Browsing by Author "Кирич, Наталія Богданівна"

Now showing 1 - 9 of 9

Безпека держави. Парадигма забезпечення змін на краще!
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2018) Андрушків, Богдан Миколайович; Головкова, Людмила Степанівна; Кирич, Наталія Богданівна; Пешко, Анатолій Володимирович; Погайдак, Ольга Богданівна; Співак, Сергій Михайлович
UKR: Вступ: Безпека держави це не лише попередження провокацій та диверсій, а в першу чергу високопрофесійне управління, за рахунок якого здійснюється забезпечення соціально-економічного розвитку держави, добробут населення, благоустрій наших міст і сіл, обороноздатність та конкурентоспроможність країни. Методика: Для вирішення поставленої мети у роботі використано такі методи дослідження: монографічний, порівняння при вивченні причин послаблення державної безпеки в Україні. Системний аналіз дозволив надати характеристику основних проблем безпеки України. Також був використаний діалектичний підхід до вивчення явищ і процесів державної, безпекової та передвиборної соціально – економічної ситуації в країні. Мета: Визначення причин зниження безпеки країни та формування шляхів стабілізації суспільства й напрямів посилення державної безпеки та впровадження державної ідеології тощо. Результати: В дослідженні проведено аналіз державної, безпекової та передвиборної соціально – економічної ситуації в країн, аналіз причин послаблення державної безпеки; визначено причини та шляхи стабілізації суспільства; внесено пропозиції щодо посилення державної безпеки та запропоновано механізми впровадження державної ідеології тощо. Наукова новизна: Авторами на основі розгляду теоретико-практичних підходів розроблено та запропоновано парадигму виявлення цілеспрямованої антидержавної діяльності та соціально-економічних небезпек для держави та засоби попередження суспільних потрясінь. Висновки: Запропоновано, що з метою попередження суспільних потрясінь, припинення зниження рівня економіки та якості життя населення, перш за все, треба вжити невідкладних заходів для припинення бойових дій на Сході, посилити відповідальність за скоєні проти народу і держави злочини; посилити боротьбу з корупцією, очистити управлінський апарат від корумпованих, нечестивих людей. Запропоновано внести суттєві зміни в виборче законодавство з тим, щоб якісно оновити керівництво держави; розробити державну ідеологію, посилити пропагандистсько-виховну роботу у державі. В статті розроблено та запропоновано парадигму виявлення цілеспрямованої антидержавної діяльності та соціально-економічних небезпек для держави та засоби попередження суспільних потрясінь.
Вплив людського і штучного інтелекту на процеси реалізації кадрової політики України в умовах війни
(GS Publishing Services, 2024) Андрушків, Богдан Миколайович; Головкова, Людмила Степанівна; Кирич, Наталія Богданівна
UKR: У розділі розглядається, як в екстремальних умовах військового і науково-технічного прогресу можна і доцільно використовувати людський і штучний інтелект (далі - ШІ) для зупинки цих процесів шляхом усунення непотрібних кадрів (у тому числі в глобальному масштабі), запобігання потраплянню на керівні посади психічно неврівноважених, агресивних і професійно непідготовлених людей. Сьогодні вирішення цього питання є пріоритетом для наукового світу і для держав, очолюваних такими лідерами, для вступу в міжнародні гуманітарні організації (наприклад, ООН, Рада Безпеки тощо).
Гуманітарно-суспільнісний інструментарій протистояння російській агресії, (публіцистичний погляд на вирішення проблеми російської агресії мовними засобами)
(Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2021) Андрушків, Богдан Миколайович; Головкова, Людмила Степанівна; Кирич, Наталія Богданівна; Погайдак, Ольга Богданівна; Шерстюк, Р. П.; Мельник, Л. М.; Кузь, Т. І.; Гагалюк, О. І.
