Browsing by Author "Карпова, Тетяна Петрівна"

Now showing 1 - 6 of 6

Альтернатива методам середніх та найменших квадратів, які використовуються при обробці результатів науково-технічних експериментів
(Український державний університет науки і технологій, ННІ ≪Інститут промислових та бізнес технологій≫, ІВК ≪Системні технології≫, Дніпро, 2023) Ігнаткін, Валерій Устинович; Дудніков, Володимир Степанович; Лучишин, Тарас Романович; Алексєєнко, Сергій Вікторович; Юшкевич, Олег Павлович; Карпова, Тетяна Петрівна; Хохлова, Тетяна Станіславівна; Хомош, Юрій Степанович; Тіхонов, Василь Андрійович
UKR: Збільшення складності і розмірів систем різної природи вимагає постійного удосконалення моделювання і перевірки отриманих результатів шляхом експерименту. Чітко провести кожний експеримент, об’єктивно оцінити відомості про досліджуваний процес і поширити матеріал, отриманий в одному дослідженні, на серію інших досліджень можна тільки при правильній їхній постановці й обробці. На основі експериментальних даних підбирають алгебраїчні вирази, які називають емпіричними формулами, що використовують якщо аналітичній вираз деякої функції - складній, або не існує на даному етапі опису об’єкту, системи або явища. При підборі емпіричних формул широко використовують поліноми вигляду: у = А0 + А1х+ А2х2 + А3х3 +…+ Аnхn, якими можна апроксимувати будь-які результати вимірів, якщо вони виражаються безперервними функціями. Особливо цінним є те, що навіть при невідомому точному виразі рішення (поліному) можна визначити значення коефіцієнтів Аn за допомогою методів середніх й найменших квадратів. Але у методі найменших квадратів спостерігається зсув оцінок при збільшенні шумів у находжених даних так як сказується вплив шумів попередніх етапів обробки інформації. Тому для процедур обробки інформації у реальному масштабі часу пропонується операція псевдозвороту, яка виконується за допомогою рекурентних формул. Ця процедура є процедурою послідовного обновлення (зі зсувом) по стовбцям матриці заданих розмірів та і псевдозвороту на кожному кроці зміни інформації. Цей підхід є прямим та використовує переваги, властиві методу облямівки. При псевдозвороті мається можливість контролювати правильність обчислень на кожному кроці, використовуючи умови Пенроуза. Необхідність псевдозвороту може виникнути при оптимізації, прогнозуванні тих чи інших параметрів та характеристик систем різного призначення, в різноманітних задачах лінійної алгебри, статистики, представленні структури одержаних рішень, зрозуміти зміст некоректності рішення, що виникає, в сенсі Адомара-Тихонова і побачити шляхи регулярізації таких рішень.
Зв’язок компульсивного переїдання з тривогою та депресією у студентів технічного зво під час війни
(Державне підприємство «Український науково-дослідний інститут медицини транспорту», Одеса, 2022) Огоренко, Вікторія Вікторівна; Юр'єва, Людмила Миколаївна; Шорніков, Андрій Володимирович; Кокашинський, Віктор Олександрович; Карпова, Тетяна Петрівна
UKR: Компульсивне переїдання (КП) – це розлад харчової поведінки, який являє собою стабільний та аберрантний тип харчування, що характеризується надмірним вживанням їжі протягом 55 певного періоду, що супроводжується відчуттям втрати контролю над вжитим та супроводжується відчуттям сорому або відрази. Метою дослідження було дослідити показники КП, тривоги та депресії під час військового конфлікту у студентів технічних закладів вищої освіти. Було проведено одномоментне поперечне епідеміологічне дослідження. Анкета включала питання щодо скарг, критеріїв КП за DSM-5. Наявність КП також визначали за шкалою BES, наявність депресивного розладу оцінювали в використанням опитувальника PHQ-9. Рівень тривоги визначали за шкалою GAD-7. Первинна вибірка включила 30 осіб –студентів технічних вищих навчальних закладів зі звичайним доступом до їжі середнім віком 21,2±1,13 роки, більшість яких складали чоловіки – 67%. Поширеність КП в даній групі склала 16,7% (5/30) при використанні лише критеріїв КП за DSM-5 та 13,3% (4/30) при використанні шкали BES. Описові статистичні показники за шкалами BES, PHQ-9 та GAD-7 свідчили, що за шкалою BES вибірка не переїдала (М=10,06±6,82), мала легкий рівень депресії (М=7,53±4,70) та легкий рівень тривоги (М=5,76±4,13). За всіма показниками встановлена статистично достовірна відмінність показників за статтю. Встановлено, що легкий рівень депресії статистично значимо збільшує шанс розвитку КП в 13,0 разів (95% ДІ 3,551–47,598) за шкалою BES та в 10,0 разів (95% ДІ 2,940–34,008) за критеріями DSM-5. В той же час, легкий рівень тривоги статистично значимо підвищує шанси розвитку КП в 8,5 рази (95% ДІ 2,371–30,467) за шкалою BES та в 6,538 рази (95% ДІ 1,967–21,740) за критеріями DSM-5. Отримані данні свідчать про поширеність симптомів тривоги та депресії серед студентів і їх зв’язок з симптоми КП під час сильних стресових подій, таких як війна, що підтверджується іншими схожими дослідженнями.
