Browsing by Author "Максименкова, Юлія Анатоліївна"

Now showing 1 - 12 of 12

Вища математика (Математичний аналіз). Методи обчислення невизначених інтегралів
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2023) Михайлова, Тетяна Федорівна; Максименкова, Юлія Анатоліївна; Гасанов, Закарія Муса огли; Нечай, Ігор Вікторович
UKR: Навчально-методичні рекомендації призначені для використання студентами денної та заочної форм навчання спеціальності 121 «Інженерія програмного забезпечення» під час практичних занять і самостійної роботи з дисципліни «Вища математика (Математичний аналіз)». Навчально-методичні рекомендації містять необхідні теоретичні відомості з теми «Невизначений інтеграл» курсу «Математичний аналіз», наведено аналіз типових прикладів та завдання для самостійної роботи.
Вища математика (Математичний аналіз). Особливі розв’язки диференціальних рівнянь першого порядку
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2023) Гасанов, Закарія Муса огли; Максименкова, Юлія Анатоліївна; Михайлова, Тетяна Федорівна
UKR: Навчально-методичні рекомендації призначені для використання студентами денної та заочної форм навчання спеціальності «121 Інженерія програмного забезпечення» під час практичних занять і самостійної роботи з дисципліни «Вища математика (Математичний аналіз)». Навчально-методичні рекомендації містять необхідні теоретичні відомості з теми «Диференціальні рівняння» курсу «Математичний аналіз», наведено розв’язки типових задач і складено завдання для самоконтролю та варiанти завдань до типових розрахункiв.
Економетричне моделювання впливу власних доходів місцевого бюджету на величину витрат на утримання охорони здоров‘я
(«SC. Scientific conferences», 2023) Михайлова, Тетяна Федорівна; Максименкова, Юлія Анатоліївна
UKR: Поглиблене дослідження впливу впливу власних доходів районного місцевого бюджету на величину витрат на утримання охорони здоров‘я потребує застосування економетричних моделей. Під економетричною моделлю розуміють рівняння регресії, яке встановлює кількісне співвідношення між результативними факторами, які нас цікавлять, і чинниками, що обумовлюють їх зміну. Аналіз факторів за допомогою економетричних методів включає: з’ясування чинників, що можуть впливати на їх розмір; формування масиву статистичної інформації; знаходження регресійних залежностей; оцінка адекватності моделей, їх економічна інтерпретація і практичне використання.
Комп'ютерна дискретна математика. Задача про найкоротший шлях : навчально-методичні рекомендації до практичних занять і самостійної роботи
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2026) Максименкова, Юлія Анатоліївна; Михайлова, Тетяна Федорівна; Нечай, Ігор Вікторович
UKR: Навчально-методичні рекомендації призначені для використання студентами денної та заочної форми навчання спеціальностей F7 «Комп’ютерна інженерія», F5 «Кібербезпека та захист інформації» під час практичних занять та самостійної роботи з дисципліни «Комп’ютерна дискретна математика». Навчально-методичні рекомендації містять основні теоретичні положення для засвоєння матеріалу, варіанти індивідуальних завдань.
Математичне моделювання та його застосування для оптимізації роботи підприємства
(World of Conferences, 2025) Михайлова, Тетяна Федорівна; Максименкова, Юлія Анатоліївна
UKR: Мета. Побудовано модель ефективного розширення виробництва підприємства за допомогою математичного моделювання. Методика. Процес знаходження оптимальної моделі, використовуючи економетричні моделі на кожному етапі, призводить до застосування принципу динамічного програмування при розв’язанні задачі. Результати Побудовано модель ефективного розширення виробництва підприємства за допомогою методів економетричного моделювання та динамічного програмування  Наукова новизна. Автори вперше провели для цього типу задач поєднання економетричного моделювання та оптимального керування Практична значимість. Розробка може застосовуватись у відділі прогнозування та планування підприємства, дозволить швидко отримувати план роботи по розширенню виробництва, при якому час, необхідний для накопичення коштів на розширення, мінімізується.