UKR: Мета. Стаття присвячена вивченню механізмів використання психологічних засобів і протистояння агресивним намірам Росії. Методика. У процесі досліджень використано загальнонаукові методи: порівняльний аналіз і логічне узагальнення. Результати. У статті запропоновано організацію попереджувальних заходів на основі використання гуманітарного інструментарію. Виявлено причини безвідповідального вторгнення агресора в суверенне суспільство та мотиви державної агресивності росіян. Визначено у цих процесах місце і роль мовного контенту. Росіяни, у результаті використання фейкового інформування населення, створюють передумови до, нібито, протестних настроїв людей та нагло ідуть «визволяти російськомовних», здійснюють анексію української території і т.д. Названо недосконалості ідеології, що там панує... Наукова новизна полягає у висвітленні окремих розбіжностей у поглядах на російську монолітність. Окремі зарубіжні (здебільшого російські) політологи стверджують, що там народ масово підтримує свого правителя – президента, в силу численних соціальних і політичних, інформаційних чинників. Це відбувається, навіть, при тому, що він та його оточення безоглядно не лише «фейкують», а й безоглядно грабують народні ресурси і безсоромно вивозять награбоване за кордон, нагло лякаючи ним (закордоном) пограбованих…і вони вірять йому…бо у росіян нібито така ментальність. Хто не вірить, йому «пришивають ярлик» запроданця і так триває століттями. Вони, у принципі, патріоти і, навіть, у «ярмі вірності вождеві» завжди почуваються «щасливішими», ніж всі європейці разом узяті…Практична значимість полягає у реалізації певних заходів державою для попередження широкомасштабної агресії росіян, активізації державотворчих процесів в Україні. Виявлено, що багато українців уподобляються росіянам. Колись, комуністичними ідеологами стверджувалося, що ми браття, і суспільство повірило цьому, і теж, як засвідчує громадська думка, громадяни отримали право… першими гинути за… своїх гнобителів. Встановлено, що хто сіє зневіру в душах українців, хто позбавляє їх надії та оптимізму і чому ми це комусь дозволяємо. Висвітлено погляди на ці проблеми людей, які неупереджено оцінюють агресію росіян в Україні.
Організаційно - правовий інструментарій збалансування волі перших керівників держави з думкою громадськості – необхідна компонента удосконалення системи державного управління (Організаційно-правові моменти участі громадськості в управлінні державою)
(Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2021) Андрушків, Богдан Миколайович; Головкова, Людмила Степанівна; Кирич, Наталія Богданівна; Погайдак, Ольга Богданівна; Шерстюк, Р. П.; Безкоровайний, З. Г.; Ханнуф, Катерина Євгенівна
UKR: Мета. У статті піднято проблему удосконалення державного управління в умовах перманентного реформування посттоталітарного суспільства. Розкрито взаємозв'язок використання громадської ініціативи у цьому процесі з ефективністю державного управління, раціональним використанням ресурсів, висхідним розвитком суспільства. Результати. За результатами вивчення громадської думки та наявними публікаціями вироблено пропозиції з визначення напрямів удосконалення управління. Розглянуто характер прорахунків та ріст можливих збитків від низької відповідальності за непрофесійні рішення або її відсутності в управлінців. Наведено приклади отримання можливих позитивних змін у сфері управління у результаті збалансування як волі Перших осіб Держави з громадською думкою, так і на низових рівнях управління, усунення прорахунків в національній економіці та розвитку суспільства і держави загалом. Наукова новизна. Обґрунтовано правові та законодавчі причини відсутності відповідальності за результати управління та шляхи і методи її забезпечення. Запропоновано принципи, які спроектувавши на будь-яку галузь національної економіки чи у регіональному плані дозволять, посилити відповідальність за прийняті рішення та таким чином забезпечити підвищення ефективності управління. Вироблено рекомендації підтримки поряд з концептом відповідальності, організаційно-правових механізмів збалансування волі першого керівника з громадською думкою на всіх управлінських рівнях від керівників підприємств до Першого керівника Державного рівня, формування кодексу моральності ін. Практична значимість творчої ідеї полягає у широких можливостях використання запропонованих розробок і пропозиції у цій сфері в практичну управлінську діяльність. При внесенні корективу в статут підприємства, галузі чи іншого господарського та державного формування, та кодекс правил поведінки держслужбовця, менеджера, пересічного працівника, підприємця, власника, дозволить сформувати сприятливий, творчий клімат на місцях та забезпечити стабільність у суспільстві.
