№ 17 (ЕСБЗТ)

Permanent URI for this collection

http://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/14447

Browse

Now showing 1 - 12 of 12

Ефективність промислових систем електроспоживання з різним характером навантаження
(Дніпровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, Дніпро, 2019) Павлюс, С. Г.; Папанова, І. І.; Замурніков, В. М.; Соборницький, В. І.; Папанов, Геннадій Анатолійович; Яковенко, І. Г.
UK: Об’єкт дослідження – електротехнологічна система споживання електричної енергії. Мета роботи – підвищення коефіцієнта потужності систем споживання енергії. Методи дослідження: розрахункові (статистичний та комплексний), експериментальні (осцилографічний та вольтамперометричний). Встановлено, що в будь-якій системі електроспоживання показники якості залежать від параметрів самої системи та характеру ії навантаження. Показано що явище генерації суттєво впливає на вартість та якість електричної енергії. Запропоновано: в лінійних несиметричних системах використовувати компенсатори з індивідуальним регулюванням за робочими фазами; для нелінійних споживачів враховувати вплив гармонічних непарних складових струму та напруги при виборі відповідної системи фільтрів при нульовій генерації реактивної енергії. Розроблено рекомендації стосовно зменшення реактивної потужності споживачів.
Моделювання індуктивного сполучення локомотивних пристроїв автоматичної локомотивної сигналізації неперервного типу з рейковим колом
(Дніпровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, Дніпро, 2019) Гололобова, Оксана Олексіївна
UK: Для забезпечення безпеки руху транспортних засобів на залізничному ходу, шляхом передачі сигналу світлофора в кабіну локомотива, використовується індуктивний канал зв'язку між рейками і локомотивними пристроями. Цей канал зв'язку між локомотивом і колією піддається багаторазовому впливу зовнішніх перешкод під час руху, тому часто відбуваються збої кодів. З метою запобігання появи збоїв кодів, необхідно вивчити принцип появи перешкод і їх вплив на сигнал, прийнятий з колії, а також удосконалити систему для автоматичного визначення сигналів з корисною інформацією та сигналів з перешкодами. Вивчення принципу дії перешкод на систему автоматичної локомотивної сигналізації найзручніше почати з комп'ютерної моделі пристрою, яка дозволяє виконувати необхідну кількість експериментів з високою точністю і в найкоротші терміни. Це завдання було вирішене за допомогою пакета Simulink з програмного середовища Matlab. В результаті побудована програмна модель функціонування індуктивного каналу зв'язку між залізничною колією і локомотивними пристроями системи автоматичної локомотивної сигналізації. Дана модель з фактичними параметрами дозволяє отримати всі сигнали, які функціонують в діючих системах. На підставі роботи моделі можна отримати діагностичні ознаки справного стану, дослідження яких дозволять виявляти, розпізнавати і визначати різні типи несправностей, відхилень, пошкоджень і дефектів в роботі складових елементів системи і каналу передачі сигналів системи автоматичної локомотивної сигналізації.
Електромагнітна сумісність і аналіз параметрів якості електричної енергії споживачів тягових підстанцій.
(Дніпровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, Дніпро, 2019) Сердюк, Тетяна Миколаївна
UK: Актуальність. У програмі «Драйв Україна 2030» заплановано розвиток українських залізниць і інтеграція нашої системи інфраструктури в європейський транспорт. Необхідно провести модернізацію різних підрозділів інфраструктури України. Інтеграція українського транспорту в європейську транспортну систему вимагає застосування нових технологій. Це необхідно для участі в проекті «Новий шовковий шлях». Таким чином, реформа інфраструктури передбачає модернізацію електроенергетики в Україні і введення нових вимог ринку для споживачів. Залізничний транспорт повинен гармонійно вписуватися в нові умови взаємодії з енергетикою. Енергоефективність українських залізниць все ще недостатньо висока через моральний і технічний знос обладнання тягових підстанцій, термін служби яких у багатьох випадках становить 30 ... 40 років. 242 тягових підстанції потребують негайної реконструкції. Причини низької енергоефективності також полягають в поганому технічному стані електричних мереж через спрацювання устаткування, асиметричне навантаження фаз тягового трансформатора і неповнофазних режимів роботи ліній електропередач (ЛЕП), потоків потужності і відсутність коштів для впровадження систем скомпенсаціі реактивної енергії. Метою роботи є оцінка енергоефективності тягових систем змінного струму і сучасних технічних умов розвитку залізничного транспорту, аналіз системи тягового електропостачання і її електромагнітна сумісність з нетягових споживачами. Саме тому дослідження, пов'язані з вивченням енергоефективності тягових і нетягових електричних мереж, розробкою заходів щодо збереження і поліпшення якості електроенергії, компенсацією реактивної потужності і підвищенням надійності енергопостачання, є актуальними. Споживачі тягових підстанцій були класифіковані за категоріями електропостачання. Існує певний дисбаланс між одержуваною і споживаною потужністю. Відсоток енергетичного дисбалансу не перевищує 1,4%. Було встановлено, що нетягові споживачі (деякі станції, нетягові залізничні служби і підрозділи і власні потреби підстанції) мають тільки 5% всієї електроенергії для даної підстанції. Слід зазначити, що стандарти електромагнітної сумісності вимагають коректування і подальшого розвитку. Для забезпечення ЕМС обладнання необхідно мати набір взаємоузгоджених стандартів, які будуть застосовуватися як при проектуванні, так і при експлуатації електричних мереж і підприємств. У системах електропостачання багатьох компаній стандарти якості електроенергії не дотримуються, що призводить до значних економічних втрат і соціальних витрат.
