Рецепція римського приватного права щодо циклічного ренесансу цивільного процесу України

UKR: Вступ. Змагальність сторін та слідчий процес є самостійними принципами, як входять до гармонійної системи принципів цивільного судочинства. Разом із тим слід зазначити, що принципи змагальності сторін та слідчого процесу перебувають у тісному взаємозв’язку та взаємовпливу. Відповідно, реалізація принципів судового слідства та змагальності сторін має забезпечити певним чином гармонізацію процесуальних цінностей цивільного судочинства з точки зору його публічно-правової та приватноправової природи. Таким чином, важливе право реалізації рівних можливостей у цивільному процесі відводиться принципу судового керівництва, який у своєму взаємозв’язку із принципом змагальності сторін дозволяють суду, як активному суб’єкту розгляду цивільної справи, прийняти правосудне, об’єктивне, обґрунтоване і справедливе рішення. Мета. Метою статті є дослідження особливостей та механізмів збирання та дослідження доказів у цивільному процесі України, а також виокремлення проблематики застосування існуючого законодавства та пошуки шляхів універсального адаптування до сучасних умов. Для цього буде проаналізовано національне законодавство, римське приватне право, а також практичні проблеми та виклики, з якими стикаються сторони у сучасному цивільному процесі. В результаті дослідження буде зроблено висновок про необхідність вдосконалення правових норм і процедур, що регулюють діяльність сторін у цивільному процесі України, запропоновано дієві шляхи подолання існуючої проблематики. Матеріали і методи. Методологічною основою дослідження стали загальнонаукові та спеціально-юридичні методи наукового пізнання. Зокрема, застосовано метод філософської діалектики, який реалізовано через методи аналізу і синтезу, сходження від простого до складного, від абстрактного до конкретного. Також використано порівняльно-правовий метод, метод ідеалізації та формалізації. Матеріалами для написання цього дослідження стали праці українських науковців, чинне законодавства України, а також нормативно-правові акти, що регулювали протимінну діяльність та подолання наслідків надзвичайних ситуацій протягом останніх трьох з половиною десятиліть. Результати. У статті автором розкривається сутність справедливого та невипереджувального цивільного судочинства України та римського приватного права. Звертається увага на необхідність відмежування судового слідства від змагальності сторін у контексті цивільного провадження. Обґрунтовано, що зміст змагальності становлять не всі процесуальні права учасників справи, а лише права у доказовій діяльності; досліджено категорію ризику у цивільному процесуальному праві; розглянуто роль суду в реалізації принципу змагальності. На базі та історичного досвіду римського приватного права з нашої сторони ми пропонуємо зміни і доповнення до норм Цивільно-процесуального кодексу України. Досліджено історії цивільного процесуального права в якій були відомі кілька варіантів збирання процесуальних матеріалів, пошуку і подання доказів, необхідних для вирішення спорів, такі дії законом може бути покладено на: заінтересованих осіб; на органи судової влади; заінтересованих осіб і суд разом. Перспективи. У якості висновку, виходячи із властивостей збирання та дослідження доказів у цивільному процесі, дається порівняльний аналіз практичному застосуванню механізму внесення доказів в процес.

ENG: Introduction. The adversarial nature of the parties and the investigative process are independent principles, as part of a harmonious system of principles of civil justice. However, it should be noted that the principles of the adversarial nature of the parties and the investigative process are closely interconnected and mutually influence each other. Accordingly, the implementation of the principles of judicial investigation and adversarial proceedings should ensure, to a certain extent, the harmonization of the procedural values of civil proceedings from the point of view of its public-law and private-law nature. Thus, the important right to exercise equal opportunities in civil proceedings is assigned to the principle of judicial management, which, in its relationship with the principle of adversarial proceedings, allows the court, as an active subject of consideration of a civil case, to make a just, objective, reasoned and fair decision. Purpose. The purpose of the article is to study the features and mechanisms of collecting and examining evidence in the civil process of Ukraine, as well as to identify the issues of applying existing legislation and search for ways of universal adaptation to modern conditions. To this end, national legislation, Roman private law, as well as practical problems and challenges faced by parties in modern civil proceedings will be analyzed. Materials and methods. The methodological basis of the study was general scientific and special legal methods of scientific knowledge. In particular, the method of philosophical dialectics was applied, which was implemented through the methods of analysis and synthesis, ascending from simple to complex, from abstract to concrete. The comparative law method, the method of idealization and formalization were also used. The materials for writing this study were the works of Ukrainian scientists, the current legislation of Ukraine, as well as regulatory and legal acts that regulated mine action and overcoming the consequences of emergency situations over the past three and a half decades. Results. In the article, the author reveals the essence of fair and non-preemptive civil proceedings in Ukraine and Roman private law. Attention is drawn to the need to distinguish judicial investigation from the adversarial nature of the parties in the context of civil proceedings. It is substantiated that the content of adversarial proceedings is not all the procedural rights of the participants in the case, but only the rights in evidentiary activities; the category of risk in civil procedural law is investigated; the role of the court in implementing the principle of adversarial proceedings is considered. Based on the historical experience of Roman private law, we propose amendments and additions to the norms of the Civil Procedure Code of Ukraine. The history of civil procedural law was studied, in which several options for collecting procedural materials, searching for and presenting evidence necessary for resolving disputes were known; such actions may be assigned by law to: interested persons; to judicial authorities; interested persons and the court together. Prospects. As a conclusion, based on the properties of collecting and examining evidence in civil proceedings, a comparative analysis is given of the practical application of the mechanism for introducing evidence into the process.