Трансформація інноваційного менеджменту промислових підприємств залізничного транспорту в умовах цифрової конвергенції та корпоративного партнерства

UKR: У статті розглядаються управлінські виклики, що постають перед підприємствами залізничного транспорту в умовах цифровізації економіки та посилення міжорганізаційної взаємодії у контексті трансформації систем управління й розвитку промислових підприємств галузі. Обгрунтовано доцільність переорієнтації інноваційного менеджменту на використання механізмів цифрової конвергенції, що забезпечують інтеграцію технологічних рішень, управлінських процесів і даних у межах цифрових платформ. Показано роль корпоративного партнерства як інструменту зниження інноваційних ризиків, акумулювання ресурсів і формування спільних інноваційних екосистем. Особливу увагу приділено значенню управління персоналом і розвитку людського капіталу як ключового чинника реалізації інновацій. Запропоновані підходи сприяють підвищенню ефективності управління, досягненню цілей сталого розвитку та адаптації підприємств залізничного транспорту до сучасних умов функціонування.

ENG: The relevance of this study stems from the rapid digitalisation of transport systems, growing infrastructural complexity, and rising demands for efficiency, resilience, and sustainability in the railway sector. In the context of digital convergence, industrial railway enterprises must move beyond fragmented technological solutions, which no longer guarantee long-term competitiveness or adaptive capacity. Here, corporate partnership emerges not merely as a supportive tool, but as a core structural mechanism that enables coordinated innovation, resource integration, and risksharing within complex socio-technical systems. The study demonstrates that digital convergence fundamentally reshapes innovation management by integrating digital platforms, data-driven decision-making, and ecosystem interactions into a cohesive managerial framework. Special emphasis is placed on the role of partnerships in providing access to complementary technological capabilities, accelerating innovation cycles, and strengthening organisational learning. It is argued that effective innovation management in industrial railway enterprises demands the parallel development of digital infrastructure, partnership architectures, and human capital. Methodologically, the research draws on the concepts of digital transformation, open innovation, sustainable development, stakeholder theory, and the resource-based view. It applies systems analysis, comparative evaluation, conceptual modelling, and synthesis of contemporary theoretical and empirical findings to identify the key mechanisms that link digital convergence and corporate partnership to innovation performance. The scientific novelty consists in conceptualising the transformation of innovation management as an ecosystem-oriented process that integrates digital convergence and corporate partnership within industrial railway enterprises. The practical value of the results is embodied in the development of managerial guidelines for crafting innovation strategies, designing partnership models, and advancing sustainable development goals in the railway sector.