Антропоцентричність сприйняття штучного інтелекту в уявленнях пізньої індустріальної епохи

UKR: Мета даної роботи: спроба оцінити різноманітність такого феномену, як антропоцентричність сприйняття штучного інтелекту. Методи дослідження: порівняльно-історичний, компаративістський, аналогія, діалектична оцінка протиріч. Результати дослідження. Показано, що антропоцентризм можливо оцінювати в контексті трьох основних парадигм сприйняття техніки: гуманістичної, трансгуманістичної та постгуманістичної. Історичний період, протягом якого проводилася ця оцінка, починається з винаходом комп’ютерів і завершується переходом до нових моделей уявлення про людино-машинну взаємодію. Показано, що гуманістичне сприйняття техніки існувало у циклі, заданому розвитком індустріального суспільства: для досягнення нових рівнів розвитку формувався черговий образ ідеальних суспільних структур та відповідних утопічних змін у людях. Після кризи, пов’язаної з неможливістю досягнення утопічного ідеалу, йшло повернення до ідеалів «осьового часу» та формування нових перспективних цілей. Але у 1940-80-х ідеї «постіндустріального суспільства» не допомогли формуванню нового ідеалу людини: через «парадокс Моравека» когнітаріат, як заміна пролетаріату, не виник. Трансгуманістичне сприйняття техніки пропонувало образи людино-машинного симбіозу, проте воно, по-перше, ґрунтувалося на ідеях інструментального сприйняття техніки, а по-друге, трансгуманізм мислився як спосіб втілення ідей суспільства споживання, тобто обслуговував соціальні девіації гуманізму. Нарешті, постгуманістичне сприйняття техніки базувалося у тому, що виникнення альтернативного людині мислячого суб’єкта відбудеться у межах або біологічної еволюції, або рамках космогонічних процесів. Тобто історичні перспективи індустріального суспільства розглядалися надзвичайно тривалі. Проте, збереження дії закону Мура, розвиток комп’ютерних мереж, призвело до кризи сприйняття історичних перспектив індустріалізму, суттю чого стала концепція технологічної сингулярності.

ENG: The purpose of this work: an attempt to assess the diversity of such a phenomenon as the anthropocentric perception of artificial intelligence. Research methods: comparative-historical, analogy, dialectical assessment of contradictions. Research results. It is shown that anthropocentrism can be assessed in the context of three main paradigms of technology perception: humanistic, transhumanistic and posthumanistic. The historical period during which this assessment was carried out begins with the invention of computers and ends with the transition to new models of understanding human-machine interaction. It is shown that the humanistic perception of technology existed in a cycle determined by the development of industrial society: in order to achieve new levels of development, another image of ideal social structures and corresponding utopian changes in people was formed. After the crisis associated with the impossibility of achieving the utopian ideal, there was a return to the ideals of the “axial age”, and the formation of new promising goals. But in the 1940-80s, the ideas of a “post-industrial society” did not help form a new ideal of man: due to the “Moravec paradox”, the cognitariat, as a replacement for the proletariat, did not arise. The transhumanist perception of technology offered images of human-machine symbiosis, but they were, firstly, based on the ideas of an instrumental perception of technology, and secondly, transhumanism was thought of as a way to embody the ideas of a consumer society, that is, it served the social deviations of humanism. Finally, the posthumanist perception of technology was based on the fact that the emergence of an alternative thinking subject to man would occur within the framework of either biological evolution or within the framework of cosmogonic processes. That is, the historical prospects of an industrial society were considered extremely long-term. However, the preservation of Moore’s law and the development of computer networks led to a crisis in the perception of the historical prospects of industrialism, the essence of which became the concept of technological singularity.