Раціональний вибір параметрів апаратно-програмного комплексу для спектрального аналізу тягового струму
(Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2019) Гаврилюк, Володимир Ілліч; Мелешко, Василь Васильович
UK: В роботі проведено наукове обгрунтування раціонального вибору параметрів і характеристик структурних елементів апаратно-програмного комплексу для вимірювання параметрів гармонік тягового струму за критеріями забезпечення необхідної точності і роздільної здатності амплітуди, частоти і тривалості гармонік, значення яких визначені вимогами по забезпеченню електромагнітної сумісності тягового струму з лініями сигналізації і зв'язку (зокрема рейковими колами). Апаратно-програмний комплекс (АПК) для вимірювання гармонійних завад в тяговому струмі складається, у загальному вигляді, з первинного безконтактного перетворювача тягового струму у напругу, пристрою узгодження, аналогового антіалайзінгового фільтру. аналогово-цифрового перетворювача (АЦП) і програмного комплексу (в нашому випадку ноутбука), який виконує швидке перетворення Фур'є з представленням спектру тягового струму у табличному або графічному вигляді. Для досягнення поставленої мети в роботі проаналізовано критерії вибору параметрів АПК і вплив параметрів та характеристики АЦП на точність визначення параметрів гармонік. Загальна відносна похибка АПК, за умовою, що похибки від підсистем комплексу є незалежними між собою і носять випадковий характер, може бути визначена як СКЗ від відносних похибок що виникають в окремих ланках пристрою. В роботі розглянуто похибки, що виникають внаслідок аналогово-цифрового перетворення. Розглянуто критерії вибору параметрів і характеристик АЦП, зокрема для забезпечення необхідної частоти дискретизації і динамічного діапазону вимірювання. за умов забезпечення необхідної точності і роздільної здатності в часовій і частотній області відповідно до вимог галузевих нормативних документів по забезпеченню електромагнітної сумісності тягового струму з рейковими колами та іншими пристроями сигналізації та зв'язку на залізниці. Дослідження впливу параметрів АЦП на його динамічні властивості було проведено на моделі з використанням синтезованого тестового змінного струму частотою 50 Гц з діючими значеннями струму гармонійних зава, антологічних реальному тяговому струму з максимально допустими рівнями завад. Отримані в модельному експерименті значення порогу шумів для АЦП з розрядністю 10 і 12 біт є занадто великими для забезпечення необхідної точності визначення значень гармонік тягового струму. Відношення "сигнал-шум" для 10-ти розрядного АЦП є меншим ніж 21 дБ, а для 12-ти розрядного АЦП менше ніж 42 дБ, що недостатньо для спектрального аналізу тягового струму. Значення для 14 розрядного АЦП змінюється в межах 20..50 дБ, а 16 розрядного АЦП в межах 40..60 дБ в залежності від СКЗ тягового струму і числа точок перетворення Фур'є , що дає можливість провести раціональний вибір параметрів АПК для забезпечення необхідної точності вимірювання найменших гармонік. Еквівалентне число біт АЦП досягає значень більших 7 для розрядності АЦП 14 і 9 для розрядності АЦП 16 біт.
