Статті КМЕіСГД (ДМетІ)

Permanent URI for this collectionhttp://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/16494

ENG: Articles

Browse

Now showing 1 - 1 of 1

Модальна влада у контексті перформативності у філософії
(Запорізький національний університет, Запоріжжя, 2025) Палагута, Вадим Іванович
UKR: Актуальність. У статті аналізується модальна влада як специфічний владний режим, яка нормує, що є допустимим і необхідним. Основною функцією модальної влади є встановлення контролю над «ситуацією істинності», що передбачає вплив не лише на поведінку та вчинки індивідів, а й визначає їхню активність у соціально-політичному полі. Виходячи з критики класичних моделей влади, автор зосереджується на тих формах впливу, які спрямовані не лише на контроль над діями індивідів, а й на продукування модальних структур – можливостей, зобов’язань, заборон і потенційностей. Перформативність розглядається як один із центральних механізмів модалізації індивідів, завдяки якому легітимізуються рамки допустимого та неприпустимого. Це дозволяє модальній владі формувати горизонти мислення та буття індивідів, що забезпечує закріплення й розширення владних режимів, переводячи їх із соціального поля потенційного в соціальну реальність. Метою статті є дослідження диспозитивів модальної влади, які базуються на перформативних мовних актах, що формують рамки можливого/ неможливого, необхідного/бажаного, і які визначають сприйняття індивідами соціальної реальності та самих себе. Методологія дослідження базується на компаративному аналізі, філософській герменевтиці та феномено-логічному методі. Результати досліджень. Розгляд модальної влади у світлі перформативних мовних дій дає змогу реконструювати більш тонку та непомітну форму впливу, яка не оперує прямими заборонами чи безпосереднім насильством, а конструює саму структуру можливого, як управління модальностями людського буття. Досліджено перформативність як домінуючий фактор модальної влади. Це дозволяє інтерпретувати владу не як зовнішній примус, а як результативну й конститутивну силу, що завжди має безпосереднього та масового адресата. Відтак, модальна влада вбудовується в онтологію суб’єкта. Проведений аналіз дозволяє розглядати перформативність як своєрідний вид модального примусу, що виходить за межі звичних дискурсів влади. Саме через таку дослідницьку оптику у подальших дослідженнях можна переосмислити багато політичних і соціальних конфліктів у суспільстві, акти виключення індивідів, а також стратегії супротиву й трансгресії. А також, дослідити перформативність як інструмент опору та вислизання індивідів від владних режимів та розглянути концепт «алгоритмічної модальності». Ця концептуалізація відкриває новий погляд на формування сучасної суб’єктності.