Кафедра теоретичних основ металургійних процесів (ДМетІ)

Permanent URI for this communityhttp://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/14583

ENG: Department of Theoretical Foundations of Metallurgical Processes (Dnipro Metallurgical Institute, DMetI)

Browse

Now showing 1 - 6 of 6

Complex Solid-Phase Reduction in a Blast Furnace of Self-Healing Pellets of Cold Agglomeration Containing By-Product Carbon Materials of Metallurgical Production
(Ukrainian State University of Science and Technologies, Dnipro, 2025) Vaniukov, Anton A.; Ivashchenko, Valerii P.; Ivanova, Liudmyla Kh.; Kovalov, M.; Tsybulia, Ye.
ENG: The reactions of direct and indirect reduction occurring during the heat treatment of self reducing pellets (SRP) have been studied. In this investigation Blast furnace (BF) sludge which contains particles of coke, has been included in the SRP blend as a source of solid reductant. In the SRP as a part ot the blast furnace burden occur the reactions simultaneously: inside of SRP-direct reduction by Csolid; gasification of carbon and indirect reduction by CO; and outside of SRP-indirect reduction of iron bearing oxides by reducing gas coming from the hearth of blast furnace through the column of charged materials. The experiments was performed continuously from the start temperature (~200 ˚C) to the experimental temperature (500 ˚C; 700 ˚C; 900 ˚C; 1100 ˚C) in argon free environment. Upon reaching the desired temperature argon was replaced by hydrogen during 30 minutes. After that the reduced probe of SRP was cooled in argon. The objective of the present work is to research a quantitate ratio of degree direct reduction inside of SRP and degree of indirect reduction outside of SRP on the top of the blast furnace.
Пил електросталеплавильного виробництва як ресурс сталого розвитку металургійної промисловості
(Український державний університет науки і технологій, ІВК «Системні технології», Дніпро, 2023) Камкіна, Людмила Володимирівна; Мяновська, Яна Валеріївна; Пройдак, Юрій Сергійович; Ісаєва, Людмила Євгенівна
UKR: Об’єктом дослідження є технологія переробки пилу ДСП та залізовмісних відходів металургії. Метою роботи є аналіз фізико-хімічних процесів, експериментальні дослідження та розробка інноваційних технологічних рішень і рекомендацій щодо пилу ДСП та залізовмісних металургійних відходів. Методи дослідження – теоретичні дослідження базуються на основних положеннях фізичної хімії та теорії металургійних процесів. Розрахунки термодинамічної рівноваги оксидних систем базуються на теорії Гіббса та реалізовані за допомогою комп’ютерної програми «FASTSage 6.0»; дослідження хімічного складу фазових компонентів марганцевих феросплавів проводили за допомогою скануючого електронного мікроскопа YSM-6300LA фірми JEOL, Японія. Наукова новизна. Ефективне видалення цинку з пилу ДСП можливе вже при помірних температурах 1000...1100oС, у тому числі при використанні некондиційних вуглецевих матеріалів як відновника вуглецю. При температурах порядку 1000...1100°С залізовмісний пил і шлам зазнають змін, що призводить до зменшення вмісту Zn в оброблюваному матеріалі, переходу вихідних пилоподібних матеріалів у компактні, міцні. Маса. Практичне значення. Спільна переробка шлаку і пилу ДСП шляхом дозування в різних пропорціях не є раціональною, оскільки в цьому випадку знижується концентрація цинку, що збирається в газоочисному агрегаті обробки. Ефективніше буде організувати почергову переробку пилу і шлаку ДСП в різні періоди часу (наприклад, щомісяця).
Проблема десульфурації чорнового феронікелю, отриманого за технологією низького відновлення на Побузькому феронікелевому комбінаті
(НМетАУ, УДУНТ, Дніпро, 2024) Шевченко, Денис В.; Овчарук, Анатолій Миколайович; Надточій, Анжела Анатоліївна
UKR: Мета. З введенням в експлуатацію РТП1 канадської компанії Hatch на Побузькому феронікелевому комбінаті та переведенням її на технологію низького відновлення (ТНВ) стало можливим отримання феронікелю, що містить лише соті частки відсотка кремнію і вуглецю, що необхідні для содової десульфурації в ковші, тому комбінатом впроваджено комплексну технологію, якою передбачається змішування (мікшування) чорнового феронікелю, що випускається з РТП1 зі зниженим вмістом кремнію та вуглецю та з високим вмістом Ni, зі сплавом із РТП2 з низькою концентрацією нікелю та високою кремнію і вуглецю. Однак у зв'язку із зупинкою РТП2 на капітальний ремонт виникла потреба відпрацювати режим десульфурації за комбінованою схемою, яка передбачає поєднати содову десульфурацію та киснево-конвертерну, яка є скрутною і потребує додаткових матеріальних та енергетичних витрат. Методика. Термодинамічне моделювання виконане з використанням програмного комплексу