Browsing by Author "Заваруєва, Інна Іванівна"

Now showing 1 - 13 of 13

Використання маркерів мовного дискурсу у підготовці публічного виступу
(Ужгородський національний університет, 2025) Заваруєва, Інна Іванівна
UKR: Стаття присвячена аналізу використання маркерів мовного дискурсу в процесі підготовки ефективного публічного виступу. У сучасному світі публічний виступ є ключовим інструментом комунікації, що вимагає від оратора не лише змістовної підготовки, але й уміння структурувати мовлення таким чином, щоб воно було зрозумілим, переконливим і впливовим. Маркери мовного дискурсу, як лінгвістичні елементи, що організують і спрямовують комунікативний процес, відіграють важливу роль у створенні логічно зв’язного й аудиторно-орієнтованого тексту виступу. У статті розглядаються теоретичні засади дискурсивного аналізу, зокрема поняття маркерів дискурсу, їх класифікація (зв’язкові, метакомунікативні, інтерактивні тощо) та функціональне значення в ораторській практиці. Дослідження зосереджується на практичних аспектах застосування маркерів мовного дискурсу під час підготовки публічних виступів. Зокрема, аналізується, як використання таких елементів, як конектори, геджингові конструкції, а також риторичні повтори й метатекстові коментарі, сприяє підвищенню зрозумілості, логічності та емоційного впливу виступу. Особлива увага приділяється ролі маркерів у встановленні контакту з аудиторією, управлінні її увагою та формуванні позитивного сприйняття оратора. Методологічною основою дослідження є дискурсивний аналіз, доповнений елементами прагматичного підходу. У межах емпіричної частини роботи було проведено аналіз текстів реальних публічних виступів, що дозволило виявити типові моделі використання маркерів дискурсу та оцінити їх вплив на сприйняття слухачами. Результати дослідження демонструють, що свідоме й цілеспрямоване застосування маркерів сприяє підвищенню ефективності комунікації, допомагаючи оратору не лише чітко структурувати свій виступ, але й адаптувати його до потреб і очікувань аудиторії. Стаття також торкається проблематики навчання ораторів використанню маркерів мовного дискурсу. У висновках підкреслюється, що маркери мовного дискурсу є невід’ємною складовою успішного публічного виступу, а їх правильне використання може значно посилити вплив оратора на аудиторію.
Засоби візуалізації навчальних матеріалів під час вивчення граматичних категорій української мови іноземними студентами
(ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Ужгород, 2024) Заваруєва, Інна Іванівна; Назаренко, Олена Володимирівна
UKR: У статті описано і проаналізовано рекомендації щодо створення та використання навчальних наочних матеріалів під час вивчення граматичних категорій української мови іноземними студентами. Актуальність дослідження полягає в потребі доповнення вже існуючих теоретичних побудов і майбутньому створенні інноваційних методів вивчення української мови як іноземної. Метою дослідження є спроба узагальнення практичного досвіду щодо створення наочних матеріалів, які систематизують процес вивчення граматики української мови (як іноземної), з використанням засобів візуалізації навчального матеріалу. В ході дослідження ми використовували теоретичний метод: аналіз, систематизація та узагальнення сучасних досліджень; систематизація і співвіднесення результатів дослідження відповідно до значень граматичних категорій української мови. Використання таких методів є фундаментом для встановлення механізмів активізації розумових процесів та створення асоціативних зв’язків у свідомості людини під час вивчення іноземних мов. У результаті, з’ясовано сутність поняття візуальної інформації та візуальної пам’яті людини, які пов’язані з загальними пізнавальними властивостями і є основоположними для людського пізнання. Виявлено, що структурований контент впливає на пізнавальні процеси, мислення і пам’ять. Інфографіка, це один із простих зорових подразників і якщо його пов’язати з певними поняттями, явищами, предметами і т. ін., він буде викликати в пам’яті закодовану навчальну інформацію. Виявлено роль впливу візуальних навчальних матеріалів на активізацію і мобілізацію уваги і пам’яті студентів; з’ясовано способи засвоєння граматичних категорій української мови за допомогою узагальнюючої таблиці. З’ясовано, що якісне навчання неможливе без застосування сучасних інноваційних освітніх технологій. Доведено, що використання певних символів, форм, орієнтовних ліній є дієвим способом якісного засвоєння навчального контенту. Перспективним напрямом роботи є дослідження, спрямовані на порівняльно-зіставний аналіз граматичних категорій різних частин мови, вивчення змісту окремих відмінків з метою виявлення особливостей їх розуміння і запам’ятовування.
