Кафедра боксу, боротьби та важкої атлетики (ББВА)

Permanent URI for this communityhttps://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/20565

ENG: Department of Boxing, Wrestling and Weightlifting

Browse

Now showing 1 - 2 of 2

Вплив занять важкою атлетикою за програмою ДЮСШ на показники спеціальної фізичної підготовленості важкоатлеток на різних етапах багаторічної підготовки
(Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет», м. Ужгород Закарпатської обл. Видавничий дім "Гельветика", 2025) Півень, Олександр Борисович; Джим, Віктор Юрійович; Солодка, Оксана Василівна; Бугайов, Євген Володимирович
UKR: Мета дослідження полягала у визначенні змін показників спеціальної фізичної підготовленості важкоатлеток віком 10–21 років під впливом систематичних занять важкою атлетикою за класичною програмою, що реалізується в умовах дитячо-юнацьких спортивних шкіл (ДЮСШ). У дослідженні взяли участь 79 спортсменок другої групи вагових категорій (53–69 кг), розподілених на чотири групи відповідно до етапів багаторічної підготовки: початкової, попередньої базової, спеціалізованої базової та підготовки до вищих досягнень. Тестування проводили у завершенні кожного етапу підготовки із використанням вправ: ривок класичний, поштовх класичний, присідання зі штангою на плечах, ривкова та поштовхова тяги. Показники оцінювали методами педагогічного тестування та статистичної обробки даних з використанням критерію Стьюдента. Результати дослідження засвідчили достовірне зростання силових і техніко-силових показників на всіх етапах багаторічної підготовки. Показники ривка зросли з 32,2 ± 5,7 кг до 69,7 ± 4,7 кг (t1,4=5,08; p<0,001), поштовху – з 42,6 ± 5,9 кг до 82,8 ± 4,9 кг (t1,4=5,24; p<0,001), ривкової тяги – з 42,9 ± 6,2 кг до 91,3 ± 5,4 кг (t1,4=5,89; p<0,001), поштовхової тяги – з 63,5 ± 5,4 кг до 107,5 ± 5,0 кг (t1,4=5,98; p<0,001), присідання зі штангою на плечах – з 75,7 ± 6,4 кг до 125,1 ± 6,4 кг (t1,4=5,46; p<0,001). Динаміка показників свідчить про ефективність класичної програми ДЮСШ, що передбачає поступове збільшення навантажень, поєднання змагальних вправ (ривок, поштовх) із підвідними елементами (тяги, присідання) та системний розвиток вибухової сили і стабільності корпусу. Отримані результати узгоджуються з висновками сучасних українських та міжнародних досліджень, які підкреслюють роль комплексної силової підготовки у формуванні технічної ефективності та профілактиці перевантажень опорно-рухового апарату. Позитивна динаміка показників відбувалася без виходу за межі фізіологічних норм, що свідчить про безпечність та доцільність класичної програми для юних спортсменок. Перспективи подальших досліджень передбачають поглиблений аналіз зв’язку між спеціальною фізичною підготовленістю та результативністю змагальної техніки у вагових категоріях та створення індивідуалізованих методик багаторічної підготовки.
Зміни показників загальної фізичної підготовленості важкоатлеток під впливом тренувального процесу за програмою ДЮСШ на різних етапах багаторічної підготовки
(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Півень, Олександр Борисович; Джим, Віктор Юрійович; Солодка, Оксана Василівна; Бугайов, Євгеній Володимирович
UKR: Мета дослідження полягала у визначенні змін показників загальної фізичної підготовленості важкоатлеток віком 12-20 років під впливом систематичних занять важкою атлетикою за класичною програмою, що реалізується в умовах дитячо-юнацьких спортивних шкіл (ДЮСШ). У дослідженні взяли участь 64 спортсменки першої групи вагових категорій (до 53 кг), які протягом чотирьох етапів багаторічної підготовки (від початкового етапу до етапу підготовки до вищих досягнень) проходили навчально-тренувальний процес у комплексних ДЮСШ м. Харкова та м. Ромни. Для оцінки рівня загальної фізичної підготовленості використовували тести: біг на 30 м, човниковий біг 4×9 м, стрибок у довжину з місця, станову динамометрію та нахил тулуба вперед з положення сидячи. Педагогічне тестування проводилось на завершенні кожного етапу підготовки, результати оброблялись методами математичної статистики з використанням критерію Стьюдента. Результати дослідження показали виражену позитивну динаміку розвитку основних рухових якостей. Показники швидкості у бігу на 30 м зменшилися від 5,80 ± 0,05 с на початковому етапі до 4,48 ± 0,03 с на етапі підготовки до вищих досягнень (t1,4=7,44; p<0,05). Аналогічно, у човниковому бігу 4×9 м час виконання вправи покращився з 13,41 ± 0,31 с до 12,03 ± 0,21 с (t1,4=3,90; p<0,001). Вибухова сила, оцінена за стрибком у довжину з місця, зросла з 163,2 ± 2,75 см до 190,4 ± 3,47 см (t1,4=6,14; p<0,001). Найбільш відчутні зміни відзначено у розвитку максимальної сили за показниками станової динамометрії – від 34,6 ± 5,91 кг до 93,5 ± 3,66 кг (t1,4=8,47; p<0,001). Показники гнучкості за тестом нахилу тулуба вперед з положення сидячи підвищилися з 13,5 ± 0,70 см до 19,8 ± 0,75 см (t1,4=6,14; p<0,001). Отримані результати підтверджують ефективність класичної програми тренувань ДЮСШ, яка передбачає поступове збільшення обсягів та інтенсивності навантажень, поєднання розвитку сили, швидкості, координації та гнучкості. Динаміка змін відповідає віковим нормам фізіологічного розвитку та не виходить за межі допустимої варіативності, що свідчить про безпечність програми для юних спортсменок. Встановлені закономірності узгоджуються з результатами сучасних українських та міжнародних досліджень і створюють підґрунтя для подальшої індивідуалізації тренувального процесу з урахуванням віку та морфологічних особливостей спортсменок. Перспективи подальших робіт полягають у вивченні взаємозв’язку між загальною фізичною підготовленістю та ефективністю змагальної техніки.