Магістерські роботи кафедри Філологія та переклад (КФП)
Permanent URI for this collectionhttps://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/18053
ENG: Master Thesis of Philology and Translation
Browse
Now showing 1 - 1 of 1
- Results Per Page
- Sort Options
Item type:Item, Лаконічний стиль романістики Ернеста Гемінґвея в оригіналі та перекладі українською мовою(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2026) Вітрук, Катерина ДенисівнаUKR: Магістерська дисертація виконана на 92 сторінках, містить 95 використаних джерел. Роботу присвячено аналізу лаконічного стилю Ернеста Гемінґвея крізь призму сучасного лінгвістичного та перекладознавчого підходів, оскільки його романістика є одним із найсимптоматичніших прикладів літератури ХХ століття, що проникає у суть проблеми девальвації слова та мовної економії. Метою дослідження є переосмислення ідіостилю Ернеста Гемінґвея в контексті сучасної лінгвістики та перекладознавства, зокрема аналіз лаконічного стилю прози та виявлення способів його адекватного відтворення в українськомовних перекладах, що дозволяє простежити взаємодію форми й змісту в художньому тексті та оцінити ефективність перекладацьких стратегій. Об’єктом дослідження постають художні тексти Гемінґвея та їх українськомовні переклади як матеріал для вивчення особливостей лаконічного стилю, предметом – засоби формування лаконізму в прозі Гемінґвея та способи їх відтворення українською мовою. Методологічну основу дослідження становить комплексний підхід, що поєднує загальнонаукові й спеціальні філологічні методи (описовий, компаративний, лінгвокультурологічний, стилістичний та класифікаційний) для аналізу ідейно-естетичних засад творчості митця, соціокультурного контексту доби, особливостей індивідуального стилю й художньої мови, а також виявлення, інтерпретації та типологізації перекладацьких розбіжностей. Лаконічний стиль романістики Гемінґвея («І сонце сходить», «Прощавай, зброє!», «По кому подзвін») слід розглядати не як формальний прийом мовної економії, а як цілісну художньо-естетичну систему, засновану на принципі смислового опущення й контролю над вербалізацією досвіду, у межах якої особливої ваги набуває підтекст, що актуалізується в процесі читацької інтерпретації.