Зелені трансформації будівельного сектору у парадигмі екологічної економіки

UKR:У дисертаційній роботі з методологічних позицій загальної теорії економічних циклів розроблено авторську періодизацію еволюційних трансформацій світового будівельного сектору в останні три століття на основі виокремлених дисертантом критеріїв (поширені підходи до просторової організації урбанізованих і промислових територій, типи організації й управління будівельним виробництвом, застосовувані технології зведення житлових, індустріальних та інфраструктурних об’єктів, використовувані будматеріали, організаційні форми закупівель технологічного обладнання, механізми секторального нагромадження капіталу та ін.): І-й етап – Будівництво 1.0 – домонополістично-індустріальна модель (середина XVIII cт. – друга половина 1890-х років); ІІ-й етап – Будівництво 2.0 – індустріально-екстенсивна модель (початок ХХ ст. – кінець 1960-х років); ІІІ-й етап – Будівництво 3.0 – модель енергоефективного будівництва (перша половина 1970-х – перша половина 2000-х років); IV-й етап – Будівництво 4.0 – модель зеленого будівництва екосистемного типу (друга половина 2000-х років – дотепер з періодом існування до 2060 р.). Доведено, що модель зеленого будівництва екосистемного типу здатна забезпечити його багаторівневу екологізацію завдяки глибокій інтеграції технологій зеленого і цифрового переходу, масштабній цифровізації будівельних робіт, автоматизації та роботизації рутинних і фізично тяжких видів робіт, використанню дронів і безпілотної будівельної техніки, префабрикації, 3D-друку будівель і споруд та ін. У роботі удосконалено аналітичні підходи до обґрунтування теоретико-методологічного дизайну екосистем зеленого будівництва на основі конкретизації їх економічного змісту як специфічних інституційних майданчиків за участі незалежних й автономно функціонуючих учасників, котрі у взаємній колаборації організовують і реалізують ефективні та взаємовигідні спільні програми й ініціативи з впровадження чистих технологій у процеси суспільного відтворення будівельної продукції, що забезпечує єдність створюваної ними споживчої цінності, суттєве зниження собівартості будівництва та розширення їх ресурсних можливостей щодо виходу на нові цільові ринки. На основі комплексної характеристики продуктово- та проєктно-орієнтованих організаційних конфігурацій екосистем зеленого будівництва аргументується наукова ідея про те, що розбудова у світових координатах екологічної економіки вже у найближчі десятиліття сформує принципово нову конфігурацію міжнародної екологічної конкуренції держав за право формування екологічних стандартів будівництва, розроблення екологічного дизайну будівельної продукції та умов її екологічної сертифікації і маркування, а також регулювання міжнародної торгівлі і транскордонного науково-технологічного трансферу екологічними будматеріалами в інтересах сталого розвитку.

ENG: Based on the methodological principles of the general theory of economic cycles, the dissertation develops the author’s periodization of the evolutionary transformations of the global construction sector over the past three centuries. This periodization is grounded in a system of criteria defined by the author, including approaches to the spatial organization of urbanized and industrial territories, forms of organization and management of construction production, applied construction technologies, types of building materials, organizational forms of equipment procurement, and mechanisms of capital accumulation. Four stages are identified: Construction 1.0 (pre-monopoly industrial model), Construction 2.0 (industrial–extensive model), Construction 3.0 (energy-efficient construction model), and Construction 4.0 (ecosystem-based green construction model). It is proven that the ecosystem-based green construction model ensures multi-level greening of the sector through the deep integration of green and digital transition technologies, large-scale digitalization, automation and robotization of construction processes, the use of drones and unmanned equipment, prefabrication, and additive manufacturing technologies.
The dissertation further improves analytical approaches to substantiating the theoretical and methodological design of green construction ecosystems by clarifying their economic content as specific institutional platforms that unite independent and autonomously operating participants. Through coordinated interaction, these participants implement joint programs and initiatives aimed at introducing clean technologies into construction-related social reproduction processes, thereby ensuring consumer value unity, reducing construction costs, and expanding access to new target markets. On this basis, the study substantiates the scientific idea that the global development of ecological economics will lead to a new configuration of international ecological competition among states in the formation of green construction standards, ecological design requirements, certification and labeling systems, and the regulation of international trade and cross-border technological transfer of environmentally friendly building materials.