Кафедра "Філософія та українознавство" ( з 2021 р. після об'єднання кафедр " Філософії і соціології" та кафедри "Українознавство")
Permanent URI for this community
ENG: Department of "Philosophy and Ukrainian Studies" (since 2021 after the merger of the departments of "Philosophy and Sociology" and the Department of "Ukrainian Studies")
Browse
Browsing Кафедра "Філософія та українознавство" ( з 2021 р. після об'єднання кафедр " Філософії і соціології" та кафедри "Українознавство") by Author "Айтов, Спартак Шалвович"
Now showing 1 - 18 of 18
Results Per Page
Sort Options
Item Герменевтична соцiaльно-гуманiтарна iнтенцiя фiлософського пiзнання В. Дiльтея та сучасна фiлософiя історії(ПП «Видавництво» «Гілея», 2018) Айтов, Спартак ШалвовичUKR: Дана стаття присвячена аналізу формування герменевтичної соцiально-гуманiтарної інтенції фiлософського пiзнання у працях В. Дiльтея. Дослiджено вплив даної інтенції на розвиток суспiльно-гуманiтарних вимipiв сучасної філософії історії. Проаналізовано вплив суспiльних та людських горизонтiв філософської творчостi нiмецького мислителя на когнітивну динаміку формування герменевтичної інтенції та її пізнавальне значення для розвитку гуманiтарних аспектiв філософських наук. Показано напрями та перспективи методологiчної дії антропологiчних аспектів теоретичних пiдходiв, створених у просторi концепцiй філософії В. Дiльтея, на науки суспiльно-гуманiтарної сфери. Розглядаються напрями інтелектуальної дії людиновимipних аспектiв фiлософських розвідок нiмецького мислителя на розвиток методологiчних пiдходiв у процесах розумiння минулих епох. Виокремлно шляхи застосування теоретичних надбань герменевтичної соцiально-гуманiтарної інтенції фiлософського пiзнання В.Дiльтея на реалізацію когнiтивних можливостей модерної філософії icторiї.Item Герменевтична соцiaльно-гуманiтарна iнтенцiя фiлософського пiзнання В. Дiльтея та сучасна фiлософiя історії (препринт)(ПП «Видавництво» «Гілея», 2018) Айтов, Спартак ШалвовичUKR: Дана стаття присвячена аналізу формування герменевтичної соцiально-гуманiтарної інтенції фiлософського пiзнання у працях В. Дiльтея. Дослiджено вплив даної інтенції на розвиток суспiльно-гуманiтарних вимipiв сучасної філософії історії. Проаналізовано вплив суспiльних та людських горизонтiв філософської творчостi нiмецького мислителя на когнітивну динаміку формування герменевтичної інтенції та її пізнавальне значення для розвитку гуманiтарних аспектiв філософських наук. Показано напрями та перспективи методологiчної дії антропологiчних аспектів теоретичних пiдходiв, створених у просторi концепцiй філософії В. Дiльтея, на науки суспiльно-гуманiтарної сфери. Розглядаються напрями інтелектуальної дії людиновимipних аспектiв фiлософських розвідок нiмецького мислителя на розвиток методологiчних пiдходiв у процесах розумiння минулих епох. Виокремлно шляхи застосування теоретичних надбань герменевтичної соцiально-гуманiтарної інтенції фiлософського пiзнання В.Дiльтея на реалізацію когнiтивних можливостей модерної філософії icторiї.Item Каузальность формирования древнегреческой цивилизации(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2021) Айтов, Спартак ШалвовичRUS: Проанализированы факторы зарождения и развития цивилизации Древней Греции. Изучена система междисциплинарных аспектов генезиса социокультурного феномена Эллады.Item Концепції філософії історії та геополітики: теоретичний діалог(Scientific Publishing Center “Sci-conf.com.ua”, 2023) Айтов, Спартак ШалвовичUKR: Дана стаття присвячена аналiзу теоретичних взаємодій концептуальних надбань філософії історії минулого і початку нинішнього століть й інтелектуальних підходів геополітики як наукової дисципліни. Розглядаються сутність і потенціал міждисциплінарних взаємодій зазначених сфер пізнання та особливостей їх пізнавального діалогу.Item М. С. Грушевський та «мова» соціології Е. Дюркгейма(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 1997) Айтов, Спартак ШалвовичUKR: Висвітлюється проблема взаємодії наукових «мов» М.С. Грушевського і Е. Дюркгейма. Досліджується досвід застосування М.