуатації об’єктів. Такий підхід надає можливість оперативно виявляти дефекти та пошкодження, контролювати відповідність фактичних параметрів проєктним вимогам та прогнозувати терміни безпечної експлуатації конструкцій. Розглянуті концепції також передбачають трансформацію будівельної інформаційної моделі в цифровий двійник, що в свою чергу дозволяє візуалізувати технічний стан, моделювати поширення дефектів, проводити віртуальні випробування та оцінювати ефективність ремонту. Запропоновані підходи створюють основу для інтелектуального управління сучасним будівництвом.