Лаконічний стиль романістики Ернеста Гемінґвея в оригіналі та перекладі українською мовою

UKR: Магістерська дисертація виконана на 92 сторінках, містить 95 використаних джерел. Роботу присвячено аналізу лаконічного стилю Ернеста Гемінґвея крізь призму сучасного лінгвістичного та перекладознавчого підходів, оскільки його романістика є одним із найсимптоматичніших прикладів літератури ХХ століття, що проникає у суть проблеми девальвації слова та мовної економії. Метою дослідження є переосмислення ідіостилю Ернеста Гемінґвея в контексті сучасної лінгвістики та перекладознавства, зокрема аналіз лаконічного стилю прози та виявлення способів його адекватного відтворення в українськомовних перекладах, що дозволяє простежити взаємодію форми й змісту в художньому тексті та оцінити ефективність перекладацьких стратегій. Об’єктом дослідження постають художні тексти Гемінґвея та їх українськомовні переклади як матеріал для вивчення особливостей лаконічного стилю, предметом – засоби формування лаконізму в прозі Гемінґвея та способи їх відтворення українською мовою. Методологічну основу дослідження становить комплексний підхід, що поєднує загальнонаукові й спеціальні філологічні методи (описовий, компаративний, лінгвокультурологічний, стилістичний та класифікаційний) для аналізу ідейно-естетичних засад творчості митця, соціокультурного контексту доби, особливостей індивідуального стилю й художньої мови, а також виявлення, інтерпретації та типологізації перекладацьких розбіжностей. Лаконічний стиль романістики Гемінґвея («І сонце сходить», «Прощавай, зброє!», «По кому подзвін») слід розглядати не як формальний прийом мовної економії, а як цілісну художньо-естетичну систему, засновану на принципі смислового опущення й контролю над вербалізацією досвіду, у межах якої особливої ваги набуває підтекст, що актуалізується в процесі читацької інтерпретації.

ENG: The master’s thesis consists of 92 pages and contains 95 references. The work is devoted to the analysis of Ernest Hemingway’s understated style through the prism of modern linguistic and translation studies approaches, as his novels represent one of the most symptomatic phenomena of twentieth-century literature, reflecting the problem of the devaluation of the word and linguistic economy. The study aims to reconsider Hemingway’s style in the context of contemporary linguistics and translation studies, in particular by analysing the nature of his prose and identifying ways of its adequate reproduction in Ukrainian translations, which makes it possible to trace the interaction of form and content in the literary text and to assess the effectiveness of translation strategies. The object of the study comprises Hemingway’s literary texts and their Ukrainian translations, while the subject is the means of forming linguistic economy in his prose and the ways of their reproduction in Ukrainian. The methodological basis of the research is a comprehensive approach that combines general scientific and special philological methods (descriptive, comparative, linguocultural, stylistic, and classificatory) aimed at analysing the ideological and aesthetic principles of the writer’s work, the socio-cultural context of the era, the features of individual style and artistic language, as well as identifying, interpreting, and typologizing translation discrepancies. Hemingway’s understated style in the novels The Sun Also Rises, A Farewell to Arms, and For Whom the Bell Tolls should be viewed not as a formal technique of linguistic economy, but as a holistic artistic and aesthetic system based on the principle of semantic omission and control over the verbalization of experience, in which subtext, actualized through the process of reader interpretation, plays a central role.