Інституційна специфіка бізнес-структур у порівнянні з підприємствами: проблематика і підходи до розмежування

UKR: У статті досліджено інституційну специфіку бізнес-структур у порівнянні з традиційними підприємствами, що є важливим кроком до уточнення категоріального апарату сучасної економічної науки та практики управління. Метою дослідження є формулювання теоретико-методологічних засад розмежування понять «підприємство» та «бізнес-структура» на основі інституційного, функціонального та організаційного підходів. Актуальність теми зумовлена відсутністю уніфікованого підходу до визначення статусу та ролі бізнес-структур у сучасній економіці, зростанням інтеграційних процесів, появою мережевих та платформених форм бізнесу, що не завжди вкладаються у класичні рамки підприємницької діяльності. Методи. У статті застосовано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, зокрема: системний аналіз, структурно-функціональний підхід, компаративний аналіз, метод аналогій та класифікацій. Результати. Проведено аналітичне зіставлення базових характеристик підприємств і бізнес-структур за низкою критеріїв: правовий статус, цілі створення, рівень інтеграції, форма організації управління, інституційна належність. Виявлено, що бізнес-структури є більш гнучкими, динамічними, часто мають складну мережеву архітектуру, інтегрують в собі не лише господарські, а й соціальні, технологічні та інформаційні функції. Обґрунтовано доцільність використання інституційного підходу для ідентифікації бізнес-структур, зокрема через аналіз типів контрактів, механізмів координації та ролі неформальних інститутів. Запропоновано авторське бачення класифікації бізнес-структур, що враховує їх галузеву спеціалізацію, рівень автономності, організаційно-правову форму та ступінь інституційної складності. Практична цінність. Результати дослідження мають конкретне застосування у кількох ключових сферах: державне управління (удосконалення підходів до реєстрації та класифікації суб’єктів господарювання, що забезпечує більш точний статистичний облік та регуляторний контроль); корпоративне управління (розробка адаптивних моделей управління для складних бізнес-структур, що враховують їх мережеву природу та інституційну складність); економічна політика (формування ефективних стратегій підтримки інтеграційних процесів та інноваційного розвитку на основі системного розуміння бізнес-структур); освіта і наука (використання уточнених теоретичних концепцій у навчальних програмах з економіки, менеджменту та права, а також подальші дослідження в області організаційної теорії). Висновки. Подальші дослідження мають зосередитись на розробці методик оцінки сталості, цифрової трансформації та транснаціонального розвитку бізнес-структур, що дозволить більш комплексно аналізувати сучасні виклики та можливості у сфері підприємництва.

ENG: This article examines the institutional distinctions between business structures and traditional enterprises, aiming to enhance the categorical apparatus of economic science and management. The purpose of the study is to develop theoretical and methodological principles for differentiating "enterprise" and "business structure" through institutional, functional, and organizational lenses. The urgency of this topic is driven by the absence of a unified interpretation of business structures’ status in the evolving economy, characterized by digital platforms, networks, and hybrid models beyond classical entrepreneurial formats. The methods applied include systems analysis, comparative and structural-functional approaches, the method of analogies, and classification techniques. The results reveal essential distinctions between enterprises and business structures based on legal form, purpose, integration level, management organization, and institutional affiliation. Business structures are found to be more adaptive and multifunctional, often integrating economic, technological, informational, and social functions. The study highlights the importance of the institutional approach by analyzing coordination mechanisms, contract types, and the role of informal institutions. A comprehensive typology is proposed based on sectoral focus, autonomy level, organizational-legal form, and institutional complexity. The conclusions emphasize the practical value of the findings for improving classification systems in public administration, corporate governance, statistical accounting, and education. The developed framework offers tools for identifying new forms of business organization within a consistent conceptual paradigm. Future research is recommended to incorporate resilience, digitalization, and transnationality as classification dimensions.