Модель оцінювання правильності вибору та ефективності використання за визначеним критерієм засобів спостереження та контролю об'єктів різного призначення
(Український державний університет науки і технологій, ННІ ≪Інститут промислових та бізнес технологій≫, ІВК ≪Системні технології≫, Дніпро, 2023) Ігнаткін, Валерій Устинович; Дудніков, Володимир Степанович; Лучишин, Тарас Романович; Алексєєнко, Сергій Вікторович; Юшкевич, Олег Павлович; Карпова, Тетяна Петрівна; Хохлова, Тетяна Станіславівна; Хомош, Юрій Степанович; Тіхонов, Василь Андрійович
UKR: Інформаційний підхід до вирішення задач спостережень та контролю до теперішнього часу, не використовується. В основі теорії вимірювань лежить поняття про ентропію випадкових величин - як міри їх невизначеності ( множини сукупностей їх можливих значень). Чим більше значень може приймати дискретна випадкова величина, чи чим більший діапазон безперервної випадкової величини, тім – більша їх ентропія. Кількість інформації, яка одержується при вимірюванні, контролі, дослідженні відповідає зменшенню ентропії від значення, котре характеризує невизначеність, яка залишається після одержання результату вимірювання деяких параметрів об’єктив, явищ тощо. Говориться про зв'язок точності, енерговитрат та швидкодії засобів вимірювальної техніки. Висвітлені питання визначення порогу гранично можливої точності вимірювань фактичних величин, а також одержання узагальнюючих інформаційно-енергетичних співвідношень, які дозволяють оптимізувати процедуру вибору основних показників якості засобів вимірювальної техніки (ЗВТ). При цьому, роблячи спробу все точніше визначити значення вимірювальної величини, ми на деякому етапі неминуче зіткнемося з принциповою неможливістю подальшого їх уточнення, яке пов’язано, у кінцевому рахунку, з фізично можливим ступенем визначеності (на відміну від ентропії, яка характеризує невизначеність, і яка зветься нехентропіею) будь якої вимірювальної величини, яка обумовлена чи її особистою дискретністю (наприклад, при вимірюванні числа атомів будь-якої речовини у суміші безглуздо говорити про точність підрахунку, яке дорівнює 0,1 чи 0,01 атому) чи її тепловими (молекулярними) флуктуаціями. Ця межа визначеності у мікросвіті відомий як «Правило невизначеності Гейзенберга». У статті запропоновано модель оцінювання та ефективного використання спостереження та контролю об'єктів різної природи. Запропоновано "інформаційний підхід" до вирішення задач вибору та використання засобів вимірювальної техніки в умовах переходу від традиційних метрологічних показників точності ЗВТ до інформаційних. Приведено приклад вибору ЗВТ і кількості вимірів цим ЗВТ.
