Матеріали конференцій

Permanent URI for this communityhttp://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/68

ENG: Conference proceedings

Browse

Now showing 1 - 20 of 20

Academic Libraries for Social Empowerment of Disabled People: Citizen Science Actions of the CAELUM Project in Greece
(Ukrainian State University of Science and Technologies, Dnipro, 2025) Defteraiou, Korina; Oikonomou, Stefania; Zourou, Katerina
ENG: This paper examines an innovative approach to social inclusion of persons with disabilities through citizen science initiatives implemented within academic library settings. As part of the Erasmus+ CAELUM project, Web2Learn, in collaboration with the University of Macedonia Library, will design and deploy community-driven actions addressing the needs of disabled citizens, specifically targeting Deaf and Hard of Hearing individuals and those with reduced mobility. This case study provides valuable insights on how academic libraries can serve as catalysts for social inclusion and empowerment by combining institutional resources with community-led citizen science methodologies. The citizen science actions involve at least 20 participants, including academic library staff, disabled citizens, and higher education students. Finally, this contribution will share reflections on the expected outcomes of the Greek CAELUM case study, namely how academic libraries may: a) achieve improved crisis response capabilities for social inclusion, b) adopt practical solutions for accessibility challenges, and c) enhance civic participation of both students and disabled community members in shaping their communities' wellbeing.
Academic Libraries for Social Empowerment of Disabled People: Citizen Science Actions of the CAELUM Project in Greece (presentation)
(Ukrainian State University of Science and Technologies, Dnipro, 2025) Defteraiou, Korina; Oikonomou, Stefania; Zourou, Katerina
ENG: This presentation examines an innovative approach to social inclusion of persons with disabilities through citizen science initiatives implemented within academic library settings. As part of the Erasmus+ CAELUM project, Web2Learn, in collaboration with the University of Macedonia Library, will design and deploy community-driven actions addressing the needs of disabled citizens, specifically targeting Deaf and Hard of Hearing individuals and those with reduced mobility. This case study provides valuable insights on how academic libraries can serve as catalysts for social inclusion and empowerment by combining institutional resources with community-led citizen science methodologies. The citizen science actions involve at least 20 participants, including academic library staff, disabled citizens, and higher education students. Finally, this contribution will share reflections on the expected outcomes of the Greek CAELUM case study, namely how academic libraries may: a) achieve improved crisis response capabilities for social inclusion, b) adopt practical solutions for accessibility challenges, and c) enhance civic participation of both students and disabled community members in shaping their communities' wellbeing.
Establishing Citizen Science Culture in Academic Libraries – Lessons Learned from LIBOCS Project
(Ukrainian State University of Science and Technologies, Dnipro, 2024) Lembinen, Liisi
ENG: Academic libraries in Baltic states have been promoting Open Science for more than a decade, yet citizen science knowledge and skills have been lacking. With the help of the LIBOCS project, Baltic academic libraries enhanced the capacity of university libraries to support citizen science and open science initiatives, with a particular emphasis on the Baltic region. Through acquiring new skills and knowledge, project libraries strengthened the relationship between academia and society by encouraging higher education institutions to incorporate citizen science into their research and educational strategies. Tools and resources were created to support citizen scientific initiatives. These incorporated best practices and guidelines for educational institutions and libraries. This presentation will show the lessons learned from project activities and gives insight into future developments.