Математичний аналіз. Диференціальне та інтегральне числення функції. Частина I
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Михайлова, Тетяна Федорівна; Максименкова, Юлія Анатоліївна; Нечай, Ігор Вікторович
UKR: У навчальному посібнику викладено розділи математичного аналізу з прикладами розв’язання типових задач. Використано також один з нових підходів до розв’язання типових задач у середовищі MapleSoft. Посібник створений відповідно до вимог робочої програми з дисципліни Математичний аналіз для спеціальностей А4 Середня освіта (А4.08 Середня освіта (Фізика та астрономія)), освітня програма STEM-навчання. Може бути використаний студентами та викладачами інших технічних спеціальностей. Іл. 66, табл.1, бібліогр. 6 назв.
Математичний аналіз. Застосування визначеного інтеграла
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2024) Максименкова, Юлія Анатоліївна; Михайлова, Тетяна Федорівна; Нечай, Ігор Вікторович
UKR: Навчально-методичні рекомендації призначені для використання студентами денної та заочної форми навчання спеціальностей 121 «Інженерія програмного забезпечення», 121 «Аналіз великих даних», 123 «Комп’ютерна інженерія», 125 «Кібербезпека», 174 «Автоматика та автоматизація на транспорті», 273 «Системи керування рухом поїздів» під час практичних занять та самостійної роботи з дисципліни «Математичний аналіз». Навчально-методичні рекомендації містять основні теоретичні положення для засвоєння матеріалу, варіанти індивідуальних завдань.
Математичний аналіз. Ряди. Диференціальне та інтегральне числення функції кількох змінних. Частина II
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Михайлова, Тетяна Федорівна; Максименкова, Юлія Анатоліївна; Нечай, Ігор Вікторович
UKR: У навчальному посібнику викладено розділи математичного аналізу з прикладами розв’язання типових задач. Використано також один з нових підходів до розв’язання типових задач у середовищі MapleSoft. Посібник створений відповідно до вимог робочої програми з дисципліни Математичний аналіз для спеціальностей А4 Середня освіта (А4.08 Середня освіта (Фізика та астрономія)), освітня програма STEM-навчання. Може бути використаний студентами та викладачами інших технічних спеціальностей. Іл. 55, бібліогр. 6 назв.
Про одну властивiсть модулiв неперервностi вищих порядкiв перiодичних функцiй
(Інститут математики НАН України, Київ, 2022) Максименкова, Юлія Анатоліївна; Михайлова, Тетяна Федорівна
UKR: Для модулів неперервності 2Pi періодичних функцій wk(f,h) порядку k=1,2,..., доведені нерівності, які для парних k є точними в просторах C2Pi та L1[-Pi,Pi]
Розвиток критичного мислення у студентів через проблемно-орієнтоване навчання математики в контексті STEM
(Видавнича група «Наукові перспективи», Київ, 2025) Михайлова, Тетяна Федорівна; Максименкова, Юлія Анатоліївна; Нечай, Ігор Вікторович
UKR: У сучасних умовах швидкого розвитку науки і техніки особливої актуальності набуває підготовка студентів, здатних критично мислити, аналізувати інформацію та знаходити ефективні рішення у складних ситуаціях. У статті зазначено, що одним із найбільш ефективних підходів до формування таких компетентностей є проблемно-орієнтоване навчання. Встановлено, що застосування проблемно-орієнтованого підходу у викладанні математики сприяє не лише глибокому засвоєнню теоретичних знань, а й розвитку навичок аналізу, синтезу та критичної оцінки інформації, що є ключовими складовими критичного мислення. Проблемно-орієнтоване навчання математики обумовлює залучення студентів до процесу вирішення реальних або наближених до реальності задач, що мають практичне значення. Такий підхід стимулює студентів до самостійного пошуку інформації, аналізу різних варіантів рішень та аргументо-ваного обґрунтування обраного методу. У контексті STEM-освіти це дозволяє інтегрувати математичні знання з іншими галузями, такими як фізика, інженерія чи інформаційні технології, що сприяє формуванню системного бачення проблем і навичок міждисциплінарного аналізу. Автор наголошує, що критичне мислення у процесі проблемно-орієнтованого навчання розвивається через постійне зіткнення студентів із новими викликами, які вимагають не лише відтворення вивченого матеріалу, а й творчого підходу до пошуку рішень. Студенти вчаться формулювати гіпотези, перевіряти їх, аналізувати результати та робити висновки, що базуються на логічних міркуваннях та фактичних даних. Важливим елементом такого підходу є робота в групах, що сприяє розвитку комунікативних навичок, уміння аргументовано відстоювати свою точку зору та враховувати альтернативні думки. Інтеграція STEM-підходів у навчання математики дозволяє створювати навчальні середовища, де студенти можуть застосовувати математичні моделі для вирішення інженерних завдань або аналізу технологічних процесів. У висновку узагальнено, що використання проблемно-орієнтованого навчання математики в контексті STEM є ефективним засобом розвитку критичного мислення у студентів.