Оцінка раціональній номенклатури контролюємих параметрів об’єктів при їх виготовленні, спостереженні та управлінні
(Український державний університет науки і технологій, ННІ ≪Інститут промислових та бізнес технологій≫, ІВК ≪Системні технології≫, Дніпро, 2023) Ігнаткін, Валерій Устинович; Дудніков, Володимир Степанович; Лучишин, Тарас Романович; Алексєєнко, Сергій Вікторович; Юшкевич, Олег Павлович; Карпова, Тетяна Петрівна; Хохлова, Тетяна Станіславівна; Хомош, Юрій Степанович; Тіхонов, Василь Андрійович
UKR: Номенклатура контролюємих параметрів і норм точності вимірювань визначає достовірність контролю і його трудоємність. В середньому трудоємність контролю складає близько 10% загальної трудоємністі виготовлення об’єктів, а у ряді галузей – значно вище (авіаційно-космічна техніка). Найпростішою задачею при визначенні раціональній номенклатури контролюємих параметрів об’єктів являється виключення надмірних параметрів, при цьому потрібно визначити ймовірність того, що відхилення якогось параметра Х2 у межах заданих допусків лежать так, як і відхилення параметра Х1 у межах його заданих допусків. При цьому визначені нерівності, якими визначається найменше значення цієї ймовірності. Загальним принципом розв’язку цієї задачі є визначення умовних ймовірностей (якщо розглядається два параметри) Р11, Р12; або Р21, Р22. При цьому, якщо отримані значення: Р11, Р12 ймовірностей більше (або рівні) допустимому значенню Рдоп, то доцільно здійснювати контроль тільки параметра Х1, а Х2 виключити із номенклатури параметрів. Якщо: Р21, Р22 - більше (або рівні) допустимому значенню Рдоп, то виключається Х1. Наведено приклад виключення надлишкового параметра контролю. Метод можна узагальнити для будь-якого числа параметрів, для чого треба скористатися кореляційними матрицями або простим перебором комбінацій параметрів. Розроблена програма для ЕОМ, якою можна скористуватися при наявності такої інформації: 1) кількість контрольованих параметрів (n); 2) значення допусків (Xнi, Хвi), на які підлягають контролю параметри; 3) числові характеристики розподілів значень параметрів в межах заданих допусків – середнє значення iX і середнє квадратичне відхилення xi σ ; 4) види законів розподілу значень параметрів; 5) данні кореляційних зав’язків між параметрами і значеннями попарних коефіцієнтів кореляції ( rij ); 6) значення ймовірностей помилок контролю Р12, Р21 (при двох параметрах). По мірі накопичення статистичних даних розрахунки треба коректувати.
Роботодавці як стратегічні партнери у вдосконаленні освітньо-професійних програм та організації професійного навчання
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро; Журфонд, 2023) Хохлова, Тетяна Станіславовна; Балакін, Валерій Федорович; Карпова, Тетяна Петрівна
UKR: У роботі йдеться про необхідність активного залучення роботодавців до формування змісту навчання в університетах, оскільки вони мають безпосередній інтерес до того, щоб студенти отримували потрібні навички та знання для ефективної роботи в майбутньому. Висвітлено низку питань щодо окремих аспектів взаємодії між університетами та роботодавцями, зокрема отримання студентами практичних навичок під час навчання. Підкреслюється, що організація постійного навчання та підвищення кваліфікації фахівців — важливий елемент у забезпеченні сталого розвитку виробництва та конкурентоспроможності компаній.
Характер механічного руйнування піщано-рідкоскляних сумішей, що структуровані у паро-мікрохвильовому середовищі
(НМетАУ, Дніпро, 2022) Солоненко, Людмила Ігорівна; Реп'ях, Сергій Іванович; Узлов, Костянтин Іванович; Карпова, Тетяна Петрівна
UKR: Мета. Дослідити характер та розробити опис зміни характеру механічного руйнування піщано-рідкоскляних сумішей від часу їх структурування у паро-мікрохвильовому середовищі. Методика. Міцність на розтяг структурованих сумішей визначали на приладі мод. LRu-2e відповідно до ГОСТ 23409.7. Структуру поверхонь руйнування піщано-рідкоскляних сумішей досліджували на растровому електронному мікроскопі мод. РЕМ-106І при прискорювальній напрузі від 20 до 30 кВ і силі струму зонда від 4 А до 30 А у вторинних електронах з діаметром зонда від 1000 до 200 нм. Розробку опису механізму руйнування піщано-рідкоскляних сумішей виконано за результатами аналізу, зіставлення, виключення та узагальнення відомих та отриманих авторами даної роботи експериментальних та теоретичних досліджень, опублікованих у відкритих наукових джерелах з аналізованої тематики. Результати. Не залежно від вмісту рідкого скла в структурованій піщано-рідкоскляній суміші характер її руйнування залежить від часу паро-мікрохвильової обробки, який зі збільшенням часу обробки змінюється від адгезійного до змішаного і когезійного. Відповідно до розробленого опису механізму руйнування перехід від адгезійного до когезійного механізму руйнування викликано характером ходи залежності підвищення в часі як адгезійної міцності в системі кварц-рідке скло, так і когезійної міцності рідкого скла в манжетах суміші. При цьому зміна когезійної міцності рідкого скла у часі при мікрохвильовій обробці має екстремальний характер і, вочевидь, зумовлена ступенем полімеризації силікату натрію з рідкого скла під час його дегідратації. Наукова новизна. Вперше розроблено опис зміни характеру механічного руйнування піщано-рідкоскляних сумішей від часу їх структурування у паро-мікрохвильовому середовищі. Практична значимість. Отримані дані дозволять розширити уявлення про властивості піщано-рідкоскляних форм та механізм їх руйнуванні під механічним впливом, оцінити можливості способу структурування в паро-мікрохвильовому середовищі, цілеспрямовано вибрати напрями досліджень та практичних дій в частині керування рівнем властивостей структурованих піщано-рідкоскляних сумішей.