Формування та реалізація ефективних стратегій антикризового управління підприємств в умовах глобальних економічних викликів (на прикладі підприємств залізничного транспорту)

UKR: Дисертація присвячена розробленню теоретичних положень, методичних підходів і практичних рекомендацій щодо формування та реалізації ефективних стратегій антикризового управління підприємств в умовах глобальних економічних викликів (на прикладі підприємств залізничного транспорту). З огляду на мінливе зовнішнє та внутрішнє середовище, у якому працює сучасний залізничний транспорт України, запропоновано адаптивну бізнес-модель залізничного підприємства: розширено традиційну структурну схему, внесено узгоджені блоки ціннісної пропозиції, операційної інфраструктури, фінансів, маркетингових стейкхолдерів, цифровізації, екології та гуманітарно-соціальної відповідальності, що забезпечує системну стійкість та інтеграцію з європейськими стандартами. Узагальнено теоретичні засади антикризового управління: систематизовано зовнішні (воєнні, макроекономічні, логістичні) та внутрішні (технічні, кадрові) чинники і їхній зв’язок із механізмами стратегічної адаптації підприємства. Зважаючи на підвищення конкурентоспроможності залізничної галузі та підвищення довіри з боку стейкхолдерів, запропоновано методику бізнес-моделювання та реінжинірингу бізнес-моделі, яка доповнена гуманітарною, соціальною та «зелено-логістичною» складовими, що розширило класичну матрицю ціннісних потоків.

ENG: The thesis develops theoretical foundations, methodological approaches, and practical recommendations for shaping and implementing effective crisis-management strategies for enterprises amid global economic challenges, based on the example of railway enterprises. Acknowledging the volatile external and internal environment of Ukraine’s modern railway sector, an adaptive business model has been proposed. The traditional architecture is expanded to incorporate harmonised components of value proposition, operational infrastructure, finance, stakeholder-oriented marketing, digitalisation, environmental stewardship, and humanitarian-social responsibility, ensuring systemic resilience and alignment with European standards. The theoretical foundations of crisis management have been synthesised: external (war-related, macro-economic, logistical) and internal (technical, human-resource) factors have been systematised and linked to strategic adaptation mechanisms. To enhance the sector’s competitiveness and stakeholder trust, a business-modelling and re-engineering methodology has been advanced, enriched with humanitarian, social, and green-logistics components that broaden the classical value-stream matrix.