Дезінформація та маніпуляція: загрози інформаційним правам та свободам людини в технотронному суспільстві

UKR: У статті досліджується феномен підвищеної сугестивності сучасного соціуму в умовах технотронної доби – постіндустріального етапу розвитку цивілізації, де детермінантну роль відіграють інформаційні технології та надщільні комунікативні мережі. Спираючись на концептуальний апарат Збігнєва Бжезінського та етологічні спостереження Конрада Лоренца, автори з’ясовують, яким чином домінування образно-асоціативного мислення, фрагментарне засвоєння інформації та гіперстимуляція уваги знижують критичний поріг масової свідомості й роблять її вразливою до цілеспрямованих маніпуляцій. Розглянуто ключові механізми такого впливу: лінгвістичні (полісемія, евфемізація, конотативне переозначення), логічні (хибні аналогії, апеляція до авторитету та емоцій, виривання цитат із контексту) і технологічні (штучний інтелект, дипфейки, клонування авторитетних медіаресурсів). Здійснено концептуальне розмежування понять «дезінформація» і «маніпуляція» як якісно відмінних явищ із різним ступенем умисності. Обстоюється теза, що в умовах технотронного суспільства захист інформаційних прав громадянина потребує синергії правових механізмів, медіаграмотності й системного розвитку критичного мислення.

ENG: The article examines the phenomenon of heightened suggestibility in contemporary society within the context of the technetronic age – the post-industrial stage of civilizational development in which information technologies, digital infrastructures, algorithmic systems, and ultra-dense communication networks occupy a dominant position in the production, circulation, and consumption of social meanings. Drawing upon the conceptual framework of and the ethological observations of, the study analyses the transformation of cognitive and communicative practices under conditions of permanent informational overload. Particular attention is devoted to the increasing dominance of image-associative thinking, fragmented perception, shortened attention spans, and continuous hyper-stimulation of consciousness generated by digital media environments. The article argues that these processes substantially reduce the critical threshold of mass consciousness and create favourable conditions for various forms of psychological and informational manipulation. The study identifies and systematizes the principal mechanisms of manipulative influence operating in contemporary media and political communication. Linguistic mechanisms include polysemy, euphemisation, semantic substitution, emotionally charged framing, and connotative redefinition of key political and social concepts. Logical mechanisms encompass false analogies, selective interpretation of facts, decontextualized quotation, appeals to authority, emotional pressure, and the simulation of consensus. Technological mechanisms involve the use of artificial intelligence systems, recommendation algorithms, deepfake technologies, automated bot networks, personalized propaganda, and the cloning of authoritative media resources designed to imitate trustworthy information channels. Special attention is paid to the phenomenon of information camouflage and to contemporary influence, operations such as which demonstrate the growing sophistication of digital propaganda techniques. A conceptual distinction is drawn between disinformation and manipulation as qualitatively different phenomena characterised by different levels of intentionality, methods of dissemination, and psychological impact. The article concludes that under the conditions of technetronic society, the protection of citizens’ information rights and cognitive autonomy requires not only legal regulation and technological safeguards, but also the systematic development of media literacy, reflective judgement, intellectual self-discipline, and critical thinking as indispensable prerequisites for democratic resilience and social stability.