Enlightenment Thought and the Characteristics of Its Contemporary Transformations

ENG: The purpose of this research is to carry out a comparative analysis of the proposed variants of Enlightenment ideals in order to demonstrate the complexity of this problem and the diversity of approaches to its resolution. It aims to clarify the boundaries of classical Enlightenment thought and its explications, the Second Enlightenment and the New Enlightenment in particular, and to identify the points at which a transition into a new qualitative stage becomes possible. Theoretical basis. The analysis deals with conceptual approaches that need paradigmatic shifts in the fundamental orientations of humanity. The study draws on interpretations of the classical paradigm of Enlightenment ideals, particularly those by Immanuel Kant, as well as contemporary attempts to support or rehabilitate these ideals under present-day conditions (S. Pinker). Originality. The growing technological and sociocultural transformations have reached a level at which the idea of humanity’s linear development appears increasingly untenable, thereby intensifying the demand for new basic principles of development. The expansion of what may be described as a Nietzschean "Age of the Will" calls into question how the ideals of classical Enlightenment can be implemented in contemporary realities. As there is a substantial shift toward authoritarianism and the decline of liberal democracies, the threat of destabilizing the global international order is becoming increasingly evident. The philosophical analysis therefore focuses on possible strategies for counteracting the rise of authoritarian tendencies, understanding the prospects for combining the volitional dimension with a rational approach. Conclusions. Any assessment or reassessment of the Enlightenment legacy must primarily take into account the current radical transformations in the modern world, including changes of a wide range of fundamental concepts. On the one hand, the values of the Enlightenment is a civilizational achievement that humanity cannot reject, on the other hand, each historical phase requires its own values, regulative principles, and worldview orientations. This gives rise to an urgent question: do contemporary global crises signal a qualitative shift in the interpretation of human value, rationality, and progress, or are they merely temporary obstacles within a potentially progressive trajectory of human development? A fundamental dilemma emerges – either to preserve earlier values or to renew by creating a new set of virtues that could serve as guiding principles for the future development of humanity.

UKR: Метою даної розвідки є здійснення порівняльного аналізу запропонованих варіантів ідеалів Просвітництва з тим, щоб показати багатошаровість даної проблеми і способів її розв’язання. З’ясувати межі класичного Просвітництва та його експлікацій, зокрема, Друге Просвітництво, Нове Просвітництво, де існують можливості його переходу в нову якість. Теоретичний базис. Розглянуто концепції, які вимагають парадигмальних змін у базових установках людства. Дослідження спирається на аналіз концепцій, в яких представлена класична парадигма настанов Просвітництва, зокрема, І. Канта, та спроби їх виправдати в умовах сьогодення (С. Пінкер). Наукова новизна. Оскільки емерджентність технологічних і соціокультурних змін стала такою інтенсивною, що питання лінійного розвитку людства, здається, знято з порядку денного, то цілком правомірно зростає запит на пошук нових базових принципів розвитку. Зростання ознак ніцшеанської "Доби Волі" ставить під сумнів можливість подальшого втілення ідеалів класичного Просвітництва в сучасні реалії. Оскільки маємо відчутний зсув в бік авторитаризму і занепад ліберальних демократій, то зростає загроза руйнування світового міжнародного порядку. Філософський аналіз зосереджується на засобах протидії зростанню авторитарних тенденцій, осмислюючи можливості поєднання вольової компоненти з раціональним підходом. Висновки. При оцінці/переоцінці спадщини Просвітництва потрібно враховувати насамперед чинник тих радикальних змін, які мають місце у сучасному світі і які пов’язані із загальними трансформаціями змісту цілої низки понять. З одного боку, цінність ідей Просвітництва є тим цивілізаційним надбанням, від якого людство не має права відмовитися, а з іншого – кожна фаза потребує певного набору цінностей, регулятивних принципів і світоглядних орієнтирів. Відтак, постає нагальна проблема – з’ясувати: чи позначають сучасні глобальні кризові явища якісну зміну в тлумаченні поняття цінності людини, раціональності, прогресу, або ж вони є лише тимчасовими труднощами в потенційно прогресивному поступі людства. Звідси постає дилема: або підтримка попередніх цінностей, чи оновлення, виробленням нового набору чеснот, що мають стати новими дороговказами для подальшого розвитку людства.