Browsing by Author "Сердюк, Тетяна Миколаївна"

Now showing 1 - 22 of 22

Аналіз відмов елементів залізничної автоматики
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2017) Лагута, Василь Васильович; Сердюк, Тетяна Миколаївна; Пархоменко, А. А.
UK: Актуальність. У статті розглядаються питання забезпечення підвищення ефективності функціональної надійності системи залізничної автоматики. Це є важливою науково- технічною задачею, вирішення якої дозволить покращати технологічний процес переве- зень з максимальною ефективністю й безпекою руху поїздів. Метою є аналіз спостережень про відмови елементів системи залізничної автоматики у регіональній філії «Одеська залізниця» за період 2011–2015 рр., їх порівняння; визначення якісних причино-наслідкових зв'язків між відмовами та їх структури для обраної дистанції для поліпшення її системи технічного обслуговування. Практична цінність. Визначено основні причини відмов елементів системи залізничної автоматики. Найбільший відсоток відмов в елементах залізничної автоматики приходиться на рейкові кола (40,81 %) і апаратуру керування (25,81 %). Прогнозування процесу відмов елементів залізничної автоматики за математичною моделлю складної системи, виконання регулярних ремонтних робіт та впровадження сучасних додаткових діагностично- профілактичних дій створять можливість переходу від планово-попереджувальної технології до обслуговування пристроїв залізничної автоматики за їх станом. Наукова новизна. Запропоновано математичну модель процесу відмов елементів залізничної автоматики як складної системи на основі пасивних спостережень. Результати. На основі розробленої структури математичної моделі запропоновано засіб спрощення керування системою технічного обслуговування пристроїв залізничної автоматики шляхом виділення підсистем утримання: стативів; сигналів; апаратури керування; стрілочних переводів й електроприводів; системи електроживлення. Покращення експлуатаційних показників роботи елементів залізничної автоматики може бути досягнуто за допомогою впровадження додаткових ремонтно-профілактичних дій з обслуговування рейкових кіл, апаратури, кабельних ліній, елементів захисту й апаратури релейних шаф.
Аналіз параметрів якості електричної енергії та пристроїв для їх вимірювання
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2023) Сердюк, Тетяна Миколаївна; Серченко, Максим Сергійович
UKR: Мета. Основна мета цього дослідження – дати оцінку явищам, які впливають на параметри якості електричної енергії (ПЯЕ), розглянути способи протидії погіршенню ПЯЕ, оцінити вплив електромагнітних завад на тіло людини, виконати огляд наявних пристроїв для вимірювання параметрів електричної енергії. Методика. Для отримання релевантних даних автори провели огляд літератури за темою роботи з використанням повнотекстових і реферативних баз даних. Розглянуто основні причини порушення електромагнітної сумісності (ЕМС) та способи протидії цим порушенням. Виділено основні параметри якості електричної енергії, умови для їх вимірювання та допустимі діапазони згідно з держстандартами України (ДСТУ). Про-ведено огляд пристроїв для вимірювання параметрів якості електричної енергії та пошук відповідного, який задовольняє українським стандартам. Результати. Автори довели: 1) проблема вимірювання параметрів якості електричної енергії є актуальною та важливою для її точного обліку; 2) контроль параметрів якості електроенергії та дотримання держстандартів дозволяє уникнути негативного впливу на систему електропостачання; 3) використання сучасних цифрових пристроїв вимірювання надає більшу точність вимірювання, ніж аналогові, до того ж вони здатні враховувати більшу кількість параметрів за одне вимірювання. Наукова новизна. Автори провели дослідження в галузі електромагнітної сумісності з використанням цифрового пристрою, що дає більш точні та надійні результати параметрів якості електричної енергії. Практична значимість. На основі отриманих результатів можна як корегувати особисті дослідницькі розвідки окремих вчених чи колективів науковців, так і прогнозувати подальші перспективи розвитку предмет-ного напряму «Електромагнітна сумісність» у системах тягового електропостачання на залізничному транс-порті. Дослідження також можуть бути корисними під час вивчення дисциплін «Електромагнітна сумісність систем залізничної автоматики» та «Електричні кола та лінії залізничної автоматики», організації науково-практичних семінарів, курсів підвищення кваліфікації тощо.