Library Promotion and User Engagement in Pandemic Times: The Case of Kazakhstan (presentation)
(Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, 2020) Yap, Joseph Marmol
EN: Objectives. In these trying times due to the global effect of pandemic, what social media accounts do academic libraries in Kazakhstan maintain and how can they improve their social media engagement to continuously connect with their stakeholders? This report provides an overview of the current status of social media engagement of select academic libraries in Kazakhstan during the COVID-19 crises. This paper will give us a picture about the kinds of online postings shared by these libraries particularly with the use of Facebook. Methods. The top two universities ranked by Independent Quality Assurance Agency (IQAA) were considered in this report to compare with the only autonomous organization of education in Kazakhstan. The library social media accounts of these three organizations were investigated to review the number of followers, frequency of posting, and its overall social media engagement. Data collected is publicly available to all potential users, followers, or subscribers. Using the post engagement rate (PER) formula introduced by Socialbakers (2013) and adapted by Peñaflor (2018) & Magno (2016), this report identifies and analyzes the average PER Facebook pages maintained by academic libraries. The engagement metrics looked into the number of interactions and the widest reach possible in every post. All three academic libraries investigated maintain a Facebook page. The other account was just created last February 2020. To compare Facebook data during the pandemic times, public information available from June – August 2020 were measured. Results and Discussion. The social media platforms operated by the academic libraries in Kazakhstan are Facebook, Twitter, Instagram, VK, and YouTube. One of the earliest academic library Facebook accounts established in Kazakhstan started in 2010 with less than 3,000 accumulated followers after ten years. This shows a very slow rise in the number of followers considering an academic population of more than 5, 000 people in 2020. Data revealed that Eurasian National University Library’s Facebook account had a higher PER of 0.83 even if it only debut in 2020 compared to the Facebook page of Nazarbayev University which garnered 0.22 PER. KAZNU Library’s Facebook page had the highest PER of 1.02. Conclusions. Facebook is the most popular social media platform across the globe but it is not the case in Kazakhstan. Library marketing and promotion in Kazakhstan needs to be addressed as public relations is not the primary focus. The utilization of social media as a tool for user engagement is not fully developed. One way to look at it is to consider library staffing and identify their marketing background. The pandemic situation must be the turning point of academic libraries to enhance their reach with their stakeholders. It was a test to know the readiness of the library in terms of online communication and interaction.
Networking Information Technologies as a Method Innovative Changes in Academic Libraries
(Dnipro National University of Railway Transport named after Academician V. Lazaryan, 2019) Hovorukha, Volodymyr B.; Semenova, Larysa A.; Semenova, Liudmyla A.
EN: Objective. The article examined at current global trends to require significant changes of the educational and library infrastructure. The analysis of these tendencies and of the current state of development of the educational and library sphere gave an opportunity to understand to the implementation of network technologies can affect to the activities of academic institutions. Methods. At the present stage, the popularity of distance technologies is increasing because they are best able to meet the new needs of modern users of library networks. The authors identified the factors of popularity and scope of networking technologies and investigated their influence on various aspects of the practical activity of university libraries. Results. Practical experience of the Scientific and Technical Library of DNURN named after academician V. Lazaryan demonstrates to the use of the modern networking technologies, which changed, improved and expanded the scope of services of the library institution. Conclusions. The research allows conclude to mastering library specialists of new knowledge and working skills to mobile information technologies. The introduction these technologies to practical activity promotes further development of the academic library and helps to improve forms of service for remote users to digital content.
Open Science and Information Literacy as an Incentive for the Democratic Development of Society
(Ukrainian State University of Science and Technologies, Dnipro, 2022) Pušnik, Miro
ENG: We live in a time of social and technological change. The economic and financial crisis at the beginning of the millennium, the covid-19 epidemic and finally Russia's aggression against Ukraine have shown how vulnerable the global community really is. On the other hand, we are witnessing extraordinary technological progress. In the field of science, we are witnessing an increase in the amount of data and information. In the paper, I aim to present the importance and role of academic libraries in dealing with the challenges brought by the above-mentioned phenomena. Open science, open education, respect for mutual differences, solidarity between differently developed environments must ensure the sustainable development of the community and the development of all its potentials. Academic libraries play a central role as a bridge between individual social groups. In this paper, I will try to outline how libraries can fulfill this mission.
Perceptions and Practices of Academic Librarians in Handling and Managing Open Education Resources (Oers): Basis for Capacity Building Plan (abstracts)
(Dnipro National University of Railway Transport named after Academician V. Lazaryan, 2020) Calilung, R.
EN: Objective. This study determined the perceptions of academic librarians on open educational resources (OERs) in terms of familiarity, utilization by patron and purpose, management practices of OERs in terms of handling and storage, organization and marketing, and problems encountered in handling and managing OERs. Methods. It utilized quantitative-qualitative research design or mixed method using a validated researcher-made questionnaire. Descriptive statistics, which mainly consist of frequency distribution, percentile, mean and standard deviation, were used while thematic analysis was utilized for the qualitative data. Results and Discussion. The study revealed that academic librarians are moderately aware on OERs. Regarding digitized library collections, academic librarians are fully aware. In terms of utilization by patron, it was reported that majority of the types of OERs are rarely utilized. The top three types which are seldom utilized by patrons are course materials, digitized library collections and open textbooks. Conclusions. The familiarity of librarians on OERs depends on the degree of their exposure to such resources. Utilization of OERs by patron improves when guided on how to use them. Purpose is defined based on the optimal usage of the OERs. Lack of familiarity and exposure to OERs may lead to poor handling and storage, organization and marketing of these resources resulting to low appreciation from clients. A capacity building plan is needed to improve the handling and management of OERs in academic libraries.
