Методологічні особливості викладання курсу філософії у вищих технічних навчальних закладах України

UKR: Відповідаючи на питання, в чому сенс навчання, навіщо людині треба вчитися, навіщо людині вивчати філософію, визначимо, що мета дисципліни полягає в тому, що за допомогою філософії формуються навички розумного міркування – самостійного, доказового, контекстуального, критичного – для того, щоб підготувати інтелект до засвоєння нового знання і виховати морально і соціально відповідальну особистість. Метою дослідження є спроба удосконалення та пошук нових методологічних підходів до викладання науки філософії, адаптації їх до особливостей навчання у технічних вищих навчальних закладах України. Предметом дослідження, на думку автору, є процес навчання філософії, який не зводиться тільки до простого накопичення філософської теорії, а вимагає також постійного глибокого осмислення філософської проблематики – процесу особистісного і чималою мірою творчого. Самостійне мислення неможливе без опори на систематизовані знання. У своїй педагогічній діяльності викладач філософії стикається з різними труднощами. Основна з них – це, безумовно, брак часу для ретельного вивчення зазначеної дисципліни. Філософія є обов’язковою дисципліною на всіх факультетах університетів України і на її вивчення відводиться один семестр навчального року, з загальним обсягом 90 годин за навчальним планом. За цей короткий час викладач повинен встигнути розглянути з студентами значний за обсягом філософський матеріал. Більше того, з введенням надзвичайного стану в регіонах України, перехід викладання на формат онлайн-навчання, з’явилася потреба використання засобів з функціями конференцій, в програмі Zoom. Суттєве скорочення студентської аудиторії внаслідок неможливості користуватися Zoom, комп’ютерними мережами, обмежене забезпечення електроенергією вимагають від викладача шукати нові можливості продовжувати навчальний процес, виконуючи робочу програму навчальної дисципліни. Одними з найбільш складних та важливих етапів викладання даної дисципліни слід вважати знайомство студентів з основними поняттями філософської науки, починаючи з самого терміну («філософія», «метафізика»), з’ясування значень багатозначних термінів, що важливо для самостійного вивчення філософських творів, які вивчаються в значному об’ємі. Показано, що найкращому розумінню філософських першоджерел сприяє конспектування творів стародавніх та сучасних філософів. Вказуються різні підходи до викладання філософії залежно від наукового спрямування (гуманітарного, природничо-наукового) факультету вузу. Висновки. Таким чином, під методологічним підходом розуміємо сукупність провідних ідей, що визначає загальну наукову світоглядну позицію дослідника, вихідний принцип, ключову його наукову позицію та фундаментальні переконання, які становлять основу його методологічної компетентності та дослідницької культури сучасних методологічних підходів, зокрема. В цілому аналіз та подальше дослідження методики викладання навчальної дисципліни філософія залишаються не тільки актуальними для сучасної педагогіки вищої освіти, але вона потребує також подальших наукових досліджень і розробок. Кожен методологічний підхід сприяє досягненню мети формування студентів як творчих суб’єктів у системі технічної освіти. Як засвідчує практика, сфера «втручання філософії» в науково-технічний процес постійно потребує удосконалення методики викладання дисципліни, що сприяє формуванню філософського мислення, філософської свідомості майбутніх фахівців інженерно-технічної галузі.

ENG: Answering the question of what is the meaning of learning, why a person needs to learn, why a person should study philosophy, we will determine that the goal of the discipline is that with the help of philosophy, the skills of rational reasoning are formed – independent, evidential, contextual, critical – in order to prepare the intellect for the assimilation of new knowledge and to educate a morally and socially responsible personality. The purpose of the study is an attempt to improve and search for new methodological approaches to teaching the science of philosophy, adapting them to the peculiarities of training in technical higher educational institutions of Ukraine. The subject of the study, according to the author, is the process of teaching philosophy, which is not reduced only to the simple accumulation of philosophical theory, but also requires constant deep understanding of philosophical issues – a personal and largely creative process. Independent thinking is impossible without relying on systematized knowledge. In his pedagogical activity, a philosophy teacher faces various difficulties. The main one is, of course, the lack of time for a thorough study of the specified subject. Philosophy is a mandatory subject only at all faculties of universities of Ukraine and one semester of the academic year is allocated for its study, with a total of 90 hours according to the curriculum. During this short time, the teacher must have time to consider with students a significant amount of philosophical material. Moreover, with the introduction of a state of emergency in the regions of Ukraine, the transition of teaching to the format of online learning has necessitated the use of tools with conference functions, in the Zoom program. A significant reduction in the student audience as a result of the inability to use Zoom, computer networks, and limited electricity supply require the teacher to look for new opportunities to continue the educational process while fulfilling the working program of the academic discipline. One of the most difficult and important stages of teaching this discipline should be considered to be familiarizing students with the basic concepts of philosophical science, starting from the term itself («philosophy», «metaphysics»), clarifying the meanings of multi-valued terms, which is important for independent study of philosophical works, which are studied in a significant volume. It is shown that the best understanding of philosophical primary sources is facilitated by taking notes on the works of ancient and modern philosophers. Different approaches to teaching philosophy are indicated depending on the scientific direction (humanities, natural sciences) of the university faculty. Conclusions. Thus, by methodological approach we mean a set of leading ideas that determine the general scientific worldview of the researcher, the initial principle, his key scientific position and fundamental beliefs that form the basis of his methodological competence and research culture of modern methodological approaches, in particular. In general, the analysis and further study of the methodology of teaching the academic discipline of philosophy remain not only relevant for modern pedagogy of higher education, but it also requires further scientific research and development. Each methodological approach contributes to the achievement of the goal of forming students as creative subjects in the system of technical education. As practice shows, the sphere of «philosophy intervention» in the scientific and technical process constantly requires improvement of the methodology of teaching the discipline, which contributes to the formation of philosophical thinking, philosophical consciousness of future specialists in the engineering and technical field.