Browsing by Author "Ханнуф, Катерина Євгенівна"

Now showing 1 - 13 of 13

Емоційний інтелект лідера в умовах генеративного ШІ: “Human–AI Leadership” як нова управлінська компетентність
(Український державний університет науки і технологій, 2025) Головкова, Людмила Степанівна; Ханнуф, Катерина Євгенівна
UKR: Мета. Теоретично обґрунтувати “human-AI leadership” (лідерство «людина-ШІ») як інтегральну управлінську компетентність і пояснити, як емоційний інтелект (EI) модерує ефективність рішень, делегування та комунікації за умов використання генеративного ШІ (Copilot/ChatGPT) у корпоративному менеджменті. Методика. Використано концептуальне моделювання на перетині теорії емоційного інтелекту, психологічної безпеки та підходів до калібрування довіри в людино-ШІ взаємодії. Запропоновано “пакет B” швидкого емпіричного дизайну — онлайн-експеримент із рандомізацією доступу до GenAI у типових управлінських задачах (рішення, делегування, повідомлення для команди) та з паралельним вимірюванням EI керівника й показників trust calibration (калібрування довіри (до ШІ). Передбачено процедури зниження common method bias через рознесення вимірювань у часі (2 хвилі) та 180° оцінювання (керівник + підлеглі) як наступний етап валідації моделі. Результати. Сформульовано модель EI-модерованої людино-ШІ взаємодії, де EI підсилює позитивний ефект GenAI на якість управлінських рішень і комунікацій за умови правильної калібровки довіри й збереження психологічної безпеки команди; водночас за низького EI зростають ризики надмірної довіри до GenAI, “відчуженої” комунікації та погіршення делегування. Запропоновано операціоналізацію: інтенсивність використання GenAI; індекси якості делегування (ясність, межі відповідальності, критерії успіху), якості комунікації (емпатійність, тон, прозорість), індикатори психологічної безпеки та trust calibration. Наукова новизна. Уперше для корпоративного контексту запропоновано рамку “EI-driven trust calibration” як механізм, що пояснює, коли саме GenAI підвищує управлінську результативність, а коли створює управлінські помилки. Практична значимість. Результати придатні для корпоративних політик використання Copilot/ChatGPT, програм розвитку лідерства та HR-інструментів оцінювання “готовності керівника” до GenAI-делегування й GenAI-комунікації.
Застосування машинного навчання Q-leaning для формування ефективної поведінкової стратегїї розвитку інтелектуального капіталу
(Український державний університет науки і технологій (Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна), 2023) Порохня, Василь; Ханнуф, Катерина Євгенівна; Пенев, В.
UKR: Мета. Оцінювання інтелектуального капіталу підприємства, організації, яка має безліч властивостей, пов’язаних відповідними відношеннями між собою, які характеризують дієздатність інтелектуального капіталу. Методика. Для вирішення поставленої мети у роботі використано такі методи дослідження: історичний та емпіричний методи, метод наукової абстракції, методи аналіз та синтезу, метод системного аналізу. Результати. Визначено, що накопичення капіталу ефективності споживчого або клієнтського капіталу зобов’язане капіталу стратегії залучення інновацій інформаційного потенціалу та вибору капіталу альтернатив і відтворює підвищення рівня організаційного капіталу в межах його використання. Виявлено, що інформаційний капітал, який формує стратегії залучення інформаційного потенціалу впливає на вибір капіталу альтернатив безпосередньо виконує головні функції формування і застосування механізмів управління інтелектуальним капіталом. Узагальнено, що капітал стратегії залучення інновацій інформаційного потенціалу та капітал альтернатив безпосередньо виконує головні функції формування і застосування механізмів управління інтелектуальним капіталом в сукупності з іншими видами капіталу та незалежно від них. Наукова новизна. В результаті дослідження обґрунтовано концептуальний підхід до застосування машинного навчання Q-leaning з метою отримання найбільш ефективної поведінкової стратегії розвитку інтелектуального капіталу поведінкової стратегії розвитку інтелектуального капіталу і підвищення достовірності отриманих результатів. Практична значимість. Дослідження допомагає підвищити ефективність при розробці поведінкової стратегії розвитку інтелектуального капіталу і підвищення достовірності отриманих результатів.