HSC Chemistry 6.1. Аналітичні та промислові дослідження в умовах Побузького феронікелевого комбінату. Результати. Оброблено та проаналізовано результати промислових досліджень комбінованої технологічної схеми десульфурації високовідсоткового феронікелю в ковші та конвертері, узагальнено технічні результати десульфурації феронікелю на всіх етапах розвитку та вдосконалення його виробництва в умовах ПФК. Наукова новизна. Проведено рівноважний розподіл фаз у системі Fe-Ni-S-Na-Si-C-O з використанням бази даних програми «HSC Chemistry 6,0». Показано, що кремній впливає на повноту реакції десульфурації. Визначено температурні межі процесу. Практична значимість. У промислових умовах Побузького феронікелевого комбінату відпрацьовано та освоєно комбіновану технологію десульфурації високовідсоткового феронікелю з РТП1 за схемою ківш-кисневий конвертер, що забезпечило можливість роботи комбінату при зупинці РТП2 на капітальний ремонт та одержання товарної продукції.
Стан та перспективи переробки пилу електросталеплавильного виробництва і техногенних залізовмісних матеріалів
(Український державний університет науки і технологій, ННІ «Дніпровський металургійний інститут», ІВК ≪Системні технології≫, Дніпро, 2025) Камкіна, Людмила Володимирівна; Стовпченко, Ганна Петрівна; Мяновська, Яна Валеріївна; Селівьорстов, Вадим Юрійович; Автономов, Дмитро Вікторович
UKR: Металургійна технологія переробки пилу ДСП та залізовмісних відходів металургійного виробництва. Аналіз фізико-хімічних процесів, експериментальні дослідження та розробка інноваційних технологічних рішень та рекомендацій щодо пилу ДСП та залізовмісних відходів металургійного виробництва. Теоретичні дослідження базуються на основних положеннях фізичної хімії і теорії металургійних процесів. Розрахунки термодинамічної рівноваги оксидних систем основані на теорії Гіббса та реалізовані за допомогою комп’ютерної програми «FASTSage 6.0»; дослідження хімічного складу фазових складових марганцевих феросплавів виконали з застосуванням растрового електронного мікроскопу YSM-6300LA фірми JEOL, Японія. Ефективне видалення цинку з пилу ДСП можливе вже при помірних температурах 1000…1100оС, у тому числі при використанні як вуглецевого відновника некондиційних вуглецевих матеріалів. Для отримання рідкого продукту слід передбачити надмірну кількість вуглецю на навуглецювання з тим, щоб знизити температуру одержуваного розплаву. При температурах порядку 1000…1100оC залізовмісний пил і шлам зазнають змін, що призводить до зменшення вмісту Zn в обробленому матеріалі, переходу вихідних пилуватих матеріалів в компактну, досить міцну масу. Спільна переробка окалини та пилу ДСП шихтуванням у різних пропорціях не є раціональною, оскільки в цьому випадку відбувається зменшення концентрації цинку, що збирається в газоочистці переробного агрегату. Більш ефективним буде організація почергової переробки пилу ДСП та окалини у різні часові періоди (наприклад, помісячно).
Утилизация металлургическими методами пылевидных отходов электросталеплавильных цехов
(Politechniki Częstochowskiej, Częstochowa, Polska, 2016) Камкина, Людмила Владимировна; Турищев, В. В.; Пройдак, Светлана Викторовна; Зосимов, Б. Ю.
RUS: Эффективное удаление цинка из пыли ЭДП возможно даже при умеренных температурах от 1000°C до 1100°C, в том числе при использовании в качестве углеродсодержащего восстановителя не классных углеродистых материалов. Следует обеспечить избыточное количество углерода на карбонизацию для получения жидкого продукта, с тем, чтобы уменьшить температуру полученного расплава.
Характеристика шунгітових порід для використання в процесах одержання сплавів
(Український державний університет науки і технологій, ІВК «Системні технології», Дніпро, 2025) Чумак, Д. Д.; Камкіна, Людмила Володимирівна; Мяновська, Яна Валеріївна
UKR: Розглянуто природній композиційний матеріал шунгіт, який має складний мінеральний склад. Одним з основних компонентів мінеральної складової шунгітових порід різних груп є кремнезем. Вуглець шунгіту рівномірно розподілений у силікатному каркасі з дрібнодисперсних кристалів кварцу. Як сировина шунгіт може бути використаний для виплавки силікомарганцю та феросиліцію. Вміст високоактивного вуглецю і кремнезему у співвідношенні, близькому до стехіометричного для реакції відновлення кремнію вуглецем, сприяє майже повному відновленню кремнію з цього матеріалу. Припускаючи, що шунгітова порода є системою Si-C-О, виконані термодинамічні розрахунки складу рівноважної газової фази для діапазону температур 1300-2300 К. Результати розрахунків рівноважного складу газової фази в системі Si-C-О за Р = 1 атм показали, що мінімальна температура виникнення конденсованого карбіду кремнію (β-SiC) дорівнює 1756 К.