Статті КФТЕ (ПДАФКіС)

Permanent URI for this collectionhttps://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/20599

ENG: Articles

Browse

Now showing 1 - 3 of 3

Використання силових тренажерів у комплексі відновлення пацієнтів після ендопротезування кульшового суглоба
(Видавничий дім «Гельветика», м. Одеса, 2026) Рокутов, Сергій Вікторович; Проскура, Вікторія Степанівна; Афанасьєва, Олександра Сергіївна; Сакменов, Давид Вадимович
UKR: Поліпшення якості життя пацієнтів і профілактика ускладнень після операції ендопротезування кульшового суглоба на основі застосування в клінічній практиці удосконаленої методики відновлення з використанням силового тренажера – кросовера. Методи. У дослідженні взяли участь 30 жінок віком від 60 до 76 років, які шляхом випадкової вибірки були розподілені на дві групи: основну (ОГ) та контрольну (КГ). Курс реабілітації для обох груп пацієнтів становив 3 місяці з моменту здійснення операції. Протягом цього періоду з усіма пацієнтами проводилися терапевтичні вправи з акцентом на силові. З другого місяця комплекси вправ у групах відрізнялися: починалося використання силових тренажерів для основної групи. Пацієнтам контрольної групи замість вправ із тренажерами давали більше вправ із власною вагою тіла та фітнес-спорядженням. Результати. Порівняльний аналіз результатів функціональних тестів показав, що у пацієнтів ОГ, які проходили відновлення після операції з використанням силових тренажерів, результати виявилися достовірно кращими, ніж у пацієнтів КГ. Після проходження курсу реабілітації з використанням кросовера об’єктивні функціональні тести – «Встань та йди» (TUG) і 5-разовий підйом зі стільця (5xSTS) – засвідчили кращі результати у пацієнтів ОГ. Зокрема, час виконання TUG зменшився з 34,44 с до 12,33 с (проти 33,21 с до 15,51 с у КГ, p < 0,001), а 5xSTS – з понад 25 с до 11,3 с (проти 13,9 с, p < 0,00001). За опитувальником SF-36 основна група мала кращі показники за шкалами болю та життєстійкості (p = 0,03 і p = 0,04 відповідно). Це свідчить про вищу ефективність запропонованої методики реабілітації. Висновки. Об’єктивні функціональні тести вказують на перевагу методики використання силових тренажерів, зокрема кросовера, у реабілітаційних програмах пацієнтів після ендопротезування кульшового суглоба, що сприяє швидкому відновленню фізичної активності та поверненню до повноцінного життя.
Напрямки розвитку адаптивного фізичного виховання в закладах вищої освіти України
(ФОП Кошовий Богдан-Петро Олегович, Львівська обл., м. Винники, 2026) Кошелева, Олена Олександрівна; Микитчик, Ольга Сергіївна; Сидорчук, Тетяна Валеріївна; Афанасьєва, Олександра Сергіївна; Кравченко, Катерина Геннадіївна
UKR : Метою статті є вивчення стану адаптивного фізичного виховання в закладах вищої освіти та напрямків його розвитку з метою удосконалення. Методи. У процесі дослідження застосовано комплекс загальнонаукових і спеціально-педагогічних методів: аналіз і систематизацію науково-методичних джерел; аналіз наукової літератури, узагальнення досвіду впровадження адаптивного фізичного виховання, порівняльний метод, систематизація. Результати. Зростання чисельності студентів з порушенням здоров'я потребує модернізації та вдосконалення процесу адаптивного фізичного виховання у ЗВО. Науковцями проводиться робота, щодо забезпечення процесу адаптивного фізичного виховання комплексними програмами, технологіями, тощо, але ця проблема ще не найшла остаточного вирішення. Висновки. Зроблено висновок, що для сучасного освітнього процесу характерним є його інтенсифікація, на тлі погіршення низки зовнішніх і внутрішніх факторів. Для сучасної молоді характерним є низька вмотивованість до систематичної рухової активності. Тому у роботі з таким контингентом в ЗВО необхідна активна роз'яснювальна робота стосовно формування стійкої мотивації до рухової активності. Виявлена недосконалість нормативних документів щодо занять фізичним вихованням студентів з порушеннями здоров'я. Важливою залишається проблема забезпечення науково-педагогічних працівників методичною літературою з організації занять із студентами з захворюваннями, організація курсів підвищення кваліфікації для викладачів та забезпечення занять необхідним інвентарем.
Особливості фізичного стану здобувачів вищої освіти з послабленим здоров’ям
(Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту, УДУНТ, Дніпро, 2025) Кравченко, Катерина Геннадіївна; Москаленко, Наталія Василівна; Кошелева, Олена Олександрівна; Вілянський, Володимир Миколайович; Афанасьєва, Олександра Сергіївна
UKR : Вступ. В останні роки спостерігається погіршення стану здоров’я студентської молоді, а також збільшення здобувачів освіти, які мають хронічні захворювання різного генезу. За даними наукових досліджень, на сьогодні близько 35 % студентів займаються фізичним вихованням за програмою спеціальної медичної групи. За таких умов особливої актуальності набуває пошук шляхів удосконалення процесу фізичного виховання студентів з послабленим здоров’ям. Систематичний моніторинг фізичного стану є обов’язковою передумовою розроблення ефективних програм фізичного виховання для даної категорії здобувачів освіти. Мета дослідження – дослідити показники фізичного стану студентів з послабленим здоров’ям для визначення шляхів підвищення ефективності процесу фізичного виховання. Матеріали і методи дослідження: аналіз літературних джерел, педагогічне спостереження, антропометричні методи дослідження, методи визначення функціонального стану, дослідження адаптаційного потенціалу системи кровообігу за методикою Р.М. Баєвського, визначення рівня фізичного стану за індексом О.А. Пирогової. Результати. В ході дослідження встановлено, що 27% дівчат та 42% юнаків мали надлишкову масу тіла. Показники ЧСС у стані спокою здебільшого відповідали віковій нормі. У 100 % досліджуваних представників обох статей визначено невідповідність фактичної життєвої ємності легень належній. Показник відношення фактичної ЖЄЛ до належної у дівчат становив 64,51±13,81 %, у хлопців – 78,90±9,64 %. Результати функціональних проб із затримкою дихання у юнаків знаходились на верхній межі норми, у дівчат середній показник – на межі з недостатнім. Середні значення адаптаційного потенціалу системи кровообігу як у юнаків, так і у дівчат відповідали ІІ групі здоров’я та свідчили про напруження механізмів адаптації. Значення індексу фізичного стану в обох статевих групах відповідали середньому рівню. Висновки: отримані дані свідчать про необхідність розробки та впровадження інноваційної моделі фізичного виховання у студентів з послабленим здоров’ям, яка передбачить можливість корекції недоліків їх фізичного стану з врахуванням сучасних особливостей організації освітнього процесу в закладах вищої освіти.