Організаційно - правовий інструментарій збалансування волі перших керівників держави з думкою громадськості – необхідна компонента удосконалення системи державного управління (Організаційно-правові моменти участі громадськості в управлінні державою)
(Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2021) Андрушків, Богдан Миколайович; Головкова, Людмила Степанівна; Кирич, Наталія Богданівна; Погайдак, Ольга Богданівна; Шерстюк, Р. П.; Безкоровайний, З. Г.; Ханнуф, Катерина Євгенівна
UKR: Мета. У статті піднято проблему удосконалення державного управління в умовах перманентного реформування посттоталітарного суспільства. Розкрито взаємозв'язок використання громадської ініціативи у цьому процесі з ефективністю державного управління, раціональним використанням ресурсів, висхідним розвитком суспільства. Результати. За результатами вивчення громадської думки та наявними публікаціями вироблено пропозиції з визначення напрямів удосконалення управління. Розглянуто характер прорахунків та ріст можливих збитків від низької відповідальності за непрофесійні рішення або її відсутності в управлінців. Наведено приклади отримання можливих позитивних змін у сфері управління у результаті збалансування як волі Перших осіб Держави з громадською думкою, так і на низових рівнях управління, усунення прорахунків в національній економіці та розвитку суспільства і держави загалом. Наукова новизна. Обґрунтовано правові та законодавчі причини відсутності відповідальності за результати управління та шляхи і методи її забезпечення. Запропоновано принципи, які спроектувавши на будь-яку галузь національної економіки чи у регіональному плані дозволять, посилити відповідальність за прийняті рішення та таким чином забезпечити підвищення ефективності управління. Вироблено рекомендації підтримки поряд з концептом відповідальності, організаційно-правових механізмів збалансування волі першого керівника з громадською думкою на всіх управлінських рівнях від керівників підприємств до Першого керівника Державного рівня, формування кодексу моральності ін. Практична значимість творчої ідеї полягає у широких можливостях використання запропонованих розробок і пропозиції у цій сфері в практичну управлінську діяльність. При внесенні корективу в статут підприємства, галузі чи іншого господарського та державного формування, та кодекс правил поведінки держслужбовця, менеджера, пересічного працівника, підприємця, власника, дозволить сформувати сприятливий, творчий клімат на місцях та забезпечити стабільність у суспільстві.
Організаційно-економічні механізми розв’язання екологічних проблем викликаних війною, у європейських повоєнних контекстах
(Ukrainian State University of Science and Technologies, Dnipro, 2024) Андрушків, Богдан Миколайович; Головкова, Людмила Степанівна; Кирич, Наталія Богданівна; Погайдак, Ольга Богданівна; Ханнуф, Катерина Євгенівна
UKR: Стаття присвячена формуванню організаційно-економічних механізмів розв’язання екологічних проблем викликаних війною у Європейських повоєнних контекстах та реалізації в цих умовах концепції гермінативного розвитку економіки. Виявлено інструментарій зменшення негативного екологічного впливу на функціонування суб’єктів господарювання. Загалом у статті використано інноваційні підходи до ефективного управління екологічно-ресурсними та гермінативними чинниками розвитку економіки. Виявлено сильні та слабкі сторони кожного з них, доведено доцільність застосування до кожного конкретного чинника. Методика. В дослідженні використано логічний та діалектичний метод; методи синтезу, порівняння, групування, узагальнення системного підходу, а також методи експертного оцінювання і анкетування, методи планування, прогнозування і математичного моделювання. Наукова новизна: запропоновано механізм управління чинниками еколого-ресурсного впливу на їх діяльність, який забезпечує ефективність впроваджуваних інновацій, координації як матеріальними ресурсами так і фінансовими потоками, що базується на моделюванні даних процесів. Запропоновано наукові підходи до їх формування та управлінський постконфліктний інструментарій, на основі використання моделювання процесів забезпечення стабільного функціонування суб’єктів господарювання в повоєнних умовах, відповідно до вимог і стандартів ЄС.
