Історіографічне осмислення подій революціїї гідності та російсько-української війни: тенденції 2014 – 2025 рр.

UKR.: У статті здійснено спробу оглянути історіографічне осмислення стрижневих подій сучасної історії України –Революції Гідності та російсько-української війни. Революція Гідності розглядається як еталон громадянської мужності та символ боротьби за європейський вектор розвитку держави, що стало прямим наслідком стратегічного геополітичного імперсько-шовіністичного тиску з боку росії. Ці події спричинили суттєву трансформацію політики національної пам’яті зі зміщенням фокусу від радянських міфів до вшанування сучасних борців за незалежність України. Війна, що розпочалася у лютому 2014р. як реакція на європейський вибір України, виступила потужним каталізатором національної консолідації, посилення української ідентичності та глибокого переосмислення історичних подій як ХХ ст., так і більш віддалених у часі. Наголошено, що, попри суспільну актуальність, тривалість та безпосередня близькість подій створюють значні методологічні виклики для історичної науки, зокрема у питанні періодизації війни. Історіографічне осмислення пропонується розглядати як триетапну еволюцію наукових підходів: від фактографічного реагуваннята становлення концепції гібридної війни до систематизації (міждисциплінарність, аналіз колективної пам'яті) і, зрештою, до деколоніального повороту (радикальна реконцептуалізація минулого та боротьба з колоніальною спадщиною). Особливу вагу в накопиченні джерельного матеріалу набуває метод усної історії, а робота історика включає не лише академічні студії, але й завдання інформаційної боротьби проти російських історичних фейків та пропаганди загалом. Це є важливим вектором роботи істориків як всередині країни, так і на міжнародному рівні. У статті констатується брак ґрунтовної, систематизованої історіографічної праці, яка б здійснила критичний аналіз цієї динаміки та визначила коректну теоретичну кваліфікацію подій, зокрема, у контексті тяглості національного та ціннісного спротиву. Однак, зважаючи на незавершеність досліджуваних процесів, така ситуація є прогнозованою та потребує подальшої уваги і корекції. Відповідно до перебігу подій та накопичення джерельної бази й врахування емоційних чинників.

ENG: The article attempts to review the historiographical understanding of the key events of the modern history of Ukraine –the Revolution of Dignity and the Russian-Ukrainian War. The Revolution of Dignity is considered a model of civic courage and a symbol of the struggle for the European vector of state development, which was a direct consequence of strategic geopolitical imperial-chauvinistic pressure from Russia. These events caused a significant transformation of the policy of national memory with a shift in focus from Soviet myths to the honoring of modern fighters for the Independence of Ukraine. The war, which began in February 2014 as a reaction to Ukraine's European choice, acted as a powerful catalyst for national consolidation, strengthening of Ukrainian identity, and a profound rethinking of historical events of both the 20th century and more distant ones. It is emphasized that, despite the social relevance, the duration and close proximity of the events create significant methodological challenges for historical science, in particular in the issue of periodization of the war. Historiographical understanding is proposed to be considered as a three-stage evolution of scientific approaches: from factual response and the formation of the concept of hybrid war to systematization (interdisciplinarity, analysis of collective memory) and, ultimately, to the decolonial turn (radical reconceptualization of the past and the fight against the colonial legacy). The oral history method is of particular importance in the accumulation of source material, and the work of a historian includes not only academic studies, but also the task of information struggle against Russian historical fakes and propaganda in general. This is an important vector of the work of historians both within the country and at the international level. The article states the lack of thorough, systematized historiographical work that would carry out a critical analysis of this dynamic and determine the correct theoretical qualification of events, in particular, in the context of the continuity of national and value resistance. However, given the incompleteness of the processes under study, such a situation is predictable and requires further attention and correction. In accordance with the course of events and the accumulation of the source base and taking into account emotional factors.