Perceptions and Practices of Academic Librarians in Handling and Managing Open Education Resources (Oers): Basis for Capacity Building Plan (presentation)
(Dnipro National University of Railway Transport named after Academician V. Lazaryan, 2020) Calilung, R.
EN: Objective. This study determined the perceptions of academic librarians on open educational resources (OERs) in terms of familiarity, utilization by patron and purpose, management practices of OERs in terms of handling and storage, organization and marketing, and problems encountered in handling and managing OERs. Methods. It utilized quantitative-qualitative research design or mixed method using a validated researcher-made questionnaire. Descriptive statistics, which mainly consist of frequency distribution, percentile, mean and standard deviation, were used while thematic analysis was utilized for the qualitative data. Results and Discussion. The study revealed that academic librarians are moderately aware on OERs. Regarding digitized library collections, academic librarians are fully aware. In terms of utilization by patron, it was reported that majority of the types of OERs are rarely utilized. The top three types which are seldom utilized by patrons are course materials, digitized library collections and open textbooks. Conclusions. The familiarity of librarians on OERs depends on the degree of their exposure to such resources. Utilization of OERs by patron improves when guided on how to use them. Purpose is defined based on the optimal usage of the OERs. Lack of familiarity and exposure to OERs may lead to poor handling and storage, organization and marketing of these resources resulting to low appreciation from clients. A capacity building plan is needed to improve the handling and management of OERs in academic libraries.
Problems and Prospects of Information Cooperation of Academic Libraries in Central Asia
(Ukrainian State University of Science and Technologies, Dnipro, 2024) Lapo, Piotr; Rakhmatullaev, Marat
ENG: Information interoperability between academic libraries in Central Asia would significantly increase the information and functional potential of each of the libraries and could create a synergistic effect in information and library services for higher education in the region and contribute to its competitiveness in the global arena. At the same time, as the case of Central Asia shows, there are such problems in the information and library support of education and research in the country’s universities as “patchwork” automation, the lack of unified, internationally compliant standards and protocols for the creation, storage and exchange of data and metadata, a focus on the maintenance of the printed collection, rather than on the development of electronic information resources and the introduction of modern tools for working with information. There is no unified, operational and transparent system of statistical and analytical reporting on the level of development of the functional and information potential of academic libraries and the availability and use of their educational and scientific information resources at the republican and regional levels. The lack of a united catalog of academic libraries causes duplication of work on the creation of bibliographic records and metadata and not sufficiently complete and effective information retrieval and delivery of necessary information to library users. Another problem is the compliance by academic libraries with copyrights for educational and scientific publications presented in digital format. Another major problem is the gap between the contemporary library practice requirements and outdated educational programs for training, retraining and advanced training of library personnel.The development of corporate interaction and interoperability between academic libraries based on relevant management decisions, modern information and communication technologies and modernization of the librarians’ training system are suggested as solutions to the problems mentioned above. The result of their implementation will be to improve the quality of information and library support for educational and research processes in universities and, accordingly, to improve the quality of higher education in the country.
The Value of Library Resources and Services Through the Lens of Discovery Tools
(Dnipro National University of Railway Transport named after Academician V. Lazaryan, 2019) Zvonareva, Darya
EN: Objective. The objective of the paper is to show the discovery service from the perspective of the library and user values as a means of access to information. Methods. The literature review on the subject of value approach to the library functioning is provided. In the paper were used data from the user experience study, statistical reports and anecdotal experience. The results show the issues of customization of discovery services functionalities and resources management required. The users’ evaluation of the discovery service as a tool for finding and retrieval of information is also given. Conclusions. Discovery services have special functions and are powerful tools for identifying the required information, which is placed in directories and databases, online libraries, and external full-text databases. The study found that finding relevant information was of paramount importance to users who highly appreciated the usefulness of this service for their research.