С. Грушевським досягнень соціологічних теорій французького вченого до студій історії України.Item Немецкая философская и историческая мысль конца ХVІІІ-первой половины ХІХ ст. и украиноведческие исследования журнала «Основа»: аспект изучения национального характера(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2000) Айтов, Спартак ШалвовичRUS: Отражена модель научного диалога теоретических достижений журнала «Основа» и концепций немецких философов и историков конца XVIII – первой половины XIX в. Из-за сопоставления данных концептов в области изучения национального характера доказано значительное совпадение их содержательных черт.Item Новітні історично-антропологічні студії як сучасна філософія історії(Дніпровський національний університет ім. О. Гончара, 2020) Айтов, Спартак ШалвовичUKR: Стаття дослiджує складну проблематику впливу новітніх наукових розвідок історичної антропології на утворення парадигми сучасної фiлософії icторії. Методологiя даної праці заснована на реалізації принципів комплементарностi, структурностi, дiалогiчностi. У студії зазначеної проблематики були залучені методи: філософської герменевтики, системно-структурний, мiждисциплiнарний. Новітні студії з історичної антропології проявляють теоретичну сутність сучасної філософії історії. Вона реалізується через такі пізнавальні площини осмислення історично-антропологічними розвідками змісту і значущості багатоаспектної історичної динаміки, як «історія ментальностей», «мікроісторія», «історія жінок», «нова культурна історія», «історія ідентичності», «історія пам’яті», історія ментальних аспектів політичних процесів. Сутність філософсько-історичної основи студій з «історії ментальностей» полягає в осмисленні психологічного і культурного впливу на соціуми минулого магічних уявлень, легенд та вірувань та їх ролі у суспільному розвитку. Вона проявляється також у аналізі сприймання суспільcтвами різних історичних епох феномена дитинства та їх ставлення до дітей. Наукові розвідки з «мікроісторії» розподіляються на дослідження життєвого шляху окремих людей, сімей та історії мешканців локальних громад, які існували й діяли у різні часи минулого. Вони включають і реконструкцію, й осмислення значущості великих сімей у соціокультурному розвиткові минулих епох. Новітні історично-антропологічні студії з «історії жінок» утворюють три теоретичні піднапрями. Відповідно до них належить аналіз соціокультурної специфіки шлюбних стосунків у минулі епохи, вивчення ролі жінок у соціально-економічному розвиткові суспільства, загальні дослідження, які орієнтовані на розуміння різноманітних ментальних аспектів участі жінок у історичній динаміці. Дослідження у царині «нової культурної історії» вивчають психологічно-культурний горизонт історично-культурних процесів та їх вплив на динаміку суспільств минулого. Аналіз кола наукових проблем, пов’язаних з реконструкцією і осмисленням уявлень про власні соціокультурні особливості різноманітних соціальних груп і соціумів минулих епох, складає основу напряму «історії ідентичності» новітніх історично-антропологічних студій. Дослідження у проблемному полі «історії пам’яті» реалізуються за трьома когнітивними рівнями. На мікрорівні відбувається аналіз пам’яті про минуле окремих особистостей та невеликих спільнот. На мезорівні здійснюється вивчення матеріальних об’єктів, котрі виступають символами історичних подій та генерують і підтримують пам’ять про них у певних соціумах. На мегарівні реалізуються студії напрямів функціонування історичної пам’яті та її складових (культурних міфів) і їх вплив на динаміку «локальних цивілізацій». Наукові розвідки з історії ментальних аспектів політичних процесів осмислюють вплив бачення суспільством політичних процесів та їх емоційного сприймання на особливості і розвиток політики минулого. Новітні студії історичної антропології як сучасної філософії історії суттєво сприяють розумінню ментально-культурних причин і чинників динаміки минулого, реконструкції і релевантному аналізу людського виміру складних історичних процесів.Item Розвиток Наддніпрянської Україні в контексті Центрально-Східної Європи та епістемологічні піходи історичної антропології(НГУ, Дніпропетровськ, 