Вплив високочастотних складових на конденсатори ланки постійного струму частотного перетворювача серії SINAMICS S120 фірми Siemens
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2012) Горпинич, Володимир Олександрович; Сердюк, Тетяна Миколаївна
UK: Виконано аналіз впливу високочастотних складових на втрати потужності, температуру та скорочення терміну служби конденсаторів ланки постійного струму частотного перетворювача серії SINAMICS S120 фірми Siemens, який використовується для приводу правильної машини прокатного стану. Показано, що відмови модулів двигуна частотно-регульованого електроприводу правильної машини через пробиття електролітичних конденсаторів ланки постійного струму, зареєстровані в період з травня 2012 р. по жовтень 2012 р., можливо були спричинені комбінованим негативним впливом високочастотних складових та підвищеної температури навколишнього середовища. Для покращення надійності модулів двигуна рекомендовані до використання у ланці постійного струму чотири плівкових конденсатори типу FFVE4I0227K фірми AVX замість дев'яти електролітичних конденсаторів типу В43564 фірми Epcos.
Вплив людського фактора на пильність при керуванні транспортними засобами
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2022) Буряк, Сергій Юрійович; Гололобова, Оксана Олексіївна; Сердюк, Тетяна Миколаївна; Афанасов, Андрій Михайлович; Скалько, Віктор Володимирович; Ямбург, Ксенія О.; Білухін, Дмитро Сергійович
UKR: Мета. Метою даного дослідження є пошук шляху вдосконалення системи моніторингу і контролю стану людини, яка приймає безпосередню участь у керуванні транспортними засобами, шляхом запозичення знань і здобутків зі сфери наукових вишукувань в питаннях, що займаються визначенням реакції людини на дію різних факторів впливу, подразнюючих чинників, взаємодії один з одним та технічними засобами, спроможністю до тривалого підтримання працездатності тощо. Методика. Оскільки транспортні перевезення вимагають як високих професійних, так і особистісних навичок, то необхідно розробляти та впроваджувати системи моніторингу й контролю стану людини, які б відповідали запитам здобутків сучасного рівня технічного розвитку. Для визначення факторів впливу на людину проведено аналіз досліджень у цій сфері. Результати. Акцентовано, що кожна людина має, по-перше, власні, притаманні тільки їй, особливості, а по-друге, не може перебувати у двох однакових станах у різні моменти часу. Ураховуючи ці та інші аспекти, слід розробити універсальний підхід до питання визначення та перевірки відповідальності людини за прийняття відповідних рішень. Установлено основні фактори впливу на увагу машиніста. Серед них вагоме місце, окрім фізіологічного, посідає психоемоційний стан, який теж потрібно враховувати. Наукова новизна. Розвиток технологій призводить до нових потреб і надає нові можливості практично у всіх галузях. Однією з таких є вивчення здатностей людини до концентрації уваги, підтриманні зосередженості та фокусуванні на поставленій цілі. Запропонований підхід дозволяє ширше поглянути на питання ролі та місця людини, її інтегрованості в перевізний процес. Практична значимість. Проведений аналіз форм впливу та видів навантаження на різні системи сприйняття людини дозволив окреслити завдання визначення спроможності людини до відповідальних дій під впливом вагомих чинників.
Впровадження автошлагбаумів нового покоління на залізницях України
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2016) Сердюк, Тетяна Миколаївна; Євдокименко, А. Л.
UK: Виконаний аналітичний огляд існуючих типів автошлагбаумів підкреслює необхідність впровадження двигунів й редукторів нових типів в ньому з метою мінімізації його розмірів, зменшення вартості, підвищення надійності роботи переїзної сигналізації, і за рахунок цього підвищення безпеки руху залізничного транспорту в загалом. Схема управління автошлагбаумом залишається тією ж, що полегшує етапи реновації й не потребує додаткового навчання обслуговуючого персоналу. Пропонується мінімізувати розміри й масу автошлагбауму за рахунок впровадження двигунів постійного струму з постійними магнітами, які є більш дешевими і надійними в експлуатації проти існуючих двигунів типу СЛ-571к й АИР 56В4Б43. Також зменшити масу автошлагбаумів можна за рахунок впровадження планетарного редуктору, який є набагато компактнішим, йому властиве зменшене навантаження на опори редуктора й зуби коліс, підвищене передавальне число, знижена шумність й більш тривалий термін служби. Дано наукове обґрунтування впровадженню двигунів постійного струму з постійними магнітами й планетарного редуктора в автошлагбаумі. Розроблена методика визначення первинних параметрів схеми заміщення двигуна обраного типу, його робочих й механічних характеристик за паспортними даними. Удосконалено математичну модель двигуна постійного струму з постійними магнітами за рахунок введення методики визначення співвідношення електричної й магнітної постійних за вказаними паспортними даними, визначення первинних параметрів і його робочих й механічної характеристик, що було покладено в основу наукового обґрунтування методу діагностування приводів автошлагбауму і дозволить у подальшому перейти від планово-попереджувальної технології обслуговування до обслуговування за станом об’єктів: автошлагбаумів залізниць України й країн СНД.