Розробка додаткового захисту архівів подій та порушень в системах МПЦ
(Дніпровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, Дніпро, 2019) Маловічко, Володимир Володимирович; Рибалка, Роман Володимирович; Маловічко, Наталія Валентинівна
UK: Впродовж останніх років у створенні та використанні нових систем залізничної автоматики присутня тенденція до збільшення частки мікропроцесорної елементної бази порівняно з релейною. Релейні системи, які є найбільш розповсюдженими на залізницях України, мають значні габарити, матеріалоємність, енергоспоживання та потребують істотних експлуатаційних витрат на їх обслуговування. Крім цього системами автоматики на релейній елементній базі не передбачено використання інформаційних технологій для реалізації обміну даними з автоматизованими системами верхніх рівнів, дистанційне телевимірювання параметрів об’єктів контролю, діагностування та прогнозування стану систем і т.д. В зв’язку з цим перехід на сучасну елементну базу всіх систем залізничної автоматики є лише питанням часу. Масове впровадження мікропроцесорних систем на залізничному транспорті стримується крім економічної складової проблемою гарантування безпеки їх використання, яка випливає із неочевидності безпечної поведінки систем і програмного забезпечення та потребує використання нових шляхів підвищення надійності їх функціонування. На відміну від релейних систем, правильність функціонування яких в основному залежить від правильності проектування, підключення та обслуговування апаратури, в мікропроцесорних системах одною з основних складових безпечного функціонування є стабільність роботи програмного забезпечення та захист його від втручання сторонніх осіб. В мікропроцесорних системах централізації (МПЦ) захист програмного забезпечення виконано на високому рівні і крім цього у більшості систем МПЦ, що експлуатуються в Україні на рівні автоматизованих робочих місць, ведеться архів подій та порушень (ПП), в якому реєструються всі події, що відбуваються в системі, з їх обов’язковою архівацією. В разі виникнення відмови або транспортної події, на базі записів у архіві ПП встановлюються причини, які призвели до таких наслідків. На жаль, ефективний захист від несанкціонованого втручання в архіви ПП переважно відсутній. В даній роботі запропоновано структуру підсистеми захисту інформації в архівах ПП на базі технології блокчейн.
Порівняльний аналіз щорічної кількості замін накладок полозів струмоприймачів, як основа техніко-економічної доцільності їх впровадження
(Дніпровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, Дніпро, 2019) Муха, Андрій Миколайович; Устименко, Дмитро Володимирович; Балійчук, Олексій Юрійович; Куриленко, Олена Яківна
UKR: У статті наведені результати порівняльного аналізу щорічної кількості заміни накладок полозів струмоприймачів електрорухомого складу постійного струму різного типу на основі експлуатаційних даних по Львівській залізниці. Використання вставок полозів з матеріалу «Романіт-УВЛШ» у порівнянні із вуглецевими вставками дозволяє в середньому у 3 рази знизити щорічні витати на їх придбання. Метою роботи є проведення порівняльного аналізу кількості щорічної заміни накладок полозів струмоприймачів електровозів та електропоїздів постійного струму із різних матеріалів, використовуючи реальні експлуатаційні дані для умов Львівської залізниці. Наукова новизна та практична цінність. Отримані результати дозволили оцінити рівень порівняльної експлуатаційної надійності трьох типів накладок на базі реальних експериментальних даних, що на відміну від існуючих аналітичних способів розрахунку показників надійності, дозволяє представити техніко-економічну доцільності впровадження накладок типу "Романіт-УВЛШ". Висновки. Використання полозів з матеріалу «Романіт-УВЛШ» в умовах Львівської залізниці дозволить зменшити щорічні витрати на придбання накладок для електровозів у порівняні накладками першого типу у 3,09 рази; зменшити щорічні витрати на придбання накладок для електропоїздів у порівняні накладками першого типу у 3,13 рази, а в порівнянні з накладками третього типу у 3,05 рази. У порівнянні з мідно-графітовими накладками, які характеризуються відносно високою струмопровідністю та відносно високим коефіцієнтом тертя (0,2...0,54), накладки з композитного матеріалу "Романіт-УВЛШ" характеризуються низьким коефіцієнтом тертя (0,005-0,008) при збереженні високого значення струмопровідності, що дозволяє значно скоротити знос контактного проводу. Експериментальні дослідження на ділянках постійного струму Львівської залізниці дозволи встановити, що знос контактного проводу при використані накладок полозів з «Романіту-УВЛШ» в 29,8 разів менший у порівнянні з використанням мідного-графітових накладок.