Калькування як спосіб терміноутворення лексем в сучасній науковій літературі аграрного спрямування
(Міжнародний гуманітарний університет, Одеса, Україна, 2023) Назаренко, Олена Володимирівна; Заваруєва, Інна Іванівна
UKR: У статті проаналізовано калькування як одне із джерел термінотворення в україномовній аграрній літературі. Зокрема, досліджено погляди сучасних мовознавців на словотвірний метод калькування, класифікацію його типів та виокремлення характерних ознак цього лінгвістичного та соціокультурного явища. Найбільш простим видом взаємодії мов є лексичні запозичення. Цей процес полягає в тому, що одна мова переймає з іншої готові матеріальні одиниці – слова, морфеми (з тими чи іншими змінами, зумовленими специфікою мови, що запозичує) та їх семантику (повністю або частково відповідно до умов запозичення). Визначено види кальок, залежно від способу та рівня міжмовної взаємодії в процесі творення нового терміну. У сучасній агрономічні терміносистемі спостерігаємо лексичні одиниці, утворені шляхом калькування кількох повнозначних слів на основі поєднання їх початкових дефініцій у одну структурну лексико-семантичну одиницю. Синонімія наукових термінів, утворених шляхом калькування передбачає використання лише синонімічних пар, на відміну від, наприклад, художнього стилю, де іншомовні запозичення утворюють синонімічні ряди разом зі своїми відповідниками. Великий пласт аграрної термінології становлять лексеми, утворені на основі іншомовних запозичень. Детальний аналіз цих слів та співставлення їх із лексемами-першоджерелами дає підстави стверджувати, що вони утворюються шляхом структурного та семантичного калькування. Зокрема, деякі аграрні терміни виникли внаслідок прямого перенесення семантичного ядра слова на основі асоціативних ідентифікацій, а в процесі використання вони набувають лексико-семантичних та граматичних ознак, притаманних корінним лексемам. Проаналізовано способи утворення аграрної термінології шляхом калькування на прикладі конкретних лексем. Розглянуто питання синонімічної взаємодії терміну, утвореного шляхом калькування, та його семантичних відповідників з пласту корінної лексики сучасної української літературної мови.
Мовний гурток як форма результативного вивчення іноземної мови
(Національний університет "Острозька академія", Острог, 2019) Заваруєва, Інна Іванівна
UK: Мета дослідження – виявити і систематизувати можливості мовних гуртків як системи позааудиторної роботи. Об’єктдослідження – робота україномовного гуртка з розвитку навичок усного мовлення для іноземних студентів – «Спілкуймося українською». У результаті дослідження виявлено що, використання методу активізації резервних можливостей особистості таколективу сприяє розвитку інтересу студентів до вивчення мови, покращує якість засвоєння матеріалу, закріплює набуті навички та вміння, розвиває загальнокультурні і професійні компетенції студентів, допомагає подолати мовний бар’єр. Висновки: правильно організована позааудиторна робота створює комфортні умови для ефективного вивчення української мови як іноземної.
Мовний дискусійний клуб як додатковий ресурс під час вивчення іноземної мови
(Дніпровський національний університет ім. О. Гончара, Дніпро, 2018) Заваруєва, Інна Іванівна
UK: В наведеній статті в загальному вигляді розглядаються актуальні питання організації позааудиторної діяльності з вивчення російської мови як іноземної. Аналізуються основні методичні принципи організації позааудиторної роботи студентів з іноземної мови. Висвітлюються аспекти організації роботи мовних клубів (гуртків) як додаткового ресурсу для підвищення інтересу студентів до вивчення іноземної мови. Систематизуються методи підвищення рівня комунікативної компетенції студентів, способи формування таких якостей як повага до культури та традицій країни мови, що вивчають. Вибудовуються шляхи створення сприятливих умов для прояву творчого потенціалу і самостійного мислення іноземних студентів на прикладі роботи мовного клубу в Дніпропетровському національному університеті залізничного транспорту. Метод, який ми використовуємо в роботі нашого мовного клубу називають методом "активізації резервних можливостей особистості та колективу". Цей метод отримав широке визнання в концепції інтенсивного навчання. Аналіз проведеної роботи показав, що участь студентів в такій діяльності допомагає досягти їм певних успіхів в подоланні мовного бар’єру. Таким чином, правильно організована поза аудиторна робота створює умови для ефективного вивчення іноземної мови. Перспективу подальших досліджень ми бачимо в розробці науково-методичної літератури з цієї теми.