Впровадження сигнальних тороїдальних трансформаторів СТ-4.ТА
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2012) Сердюк, Тетяна Миколаївна; Євдокименко, А. Л.
UK: В роботі дано обґрунтування впровадження модернізованого сигнального трансформатору типу СТ-4.ТА з тороїдальним сердечником, що дозволяє зменшити масу та габарити приблизно в 2 рази, знизити вплив електромагнітних завад, випромінюваних трансформатором, на суміжні пристрої, підвищити ККД. Дослідний зразок і лабораторні випробування трансформатору типу СТ-4.ТА було виконано підприємством ТОВ «НВО «Трансавтоматика», м. Дніпропетровська, Україна.
Діагностування трифазних асинхронних двигунів
(Дніпровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна. Дніпро, 2018) Сердюк, Тетяна Миколаївна
UK: Мета роботи – покращити методику технічного обслуговування потужних асинхронних двигунів з короткозамкненим ротором. Наукова новизна одержаних результатів: удосконалено методику автоматизованого діагностування потужних асинхронних електродвигунів без вилучення їх з експлуатації за допомогою спектрального аналізу робочого струму двигуна; удосконалено математичну модель трифазного асинхронного двигуна, яка дозволяє за обмеженими паспортними даними визначити всі первинні параметри схеми заміщення асинхронного двигуна, розрахувати напруги і струми в статорі і роторі, їх повздовжню і поперечну складові. Приклад розрахунків дано для основної гармоніки частотою 50 Гц в номінальному режимі роботи електродвигуна MEUL355L4 (під навантаженням). Адекватність математичної моделі була перевірена за допомогою критерію Фішера. Відносна похибка між виміряними і розрахованими даними не перевищувала 5 %. За рахунок порівняння розрахованих за результатами експериментальних досліджень первинних параметрів схеми заміщення асинхронного двигуна і струмів (напруг) статору і ротору з номінальними стало можливим встановити вид і причину несправності об’єкту, що досліджується. Проаналізовано спектр і амплітуди гармонік, які є характерними різним видам несправностей асинхронного двигуна. Застосування запропонованої системи моніторингу дозволить своєчасно визначити несправності на ранній стадії їх виникнення, мінімізувати витрати на ліквідацію пошкоджень, а також в подальшому здійснити перехід від планово-попереджувального ремонту до ремонту за станом об'єкта.
Електричні кола та лінії залізничної автоматики: навчально-методичні рекомендації до контрольної роботи
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2026) Сердюк, Тетяна Миколаївна; Гаврилюк, Володимир Ілліч
UKR: Навчально-методичні рекомендації призначені для використання студентами денної і дистанційної форм навчання спеціальностей 174 «Ав-томатизація, компютерно-інтегровані технології та робототехніка» і 273 «Залізничний транспорт» під час виконання контрольної роботи робіт з дисциплін «Електричні кола і лінії залізничної автоматики», «Електричні кола і лінії систем керування рухом поїздів». Навчально-методичні рекомендації містять основні теоретичні положення для засвоєння матеріалу, інструкції до виконання контрольної роботи, вимоги до ана-лізу результатів та оформлення робіт.
Електроживлення систем автоматики та зв’язку: навчально-методичні рекомендації до курсової роботи
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2026) Сердюк, Тетяна Миколаївна
UKR: Навчально-методичні рекомендації призначені для використання студентами денної і дистанційної форм навчання спеціальностей G7(174) «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка» і J7(273) «Залізничний транспорт» під час виконання контрольної роботи робіт з дисциплін «Електроживлення систем автоматики та зв’язку», «Системи електроживлення пристроїв керування рухом поїздів». Навчально-методичні рекомендації містять основні теоретичні положення для засвоєння матеріалу, інструкції до виконання курсової роботи, вимоги до аналізу результатів та оформлення робіт.
