Статті КПП (ПДАФКіС)

Permanent URI for this collectionhttps://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/20594

ENG: Articles

Browse

Now showing 1 - 3 of 3

Вплив адаптивного навчання на мотивацію та навчальну успішність здобувачів освіти під час воєнного стану
(Соціально-гуманітарна науково-творча майстерня «Новий курс», м. Харків, 2025) Тимофєєв, Олександр Володимирович; Каковкіна, Ольга Анатоліївна; Андрюшина, Любов Леонідівна; Родіна, Юлія Дмитрівна
UKR: Розглядається актуальність впровадження у вищій школі технологій адаптивного навчання як засобу покращення навчальної успішності та розвитку життєстійкості у воєнних умовах.
Застосування стратегій відновлення ресурсів життєздатності у складних умовах для учасників освітнього процесу
(Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту, УДУНТ, Дніпро, 2025) Андрюшина, Любов Леонідівна; Каковкіна, Ольга Анатоліївна; Родіна, Юлія Дмитрівна; Тимофєєв, Олександр Володимирович
UKR: Вступ. Дослідження впливу на психіку людини перебування у складних воєнних умовах, які склалися в Україні з кінця лютого 2022 року, є одним з найактуальніших питань сьогодення, враховуючи той факт, що більшість населення продовжує жити й працювати у протиприродних для психіки умовах. На сьогоднішній день багато фахівців, які безпосередньо надають допомогу постраждалим, досліджують стан стресостійкості та можливості відновлення ресурсу. Проте слід зазначити, що таким дослідженням зазвичай бракує узагальнень, які б дали змогу відпрацювати різні стратегії відновлення психологічного ресурсу в залежності від конкретної ситуації. Необхідність комплексного підходу та застосування таких стратегій під час отримання вищої освіти обумовлює актуальність і мету нашого дослідження. Мета дослідження – науково обґрунтувати стратегії відновлення ресурсу життєздатності у складних воєнних умовах для учасників освітнього процесу. Матеріал і методи. Дослідження проводилось у Придніпровській державній академії фізичної культури і спорту за допомогою методів аналізу, систематизації та узагальнення літератури та використання практичного досвіду з відновлення ресурсу у людей різного віку, у тому числі, учасників освітнього процесу. Результати дослідження. Було розглянуто психологічні наслідки перебування людей у складних умовах, де події не є уніфікованими, а мають різні ознаки, в залежності від місця і ступеня занурення у травмуючі події. Це такі ознаки: як порушення сну, підвищена втомлюваність, гостра реакція на значні та незначні по- дії тощо. Ці ознаки позначають спектр реагування психіки людини: від гострої реакції на стрес до гострого стресового і посттравматичного стресового розладів. Було визначено, що такі розлади загострюються, коли ми маємо справу з подіями подовженої дії, що призводить до порушення адаптації при перебуванні у ситуації невизначеності умов та у негативно змінених обставинах. Для ефективності роботи з такими станами було виділено шість різних ситуацій, кожна з яких має свої особливості. Відповідно, досліджено та описано шість різних стратегій відновлення ресурсу при перебуванні у кожній із цих ситуацій. Визначено необхідність застосування психоедукації, що буде орієнтувати на знання перебігу різних типів порушень та шляхи їх подолання. Розглянуто питання перебування у воєнних умовах учасників освітнього процесу – окремо: для керуючої освітнім процесом ланки та здобувачів вищої освіти. Для останніх було запропоновано впровадження додаткових елементів підготовки в освітній процес – а саме введення у розділ «Виховна робота» при проходженні педагогічної практики на 3 курсі питань з діагностики різних видів стресу та рекомендацій щодо подолання стресових станів різних видів. Висновки. На основі аналізу наукової літератури і практичного досвіду було виявлено та охарактеризовано 6 різних кризових ситуацій та визначено стратегії відновлення ресурсу життєздатності відповідно для кожної з них. Розглянуто вплив складних умов на психіку молоді, яка здобуває освіту. З’ясовано, що травмуючі події, які впливають на особистісну адаптацію учасників освітнього процесу в складних умовах, впливають також і на якість отриманих знань і можливість їх засвоєння. З метою протидії таким негативним впливам запропоновано впровадити додаткові освітні компоненти, особливо, у практичній частині навчання (при проходженні здобувачами практики за спеціальністю).
«Інструменти конвівельності» Івана Ілліча: понятійний контекст
(Видавництво Національного університету «Острозька академія», м. Острог, 2025) Тимофєєв, Олександр Володимирович
UKR: Стаття присвячена розгляду концептуальних понять книги «Tools for Conviviality» (1973) Івана Ілліча – філософа, історика, відомого радикального критика сучасних соціальних інститутів. У цій книзі у вигляді політичного маніфесту Іван Ілліч пропонує своє бачення майбутнього суспільства, заснованого на спільному та відповідальному використанні інструментів. Концепція інструментів конвівельності Ілліча спирається на ряд центральних понять, які мають багато конотацій: конвівельність (сonvivality), інструменти, засоби, або знаряддя (tools), криза (krisis), сувора дружба (austerity), радісне спілкування у спільній взаємодії (eutrapelia). У цьому зв’язку метою статті є розкриття сутності філософських ідей Івана Ілліча щодо інструментів конвівельності через експлікацію основних термінів та понять з його книги. Визначено, що центральна проблема, що піднімається Іллічем в «Tools for Convivality» – це взаємозв'язок між прогресом у науковій чи технологічній формі та роллю людини. Промисловий розвиток, за думкою Ілліча, відбувся за рахунок здатності людини спілкуватися з собою та іншими, що призвело до руйнування структури спільноти. Перетнувши межу певної інтенсивності, сучасні інструменти та технології все частіше перетворюються на маніпулятивні, коли інструменти самі починають маніпулювати людьми. Отже, майбутній спільноті необхідні такі конвівельні інструменти, які дозволять людям формувати власне середовище – під терміном «інструменти» Ілліч розуміє як фізичні пристрої, так і умонастрої, технології, наукові розробки, соціальні інститути тощо. У свою чергу, конвівельність – складний термін з багатьма конотаціями, якій можна перекласти як «доброзичливість у взаємодії, що підпорядкована спільній етичній меті». Запобігти перетворенню доброзичливих інструментів на маніпулятивні можна через запровадження обмежень, які визначаються термінами austerity – відповідальним використанням та eutrapelia – радісним духом співпраці у спільноті турботи, добросусідства, навчання та спілкування. Звичайно, такий підхід залишається актуальним та бажаним, але важко сказати, чи це критична утопія, чи посткризове вікно в наше майбутнє.