Статті КУА (ДМетІ)

Permanent URI for this collectionhttp://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/16496

Browse

Now showing 1 - 7 of 7

Контент-маркетинг як сучасний елемент маркетингової стратегії підприємства
(Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», 2022) Альошина, Тетяна Валеріївна; Козенков, Дмитро Євгенович; Сало, М. Д.
UKR: Методологія дослідження. Результати отримані за рахунок застосування методів: абстрагування – при висвітленні сутності контент-маркетингу; структурно-логічного та семантичного аналізу – для уточнення й упорядкування термінології; порівняння – для систематизації видів контенту та визначення відмінностей майданчиків його просування і візуалізації інформації; системний аналіз – для розроблення етапів формування стратегії контент-маркетингу; методи графічного аналізу – для візуалізації карти контент-маркетингової стратегії; логічного узагальнення результатів – для розроблення рекомендацій та висновків. Результати. Розглянуто підходи до визначення інтернет-маркетингу як інструменту вдосконалення діяльності підприємств, проаналізовано сутність поняття контент та контент-маркетинг, визначено сфери їх застосування та місце в маркетинговій діяльності підприємств. Розглянуто найбільш популярні види контенту, надано їхні характеристики, продемонстровано найбільш популярні канали та соціальні мережі, які застосовуються як майданчики для поширення контенту. Досліджено періодичну таблицю контент-маркетингу за К. Лейком, вивчено основні принципи відповідної таблиці та її основні елементи. Проаналізовано особливості застосування POST-метолу для розробки контент-маркетингової стратегії та його основні елементи. Проаналізовано показники ефективності використання різних каналів поширення інформації та видів контенту шляхом використання основних метрик, серед яких показники, які вимірюють чисельність аудиторії, відгуки та лояльність підписників, а також рівень їхньої залученості. Окреслено основні напрями удосконалення застосування контент-маркетингу для сучасних українських компаній. Новизна. Розроблено комплексну карту контент-маркетингової стратегії, яка містить концептуальні положення щодо етапів її створення, а також інструментарію вдосконалення. Практична значущість. Запропонована комплексна карта контент-маркетингової стратегії є наочним підґрунтям та поетапною моделлю розробки маркетингової стратегії для компанії будь-якої галузі, яка дає можливість не тільки візуалізувати інформацію щодо маркетингової діяльності підприємства, але й сформувати ефективний інструментарій, що поєднує типи, види контенту, визначити майданчики просування, проаналізувати досвід конкурентів, створити систему оцінки ефективності запропонованих заходів, дієвий контент-план, організувати його реалізацію, оцінити ефективність контент-маркетингової стратегії у якісному та кількісному вимірах.
Методологічні підходи до визначення сутності поняття «ринок праці»
(Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Дніпро, 2024) Альошина, Тетяна Валеріївна
UKR: У статті досліджено та обґрунтовано сутність поняття економічної категорії «ринок праці». Наведені характеристики ринку праці як одного з ключових елементів ринкової економіки. Проаналізовані підходи до визначення сутності відповідного поняття як системи соціально-економічні відносини; механізм або системи механізмів; норм та інститутів; сфери формування попиту і пропозиції; сфери використання людських ресурсів; форми організації руху праці тощо. Проаналізовані існуючі методологічні підходи до визначення сутності поняття «ринок праці», серед яких системний, діалектичний, функціональний, інституційний, синергетичний та комплексний підходи. Надано характеристики кожного із зазначених підходів. Проаналізовані авторські визначення «ринку праці» за змістовим наповненням, критеріями та умовами формування та згруповані відповідно до проаналізованих методологічних підходів. Проведено аналіз теоретичних джерел щодо підходів до визначення сутності формотворчих категорій ринку праці, а саме сутності понять «ринок» та «праця». Доведено наявність процесних атрибутів в кожному із зазначених економічних понять. Проаналізовано погляди вітчизняних науковців щодо процесного визначення категорії «ринок праці» та доведено новизну відповідного підходу, визначено можливості використання процесного підходу в якості методології його формування. Надане авторське визначення ринку праці з позиції процесного підходу.