Електроживлення систем залізничної автоматики, телемеханіки та зв’язку
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, 2016) Гаврилюк, Володимир Ілліч; Сиченко, Віктор Григорович; Сердюк, Тетяна Миколаївна
UKR: У монографії розглянуто схеми, конструкцію, принцип дії та особливості функціонування первинних та вторинних джерел електричної енергії живлення систем залізничної автоматики, телемеханіки та зв’язку. Наведено класифікації випрямлячів, стабілізаторів, інверторів, методику розрахунку та вибору параметрів пристроїв електроживлення систем автоблокування та електричної централізації. Для інженерно-технічних працівників, що займаються питаннями проектування та експлуатації пристроїв електроживлення, а також студентів і аспірантів ВНЗ.
Електромагнітна сумісність і аналіз параметрів якості електричної енергії споживачів тягових підстанцій.
(Дніпровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, Дніпро, 2019) Сердюк, Тетяна Миколаївна
UK: Актуальність. У програмі «Драйв Україна 2030» заплановано розвиток українських залізниць і інтеграція нашої системи інфраструктури в європейський транспорт. Необхідно провести модернізацію різних підрозділів інфраструктури України. Інтеграція українського транспорту в європейську транспортну систему вимагає застосування нових технологій. Це необхідно для участі в проекті «Новий шовковий шлях». Таким чином, реформа інфраструктури передбачає модернізацію електроенергетики в Україні і введення нових вимог ринку для споживачів. Залізничний транспорт повинен гармонійно вписуватися в нові умови взаємодії з енергетикою. Енергоефективність українських залізниць все ще недостатньо висока через моральний і технічний знос обладнання тягових підстанцій, термін служби яких у багатьох випадках становить 30 ... 40 років. 242 тягових підстанції потребують негайної реконструкції. Причини низької енергоефективності також полягають в поганому технічному стані електричних мереж через спрацювання устаткування, асиметричне навантаження фаз тягового трансформатора і неповнофазних режимів роботи ліній електропередач (ЛЕП), потоків потужності і відсутність коштів для впровадження систем скомпенсаціі реактивної енергії. Метою роботи є оцінка енергоефективності тягових систем змінного струму і сучасних технічних умов розвитку залізничного транспорту, аналіз системи тягового електропостачання і її електромагнітна сумісність з нетягових споживачами. Саме тому дослідження, пов'язані з вивченням енергоефективності тягових і нетягових електричних мереж, розробкою заходів щодо збереження і поліпшення якості електроенергії, компенсацією реактивної потужності і підвищенням надійності енергопостачання, є актуальними. Споживачі тягових підстанцій були класифіковані за категоріями електропостачання. Існує певний дисбаланс між одержуваною і споживаною потужністю. Відсоток енергетичного дисбалансу не перевищує 1,4%. Було встановлено, що нетягові споживачі (деякі станції, нетягові залізничні служби і підрозділи і власні потреби підстанції) мають тільки 5% всієї електроенергії для даної підстанції. Слід зазначити, що стандарти електромагнітної сумісності вимагають коректування і подальшого розвитку. Для забезпечення ЕМС обладнання необхідно мати набір взаємоузгоджених стандартів, які будуть застосовуватися як при проектуванні, так і при експлуатації електричних мереж і підприємств. У системах електропостачання багатьох компаній стандарти якості електроенергії не дотримуються, що призводить до значних економічних втрат і соціальних витрат.
