Assessment of the Efficiency of Hot Helium Tank Pressurization Systems for Oxygen-Propelled Rocket Engines

ENG: For the first time, a study of the design has been conducted, and a detailed weight summary of the hot helium pressurization system for an oxidizer tank of the first stage of a launch vehicle (LV) has been presented; the propulsion system of this LV uses boiling oxygen — RG-1 as propellants. The oxidizing generator gas was considered as the heat exchanger heat carrier. The weight of this system was also evaluated for an alternative common heat carrier — reduced generator gas. A good correlation was shown between the obtained results and known data from other pressurization systems. The efficiency of hot helium pressurization systems is demonstrated in the case of multiple reuses of the first stage of an LV. It is also reasonable to use it for the dual activation of the liquid rocket engine (LRE) of the second stage of an LV. In these cases, arising issues are solved using well-established, proven solutions. However, an analysis of technical literature shows that alternative solutions have not been thoroughly studied. In other cases, considering the high cost, structural complexity, actual low reliability, and lack of weight advantages, the use of hot helium pressurization systems (PS) is hardly justified. This primarily concerns LREs with afterburning of generator gas, where oxidizing gas is used as the coolant in the heat exchanger. It is also noted that it is necessary to provide helium reserves on board of the LV and to introduce a gas pressure regulation system in the tank. This is due to the large variations in pressurization path resistance and helium temperatures after the heat exchanger at the design stage. The result is an increase in the calculated gas pressure in the tank, leading to an additional weight increase of 5–8%. It is shown that helium reserves can be easily adjusted based on the results of the first flight tests, whereas reducing the thickness of the tank walls and the diameter of the hot pressurization pipelines with thermal compensators is extremely problematic.

UKR: Вперше проведено дослідження конструкції та наведено детальне вагове зведення гарячої гелієвої системи наддування баку окиснювача першого ступеня РН, рушійна установка якого використовує компоненти палива киплячий кисень – РГ-1. Як теплоносій теплообмінника розглядався окислювальний генераторний газ. Наведено оцінку ваги цієї системи за іншого поширеного теплоносія – відновного генераторного газу. Показано хорошу збіжність отриманих результатів з відомими за іншими системами наддування. Показана ефективність гарячих гелієвих систем наддування при багаторазовому використанні першого ступеня РН. Також є сенс її застосовувати при дворазовому включенні РРД другого ступеня РН. У цих випадках проблеми, що виникають, вирішуються відомими перевіреними рішеннями. Хоча аналіз технічної літератури показує, що інші рішення глибоко й не опрацьовувалися. В інших випадках, враховуючи дорожнечу, конструктивну складність, фактичну низьку надійність, відсутність переваг за вагою, використання гарячих гелієвих СН навряд чи доцільно. У першу чергу це стосується РРД з допалюванням генераторного газу, в яких в теплообміннику використовується як теплоносій окислювальний газ. Також відзначено необхідність закладати запаси гелію на борту РН і вводити систему регулювання тиску газу в баку. Це пояснюється великими розкидами опору трактів наддування і температур гелію за теплообмінником на етапі проектування. Підсумок - підвищення розрахункового тиску газу в баку, що призводить до його обтяження на 5-8%. Показано, що запаси гелію легко уточнюються за підсумками перших льотних випробувань, а знизити товщину стінок бака, діаметр гарячих магістралей наддування з температурними компенсаторами, вкрай проблематично.