Інші праці КФУ

Permanent URI for this collectionhttp://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/12803

ENG: Other Works

Browse

Now showing 1 - 6 of 6

Етичні конотації в методології пізнання Джордано Бруно
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2024) Адамян, Ганна Рафіківна
UKR: Магістерська дипломна робота складається з 2 частин, 2 додатків, виконана на 75 сторінках, містить 27 літературних джерел. Магістерську роботу присвячено комплексному дослідженю етичних конотацій вчення Джордано Бруно, які укорінені в його онтології та методології пізнання. У роботі проаналізовано та реконструйовано основні моменти філософської спадщини Бруно на базі сучасного рівня історико-філософської науки, зосередивши основну увагу на етичних конотаціях його вчення про буття та пізнання. Реалізація зазначеної мети передбачала послідовне розвʼязання завдань в результаті яких було досліджено світоглядні передумови становлення філософської позиції Бруно; простежено становлення власної точки зору Бруно як процес діалогу з попередниками та сучасниками; проаналізовано своєрідність бачення Бруно запиту епохи на розбудову натурфілософії та космології; розкрито оригінальність тлумачення проблем онтології та гносеології у вченні Джордано Бруно; виявлено оригінальність теологічних конотацій Джордано Бруно як передумови його етичних конотацій; реконструювано основні ідеї тексту «Про героїчний ентузіазм» або «Про героїчну лють»; вивчено особливості історико-філософської рецепції ідейної спадщини Джордано Бруно наступними поколіннями філософів. Теоретико-методологічна основа дослідження базується на загальних методах аналізу, синтезу, порівняння, герменевтика. Аргументовано важливість для філософського вчення Джордано Бруно про буття та пізнання етичних конотацій. У процесі їх змістовного окреслення до числа ключових понять власного вчення філософ відносить поняття любові як форми долучення людини до божественної істини.
Збірник тез доповідей XІV міжнародної наукової конференції з нагоди Всесвітнього Дня Філософії (UNESCO) «Філософія і культура в антропологічних вимірах сучасності», 20-21 листопада 2025 р.
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Шабанова, Юлія Олександрівна; Хміль, Володимир Васильович; Айтов, Спартак Шалвович
UKR: У збірнику опубліковані тези доповідей Всеукраїнської щорічної наукової конференції «Філософія і культура в антропологічних вимірах сучасності» з нагоди Всесвітнього Дня Філософії (UNESCO). Конференція присвячена актуалізації філософської антропології та філософії культури в умовах технологічної акселерації, соціальних змін та воєнних викликів сьогодення. Основний фокус зосереджено на переосмисленні спадщини класичної філософії в ракурсі концептуалізації сучасного розуміння людини в світі невизначеного майбутнього. Доповіді охоплюють широкий спектр тем, включаючи феномен людини з позицій системного підходу, філософії освіти, проблеми моральності та солідарності як основи соціального буття в умовах війни. Окрему увагу приділено впливу цифрової реальності та штучного інтелекту на суспільство і мистецтво, а також дослідженню української модерної нації, мови і культури розуміння як духовних осередків у час випробувань.
Збірник тез доповідей XІІ міжнародної наукової конференції з нагоди Всесвітнього Дня Філософії (UNESCO) «Філософія і культура в антропологічних вимірах сучасності», 16 листопада 2023
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2023)
UKR: У збірнику опубліковані тези доповідей XІІ міжнародної наукової конференції «Філософія і культура в антропологічних вимірах сучасності» з нагоди Всесвітнього Дня Філософії (UNESCO). В центрі уваги учасників знаходиться своєрідність нинішнього звучання антропологічних проблем. Переосмислюючи усталену протягом попередніх десятиліть тезу про «смерть людини», учасники конференції зосереджують увагу на особливостях трансформації уявлень про природу людини та її покликання в умовах військового часу. Також аналізуються актуальні проблеми філософської антропології, специфіка філософії та культури в добу метамодерну, осмислюється феномен війни як визначальний чинник сучасної рецепції одвічних філософських проблем. Учасники конференції виходять за межі усталеного європоцентризму та пропонують нові підходи до вивчення спадку вітчизняних мислителів. Червоною ниткою крізь всі матеріали конференції проходить ідея діалогу з геніальними попередниками як ключ до осягнення своєрідності звучання антропологічних проблем.