Застосування згорткової нейронної мережі для класифікації кодів автоматичної локомотивної сигналізації
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2026) Гончаров, Костянтин Вікторович; Рибалка, Роман Володимирович; Сердюк, Тетяна Миколаївна
UKR: Мета. Обґрунтування вибору типу та параметрів штучної нейронної мережі для класифікації кодових сигналів автоматичної локомотивної сигналізації АЛСН за наявності завад та спотворень часових параметрів кодів. Методика. Для досягнення поставленої мети виконано порівняльний аналіз різних типів штучних нейронних мереж. Було встановлено, що для класифікації кодів АЛСН найбільш придатною є одновимірна згорткова мережа, яка ефективно виявляє характерні часові ознаки сигналів, потребує менше даних для навчання, стійка до шумів, забезпечує стабільну класифікацію навіть при зсуві сигналу в часі. Були проведені розрахунки кількості параметрів мережі залежно від її конфігурації: кількості шарів, згорткових фільтрів та кількості нейронів у повнозв’язаних шарах. Для навчання мережі використовували синтезовані дані: до еталонних сигналів «З», «Ж», «ЧЖ» додавався шум та вносились випадкові зміни часових параметрів (тривалості імпульсів і пауз). Було синтезовано 1000 реалізацій для кожного кодового сигналу АЛСН. Програмний код для підготовки даних, тренування мережі та класифікації сигналів був написаний мовою Python із використанням бібліотек TensorFlow, Keras, Scipy.signal та NumPy. Результати. Відповідно до отриманої залежності між конфігурацією нейронної мережі та точністю класифікації для розпізнавання кодів АЛСН була обрана мережа, яка містить три згорткові шари, шар Dense з 16-ти нейронів та вихідний шар з трьох нейронів. Працездатність запропонованої нейронної мережі була підтверджена результатами класифікації синтезованих сигналів з низьким відношенням сигнал/шум та сильним спотворенням форми, а також реальних сигналів АЛСН. Наукова новизна. Авторами цієї роботи вперше проведене комплексне дослідження ефективності різних типів штучних нейронних мереж для класифікації кодів автоматичної локомотивної сигналізації АЛСН в умовах інтенсивних завад та часових спотворень, що дозволило обґрунтувати вибір конфігурації одновимірної згорткової нейронної мережі та встановити залежності між параметрами моделі (кількістю шарів, фільтрів, нейронів) та точністю класифікації. Практична значимість. Впровадження цифрового локомотивного приймача сигналів АЛСН із класифікатором на базі запропонованої згорткової нейронної мережі замість застарілої релейної апаратури дозволить зменшити експлуатаційні витрати, підвищити завадостійкість та надійність системи АЛСН за рахунок стійкого розпізнавання кодів в умовах інтенсивних завад та спотворень часових параметрів кодових сигналів.
Лінеаризування математичної моделі тягового електроприводу постійного струму
(Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2019) Кедря, Михайло Михайлович; Сердюк, Тетяна Миколаївна; Кумпан, М. Л.; Сердюк, Ксенія Миколаївна
UKR: В статті розглядається електровоз постійного струму з індивідуальним тяговим приводом послідовного збудження. Такий привід можна представити у вигляді одновимірної електромеханічної системи, в якій керованою величиною є дотична сила тяги на ободі колісної пари. Керуючим впливом на привід буде напруга живлення двигуна. Режим управління приводом залежить від швидкості руху електровоза і струму двигуна. Оскільки зараз намітилася тенденція до підвищення швидкостей руху та впровадження нових типів рухомого складу з новою системою керування, дослідження роботи двигунів постійного струму є актуальною задачею. Метою наукової роботи є розробка математичної моделі тягового електроприводу електровозу постійного струму для дослідження впливу зміни напруги в контактній мережі на тяговий електропривод. Для досягнення поставленої мети виконано: - визначені та лінеаризовані основні рівняння та залежності, що описують процес роботи електропривода – тягового двигуна електровоза ДЕ1; - розроблена та проаналізована динамічна структура за системою лінеаризованих рівнянь; - побудовані частотні характеристики роботи тягового електропривода; - проведено моделювання перехідних процесів в електроприводі при раптовій зміні напруги та буксуванні колісної пари. Основні результати полягають у наступному: - створено математичну модель тягового електропривода електровоза ДЕ-1, яка дозволяє досліджувати динамічні режими роботи, обумовлені допущеннями моделі; - математична модель складається з трьох форм: перша форма – лінеаризовані диференційні рівняння; друга – структурні схеми та передаточні функції; третя – частотні характеристики. Запропонована математична модель може бути використана для будь-якого виду тягового електроприводу постійного струму з урахуванням його особливостей.
