Церковна земля і бунтівні селяни Катеринославщини на початку ХХ століття

UKR: Мета дослідження – проаналізувати проблему конфлікту між православною церквою та селянством на території Катеринославської губернії довкола земельного питання напередодні та під час революції 1905-1906 років. Актуальність даної роботи зумовлена необхідністю критичного перегляду радянських історичних наративів, які часто перебільшували антиклерикальні настрої та антицерковну мотивацію селянських аграрних протестів. Об’єктивний аналіз даної проблематики дозволяє реконструювати більш точну картину соціально-економічних відносин та мотивацій селянства в контексті складних суспільно-політичних трансформацій початку XX століття. Методологія дослідження включає критичний аналіз історіографічної традиції, архівних даних, а також демографічної та економічної статистики відповідно до принципів об'єктивності та історизму. Залучення широкого спектру первинних джерел, включаючи документацію місцевих органів влади, церковних приходів та селянських громад, дозволяє провести комплексний, багатовимірний аналіз досліджуваних процесів у їх діалектичному розвитку. Наукова новизна. Радянська історіографія перебільшувала масштаби антиклерикалізму та прагнення селян до конфіскації церковних земель. Значна частина селянського землеволодіння була збільшена шляхом легальної купівлі та оренди, що суперечить тезі про широке прагнення селян до революційної соціалізації приватної власності. Селяни використовували революційну риторику і акти насильства для досягнення економічних вигод, створюючи атмосферу страху і змушуючи владу йти на поступки. Дане дослідження представляє альтернативну інтерпретацію мотивації селянських рухів, розкриваючи прагматичний характер їхніх дій у контексті складної соціально-економічної ситуації регіону. Висновки. Реальні конфлікти часто мали хуліганський характер і були спрямовані на створення ілюзії спонтанного повстання, яке використовувалося для економічного шантажу поміщиків і влади. Всупереч поширеній думці, церковні землі не були предметом інтересу ініціаторів та учасників селянських заворушень на тлі революційних подій початку ХХ століття. Результати дослідження демонструють необхідність критичного переосмислення усталених історіографічних парадигм та відкривають перспективи для подальших досліджень економічної мотивації соціальних рухів у дореволюційний період.

ENG: Aim of the research is to analyze the conflict between the Orthodox Church and the peasantry in Katerynoslav Governorate regarding land issues before and during the revolution of 1905-1906. The relevance of this work stems from the necessity to critically reassess Soviet historical narratives, which frequently exaggerated anti-clerical sentiments and anti-church motivations behind peasant agrarian protests. An objective analysis of this issue enables the reconstruction of a more accurate representation of socio-economic relations and peasant motivations within the context of the complex socio-political transformations of the early 20th century. Research methodology encompasses critical analysis of historiographical tradition, archival data, as well as demographic and economic statistics in accordance with the principles of objectivity and historicism. The incorporation of a broad spectrum of primary sources, including documentation from local authorities, church parishes, and peasant communities, facilitates a comprehensive, multidimensional analysis of the studied processes in their dialectical development. Scientific novelty. Soviet historiography exaggerated the extent of anti-clericalism and peasants' desire to confiscate church lands. A significant portion of peasant landholdings was increased through legal purchase and leasing, which contradicts the thesis of a widespread peasant aspiration for revolutionary socialization of private property. Peasants utilized revolutionary rhetoric and acts of violence to achieve economic benefits, creating an atmosphere of fear and compelling authorities to make concessions. This research presents, for the first time, an alternative interpretation of the motivations behind peasant movements, revealing the pragmatic nature of their actions within the context of the region's complex socio-economic situation. Conclusions. Actual conflicts often had a hooligan character and were aimed at creating an illusion of spontaneous uprising, which was used for economic blackmail of landowners and authorities. Contrary to popular belief, church lands were not a subject of interest for the initiators and participants of peasant unrest against the backdrop of revolutionary events at the beginning of the 20th century. The research results demonstrate the necessity for critical reconsideration of established historiographical paradigms and open perspectives for further studies on the economic motivation of social movements in the pre-revolutionary period.