Алгоритм визначення ефективності використання біогазових сумішей в промислових пічних установках
(Дніпровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, Дніпро, 2019) Коваленко, В. Л.; Сердюк, Ксенія Миколаївна; Кузнецова, Аліса В.
UK: Актуальність. Для встановлення доцільності використання біогазу в умовах різних галузей промисловості і, зокрема, металургійній, у статті запропоновано послідовність розрахунку оптимальних умов забезпечення пічних установок біогазовими сумішами різної якості та калорійності. Останнє дозволить знизити залежність зазначених підприємств від традиційних видів палива та підвищити їх енергетичну ефективність в умовах зростання вартості енергоресурсів. Метою є дослідження можливості впровадження біогазових технологій в умовах промислових підприємств задля переведення термічних та нагрівальних печей на біогаз із врахуванням головних критеріїв та вимог щодо кінцевої якості палива. Практична цінність. Розроблено алгоритм визначення доцільності та ефективності використання біогазових сумішей в якості альтернативного палива для енергозабезпечення термічних та нагрівальних печей промислових підприємств. Алгоритм враховує широкий перелік вихідних даних для розрахунку, серед яких головними слід вважати хімічний склад необробленої сирої біогазової суміші, теплотворну здатність при спалюванні в термічних установках промислових підприємств, характеристики обладнання системи видалення шкідливих домішок та збагачення шляхом вилучення надмірної кількості вуглекислого газу CO2 до необхідного в конкретному випадку рівня, вартість традиційного природного газу і біогазового палива, екологічні обмеження за вмістом шкідливих речових у відхідних газах та передбачає наявні можливі додаткові штрафні санкції, які враховуються при визначенні техніко-економічних показників, та інші. Наукова новизна. Запропоновано математичний апарат для визначення можливості та доцільності використання біогазових технологій в умовах будь-якого промислового підприємства. Результати. Встановлено в результаті розрахунку економічних показників впровадження біогазових технологій на прикладі реального об’єкта можливість переводу останнього на запропонований вид енергоресурсу. В умовах постійного зростання вартості традиційних джерел енергії заміна їх на поновлювані є актуальним. Серед відомих досліджень в даному напрямку, комплексний підхід до вирішення проблеми використання низькокалорійних палив в енергетичному обладнанні з урахуванням якісних показників біогазу, не розглядався.
Диагностика токоприемника электроподвижного состава
(Дніпровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, Дніпро, 2019) Аль Саид Ахмад, Мохаммад Ахмад Диаб
RU: Актуальность. В условиях повышения скоростей движения электроподвижного состава, внедрения нового типа локомотивов и электропоездов особенно актуальной становиться проблема поддержания в работоспособном состоянии элементов контактной сети и токоприемника. Целью научных исследований является выполнение детальных теоретических и экспериментальных исследования механизмов и причин износа и разрушения элементов контактной сети и токоприемников электроподвижного состава и поиск факторов и условий, которые позволят уменьшить количество электрокоррозионных явлений и механических разрушений. Научная новизна. Предложены методы технической диагностики элементов токоприемника. I способ основан на применении двудольного графа, где производиться упорядочение вершин граф-моделей методом экспертных оценок, а затем каждому ребру присваивается вес, характеризующий связь между параметрами. II способ основан на декомпозиции рабочей граф-модели, где каждой вершине присваивается число, которое характеризует наблюдаемость параметра, т.е. соответствующего числа отказов для данного элемента. III способ основан на составлении схемы покрытия в виде двудольных графов соответствия между множеством дефектов и множеством диагностических параметров. Оригинальность. Результат. Анализ статистических данных показывает, доля отказов полозов токоприемников составляет – 36 %, контактных вставок – 13 %, кареток – 8%, рам – 8 %, шунтов – 4 %, подъемно-опускающих механизмов – 1% и прочие – 30 %. При чем с увеличением скорости движения поездов доля отказов контактных вставок увеличивается до 50 %, на полозы приходиться 18…20 %, подъемно-опускающие механизмы – 10 %, рамы – 3 %, каретки – 3%, прочие – 14…16 %. Таким образом, процент отказов контактных вставок токоприемников достаточно высок. При чем, в зависимости от материала контактных вставок зависит число отказов в контактной сети. Так при медных и металлокерамических контактных вставках возникает около 22 % пережогов контактного провода из-за некачественного токосъема, а при угольных вставках – 6%. Practical significance. The classification of defects of the current collector, its runway and contact inserts, contact wire and their causes is performed.
