Кафедра "Філологія та переклад" ДІІТ

Permanent URI for this communityhttp://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/635

ENG: Department of Philology and Translation DIIT

Browse

Now showing 1 - 2 of 2

Mutation of Dystopian Identity in the Age of Posthumanism: Literary Speculations
(Vilnius University, Lithuania; Jan Kochanowski University in Kielce, Poland, 2022) Bezrukov, Andrii V.; Bohovyk, Oksana A.
ENG: Dystopia, while deconstructing utopian ideas, generates a special type of identity as the consequence of a deviation from anthropocentric principles, crises of national and cultural worldviews, and manifestations of social shifting in a posthumanist world. The article focuses on four symptomatic dystopian texts – George Orwell’s “Nineteen Forty-Eight”, Ray Bradbury’s “Fahrenheit 451”, Ahmed K. Towfik’s “Utopia”, and Salman Rushdie’s “Quichotte” – to explicate the dichotomous nature of the opposition of identity vs society in posthumanist transformations. Those conditions are considered a cause of the mutation of dystopian identity that troubles its anthropological bases and modes of existence. To reconstruct the posthumanist context and its influence on the dystopian identities in the selected novels, this study has exploited a mixture of the following methods: intertextual, cultural, and genre ones; phenomenological approach; hermeneutic interpretation; conceptualisation, etc. The novelty of the study emanates from the very attempt to interpret the writers’ names of the AGEs represented in the books as a background of storytelling and a lens through which the posthumanist space is transformed from a dystopian perspective.
Теорія транстекстуальності в художніх практиках (пост)модернізму: типологія текстуальної трансцендентності
(Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, Київ, 2025) Безруков, Андрій Вікторович
UKR: Феномен транстекстуальності постає не лише актуальним предметом дослідження (пост)структуралістів, а й значущим методологічним інструментом у (пост)модерністських літературознавчих студіях. П’ять підтипів транстекстуальних зв’язків, які виокремив Ж. Женетт — інтертекстуальність, паратекстуальність, гіпертекстуальність, архітекстуальність і метатекстуальність, — репрезентуються в представленій розвідці крізь призму (пост)модерністських пошуків, увиразнюючи ідею текстової трансцендентності. Транстекстуальність трактується як тип залежності будь-якого тексту від інших, що акцентує транстекстуальну «єдність» літературного простору та його зв’язок із позалітературними явищами. Мета дослідження полягає в експлікації функціювання теорії транстекстуальної взаємодії у творах (пост)модерністів, що демонструють різні підтипи текстуальної трансцендентності. Предметом дослідження є особливості реалізації транстекстуальних зв’язків у художніх практиках (пост)модерністів. Елементом наукової новизни визначаються досліджувані «тексти» в їхньому зв’язку з іншими «феноменами» світової культури і критики. Результати дослідження засвідчують поліморфний характер транстекстуальності, що охоплює різні рівні та механізми текстуальної взаємодії — від цитатного й алюзивного до гіпертекстуального й метатекстуального, утворюючи цілісну систему смислових зв’язків. Серед п’яти підтипів транстекстуальності інтертекстуальність відіграє провідну роль у процесі становлення постмодернізму як оригінального напряму мистецтва, зокрема літературного, водночас підкреслюючи, що будь-який новий текст як багатовимірний простір, детермінований історичними й соціальними обставинами, є переосмисленням попереднього художнього досвіду. Таким чином, транстекстуальність постає не лише теоретичною моделлю взаємозв’язку текстів, а й універсальною аналітичною категорією сучасного літературознавства, що інтерпретує культурний розвиток як безперервний процес оновлення смислів. Перспективи подальших досліджень полягають у розширенні аналізу транстекстуальності за межі літератури — у сферу цифрових медіа, гіпертекстових і мультимодальних форм письма, де взаємодія текстів виявляється в нових семіотичних і комунікативних вимірах.