Мовний дискусійний клуб як додатковий ресурс під час вивчення іноземної мови (препринт)
(Дніпровський національний університет ім. О. Гончара, Дніпро, 2018) Заваруєва, Інна Іванівна
UK: В наведеній статті в загальному вигляді розглядаються актуальні питання організації позааудиторної діяльності з вивчення російської мови як іноземної. Аналізуються основні методичні принципи організації позааудиторної роботи студентів з іноземної мови. Висвітлюються аспекти організації роботи мовних клубів (гуртків) як додаткового ресурсу для підвищення інтересу студентів до вивчення іноземної мови. Систематизуються методи підвищення рівня комунікативної компетенції студентів, способи формування таких якостей як повага до культури та традицій країни мови, що вивчають. Вибудовуються шляхи створення сприятливих умов для прояву творчого потенціалу і самостійного мислення іноземних студентів на прикладі роботи мовного клубу в Дніпропетровському національному університеті залізничного транспорту. Метод, який ми використовуємо в роботі нашого мовного клубу називають методом "активізації резервних можливостей особистості та колективу". Цей метод отримав широке визнання в концепції інтенсивного навчання. Аналіз проведеної роботи показав, що участь студентів в такій діяльності допомагає досягти їм певних успіхів в подоланні мовного бар’єру. Таким чином, правильно організована поза аудиторна робота створює умови для ефективного вивчення іноземної мови. Перспективу подальших досліджень ми бачимо в розробці науково-методичної літератури з цієї теми.
Практика перекладу з основної іноземної мови (англійська): Part 1. The Pragmatic Dimension of the Context
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Власова, Тетяна Іванівна; Заваруєва, Інна Іванівна
UKR: Навчально-методичні рекомендації призначені для самостійної роботи студентами-філологами денної форми навчання спеціальності В11 Філологія, ОП «Германські мови та літератури (переклад включно), з дисципліни «Практика перекладу з основної іноземної мови (англійська)». Навчально-методичні рекомендації містять теоретичні основи і практичні вправи для засвоєння перекладу лексичного складу словосполучень англійської та української мов.
Психологічна адаптація студентів-іноземців у процесі комплексного вивчення української мови та історії її становлення
(Національний університет «Острозька академія», Острог, 2021) Федько, Ольга Миколаївна; Заваруєва, Інна Іванівна; Бондаренко, Лариса Іванівна
UKR: Мета дослідження – вивчити особливості адаптації до мовного та національного середовища у процесі вивчення студентами-іноземцями підготовчого відділення окремих тем з лінгвістики та паралельно тих подій в історії України, що мали безпосередній вплив на становлення пропонованих для опрацювання фонетичних та лексичних явищ. Методи та методика дослідження. У дослідженні застосовано такі лінгвістичні та психологічні методи, як аналіз і синтез – для обґрунтування теоретичних засад роботи; спостереження, метод лінгвістичного опису мовних фактів, метод експерименту, описовий метод тощо. Результати: для укладання навчальної програми та проведення емпіричного дослідження було обрано такий період історії становлення української мови, як окупація західноукраїнських земель Польщею у міжвоєнний період (20–40 рр. ХХ ст.). Саме цей період має великий вплив на становлення сучасної української літературної мови, адже сьогодні, згідно з новою редакцією «Українського правопису» (2019 рік), спостерігається часткова активізація вживання запозичених із польської мови лексем та правописних норм 20–40х рр. ХХст. Висновки. Результати експерименту свідчать, що методика використання експериментальної навчальної програми з української мови як іноземної та впливу історичних подій на її становлення у процесі комплексного вивчення окремих тем, виявилась засобом покращення психологічної адаптації студентів-іноземців до мовного та національного середовища України, де вони здобувають фахову освіту. Крім цього, описана вище методика викладання нового мовного матеріалу сприяла кращому його засвоєнню.