Система дистанционной диагностики рельсовых цепей
(Дніпровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, Дніпро, 2019) Профатилов, Владимир Иванович
RU: Рельсовые цепи отличаются сложностью в обслуживании и требуют значительных эксплуатационных затрат, поэтому повышение надежности их работы является актуальной задачей. Одним из способов повышения надежности работы рельсовых цепей является разработка и внедрение технических средств диагностики, позволяющих автоматизировать достаточно сложный процесс контроля параметров и анализ режимов работы рельсовых цепей. В статье рассмотрена структура системы дистанционной диагностики рельсовых цепей кодовой автоблокировки, а также ее функциональные возможности. Для диагностики рельсовых цепей необходимо вычислить их параметры, а также проанализировать режимы работы на соответствие требуемым критериям. В работе приведен алгоритм автоматизированного определения параметров рельсовой цепи. Метод вычисления параметров основан на замещении рельсовой цепи симметричным четырехполюсником с распределенными параметрами, который описывается с помощью матрицы передачи. Погрешность определения параметров рельсовой цепи с помощью данной системы диагностики составляет 10-15%, чего вполне достаточно для использования ее в условиях эксплуатации на железнодорожном транспорте. Разработанная система позволяет проводить дистанционную диагностику рельсовых цепей кодовой автоблокировки с частотой сигнального тока 25 и 50 Гц. Внедрение данной системы на железнодорожном транспорте в Украине позволит сократить время поиска и устранения неисправностей, своевременно проводить профилактические мероприятия и уменьшить количество отказов рельсовых цепей, повысить безопасность труда и улучшить условия работы персонала.
Анализ составляющих расхода электроэнергии на тягу карьерных поездов
(Дніпровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, Дніпро, 2019) Гетьман, Геннадий Кузьмич; Васильев, Вячеслав Евгеньевич
RU: Разработка мероприятий по снижению энергоемкости перевозок карьерного электротранспорта актуальна, т.к. позволяет снизить себестоимость добычи полезных ископаемых. В настоящей статье предпринята попытка проанализировать величину затрат электроэнергии в зависимости от факторов, определяющих соотношение отдельных составляющих затрат энергии на электровозную откатку, применительно к предприятиям по открытой добыче полезных ископаемых. Выполнен анализ составляющих расхода электроэнергии на тягу, выполнение отдельных операций перевозочного процесса и питание цепей собственных нужд. Установлено, что наибольший удельный вес в расходе электроэнергии на тягу имеют затраты, связанные с преодолением сопротивления движению от уклонов пути. Далее по убыванию удельного веса следуют затраты на преодоление сил сопротивления движению поезда, потери энергии на вредных спусках и в силовых цепях, затраты на собственные нужды. По результатам опытных поездок выявлено, что большая часть энергии расходуется на движение поезда с грузом и в карьер, поэтому особое внимание следует уделять выбору рациональных приемов управления поездом в период движения. Выполнен анализ затрат на работу вспомогательного оборудования: двигателей компрессоров и вентиляторов тяговых двигателей, аппаратов управления, освещения, отопления. В результате получено, что за полный цикл движения более половины затрат энергии на собственные нужды обусловлено вентиляцией тяговых двигателей, работа мотор-компрессоров обуславливает около четверти затрат энергии, питание двигатель-генератора и расход на отопление кабины машиниста в зимнее время составляет около восьми процентов. Работы по снижению затрат электроэнергии на транспортировку горной массы должны быть направлены на: снижение потерь в силовых цепях тягового подвижного состава за счет применения более совершенного электроподвижного состава; внедрение мероприятий, обеспечивающих снижение расхода электроэнергии на питание цепей собственных нужд; разработку и внедрение рациональных приемов управления движением поездов.