2007) Айтов, Спартак ШалвовичUKR: Аналізується вплив історико-антропологічних чинників на розвиток наукових і культурних ідей і досягнень Наддніпрянської Україні в контексті Центрально-Східної Європи. Вивчаються ментальні і соціокультурні чинники історичного розвитку зазначеного цивілізаційного регіону.Item Соціально-культурні чинники виникнення і становлення історичної антропології як сучасної філософії історії(Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара, Дніпро, 2021) Айтов, Спартак ШалвовичUKR: Досліджено складну проблематику впливу соціально-культурних чинників на виникнення історичної антропології як сучасної фiлософії icторії. Методологiя даної праці заснована на реалізації принципів комплементарностi, структурностi, дiалогiчностi. У студії зазначеної проблематики були залучені методи: філософської герменевтики, системно-структурний, мiждисциплiнарний. Виникнення і становлення історичної антропології як сучасної філософії історії втілилися у етапах ґенези і «тотальної історії», початкових у розвитку цієї науки. В їх межах сформувалися онтологічні, гносеологічні і аксіологічні засади, значущі для подальшого розвитку історично-антропологічних концепцій. Так, в онтологічній сфері було генеровано рефлексивне поле наукових пошуків: масова психологія суспільств Західної Європи доби Середньовіччя і Раннього Нового Часу, їх свідомі і підсвідомі уявлення про світ, установки суспільнозначущої поведінки, різноманітні форми життєдіяльності й повсякденного життя, релігійні і парарелігійні вірування. У гносеологічній сфері було утворено «методологічний інструментарій» історично-антропологічних студій, який засновувався на теоретичних підходах до подій і процесів минулого як до наукової проблеми і широкого міждисциплінарного діалогу; концепції довгого часу історії як такого, протягом якого змінюється ментальність суспільств. Аксіологічна сфера сформувалася у розумінні людини як головного об’єкта історично-антропологічних студій і важливого чинника історичної динаміки, який здійснює на останню вельми значний вплив. Формування зазначених змістовних площин історичної антропології відбулося під суттєвим впливом соціально-культурних процесів першої половини минулого століття. Серед них слід виокремити процеси «масовизації» суспільств; значну ідеологізацію суспільної свідомості багатьох країн світу, передусім європейських; широке розповсюдження ідеологічних систем як правого (нацизм, фашизм), так і лівого (комунізм, соціал-демократизм) спрямування, котре супроводжувалося всеохоплюючою вірою великих мас населення в істинність їх постулатів; поразка нацистських соціально-політичних моделі й ідеології у Другій світовій війні; початкова фаза утворення соціально-психологічних основ «суспільства споживання». Дані соціокультурні тренди стимулювали в історичній антропології орієнтацію на вивчення і осягнення масової психології суспільств минулого в її підсвідомому й свідомому елементах як сутнісно важливих чинників причинності й змісту їх історичної динаміки. Дослідження і аналіз ментально-культурного горизонту каузальності, особливостей і перспектив розвитку процесів минулого усіх рівнів виявилися основним завданням історично-антропологічних концепцій.Item Соціально-історичні передумови утворення історичної антропології як сучасної філософії історії(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро, 2021) Айтов, Спартак ШалвовичUKR: Утворення і розвиток теоретичних підходів історичної антропології як сучасної філософії історії реалізувалися в етапах ґенези і «тотальної історії», початкових у розвитку даної дисципліни. В їх просторі постали онтологічні, гносеологічні і аксіологічні засади подальшої динаміки історично-антропологічних розвідок. Так, у онтологічній площині було утворено проблемне поле наукових студій: суспільна психологія соціумів Західної Європи Середньовіччя і Раннього Нового Часу, їх усвідомлені і підсвідомі складові світобачення, норми і цінності суспільнозначущої поведінки, багатоаспектні феномени життєдіяльності й повсякденного життя, масові релігійні і квазірелігійні уявлення. Утворення цих смислових площин історичної