Кафедра анатомії, біомеханіки і спортивної метрології (АБіСМ)

Permanent URI for this communityhttps://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/20604

ENG: Department of Anatomy, Biomechanics and Sports Metrology

Browse

Now showing 1 - 2 of 2

Концепція будівництва власного здоров'я в оновленому «Фізичному вихованні» для закладів фахової і вищої освіти
(Видавничий дім "Гельветика", 2025) Приходько, Володимир Васильович; Бурдаєв, Кирило Володимирович; Самошкін, Владлен Валентинович; Яковенко, Артем Володимирович; Малойван, Ярослав Володимирович
UKR: У статті представлені в узагальненому вигляді зміст, положення та значення концепції і педагогічної технології «будівництва власного здоров’я», як стрижневої ідеї «Фізичного виховання» в цивільних закладах фахової і вищої освіти. Адже важливим напрямком удосконалення публічної політики в Україні є запровадження міжгалузевої співпраці щодо розв’язання проблем громадського здоров’я. Саме тому ми актуалізуємо тему будівництва власного здоров’я через «Фізичне виховання», звертаючи увагу на використання можливостей цієї галузі через непрофесійну фізкультурну освіту здобувачів. Методологічні основи концепції формувались на таких положеннях. По-перше, це міждисциплінарний підхід: педагогічні науки (при розробці технології навчання будівництву здоров'я), медичні науки (ужиткові фізіологічні та патофізіологічні аспекти здоров’я), психологічні (мотивація та саморегуляція); соціальні науки (соціокультурні детермінанти здоров'я). По-друге, це історико-логічний аналіз еволюції поглядів на здоров'я, системно-структурний підхід до вивчення компонентів здоров’я, компетентнісний підхід у «Фізичному вихованні» до формування здоров'язбережувальних навичок, а також технологічний підхід до педагогічних інструментів впливу. Створена парадигмальна інновація, а саме нова концепція здоров'я як об'єкта активного будівництва, а не пасивного збереження. Розроблено міждисциплінарний підхід, що інтегрує педагогічні, медичні, психологічні та соціальні знання. Створена комплексна технологія формування здоров'язбережувальної компетентності з використанням неспецифічних засобів впливу. Виконана адаптація технології для різних цільових груп – від студентів до пацієнтів фізичної реабілітації. Обґрунтовано потенціал кардинального покращення здоров'я нації через освітні засоби. Створена теоретична база для нової галузі знань на перетині педагогіки здоров'я та превентивної медицини. Отже, концепція і технології будівництва власного здоров'я представляє собою наукову розробку, яка здатна трансформувати підходи не лише до збереження, але й зміцнення здоров'я в Україні.
Оцінка стану судинно-нервово-м’язових компонентів задньої кінцівки щурів в умовах поєднаної нейротравми
(Буковинський державний медичний університет МОЗ України, м. Чернівці, 2025) Кошарний, Володимир Віталійович; Бойко, Євген Михайлович; Абдул–Огли, Лариса Володимирівна.; Козловська, Олександра Григорівна; Пріщенко, Ростислав Андрійович
UKR: У період бойових дій, які відбуваються сьогодні в Україні та особистий характер поранень, посттравматичний період після ураження ускладнюється ураженням спинномозкових нервів, які потребують досконалого вивчення та аналізу, у зв’язку розуміння реабілітаційних заходів, які залежать від ступеню та часу посттравматичного періоду. Не завжди ушкодження спинномозкового нерва є ізольованими, а у 12‑15% випадків ушкодження поєднуються з пораненнями магістральних судин. Метою нашої наукової роботи стало дослідити морфологічні особливості судин мікроциркуляторного русла кінцівок щурів за умов різного ступеня ушкоджень периферійних нервів в гострий – на першу добу, підгострий – на третю добу, ранній – на сьому добу та пізній періоди – на чотирнадцяту добу за допомогою загальноморфологічних, гістологічних методів дослідження. Щури були розподілені на чотири експериментальні групи і групу контролю. За проведенням дослідження нами було з’ясовано, що на мікроскопічному рівні після поєднаної травми не тільки відбувались патологічні зміни на рівні структури, а і на рівні судин мікроциркуляторного русла. На першу добу, у гострий посттравматичний період, спостерігалось розширення артеріол та нерівномірно розташування ендотеліальних клітин на базальній мембрані та їх порушення, що супроводжувалось набряком. На третю добу, у підгострий період, спостерігалась яскраво виражена судинна реакція з посиленим кровообігом до уражених тканин для забезпечення їх відновлення, а на сьому добу – у ранній період, спостерігалось порушення структури м’язів і судин, зменшення товщини м’язових волокон, набряк та порушення регенерації, на чотирнадцяту добу, у пізній період, реакція зберігалася, але зменшувалась для можливої підтримки тканинної регенерації. Результати роботи можуть бути використані для подальшого вивчення нервів периферійної системи у посттравматичному періоді поєднаної травми в контексті морфологічних та локальних змін у нервово-м’язовому комплексі і судин мікроциркуляторного русла, особливо з урахуванням терміну дії.