Інституційні та управлінські аспекти забезпечення економічної безпеки бізнесу в умовах цифрової економіки

UKR: Актуальність обумовлена глибинною цифровою трансформацією бізнес-середовища, що одночасно розширює можливості та загострює загрози економічній безпеці підприємств. Метою статті є методичне обґрунтування інтегральної моделі узгодження цифрової стратегії зі системою економічної безпеки. Наукова новизна полягає у виокремленні п’яти взаємопов’язаних управлінських контурів – стратегічного, організаційного, технологічного, правового та фінансового і розробленні алгоритму їхньої синхронізації на різних фазах життєвого циклу підприємства. Методологічну основу становлять інституційний аналіз, сценарне моделювання та проєктно-процесний підхід. Практична значущість проявляється у запропонованому наборі індикаторів, процедурах аудиту й механізмах прийняття рішень, які допомагають підприємствам оцінювати вразливість, адаптувати ресурси та підвищувати стійкість у воєнних і поствоєнних умовах. Результати дослідження формують базу аналізу стійкості та можуть бути використані під час розроблення програм підтримки бізнесу.

ENG: The relevance of this study stems from the accelerating digitalisation of economic processes and the heightened security challenges faced by Ukrainian enterprises during wartime and subsequent reconstruction efforts. This research provides a theoretical and methodological rationale for aligning corporate digital transformation with integrated systems of economic security, ensuring resilience and competitiveness in a volatile environment. The proposed conceptual framework, termed the “Digital–Security Alignment” model, integrates strategic, organisational, technological, legal, and financial governance loops, emphasising their coordinated action throughout the firm’s life cycle. Methodologically, the study employs institutional analysis, scenario planning, project–process management, and a critical review of regulatory guidance to develop a robust framework. Central focus is placed on big-data-driven risk detection, adaptive cyber-resilience, and balanced scorecards for secure value creation. The novelty of this work lies in bridging the fragmented discourse between digital strategy and security governance, offering a coherent set of principles, decision rules, and implementation pathways applicable to organisations of varying scale and complexity. The study elucidates how digital initiatives can either amplify or mitigate classical and emergent threats, depending on their design and execution. It proposes criteria for selecting organisational designs, resource configurations, and partnership mechanisms under conditions of uncertainty. These criteria enable enterprises to navigate the complexities of digital transformation while safeguarding critical operations. The practical significance of the findings manifests in actionable audit procedures, indicator matrices, and managerial guidelines. These tools assist enterprises in identifying vulnerabilities, rationalising investments, and ensuring the continuity of critical functions while pursuing data-driven growth. The study’s outcomes provide a flexible platform for designing sectoral support programmes and inform policy instruments aimed at enhancing the competitiveness and resilience of the Ukrainian economy within the single market. By addressing the interplay between digitalisation and security, this research contributes to both academic discourse and practical implementation, offering a roadmap for enterprises to thrive in a rapidly evolving economic landscape while maintaining robust security measures.