Організаційно-економічні механізми розв’язання екологічних проблем викликаних війною, у європейських повоєнних контекстах
(Ukrainian State University of Science and Technologies, Dnipro, 2024) Андрушків, Богдан Миколайович; Головкова, Людмила Степанівна; Кирич, Наталія Богданівна; Погайдак, Ольга Богданівна; Ханнуф, Катерина Євгенівна
UKR: Стаття присвячена формуванню організаційно-економічних механізмів розв’язання екологічних проблем викликаних війною у Європейських повоєнних контекстах та реалізації в цих умовах концепції гермінативного розвитку економіки. Виявлено інструментарій зменшення негативного екологічного впливу на функціонування суб’єктів господарювання. Загалом у статті використано інноваційні підходи до ефективного управління екологічно-ресурсними та гермінативними чинниками розвитку економіки. Виявлено сильні та слабкі сторони кожного з них, доведено доцільність застосування до кожного конкретного чинника. Методика. В дослідженні використано логічний та діалектичний метод; методи синтезу, порівняння, групування, узагальнення системного підходу, а також методи експертного оцінювання і анкетування, методи планування, прогнозування і математичного моделювання. Наукова новизна: запропоновано механізм управління чинниками еколого-ресурсного впливу на їх діяльність, який забезпечує ефективність впроваджуваних інновацій, координації як матеріальними ресурсами так і фінансовими потоками, що базується на моделюванні даних процесів. Запропоновано наукові підходи до їх формування та управлінський постконфліктний інструментарій, на основі використання моделювання процесів забезпечення стабільного функціонування суб’єктів господарювання в повоєнних умовах, відповідно до вимог і стандартів ЄС.
Особливості удосконалення державного управління суспільними процесами в умовах війни
(Ukrainian State University of Science and Technologies, Dnipro, 2024) Андрушків, Богдан Миколайович; Головкова, Людмила Степанівна; Грушко, Віктор Сергійович ; Кирич, Наталія Богданівна; Погайдак, Ольга Богданівна; Ханнуф, Катерина Євгенівна ; Грушко, П.
UKR: Анотація. У статті досліджуються специфічні умови та виклики, що виникають у процесах державного управління суспільними процесами під час воєнного конфлікту. Автори звертають увагу на зміну традиційних механізмів взаємодії між державними інституціями, громадськими організаціями та місцевими ініціативами, що обумовлена загостренням кризових процесів і непередбачуваністю зовнішнього середовища. Методологічна база дослідження ґрунтується на системному аналізі нормативно-правових актів, порівняльному аналізі національного та міжнародного досвіду, а також моделюванні управлінських сценаріїв, що дозволяє виявити ключові чинники ефективної адаптації органів влади до умов війни. Наукова новизна полягає формуванні інноваційної концепції «інформаційної їжі», яка порівнює якість та вплив інформаційного забезпечення на суспільство з біологічними процесами. Такий підхід дозволяє розкрити взаємозв’язок між «чистотою» інформаційного середовища та ефективністю суспільних процесів, підкреслюючи руйнівний вплив дезінформації, що подібно до токсичних речовин, може призводити до суспільних розладів і ослаблення державних інституцій. Наукова новизна також полягає у пропозиції створення консультаційно-дорадчого органу, який би здійснював контроль за інформаційним простором, запобігаючи поширенню недостовірних даних та сприяючи вкоріненню державної ідеології як одного з ключових інструментів оборони країни. Практична значущість дослідження проявляється в розробці рекомендацій щодо оптимізації управлінських процесів і методів інформаційного контролю, що сприяють підвищенню оперативності прийняття рішень і збереженню соціальної стабільності. Отримані результати можуть стати основою для формування нових стратегій державного управління, спрямованих на забезпечення цілісності соціального простору навіть у умовах воєнної агресії та інформаційних викликів.