Роль і полістильовий характер пояснення в комунікативному методі навчання іноземних мов
(Ужгородський національний університет, Ужгород, 2021) Бондаренко, Лариса Іванівна; Заваруєва, Інна Іванівна; Федько, Ольга Миколаївна
UKR: Стаття присвячена аналізу структурних та функціональних особливостей пояснювального дискурсу в комунікативному методі навчання іноземних мов. Актуальність теми зумовлена декількома чинниками: по-перше, маловивченістю; по-друге, володіння технікою і процедурою пояснення відіграє важливу роль у науково-пізнавальній діяльності процесу навчання; по-третє, порівняльний аналіз стильових різновидів пояснення поглиблює знання про специфіку функціональних стилів, детерміновану завданнями комунікації. Матеріалом дослідження є пояснення як особливий текстотип, із властивою йому архітектонікою і системою комунікативно-прагматичних і когнітивних ціленастанов. Пояснення як лінгвістичний феномен розглядається з позиції ретроспективного аспекту, з аналізом еволюції розвитку та становлення пояснювального дискурсу як одного з невід’ємних компонентів методики викладання загалом і методики викладання іноземних мов зокрема. У статті викладаються основні принципи мовної компетентності, на яких націлене застосування пояснювального дискурсу, розкриваються нові, сучасні комунікативні тенденції його розвитку, встановлюються й описуються чинники, що демонструють активне розширення сфери функціонування пояснення не тільки в області науки, але і в інших соціально значущих сферах, як-от: політика, право, побут, спорт, культура. У дослідженні пов’язується новий вектор функціональності пояснення з діалогічною спрямованістю сучасної суспільно-мовної практики. Пояснення представлено як інтелектуальну потребу, яка має свої цілі, комунікативні завдання і свою специфічну спрямованість. У статті є ілюстративний матеріал, який також допомагає розкрити і принципи правильного застосування техніки пояснення під час навчання. Отже, доходимо висновків: 1. Функціональна сутність пояснення в комунікативному методі навчання іноземної мови проявляється у взаємодії рівноправних суб’єктів на основі спільної співпраці викладача з аудиторією у процесі передачі значущої інформації, не тільки в області науки, але й абсолютно в усіх інших сферах життєдіяльності, розвиток категорії пояснення в бік діалогічності є відмітною тенденцією сучасних мовних процесів. 2. Стильові реалізації пояснювального дискурсу в методиці викладання іноземних мов різноманітні, мають полістильовий характер, залежно від завдань комунікації, цільової настанови викладача і характеру інформації, представленої в тексті. 3. У методиці навчання іноземних мов пояснення реалізується на рівні усних і письмових текстових фрагментів і має свою архітектоніку. Залежно від етапу навчання, цілей викладача, кількості інформативного обсягу ключової або коментованої частин пояснення може бути представлено в усному мовленні у вигляді лінгводидактичного демонстраційного матеріалу, мнемотехнік. У письмовій мові – у вигляді схем, таблиць, може складатися як із декількох речень, так і з великих за обсягом текстових структур.
Теоретичні підходи та практичні методи у викладанні української мови іноземним студентам: комперентність та комунікація
(Південноукраїнська організація «Центр філологічних досліджень», Одеса, 2022) Власова, Тетяна Іванівна; Заваруєва, Інна Іванівна; Бондаренко, Лариса Іванівна
UKR: Мета дослідження – проаналізувати втілення теоретичних підходів та застосування практичних методів під час вивчення української мови як іноземної, що дає змогу активно формувати у студентів-іноземців комунікативну підготовленість і компетентність. Методи та методика дослідження. У дослідженні застосовано такі лінгвістичні та психологічні методи, як аналіз і синтез – для обґрунтування теоретичних засад роботи; спостереження, метод лінгвістичного опису мовних фактів, метод експерименту, описовий метод тощо. Результати: вивчення мов і культур є необхідною умовою успішного оволодіння іншомовною комунікацією; комунікативна міжкультурна компетенція, безумовно, позитивно впливатиме на успіх у майбутній професійній діяльності випускників університетів; особливу і надзичайно важливу роль на сучасному етапі розвитку новітніх методик в освітній галузі набуває підвищення кваліфікації викладачів в сфері інформаційних технологій; враховуючи специфіку країн, представники яких отримують вищу освіту в Україні, комунікативне занурення» в мовне, суспільне та наукове середовище – є обов'язковою умовою успішної діяльності викладачів.
Українська мова
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2023) Власова, Тетяна Іванівна; Заваруєва, Інна Іванівна; Бондаренко, Лариса Іванівна
UKR: Посібник розраховано на іноземних студентів підготовчих факультетів закладів вищої освіти III, IV рівнів акредитації (1 семестр навчання) і містить базові відомості з фонетики, граматики та орфографії української мови і забезпечує практичне оволодіння українською мовою в межах тем, передбачених програмою. Ліцензовано за ліцензією Creative Commons Attribution (CC BY-NC-SA 4.0).
Українська мова для іноземних студентів : вступний курс: теорія і практика
(Дніпровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, Дніпро, 2020) Заваруєва, Інна Іванівна
UK: Вступний курс розрахований на 2 тижні щоденних занять (5 уроків). Кожен урок має однотипну структуру подання матеріалу: від звуків і букв до складів, фраз і мікротекстів. У Вступному курсі реалізований принцип мінімізованого подання фонетичного матеріалу і граматики довідмінкового періоду для формування у студентів мовних навичок в обсязі А1, первинних навичок письма, а також засвоєння початкової граматики. Запропонований матеріал пристосований до потреб студентів-іноземців та орієнтований на носіїв будь-якої мови.
Інтерактивний словник як об’єкт лінгвістичних досліджень (препринт)
(Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2016) Заваруєва, Інна Іванівна
UK: В статті робиться спроба проаналізувати і дослідити одне із сучасних явищ лексикографії – електронного інтерактивного словника. Важливість дослідження полягає в тому, що електронні словники набувають все більшого значення в сучасному світі. В зв’язку з цим проблематика нашого дослідження є актуальною, а виявлення основних тенденцій та прогнозування перспектив розвитку електронної лексикографії є необхідним.