антропології здійснилося під впливом соціально-історичних процесів першої половини минулого століття. Серед них слід виокремити величезні і грандіозні процеси І і ІІ світових війн та процеси міжвоєнних соціально-політичних і геополітичних трансформацій, поразка нацистських і фашистських соціально-історичних моделей, реалізованих у розвитку країн Західної і Центрально-Східної Європи, досвід участі у глобальних історичних процесах великих мас людей і формування масових уявлень про них. Дані соціально-історичні процеси виявилися основою формування в історично-антропологічних студіях спрямованості на дослідження і розуміння ментально-культурного горизонту суспільств минулого у підсвідомому й свідомому аспектах як сутнісно важливих факторів каузальності й особливостей їх історичного розвитку. Дослідження і аналіз соціально-психологічної і культурної сфери причинності, змісту і потенціалу історичної динаміки усіх її зрізів стали головним завданням історичної антропології як сучасної філософії історії. Соціально-історичні процеси першої половини минулого століття сформували об’єктивну суспільну й наукову потребу у ґенезі і становленні історично-антропологічних концепцій для науково адекватного осмислення багатоаспектного ментально-культурного горизонту минулого й певною мірою сучасності. Вивчення і розуміння історичною антропологією психологічно-культурного виміру розвитку суспільств, макрорегіонів й світ-системи минулих епох акцентує її самобутність стосовно до сучасних першим етапам динаміки цієї науки значущих філософічно-історичних концепцій: марксистської, культурно-історичної О. Шпенглера, осьового часу К. Ясперса. На відміну від аналізу даними теоріями таких сфер історичних процесів, як економічна, геокультурна, георелігійна, історична антропологія як сучасна філософія історії, фокусує студії на осмисленні ментальних, соціально-поведінкових і культурних основ багатоманіття явищ динаміки минулого. Це надає їй змогу релевантно розуміти каузальність і зміст історичних процесів, розуміти альтернативи їх потенціального розвитку.Item Соціально-історичні чинники розвитку історії ментальностей як напряму історичної антропології(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2023) Айтов, Спартак ШалвовичUKR: У статті проаналізовано вплив соціально-історичних чинників на формування концепцій історії ментальностей як напряму історичної антропології – сучасної філо- софії історії, їх теоретичні і пізнавальні особливості. Методологія цієї роботи включає принципи комплементарностi, структурності, діалогічності. У студії проблемного поля праці були застосовані методи: філософської герменевтики, системно-структурний, мiждисциплiнарний. Розвиток теоретичних підходів історичної антропології як суча- сної філософії історії знайшов прояв в етапі історії ментальностей, значний внесок у яку зробили теоретичні підходи, сформульовані у студіях Ж. Ле Гоффа. У їх просторі утворилися онтологічні, гносеологічні й аксіологічні чинники, важливі для подальшої динаміки історично-антропологічних концепцій. Так, онтологічний чинник сприяв формуванню рефлексивного поля історії ментальностей: психологічно-культурний гори- зонт суспільств Західної Європи Середньовіччя і раннього Нового часу, усвідомлені й підсвідомі аспекти ментальності, правила й цінності суспільної поведінки, різноаспектні явища життєдіяльності й повсякденного життя, розповсюджені релігійні і парарелігійні суспільні уявлення. Наведені соціально-історичні процеси стали однією із засад розвитку в дослідженнях з історичної антропології орієнтації на аналіз й осмислення ментально-культурної площини суспільств минулого в підсвідомому й свідомому вимірах як суттєво значущих чинників причинності й особливостей їх історичної динаміки. Вивчення і аналіз культурно-психологічного простору мотивацій, сенсу й імовірного впливу історичної динаміки на перспективні аспекти розвитку суспільств утворили магістральну мету історичної антропології як сучасної філософії історії. Соціально-історичні процеси другої половини минулого століття створили об’єктивну суспільну й інтелектуально-евристичну потребу у розвитку