Соціопсихологічне осмислення війни у суспільстві: психологічні чинники у структурі управління в умовах війни та поствійни
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Андрушків, Богдан Миколайович; Головкова, Людмила Степанівна; Ханнуф, Катерина Євгенівна; Гагалюк, О. І.; Кирич, Наталія Богданівна; Погайдак, Ольга Богданівна
UKR: Мета. Дослідити соціопсихологічні аспекти осмислення війни у суспільстві, зокрема методику оцінки її наслідків у повсякденних умовах із позицій пересічних громадян. Визначити можливості інтеграції психологічних чинників у структуру управління в умовах воєнної та поствоєнної трансформації. Проаналізувати вплив колективу на формування свідомості особистості, а також типологію суспільних реакцій на війну. Сформулювати практичні рекомендації щодо врахування соціопсихологічних чинників у діяльності органів державного управління. Результати. Проведено аналіз мотивів, якими керуються учасники дискусій та суб’єкти взаємодії залежно від рівня їхньої обізнаності з предметом дослідження та доступу до інформаційних ресурсів. Виявлено чинники, що зумовлюють імітацію суспільно корисної діяльності у ключових сферах інформаційного життя. Розкрито руйнівний вплив нехтування розвитком високоморальних та гуманістичних наукових традицій, заснованих на принципах правди, об’єктивності, історизму й наукового обґрунтування. Показано, що у воєнному та повоєнному суспільстві відбувається переорієнтація ціннісних орієнтирів із матеріальних пріоритетів на розвиток духовного потенціалу людини, посилення віри у правду та справедливість. Встановлено, що в українському суспільстві домінують чотири моделі реакцій на війну: негативна пасивна, негативна активна, позитивна проактивна та помірковано довірлива. Виявлено феномен «ритуального патріотизму» як прояв імітаційної активності, що спотворює реальне уявлення про суспільні настрої. Сформовано схему трансформації суспільних емоцій у компоненти управлінських функцій (планування, прогнозування, комунікація, делегування). Наукова новизна. Полягає у концептуалізації соціопсихологічного осмислення війни як складової моделі публічного управління. Уперше розроблено диференціацію соціальних реакцій на війну як інструмент управлінського прогнозування. Обґрунтовано потребу змінити парадигму розвитку, що склалася в посттоталітарний період, і переорієнтувати її на європейські вектори. Практична значущість. Результати можуть бути використані для удосконалення системи публічного управління шляхом інтеграції психологічних чинників у процеси стратегічного планування та прийняття рішень. Практичні рекомендації можуть стати основою для діяльності гуманітарних міністерств, регіональних адміністрацій, освітніх і комунікаційних структур, спрямованих на посилення суспільної єдності та формування ефективних механізмів поствоєнного відновлення.
Явні та скриті ознаки посилення кризових явищ в державі: управлінські та кадрові проблеми адміністративно-територіальної реформи
(Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2020) Андрушків, Богдан Миколайович; Головкова, Людмила Степанівна; Кирич, Наталія Богданівна; Погайдак, Ольга Богданівна; Гагалюк, О. І.