Вдосконалення інклюзивного інформаційного простору: впровадження чат-ботів в роботу академічних бібліотек (презентація)
(Ukrainian State University of Science and Technologies, Dnipro, 2024) Шевчук, Олександр Андрійович; Салтикова, Анастасія Андріївна
UKR: У доповіді буде розглянуто використання чат-ботів у академічних бібліотеках. Наведено український та закордонний досвід їх використання. Наведено приклади комерційного та відкритого програмного забезпечення з відкритим кодом для створення чат-ботів. Наведено конкретні приклади які можуть використовуватись бібліотеками. Описано переваги і недоліки різних підходів до створення чатботів. Надано рекомендації щодо впровадження чат-ботів в роботу академічних бібліотек.
Вдосконалення інклюзивного інформаційного простору: впровадження чат-ботів в роботу академічних бібліотек (тези)
(Ukrainian State University of Science and Technologies, Dnipro, 2024) Шевчук, Олександр Андрійович; Салтикова, Анастасія Андріївна
UKR: У доповіді буде розглянуто використання чат-ботів у академічних бібліотеках. Наведено український та закордонний досвід їх використання. Наведено приклади комерційного та відкритого програмного забезпечення з відкритим кодом для створення чат-ботів. Наведено конкретні приклади які можуть використовуватись бібліотеками. Описано переваги і недоліки різних підходів до створення чатботів. Надано рекомендації щодо впровадження чат-ботів в роботу академічних бібліотек.
Мережеві інформаційні технології як засіб інноваційних змін в академічних бібліотеках (презентація)
(Дніпровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, Дніпро, 2019) Говоруха, Володимир Борисович; Семенова, Лариса Анатоліївна; Семенова, Людмила Анатоліївна
UK: Розглянуто сучасні світові тенденції у освітній та бібліотечній системі, пов’язані з розвитком дистанційної форми навчання. Виявлено чинники, які спонукають інноваційний розвиток академічних закладів завдяки упровадженню у діяльність мережевих інформаційних технологій. Висвітлено позитивні зміни у практичній діяльності НТБ ДНУЗТ імені академіка В. Лазаряна після опанування фахівцями бібліотеки навичками роботи з новітніми мультимедійними технологіями.
Принципи відкритого доступу та відкритої науки в Україні: що думають дослідники і як можуть допомогти бібліотекарі?
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Ярошенко, Тетяна Олександрівна
UKR: Ця доповідь досліджує ставлення українських дослідників до принципів відкритого доступу, відкритої науки та управління даними досліджень на основі результатів національного соціологічного опитування (квітень-липень 2025 року). Це дослідження, в якому взяли участь представники різних дисциплін та академічних установ, має на меті оцінку їхньої обізнаності, практики та готовності до впровадження підходів відкритої науки. Результати показують загалом позитивне ставлення до відкритого доступу, проте вказують на обмежене практичне впровадження через інфраструктурні, регуляторні та культурні бар'єри. Дослідники висловили занепокоєння щодо обміну даними, зокрема щодо питань авторського права, зловживання даними та відсутності інституційної підтримки. Опитування також висвітлює прогалини у знаннях щодо планування управління даними та принципів FAIR. Особлива увага приділяється ролі академічних бібліотек як ключових посередників у переході до відкритої науки: вони підтримують дослідників шляхом навчання, надання рекомендацій, послуг зі зберігання даних та адвокації. У доповіді розглянуті практичні рекомендації для наукових установ, політиків та бібліотек, які прагнуть сприяти створенню більш відкритого та схильного до співпраці наукового середовища в Україні.
Принципи відкритого доступу та відкритої науки в Україні: що думають дослідники і як можуть допомогти бібліотекарі? (презентація)
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Ярошенко, Тетяна Олександрівна
UKR: Ця презентація досліджує ставлення українських дослідників до принципів відкритого доступу, відкритої науки та управління даними досліджень на основі результатів національного соціологічного опитування (квітень-липень 2025 року). Це дослідження, в якому взяли участь представники різних дисциплін та академічних установ, має на меті оцінку їхньої обізнаності, практики та готовності до впровадження підходів відкритої науки. Результати показують загалом позитивне ставлення до відкритого доступу, проте вказують на обмежене практичне впровадження через інфраструктурні, регуляторні та культурні бар'єри. Дослідники висловили занепокоєння щодо обміну даними, зокрема щодо питань авторського права, зловживання даними та відсутності інституційної підтримки. Опитування також висвітлює прогалини у знаннях щодо планування управління даними та принципів FAIR. Особлива увага приділяється ролі академічних бібліотек як ключових посередників у переході до відкритої науки: вони підтримують дослідників шляхом навчання, надання рекомендацій, послуг зі зберігання даних та адвокації. У доповіді розглянуті практичні рекомендації для наукових установ, політиків та бібліотек, які прагнуть сприяти створенню більш відкритого та схильного до співпраці наукового середовища в Україні.