історично-антропологічних концепцій для релевантного розуміння ментальності суспільств минулого як визначного фактору історичних процесів і певною мірою соціокультурної динаміки сьогодення. Дослідження й осмислення історією ментальності психологічно-культурного горизонту динаміки суспільств і макрорегіонів минулого актуалізує її оригінальність стосовно сучасної їй філософічно-історичній теорії локальних цивілізацій А. Дж. Тойнбі. На відміну від осмислення цією концепцією таких площин історичної динаміки, як геокультурна й духовно-релігійна, історична антропологія як сучасна філософія історії спрямовує свої досліди на аналіз ментально-культурних і суспільно-поведінкових засад різноманітних феноменів минулого. Це створює можливості для історично-антропологічних студій напряму історії ментальностей осягати причинність і сутність історичних процесів, розуміти їх вплив на розвиток сучасних суспільств і на їх динаміку в майбутньому.Item Українознавчі дослідження М.С. Грушевського і етнологічна концепція Л. Леві – Брюля(Дніпровська міська громадська організація «Товариство шанувальників журналу „Бористен“, 2004) Айтов, Спартак ШалвовичUKR: Аналізується сутність теорії “пралогічного мислення” французького філософа і етнолога Л. Леві-Брюля. Вивчається вплив його концепцій на наукову творчість М.С. Грушевського. Досліджуються студії проявів феномену “пралогічного мислення” у історико-культурному розвитку українського народу.Item Українська історіографія та журнал «Основа» як культурна система(Херсонський державний університет, Херсон, 1999) Айтов, Спартак ШалвовичUKR: Вивчається сутність впливу наукової діяльності журналу «Основа» на розвиток української історіографії ХІХ ст. Сукупність наукових праць авторів часопису аналізується як культурна система. Осмислено її сутнісні властивості та їх значущість для розвитку студій з української історії і культури.Item Філософсько-історичні установки історичної антропології як сучасної філософії історії(Національна металургійна академія України, Дніпро, 2021) Айтов, Спартак ШалвовичUKR: Розглядаються філософічно-історичні установки виникнення і розвитку історичної антропології як сучасної філософії історії, визначаються їх проблематичні, теоретично-методологічні і аксіологічні складові.Item Філософія науки К. Поппера та icторична aнтропологiя як сучасна фiлософiя icторiї(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2021) Айтов, Спартак ШалвовичUKR: Проаналізовано соціально-гуманітарні аспекти філософсько-наукових концепцій К. Поппера. Досліджено їх вплив на формування теоретичних пілходів історичної антропології як сучасної філософії історії.Item Часопис «Основа» як культурна система і розвиток українознавства у ХІХ ст.(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 1999) Айтов, Спартак ШалвовичUKR: Досліджується значення журналу Основа для розвитку українознавства у ХІХ ст. Багатоаспектні наукові статті журналу у сфері студій історії і культури України вивчаються як цілісна культурна система. Аргументується роль культурної системи Основи як наукової революції в українознавчих розвідках.Item Часопис «Основа» і зміна стереотипів мислення про Україну на початку 1860-х рр.(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2000) Айтов, Спартак ШалвовичUKR: Аналізується проблема впливу наукової діяльності журналу «Основа» на бачення суспільством першої половини ХІХ ст. української культури. Осмислюються ментальні стереотипи суспільної психіки про особливості вітчизняного культурного і історичного розвитку. Досліджується співвідношення романтичного і народницького наративів про національно-культурну особливість України.Item «Історія запорозьких козаків» Д. І. Яворницького і теорія «прикордонних» цивилізацій(ДНУ ім. Олеся Гончара, Дніпропетровськ, 2005) Айтов, Спартак ШалвовичUKR: Розглядається сутність теорії «прикордонних» цивілізацій. Аналізуються когнітивні кореляції цієї концепції з дослідженнями історії запорозьких козаків Д.І. Яворницького. Осмислено вплив природно-географічних і культурно-історичних, цивілізаційних чинників на формування і історичне буття феномену запорозького козацтва.