Модель інноваційного розвитку промислового підприємства
(Видавничий дім «Гельветика», 2022) Альошина, Тетяна Валеріївна; Фісуненко, Н. О.; Сидоров, О. А.
UKR: У статті проаналізовані наукові підходи до визначення дефініції «модель інноваційного розвитку» через комплексне дослідження формотворчих категорій. Вдосконалене та запропоноване авторське визначення категорії «модель інноваційного розвитку». Проаналізовані та систематизовані моделі інноваційного розвитку підприємства, визначені особливості функціонування моделей та особливості їх функціонування. Визначені типи інноваційного розвитку та їх значення у формування моделі інноваційного розвитку підприємства. Описані основні чинники зовнішнього та внутрішнього середовища, які впливають на формування та впровадження інноваційної моделі розвитку підприємства. Визначені етапи побудови інноваційної моделі розвитку підприємства. Розроблена та запропоновано графічна бізнес-модель розвитку промислового підприємства шляхом впровадження інновацій.
Обгрунтування критеріїв формування попиту та пропозиції ринку праці регіону
(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Альошина, Тетяна Валеріївна
UKR: У статті розглянуто параметри та сучасні погляди на формування регіонального ринку праці. Досліджені наукові погляди щодо визначення та обґрунтування параметрів формування регіональних ринків праці, проаналізовано критеріальні характеристики регіону. Обґрунтовано критерії формування ринку праці регіону, серед яких визначені основні параметри, які є базисом у розвитку останнього. Автором запропонована розширена характеристика визначених критеріїв, серед яких територіальний, господарчий, демографічний та освітньо-кваліфікаційний. Проаналізовано вплив кожного із запропонованих критеріїв на формування ринку праці регіону цілому. Запропоновані етапи формування попиту та пропозиції на ринку праці регіону, які містять логічні послідовні кроки формування попиту у ключових та допоміжних галузях економіки та послідовність формування пропозиції для збалансування процесів на ринку праці регіону. Розроблено модель формування ринку праці регіону, яка враховує критерії формування останнього, включає процеси взаємодії всіх учасників ринку, містить етапи формування ключових процесів (попиту та пропозиція) та враховує вплив державного регулювання.
Смарт-спеціалізація як вектор формування та розвитку ринку праці регіону
(Видавничий дім «Інтернаука», Київ, 2024) Альошина, Тетяна Валеріївна; Козенков, Дмитро Євгенович; Каширін, Ігор Валерійович
UKR: Вступ. Євроінтеграційний вектор розвитку України потребує від її регіонів застосування інноваційних методик та стратегій функціонування. Дніпропетровщина на сьогодні реалізує стратегію регіонального розвитку на період до 2027 року. В рамках реалізації стратегії виникає необхідність в розробці пропозицій щодо формування ринку праці регіону у відповідності до smart-вимог, які повинні містити стратегічні вектори розвитку ринку праці для зростання економічного та наукового потенціалу регіону. У статті розглянуто методику smart-спеціалізації, яка є базисом політичного та економічного функціонування регіонів Європейського Союзу та оптимальним способом поєднати інтересів всіх цільових груп області. Проаналізовано особливості використання smart-спеціалізації у стратегії розвитку Дніпропетровського регіону до 2027 року, досліджено основні тенденції ринку праці регіону. Мета. Мета статті полягає у розкритті економічної сутності smart-спеціалізації розвитку регіону та виявленні напрямів формування ринку праці регіону відповідно до smart-концепції для конкурентоспроможності та інноваційної активності регіону. Матеріали і методи. Основою дослідження є діалектичний метод і системний підхід щодо дослідження сутності smart-спеціалізації як інструменту стратегічного розвитку. Для дослідження smart-спеціалізації розвитку Дніпропетровської області використані загальнонаукові та спеціальні методи, а саме: аналізу та синтезу – для дослідження сутності smart-спеціалізації; логічного узагальнення – для формулювання пропозицій щодо впровадження smart-спеціалізації для формування ринку праці регіону; графічний – для наочного зображення результатів дослідження. Результати. Результатами дослідження є комплекс критеріїв щодо впровадження стратегії формування ринку праці відповідно до smart-спеціалізації регіону, розроблено місію, бачення та стратегічні напрямки формування ринку праці Дніпропетровщини.
