Кафедра соціально-гуманітарних наук (СГН)

Permanent URI for this communityhttps://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/20586

ENG: Department of Social and Human Sciences

Browse

Now showing 1 - 5 of 5

Значення наукових напрацювань за темою непрофесійної фізкультурної освіти для практики формування будівничих власного здоров’я
(Український державний університет імені Михайла Драгоманова, м. Київ, 2026) Приходько, Володимир Васильович; Бурдаєв, Кирило Володимирович; Шпітун, Іван Іванович; Кудрявцева, Валентина Євгеніївна; Мізін, Валерія Вікторівна
UKR: У статті представлена концепція непрофесійної фізкультурної освіти здобувачів в цивільних закладах фахової і вищої освіти як стрижня «Фізичного виховання» на замикаючому етапі багаторічних занять дітей, юнацтва та молоді організованими заняттями фізичною культурою. Окрім закладів системи Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, центральних органів виконавчої влади із спеціальним статусом, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері захисту населення, центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань. Як і раніше в цих закладах «Фізичне виховання» має бути зосереджене виключно на професійно-прикладній фізичній підготовці. Ключовими досягненнями концепції є підготовлена парадигмальна інновація. А саме створення нової освітньої парадигми у зміненій дисципліні «Фізичне виховання» в закладах фахової і вищої освіти на основі практики «будівництва власного здоров'я» здобувачами і випускниками. Забезпечена системна інтеграція шляхом успішного об'єднання педагогічних, медичних та соціальних підходів до здоров'язбереження. Це й науковий внесок через розвиток теоретичних основ та практичних технологій нової галузі знань. Вирішення реальних проблем непрофесійної фізкультурної освіти здобувачів цивільних спеціальностей. Посилення соціального потенціалу «Фізичного виховання»: можливість позитивного впливу на здоров'я нації через освітні засоби. Концепція непрофесійної фізкультурної освіти здобувачів закладів фахової і вищої освіти є фундаментальною науковою розробкою, яка має потенціал трансформувати систему «Фізичного виховання» в країні за рахунок збільшення її ефективності, що стане українським внеском до світової педагогічної науки.
Формування та розвиток професійно орієнтованих компетентностей майбутніх фахівців галузі фізичної культури і спорту під час викладання дисципліни «українська мова за професійним спрямуванням»
(2025) Кравченко, Алла Василівна
UKR: В умовах глобалізації та цифрової трансформації аналіз формування та розвитку професійно орієнтованих компетентностей під час викладання дисципліни «Українська мова за професійним спряму-ванням» дає можливість вивчити глибокий взаємозв’язок між навчанням української мови у професійному контексті та впливом глобальних і технологічних змін на цей процес. Це включає визначення важливості формування професійних компетентностей, що відповідають вимогам сучасного суспільства, зокрема у сферах комунікації, інформаційних технологій і міжкультурних зв’язків.
Європейський досвід та можливості для України при впровадженні дуальної освіти
(ФОП Кошовий Богдан-Петро Олегович, 79495, Україна, Львівська обл., м. Винники, вул. Руська, 3, 2025) Петреченко, Ірина Євгенівна; Лисенко, Світлана Олександрівна; Погранична, Наталія Михайлівна
UK.: На тлі активного розвитку технологій та ринку праці відбувається трансформація вимог до фахівців нового часу щодо розвитку широкого спектру компетенцій, що забезпечується якісною та зорієнтованою на практичну діяльність освітою.
Інноваційна трансформація національної економіки як детермінанта зростання її конкурентоспроможності в умовах глобального середовища
(ФОП Кошовий Богдан-Петро Олегович, Львівська обл., м. Винники, 2026) Шевченко, Лілія Гранитівна; Теребух, Марта Іванівна; Моторнюк, Уляна Іванівна