Субоптимальне керування інтенсивним процесом електролізу
(SC. Scientific conferences, 2024) Михайлова, Тетяна Федорівна; Максименкова, Юлія Анатоліївна
UKR: Мета. Запропоновано метод наближеного розв’язку сингулярно-збуреної задачі оптимального керування інтенсивним процесом електролізу. Методика. Процес знаходження оптимального керування, використовуючи принцип максимуму Понтрягіна, призводить до знаходження субоптимального значення функціоналу задачі. Результати Побудовано субоптимальне керування, що використовує асимптотику нульового порядку та оцінено близькість отриманого наближеного розв’язку до точного. Наукова новизна. Автори вперше провели для цього типу керування оцінку близькості субоптимального керування задачі до оптимального. Практична значимість. Запропонована методика дозволила побудувати асимптотику розв’язку задачі оптимального керування для сингулярно збуреного гіперболічного рівняння. Доцільно відмітити,що використання законів керування більш високого порядку,ніж нульовий, потребує додаткових досліджень на розв’язність відповідних самоспряжених задач і підвищення обмежень на гладкість функцій, що входять до задачі.
Інтелектуалізація освітнього середовища як чинник підвищення ефективності дистанційного викладання математичних дисциплін
(Громадська організація «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2026) Михайлова, Тетяна Федорівна; Максименкова, Юлія Анатоліївна; Нечай, Ігор Вікторович
UKR: Метою статті визначено обґрунтування можливості підвищення ефективності дистанційного викладання математичних дисциплін за рахунок інтелектуалізації освітнього середовища та окреслення особливостей поєднання технічно-інтелектуальних засобів із педагогічними механізмами організації дистанційного навчання для забезпечення високої якості математичної підготовки здобувачів освіти. У процесі дослідження проаналізовано сучасні підходи до розуміння інтелектуалізації освітнього середовища з позицій педагогіки й технічних наук, систематизовано його структурні компоненти, зокрема інформаційно-цифрові, аналітичні та інтелектуальні, а також обґрунтовано їх роль у забезпеченні якості дистанційного навчання математичних дисциплін. Розкрито теоретико-методологічні засади формування інтелектуалізованого освітнього середовища, у межах яких уточнено значення математичних моделей і формалізації навчального матеріалу як основи функціонування інтелектуальних навчальних систем. Ключові результати дослідження полягають у тому, що проаналізовано технічну складову інтелектуалізації освітнього середовища, зокрема можливості систем управління навчанням, адаптивних платформ, аналітики навчальних даних, елементів штучного інтелекту та автоматизованих засобів контролю у процесі дистанційного викладання математики. Доведено, що використання інтелектуальних технологій дозволяє забезпечити багаторівневе подання математичного змісту, адаптацію одних і тих самих формул до різних рівнів складності, автоматизований контроль правильності розв’язання задач і своєчасний зворотний зв’язок. Узагальнено педагогічні механізми інтелектуалізації процесу розв’язування математичних задач у дистанційному навчанні, серед яких визначено персоналізацію навчання, побудову індивідуальних освітніх траєкторій, активізацію пізнавальної діяльності та розвиток логікоматематичного мислення студентів. Показано, що інтелектуальне освітнє середовище здатне автоматично аналізувати кроки розв’язування задач, надавати адаптивні підказки та виявляти типові помилки, що сприяє підвищенню усвідомленості навчальної діяльності. У висновках підсумовано, що ефективність дистанційного викладання математичних дисциплін істотно зростає за умови інтеграції педагогічних і технічних компонентів інтелектуалізованого освітнього середовища. Обґрунтовано, що органічне поєднання педагогічних технологій, спрямованих на активізацію навчально-пізнавальної діяльності, з інтелектуальними технічними рішеннями забезпечує персоналізацію, аналітичну підтримку та варіативність навчального процесу.