Вибір параметрів перетворення Фур'є для спектрального аналізу тягового струму
(Дніпровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, Дніпро, 2019) Гаврилюк, Володимир Ілліч; Мелешко, Василь Васильович
UK: У роботі досліджено вплив параметрів короткочасного перетворення Фур'є (КЧПФ) на точність та роздільну здатність спектрального аналізу тягового струму. Стаття є продовженням роботи, в якій досліджено вплив параметрів аналогово-цифрового перетворення на точність вимірювання спектру тягового струму при проведенні випробувань рухомого складу на електромагнітну сумісність з рейковими колами. На основі аналізу нормативних документів сформульовано вимоги до програмної частини комплексу. Спектральний аналіз має забезпечувати динамічний діапазон вимірювань на рівні не менше ніж динамічний діапазон тягового струму (84 дБ), мати необхідну точність визначення амплітуди і частотного інтервалу гармонійних завад для частот, визначених нормативами, а також розділяти в часі завади, тривалістю більше 0,3 с. Оскільки тяговий струм є нестаціонарним в широкому значенні, для спектрального аналізу необхідно використовувати короткочасне перетворення Фур'є. З літературного огляду зроблено висновок, що забезпечення необхідного динамічного діапазону і точності визначення амплітуди гармонік приводить до погіршення роздільної здатності у часовій і частотній області. Підвищення роздільної здатності у часі і частоті одночасно також не можливо в силу принципу невизначеності, згідно якому додаток похибок частоти і тривалості сигналу є обмеженим знизу. На основі аналітичного огляду віконних функцій для комп'ютерного дослідження було вибрано чотири типа віконних функції: прямокутну, Ханна, Хамминга в Блекмана. Дослідження проведено з використанням синтезованого струму, аналогічного за параметрами реальному тяговому струму і із значеннями гармонійних завад на рівні максимально допустимих, відповідно до нормативів. Використання синтезованого струму зі заздалегідь відомими параметрами дозволяє провести оцінку похибки спектрального аналізу. Частота дискретизації при моделюванні була взята на рівні 27500 Гц, що теоретично має забезпечити для віконної функції довжиною 0,3 с роздільну здатність за частотою 0,27 Гц для прямокутного вікна, 0,54 Гц для вікон Ханна та Хаммінга та 0,81 Гц для вікна Блекмана. Результати дослідження показали, що відносна похибка струму гармонійних завад є вищою для прямокутного вікна і зменшується у ряду вікон: прямокутне, Ханна, Хаммінга, Блекмана, але навіть для останнього точність для деяких частот є не задовільною для практичного застосування. Високі значення похибки пояснюються розмиванням полос та гребінцевими спотворюваннями спектру. При збільшенні довжини вікна (до 1 с) роздільна здатність у частотній області покращується, а відносна похибка визначення струму гармонік і частот є значно нижчою, ніж для вікон довжиною 0,3 с. Збільшення числа полос (бінів) в частотній області швидкого перетворення Фур'є при незмінних значеннях довжини вікна і частоти дискретизації приводить до збільшення роздільної здатності ШПФ для близько розташованих гармонік у тяговому струмі. Роздільну здатність КЧПФ у часовій області можна частково збільшити шляхом правильного вибору параметра стрибка (зсуву) вікна, в результаті чого збільшується число полос, на які поділяється сигнал у часовій області.
Прогнозування ресурсу корпусної ізоляції тягових електричних двигунів локомотивів з оптимальним пробігом
(Дніпровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, Дніпро, 2019) Лагута, Василь Васильович; Козік, Юрій Григорович
UK: У статті розглянуто задачу про визначення ресурсу корпусної ізоляції і раціональних моментів її відновлення для тягового електродвигуна ЭД 118А. Критерієм в задачі служить максимум напрацювання (пробіг) ізоляції при виконання ПР-3 і КР-1 на протязі циклу експлуатації КР 2 – КР 2. Процедура оптимізації враховує ступінь відновлення ізоляції при виконанні ПР-3 і виконанні КР-1. Моделювання ресурсу ізоляції і періоду відновлення ПР-3 засновано на даних спостережень про зворотну напругу. В якості показника стану ізоляції взята інтегральна оцінка, яка вводиться в задачі. Для корпусної ізоляції рекомендовано періоди її відновлення в залежності від ремонтного заводу, на якому виконуються відновлювальні заходи, що стосуються корпусної ізоляції. Надано рекомендації по вибору ремонтного заводу для проведення відновлення корпусної ізоляції ТЕД. Запропонована методика дає можливість локомотивному депо рекомендувати локомотиворемонтний завод для проведення відновлення корпусної ізоляції.

Browse

Browsing № 17 (ЕСБЗТ) by Issue Date

Results Per Page

Sort Options