Метод моделювання системи тягового електропостачання
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2015) Сердюк, Тетяна Миколаївна; Мелешко, В. В.; Гаврилюк, Володимир Ілліч
UK: Удосконалено математичну модель системи тягового електропостачання змінного струму, яка може стати науковим обґрунтуванням методу виміру гармонік зворотного тягового струму. За результатами моделювання й аналізу відповідних експериментальних даних було з’ясовано, що в найгірших умовах опиняються рейкові кола, розташовані в районі тягових підстанцій та в місцях знаходження локомотивів, оскільки струм гармонійних завад в такому разі буде найбільшим. Біля тягової підстанції відбувається збір всього зворотного тягового струму. Експериментальний та аналітичний аналіз показав, що найбільш небезпечними є гармонійні завади частотою 25, 75, 100 й 125 Гц для колійного реле кодових рейкових кіл 25 Гц.Завади даною частотою можуть привести до його помилкового спрацьовування. Причиною виникнення струмів завад вказаної частоти можуть бути регулятори пуску тягових двигунів, випрямлячі електровозів, робота щітково-колекторного механізму тягових та допоміжних двигунів, система зовнішнього електропостачання. Спектральний аналіз зворотного тягового струму дозволяє не тільки виявити небезпечні з погляду нормального функціонування пристроїв автоматики гармоніки, але і несправності в роботі різних елементів системи тягового електропостачання (тягових двигунів, тиристорних перетворювачів локомотивів, устаткування тягових підстанцій постійного струму). За результатами моделювання й аналізом відповідних експериментальних даних було з’ясовано, що в якнайгірших умовах опиняються рейкові кола, розташовані в районі тягових підстанцій. В рейковому колі, де знаходиться локомотив й суміжному з ним, струм завад від тягових двигунів локомотива буде максимальним, в інших РК цей струм буде меншим завдяки роботі дросель-трансформаторів, згладжуючим фільтрам РК й струмам утікання.
Пристрій для вимірювання та контролю параметрів кодів в рейкових колах
(ДП "Український інститут промислової власності", м. Київ, 2004) Сердюк, Тетяна Миколаївна; Профатилов, Володимир Іванович
UK: Пристрій для вимірювання та контролю параметрів кодів в рейкових колах містить локомотивні приймальні котушки, які ввімкнуті послідовно-зустрічно, програмний таймер, вихід якого з'єднаний з першим входом аналого-цифрового перетворювача, в пристрій додатково введено аналого-цифровий перетворювач, другий вхід якого з'єднаний з виходом підсилювача-обмежувача, вхід підсилювача-обмежувача з'єднаний з виходом подільника напруги, вхід подільника напруги з'єднаний з виходом блока комутаторів, перший вхід блока комутаторів з'єднаний з локомотивними приймальними котушками.
Роботизація діагностики систем залізничної автоматики та зв’язку
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2023) Костенко, Крістіна Леонідівна; Сердюк, Тетяна Миколаївна; Скалько, Віктор Володимирович
UKR: Мета. Дослідження спрямоване на: отримання нових знань про застосування електродвигунів у робототехніці; оцінку і вибір двигунів, які доцільно вживати в роботах, що пересуватимуться вздовж залізничної лінії і точно визначатимуть місце ушкодження; розробку методу діагностування пристроїв залізничної автоматики та зв’язку на основі роботизації їх технічного обслуговування й пошуку несправностей; оцінку використання робототехніки на залізницях України та світу. Методика. Проаналізовано інформацію з використання електродвигунів у робототехніці, а також застосування роботів на виробництві, яку автори отримали з огляду світової літератури, монографій, реферативних, повнотекстових та лекційних баз даних, наукового співробітництва з передовими кафедрами Університету Твенте, Нідерланди. Результати. У ході дослідження: 1) з’ясовано значення робототехніки, що дає можливість замінити людину на важких і тривалих роботах; 2) складено функціональну схему робота, приводу маніпулятора, його складові та принцип дії; 3) обґрунтовано різні типи використання приводів у роботах: електричних, пневматичних та гідравлічних; застосування в електричних приводах різних типів двигунів, їх принцип дії, значення та доступність; 4) визначено перспективність упровадження електроактивних полімерів та еластичних нанотрубок, які удосконалять у подальшому роботів; 5) запропоновано використання роботів у методах діагностування та виявлення пошкоджень систем автоматики та зв’язку, що полегшить та зменшить час обслуговування; 6) спрогнозовано подальший розвиток наукових досліджень та предметного напряму на залізничному транспорті. Наукова новизна. Уперше запропоновано використовувати роботів для пошуку несправностей у лініях залізничної автоматики та зв’язку, впровадити новітні приводи, які дозволяють удосконалити роботу роботів, зменшити кількість помилок під час визначення дефектів ліній, підвищити точність та ефективність визначення місця ушкодження лінії. Практична значимість. За отриманими результатами досліджень можна прогнозувати подальший розвиток наукових досліджень із роботизації діагностики систем залізничної автоматики та зв’язку, предметного напряму на залізничному транс-порті, навчання за новою спеціальністю 174 «Автоматика, робототехніка та комп’ютерно-інтегровані технології». Ці дослідження також можуть бути корисними під час організації науково-практичних семінарів, конференцій, лекцій, курсів підвищення кваліфікації тощо.