Розвиток лідерських якостей керівного складу як чинник впливу на стійкість бібліотеки університету в умовах кризи (презентація)
(Ukrainian State University of Science and Technologies, Dnipro, 2024) Одноволикова, Олена Василівна; Главчева, Юлія Миколаївна
UKR: Метою публікації є визначення ролі розвитку лідерських якостей керівного складу в забезпеченні керованості бібліотекою університету в динамічних кризових умовах довготривалого воєнного стану. Проведено аналіз особливостей стійких організацій, які оперативно відновлюють керованість. Розглянуто вплив стану технічних та соціальних компонент на стійкість організації. Основний акцент зроблено на регулювання соціальних компонентів. Таким чином, вважаємо, в кризових умовах стійкість організації може бути підвищена шляхом розвитку лідерських якостей керівного складу бібліотеки. В період невизначених кризових умов воєнного стану описані елементи стилів лідерства нормалізують психологічний клімат у колективі та налаштовують співробітників на продуктивну працю.
Розвиток лідерських якостей керівного складу як чинник впливу на стійкість бібліотеки університету в умовах кризи (тези)
(Ukrainian State University of Science and Technologies, Dnipro, 2024) Одноволикова, Олена Василівна; Главчева, Юлія Миколаївна
UKR: Метою публікації є визначення ролі розвитку лідерських якостей керівного складу в забезпеченні керованості бібліотекою університету в динамічних кризових умовах довготривалого воєнного стану. Проведено аналіз особливостей стійких організацій, які оперативно відновлюють керованість. Розглянуто вплив стану технічних та соціальних компонент на стійкість організації. Основний акцент зроблено на регулювання соціальних компонентів. Таким чином, вважаємо, в кризових умовах стійкість організації може бути підвищена шляхом розвитку лідерських якостей керівного складу бібліотеки. В період невизначених кризових умов воєнного стану описані елементи стилів лідерства нормалізують психологічний клімат у колективі та налаштовують співробітників на продуктивну працю.
Цифрові мережеві технології в академічних бібліотеках під час сучасних викликів
(Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, 2020) Семенова, Людмила Анатоліївна; Щетініна, Тетяна Вікторівна; Колесник, Ольга Тимофіївна
UK: Розглянуто сучасні світові тенденції у освітній та бібліотечній системі, пов’язані з поширенням дистанційної форми навчання, а також вплив виклику у вигляді пандемії COVID-19 на інноваційний розвиток академічних закладів завдяки більш широкому впровадженню у діяльність цифрових мережевих технологій. Висвітлено позитивні зміни у практичній діяльності Науково-технічної бібліотеки Дніпровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна після опанування фахівцями бібліотеки навичками роботи з новітніми сервісами для роботи у віддаленому режимі.
Цифрові мережеві технології в академічних бібліотеках під час сучасних викликів (презентация)
(Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2020) Семенова, Людмила Анатоліївна; Щетініна, Тетяна Вікторівна; Колесник, Ольга Тимофіївна
UK: Розглянуто сучасні світові тенденції у освітній та бібліотечній системі, пов’язані з поширенням дистанційної форми навчання, а також вплив виклику у вигляді пандемії COVID-19 на інноваційний розвиток академічних закладів завдяки більш широкому впровадженню у діяльність цифрових мережевих технологій. Висвітлено позитивні зміни у практичній діяльності Науково-технічної бібліотеки Дніпровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна після опанування фахівцями бібліотеки навичками роботи з новітніми сервісами для роботи у віддаленому режимі.
Імплементації штучного інтелекту в бібліотечну діяльність
(Ukrainian State University of Science and Technologies, Dnipro, 2024) Шемаєва, Ганна Василівна; Костирко, Тамара Миколаївна
UKR: Висвітлюються напрями впровадження штучного інтелекту в бібліотечну діяльність. Відзначається, що українські бібліотеки започатковують використовувати різні інструменти штучного інтелекту. Найактивніше використовують ChatGPT для створення медіаконтенту, редагування тексту та перекладу.