Збірник тез доповідей XІІI міжнародної наукової конференції з нагоди Всесвітнього Дня Філософії (UNESCO) «Філософія і культура в антропологічних вимірах сучасності», 22-23 листопада 2024
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2024)
UKR: У збірнику опубліковані тези доповідей XІІІ наукової конференції «Філософія і культура в антропологічних вимірах сучасності» з нагоди Всесвітнього Дня Філософії (UNESCO). В центрі уваги учасників знаходиться своєрідність сучасного виміру антропологічних проблем. Осмислюється феномен війни як визначальний чинник сучасної рецепції одвічних філософських проблем. Критично переглядаючи усталену протягом попередніх десятиліть тезу про «смерть людини», учасники конференції зосереджують увагу на особливостях сучасної трансформації уявлень про природу людини та її покликання у Всесвіті. Також аналізуються актуальні проблеми філософської антропології, специфіка філософії та культури в добу метамодерну, Учасники конференції виходять за межі усталеного європоцентризму та пропонують нові підходи до вивчення спадку вітчизняних мислителів. Червоною ниткою крізь всі матеріали конференції проходить ідея діалогу з геніальними попередниками як ключ до осягнення своєрідності звучання антропологічних проблем.
Культурний простір та час як форми буття людини
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2024) Величко, Володимир Володимирович
UKR: Кваліфікаційна робота складається зі вступу, двох частин, 64 сторінок, 33 літе-ратурних джерел. Дослідженно як об’єкт антропологічні виміри культурного простору та часу. Культурний простір і час як форми буття людини досліджено як предмет. При-свячено кваліфікаційну роботу теоретичному аналізу індивідуального та соціального сприйняття просторовочасових факторів культури як умови визначення людської ідентичності. Окреслено у вступі важливість вивчення складних відносин між культурним простором і часом, де надано короткий огляд цілей дослідження та ширших наслідків для розуміння складності людського існування в культурному контексті. У першому розділі досліджено підходи до визначення культурного простору, які підкреслюють суб’єктивний досвід людини та мінливість та гібридну природу культурних просторів. Підходи до аналізу впливу глобалізації на культурний простір підкреслюють роль технологій і комунікаційних мереж у формуванні культурного простору та часу. У другому розділі розглянуто філософські та культурні варіації соціального часу. Розбір того як різні культури вимірюють час різними способами, і як ці відмінності відображають різні культурні цінності та пріоритети. Також роз-глядається розуміння культурних відмінностей у часовому сприйнятті. У висновках підсумовано результати заторкнутих цілей дослідження. Також додано джерела літератури, на яких базовалось дослідження.
Філософські погляди Л.-М. Дешама
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2024) Серпутько, Олег Володимирович
UKR: Магістерська дипломна робота складається з 2 частин, виконана на 94 сторінках, містить 56 джерел. Магістерську роботу присвячено комплексному висвітленню філософських ідей Леже-Марі Дешама, в якому особливий акцент ставився на поглядах мислителя щодо ролі і місця людині у Всесвіті, а також дослідженню епістолярної спадщини філософа з метою визначити співвимірність положень філософа з ідейними тенденціями епохи Просвітництва. Розглянуто метафізичні, суспільно-політичні та морально-етичні елементи філософської системи мислителя. Висвітлено полеміку Дешама з такими відомими представниками доби французького Просвітництва як Дідро, Руссо, Гельвецій, Робіне. Виявлені спільні та відмінні риси ідей мислителя та інших енциклопедистів. Дана оцінка ступеню впливу Дешама на філософський дискурс сучасної йому епохи. Визначені перспективні для подальших досліджень шляхи розвитку ідей мислителя.