UK: Мета.Робота присвяченавиявленнюі вироблення рекомендацій з їх попередження явнихта скритихознак посилення кризових явищ в Україні. Результати. Внаслідок аналізусоціально-економічної ситуації у державі, виявленоявні та скриті ознаки посилення кризових явищ в Україні, як результат недосконалості управління та ігнорування кадровою політикою. Визначилимісце та роль громадських наукових академічних формувань в управлінні державою та органах місцевого самоврядування в процесі децентралізації державно-управлінських функцій в умовах адміністративно-територіальної реформи. Визначено комплексневирішених проблем, що впливають на завершення формування дієвої інституційної територіальної системи, здатної забезпечувати ефективну взаємодію держави, органів місцевого самоврядування та бізнесу, в основі якої знаходяться чітко встановлені правила та норми їх саморегуляції. Виявлено найважливіші чинники для налагодження партнерськихвідносин між державою, органів місцевого самоврядуваннята бізнесом у сфері ефективного використання ресурсів. Наукова новизнаполягає у висвітленнідіяльності та ролі наукових академічних громадських і державних управлінських структур у формуванні державної кадрової політики та розвитку ідеології місцевого демократичного самоврядування. Встановлено, що основою відносин держави, органів місцевого самоврядуваннята суб’єктів господарюванняє визнання рівноправності та незалежності кожного з учасників. На основі дослідженого сучасного стану визначено роль кадрової політики в справі стабілізації економіки. Запропоновано створення механізмів взаємодії та ділового партнерства в умовах формування добровільних об’єднань територіальних громад. Виділено основну мету реформ, а саме: посилення співпраці між державою, органами місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання, що однозначно призведе до підвищення добробуту для населення і зростання доходів та прибутку у суспільстві.Практична значимістьполягає в широких можливостях використання результатів дослідження управлінні та господарській діяльності. Відомо,що головним завданням сьогодення є підбір та розстановка кадрів, визначення основних напрямків її удосконалення, що дозволяє управлінцям відкривати нові можливості у найбільш затребуваних та перспективних сегментних економічних нішах, які зможуть стимулювати розвиток економіки та залучити до цих процесів громадськість та наукову сферу.
Інтелект як чинник попередження агресивних проявів суспільства або гуманітарні кроки до Третьої світової…
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2024) Андрушків, Богдан Миколайович; Головкова, Людмила Степанівна; Кирич, Наталія Богданівна; Погайдак, Ольга Богданівна; Бойко, О. Б.; Гагалюк, О. І.; Боярчук, Н. А.; Ханнуф, Катерина Євгенівна
UKR: Мета. У статті розкрито процес трансформації міжсуссідських взаємовідносин в умовах організації воєнного і повоєнного українського суспільства, періодичних змін наукових парадигм їх розвитку. Визначено роль і місце у цих перетвореннях різних форм суспільної діяльності в т.ч. і наукової. Вивчено вплив науки на формування суспільної свідомості з врахуванням як дії об’єктивних так і агресивних чинників. Розглянуто процеси і методи управління обумовлені пост радянськими традиціями волюнтаристичного лобіювання інтересів тих чи інших політичних груп, галузевиків, регіональщиків, одне слово,- зацікавлених сторін. Здійснений аналіз агресивних мотивів, якими керуються суб’єкти наукової взаємодії залежно від рівня їх володіння предметом дослідження, важливими ресурсами ін. Результати. За результатами вивчення громадської думки та наявними публікаціями виявлено вектори розвитку інтелектуального потенціалу сучасної парадигми розвитку української науки, та як похідної штучного інтелекту (ШІ), імітацію корисної для суспільства діяльності, стимулювання штучних потреб, що супроводжується, у воєнних умовах, експонентним наростанням, кризових явищ у низці важливих для суспільства сфер його життєдіяльності. Вироблено пропозиції з визначення напрямів удосконалення управління цими процесами. Наукова новизна. Обґрунтовано доцільність формування організаційної моделі абсурдності виникнення війн у людському суспільстві. Розкрито руйнівний, для сучасної цивілізації, контент нехтування розвитку високоморальних, гуманістичних наукових традицій на принципах правди, об’єктивності, історизму, наукового обґрунтування та переорієнтування не тільки на матеріальні блага, а на розвиток національної памяті та культурного потенціалу людей. Встановлено необхідність зміни парадигми розвитку, національних і наукових традицій сформованих ще у посттоталітарний період і переорієнтування їх на випереджаючий розвиток запобіжних агресії заходів, використання для цього не лише ШІ, а і продуктивного культурно-гуманітарного потенціалу. Практична значимість творчої ідеї полягає у практичних можливостях використання запропонованих розробок і пропозиції у сфері державного управління в воєнний та повоєнний період. Надмірні нагромадження багатств, які мають тенденцію до їх концентрації у вузькому колі олігархів, - суб’єктів економічної діяльності, породжуючи монополістичні тенденції в умовах глобалізованої економіки спрямувавши на задоволення потреб народу можна забезпечити мир і стабільність як у суспільствах та у світі в цілому.