Спосіб автоматизованого виявлення дефектів тональних рейкових кіл
(ДП "Український інститут промислової власності", м. Київ, 2010) Гаврилюк, Володимир Ілліч; Сердюк, Тетяна Миколаївна; Завгородній, Олександр Вікторович
UA: Спосіб автоматизованого виявлення дефектів тональних рейкових кіл включає вимірювання значення сигнального струму в рейкових колах з наступним аналого-цифровим перетворенням та записом на електронний накопичувач комп'ютера вагона-лабораторії. Виявлення дефектів виконують на основі одночасної обробки часових залежностей сигнального струму та значення напруги живильного кінця рейкового кола. При цьому відбувається контроль сигнального струму в рейковому колі.
Спосіб автоматизованого контролю параметрів рейкових кіл
(ДП "Український інститут промислової власності", м. Київ, 2010) Сердюк, Тетяна Миколаївна
UK: Спосіб автоматизованого контролю параметрів рейкових кіл включає вимірюванням під час руху значення сигнального струму в рейкових колах з наступним аналого-цифровим перетворенням. Записують дані на електронний накопичувач комп'ютера вагона-лабораторії. Визначають параметри рейкових кіл. Розраховують амплітуди сигнального струму. Визначають залежності сигнального струму від координати і порівнюють їх з нормативними кривими. Визначають види дефектів в рейкових колах.
Спосіб автоматизованого контролю параметрів рейкових кіл з вагона-лабораторії
(ДП "Український інститут промислової власності", м. Київ, 2010) Сердюк, Тетяна Миколаївна; Гаврилюк, Володимир Ілліч
UK: Спосіб автоматизованого контролю параметрів рейкових кіл з вагона-лабораторії належить до залізничної галузі, а саме до залізничної автоматики і може використовуватись для вимірювання параметрів рейкових кіл, в тому числі і параметрів сигнального струму в рейкових лініях, а також для контролю кодів автоблокування та автоматичної локомотивної сигналізації.
Спосіб визначення зміни якості ізоляції обмотки якоря електродвигуна постійного струму стрілочного переводу
(ДП "Український інститут промислової власності", м. Київ, 2007) Парфьонов, Володимир Іванович; Сердюк, Тетяна Миколаївна
UK: Спосіб визначення змін якості ізоляції обмотки якоря електродвигуна постійного струму стрілочного переводу, при якому після зупинки електродвигуна за допомогою мегаомметра вимірюють і аналізують опір ізоляції обмотки. Додатково на вимірювальну обмотку розряджають конденсатор, фіксуючи криву розряду, порівнюють її з кривою розряду цього ж конденсатора на обмотку якоря з еталонною ізоляцією. При появі розбіжностей роблять висновок про зміну якості ізоляції обмотки якоря електродвигуна постійного струму стрілочного електроприводу.
Спосіб дистанційного фіксування дефектного візка вагона
(ДП "Український інститут промислової власності", м. Київ, 2006) Парфьонов, Володимир Іванович; Сердюк, Тетяна Миколаївна
UK: Спосіб дистанційного фіксування дефектного візка вагона, при якому відхилення в діаметрі кругів катання суміжних коліс реєструють за допомогою потенціометричних датчиків, зв'язаних з ковзунами, притисненими до коліс. Електричні сигнали з датчиків додатково перетворюють в інфрачервоне випромінювання, яке передають на приймач, встановлений біля залізничної колії.
Удосконалення технічного обслуговування рейкових кіл шляхом автоматизації контролю їх параметрів на базі вагона-лабораторії
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, 2008) Сердюк, Тетяна Миколаївна
UKR: Дисертація присвячена питанням наукового обгрунтування технічного обслуговування рейкових кіл шляхом автоматизації контролю їх параметрів за допомогою розроблених методів і засобів автоматизованого вимірювання параметрів рейкових кіл, струму автоматичної локомотивної сигналізації і електромагнітних завад в рейкових лініях.