ІР-експерт та ІР-спеціаліст: єдність та диференціація правового статусу

UKR: Стаття присвячена проведенню порівняльного аналізу правових статусів експерта та спеціаліста, як учасників судового ІР-процесу. Запропоновано під поняттям «спеціальні ІР-знання» розуміти професійні, незагальновідомі знання та навички, що належать фахівцеві в ІР-сфері та використовуються для вирішення конкретних ІР-завдань, в тому числі як учасником судового процесу для проведення ІР-експертиз чи ІР-консультацій. Під поняттям «інший фахівець (експерт)», як суб’єктом судово-експертної діяльності, передбаченим Законом України «Про судову експертизу» щодо судового ІР-процесу, слід розуміти особу, громадянина України або іншої іноземної держави, яка володіє професійними, незагальновідомими знаннями та навичками в ІР-сфері, що можуть бути використані для вирішення конкретних ІР-завдань, яку в установленому законодавством порядку залучено до проведення ІР-експертизи (дослідження) та/або надання ІР-консультацій та відносно якої застосовуються положення Закону України «Про судову експертизу» щодо гарантій, прав, обов’язків, відповідальності судового експерта, крім відмови від проведення експертизи, та положень фінансового та організаційного забезпечення. У статті сформульовано поняття «надання консультацій спеціалістом», а також аргументовано, що освітня вимога до осіб, які можуть бути судовими експертами, наведена у Законі України «Про судову експертизу», потребує редагування шляхом її узгодження із положеннями Закону України «Про вищу освіту», а також висунення подібної вимоги й до спеціаліста. Порівняння правових статусів експерта та спеціаліста, як учасників судового ІР-процесу, дозволило встановити: а) спільні ознаки: – поняття (за Цивільним процесуальним кодексом України); – обмеження судді у розгляді справи; – обмеження у статусі представника; – регулювання діяльності; – підстави для відводу (самовідводу); б) відмінні ознаки: – поняття (за Законом України «Про судову експертизу»); – обмеження в отриманні статусу; – права та обов’язки; – умови, мета і результат залучення до участі у судовому процесі; – спосіб виконання завдань для з’ясування обставин справи.

ENG: The article is devoted to a comparative analysis of the legal status of experts and specialists as participants in judicial IP proceedings. It is proposed that the term “special IP knowledge” be understood as professional, non-public knowledge and skills possessed by a specialist in the field of IP and used to solve specific IP tasks, including as a participant in court proceedings for conducting IP expert examinations or IP consultations. The term “other specialist (expert)” as a subject of forensic activity, as provided for by the Law of Ukraine “On Judicial Examination” regarding the judicial IP process, should be understood as a person, a citizen of Ukraine or another foreign state, who possesses professional, non-public knowledge and skills in the field of IP that can be used to solve specific IP tasks, who is involved in conducting IP expertise (research) and/or providing IP consultations, and to whom the provisions of the Law of Ukraine “On Judicial Examination” regarding guarantees, rights, obligations, and responsibilities of a forensic expert apply, except for refusal to conduct an examination, and provisions on financial and organizational support. The article formulates the concept of “provision of expert advice” and argues that the educational requirements for persons who may be court experts, as set out in the Law of Ukraine “On Judicial Examination,” need to be revised by bringing them into line with the provisions of the Law of Ukraine “On Higher Education,” and that similar requirements should also be imposed on specialists. A comparison of the legal statuses of experts and specialists as participants in judicial IP proceedings has revealed the following: a) common features: – concept (according to the Civil Procedure Code of Ukraine); – restrictions on judges in the consideration of cases; – restrictions on the status of representatives; – regulation of activities; – grounds for recusal (self-recusal); b) distinctive features: – concept (according to the Law of Ukraine “On Judicial Examination”); – restrictions on obtaining status; – rights and obligations; – conditions, purpose, and result of involvement in the judicial process; – method of performing tasks to clarify the circumstances of the case.