Уніфікована модель впровадження процесного підходу до управління
(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Альошина, Тетяна Валеріївна; Cидоров, Олександр Анатолійович; Мірошніченко, Микола Вікторович
UKR: Стаття присвячена актуальним питанням щодо сутності, елементів та особливостей використання процесного підходу до управління будь якими економічними суб’єктами на місцевому, регіональному та державному рівні. Авторами проаналізовані існуючі підходи до управління, виявлено особливості використання кожного з них. Також досліджено сутність поняття «процесний підхід», визначено особливості розвитку відповідного підходу. В статті перераховані ключові елементи процесного підходу, визначені особливості кожного з них. Проаналізовано сутність понять «бізнес-процес», надано типову класифікацію та визначено сутнісні характеристики різних бізнес-процесів, проаналізовані різноманітні класифікації бізнес-процесів. Визначено види та етапи впровадження процесного підходу. Розроблено та запропоновано уніфіковану модель впровадження процесного підходу до управління.
Управління змінами як необхідний елемент розвитку промислового підприємства
(Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Дніпро, Україна, 2023) Рябцев, В. А.; Козенков, Дмитро Євгенович; Альошина, Тетяна Валеріївна
UKR: Методологія дослідження. Результати отримані за рахунок застосування методів: абстракції – при висвітленні сутності управління змінами; структурно-логічний та семантичний аналіз – для уточнення й упорядкування термінології; порівняння – для систематизації видів контенту та визначення відмінностей різних моделей систем управління змінами; системний аналіз – для розроблення завдань моделей та процесів управління змінами; логічного узагальнення – для розроблення рекомендацій та висновків. Результати. Розглянуто підходи до визначення управління змінами, встановлено сутність поняття «управління змінами», визначено сфери його застосування та місце в управління розвитком підприємств. Проаналізовано особливості застосування управління змінами у діяльності промислових підприємств. Виявлено основні розбіжності в поняттях управління змінами та визначено етапи, на яких підприємствам необхідно зосередитися для успішного впровадження змін. Розглянуто найбільш популярні моделі управління змінами, зокрема, моделі, що базуються на технологічному або соціальному підходах, моделі, які використовують комунікацію та залучення співробітників для досягнення мети. Надано характеристики моделей, визначено їх особливості, а також проаналізовано їх переваги та недоліки. Надана характеристика найбільш розповсюджених інструментів управління змінами, а також методик аналізу та формування результатів змін. На основі триетапного підходу Левіна проаналізовано етапи найбільш розповсюджених моделей управління змінами. Охарактеризовано основні виклики та перешкоди впровадження змін на підприємстві. Окреслено основні напрями удосконалення застосування управління змінами для сучасних українських підприємств. Новизна. Розроблено комплексний підхід до аналізу моделей управління змінами, який містить концептуальні положення щодо етапів управління змінами, завдання та цілі кожного з етапів як інструментарій вдосконалення діяльності із забезпечення розвитку промислових підприємств. Практична значущість. Дослідження дозволило проаналізувати різні підходи до управління змінами та виявити їхні основні принципи та розбіжності. Результати дослідження дозволять вибрати оптимальний підхід до управління змінами та сформувати етапи їх впровадження, розкрити дії, які можуть бути використані для зменшення впливу додаткових перешкод на впровадження змін. Результати дослідження корисні для підприємств, які прагнуть до ефективного управління змінами та досягнення успіху в умовах швидкої зміни бізнес-середовища.