UKR: Стаття зосереджена на вивченні теоретичних та практичних аспектів інноваційного розвитку вітчизняної економіки. За таких умов інноваційний розвиток стає головним фактором підвищення конкурентоспроможності національної економіки, забезпечуючи її стабільне зростання та входження у світовий економічний простір. Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та аналізі ролі інноваційного розвитку національної економіки у формуванні її конкурентоспроможності в умовах глобалізації, а також у визначенні ефективних напрямів її підвищення. Методи. У дослідженні використано сукупність загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема: метод теоретичного узагальнення — для розкриття сутності інноваційного розвитку та конкурентоспроможності; аналіз і синтез — для оцінки сучасного стану інноваційних процесів; статистичний метод; порівняльний аналіз; системний підхід, а також метод логічного узагальнення — для формування висновків і рекомендацій. Результати. Досліджено теоретичні підходи до формування конкурентоспроможності національної економіки в умовах глобалізації. Визначено взаємозв’язок між інноваційним розвитком та рівнем конкурентоспроможності країни. Проаналізовано сучасний стан інноваційного розвитку національної економіки. Оцінено позиції країни у міжнародних рейтингах інноваційності та конкурентоспроможності. Виявлено основні проблеми та бар’єри інноваційного розвитку. Досліджено роль державної політики, інвестицій та людського капіталу у стимулюванні інновацій. Обґрунтовано напрями підвищення конкурентоспроможності національної економіки на основі інновацій. Розроблено практичні рекомендації щодо активізації інноваційного розвитку в умовах глобального середовища. Висновки. У висновках зазначено, що інноваційний розвиток є визначальним чинником підвищення конкурентоспроможності національної економіки в умовах глобалізації, оскільки забезпечує зростання продуктивності, технологічне оновлення та ефективну інтеграцію у світовий економічний простір.
Історіографічне осмислення подій революціїї гідності та російсько-української війни: тенденції 2014 – 2025 рр.
(ФОП «Жукова Ірина Віталіївна», м. Київ, 2025) Лисенко, Світлана Олександрівна; Муханов, Валентин Миколайович; Дрогомирецька, Людмила Романівна
UKR.: У статті здійснено спробу оглянути історіографічне осмислення стрижневих подій сучасної історії України –Революції Гідності та російсько-української війни. Революція Гідності розглядається як еталон громадянської мужності та символ боротьби за європейський вектор розвитку держави, що стало прямим наслідком стратегічного геополітичного імперсько-шовіністичного тиску з боку росії. Ці події спричинили суттєву трансформацію політики національної пам’яті зі зміщенням фокусу від радянських міфів до вшанування сучасних борців за незалежність України. Війна, що розпочалася у лютому 2014р. як реакція на європейський вибір України, виступила потужним каталізатором національної консолідації, посилення української ідентичності та глибокого переосмислення історичних подій як ХХ ст., так і більш віддалених у часі. Наголошено, що, попри суспільну актуальність, тривалість та безпосередня близькість подій створюють значні методологічні виклики для історичної науки, зокрема у питанні періодизації війни. Історіографічне осмислення пропонується розглядати як триетапну еволюцію наукових підходів: від фактографічного реагуваннята становлення концепції гібридної війни до систематизації (міждисциплінарність, аналіз колективної пам'яті) і, зрештою, до деколоніального повороту (радикальна реконцептуалізація минулого та боротьба з колоніальною спадщиною). Особливу вагу в накопиченні джерельного матеріалу набуває метод усної історії, а робота історика включає не лише академічні студії, але й завдання інформаційної боротьби проти російських історичних фейків та пропаганди загалом. Це є важливим вектором роботи істориків як всередині країни, так і на міжнародному рівні. У статті констатується брак ґрунтовної, систематизованої історіографічної праці, яка б здійснила критичний аналіз цієї динаміки та визначила коректну теоретичну кваліфікацію подій, зокрема, у контексті тяглості національного та ціннісного спротиву. Однак, зважаючи на незавершеність досліджуваних процесів, така ситуація є прогнозованою та потребує подальшої уваги і корекції. Відповідно до перебігу подій та накопичення джерельної бази й врахування емоційних чинників.