Особливості викликів та можливостей формування інтелектуального капіталу вітчизняних підприємств машинобудівного сектору України в умовах цифровізації
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, Україна, 2022) Нагорняк, Галина Степанівна; Ханнуф, Катерина Євгенівна
UKR: У статті розглянуто особливості викликів та можливостей формування інтелектуального капіталу вітчизняних підприємств машинобудівного сектору України в умовах цифровізації. Галузі промисловості мають ключове значення для економіки України, показники її функціонування виступають головним чинником соціального та економічного розвитку країни. Зокрема машинобудування є однією з базових галузей економіки України та стратегічно важливою галуззю, яка впливає на розвиток технологічного потенціалу та конкурентоспроможності економіки України у цілому. Рівень розвитку машинобудування є одним з основних факторів, що дозволяє забезпечити сталий розвиток української економіки, від його рівня та динаміки розвитку залежить розвиток країни у цілому. Тому, дослідження сучасного стану машинобудівної галузі, ефективності діяльності підприємств машинобудування, виявлення актуальних проблем дозволить визначити інструменти для відновлення та подальшого сталого розвитку підприємств машинобудування, як однієї з ключових галузей національної економіки. У сучасній концепції економічного розвитку саме інтелектуальний капітал стає вирішальним фактором зростання національного багатства, конкурентоспроможності країни, регіону, суб’єкта господарювання, якості життя. Незважаючи на наявний ступінь вивченості, на сьогоднішній день питання особливостей викликів та можливостей формування інтелектуального капіталу мають гостру потребу у продовженні більш глибокого вивчення та наукового обґрунтування, тому що дана категорія є вкрай динамічною. Також приводиться аналізування цифрових трансформацій у контексті формування інтелектуального капіталу, тенденції змін у роботі управління персоналом в умовах цифрової економіки, дається огляд потреби у людських ресурсах в умовах розбудови цифрової економіки. Стрімкий розвиток цифрових технологій і сфер IT приводять до автоматизації виробничих процесів, що обумовлює тенденцію до зникнення частини професій. У недалекому майбутньому багато професій, які є необхідними зараз, втратять свою затребуваність, кількість робочих місць зменшиться, що загрожує збільшенням безробіття, якщо сучасні фахівці не володітимуть навичками, необхідними для трудової діяльності у реаліях цифрової економіки. Це суттєво змінить управління сукупним інтелектуальним капіталом у майбутньому, що обумовлює актуальність даної статті. У роботі проаналізовано публікації та дослідження на тему формування та розвитку основних складових інтелектуального капіталу в умовах цифровізації. На підставі дослідження сформульовані висновки про потребу застосування механізмів ефективного управління інтелектуальним капіталом машинобудівних підприємств у майбутньому. На сьогодні Україна перебуває на шляху становлення інформаційного суспільства та відповідного типу економічних відносин. Інформатизація промисловості, сфери послуг, підприємницького сектору, науки й освіти, державних установ є пріоритетною метою розвитку економіки України. Інформація та знання є не тільки ефективним каталізатором для переходу до шостого технологічного укладу, основою якого є наукові дослідження та розроблення, але і його стратегічним ресурсом. Інформатизація науково-дослідної діяльності галузі машинобудування є важливим чинником формування сучасної інформаційної інфраструктури науково-дослідних організацій і створення єдиного інформаційного простору, що є актуальним в умовах розвитку інформаційного суспільства, мережної економіки та переходу до економіки знань. Проаналізовано стан сучасного машинобудування, виявлено основні тенденції та проблем промислового комплексу у сучасних умовах господарювання та надано рекомендації щодо їх вирішення задля забезпечення сталого розвитку машинобудівних підприємств та підвищення рівня економічного потенціалу промисловості загалом. У статті викладено результати порівняльного аналізування праць українських та зарубіжних вчених, економістів та експертів з вивчення інтелектуального капіталу промислового підприємства. У процесі дослідження інтелектуального капіталу підприємства машинобудівної галузі висновки та пропозиції здійснені під призмою специфіки формування його складових елементів в епоху становлення та розвитку цифрової економіки. Провідним вектором подальшого розвитку інтелектуального капіталу підприємств в умовах цифрової економіки мають стати питання класифікації, вимірювання та трансформації вказаного капіталу, а також розроблення інструментів переведення його елементів в матеріалізовані та інноваційні активи підприємства.
Особливості удосконалення державного управління суспільними процесами в умовах війни
(Ukrainian State University of Science and Technologies, Dnipro, 2024) Андрушків, Богдан Миколайович; Головкова, Людмила Степанівна; Грушко, Віктор Сергійович ; Кирич, Наталія Богданівна; Погайдак, Ольга Богданівна; Ханнуф, Катерина Євгенівна ; Грушко, П.
UKR: Анотація. У статті досліджуються специфічні умови та виклики, що виникають у процесах державного управління суспільними процесами під час воєнного конфлікту. Автори звертають увагу на зміну традиційних механізмів взаємодії між державними інституціями, громадськими організаціями та місцевими ініціативами, що обумовлена загостренням кризових процесів і непередбачуваністю зовнішнього середовища. Методологічна база дослідження ґрунтується на системному аналізі нормативно-правових актів, порівняльному аналізі національного та міжнародного досвіду, а також моделюванні управлінських сценаріїв, що дозволяє виявити ключові чинники ефективної адаптації органів влади до умов війни. Наукова новизна полягає формуванні інноваційної концепції «інформаційної їжі», яка порівнює якість та вплив інформаційного забезпечення на суспільство з біологічними процесами. Такий підхід дозволяє розкрити взаємозв’язок між «чистотою» інформаційного середовища та ефективністю суспільних процесів, підкреслюючи руйнівний вплив дезінформації, що подібно до токсичних речовин, може призводити до суспільних розладів і ослаблення державних інституцій. Наукова новизна також полягає у пропозиції створення консультаційно-дорадчого органу, який би здійснював контроль за інформаційним простором, запобігаючи поширенню недостовірних даних та сприяючи вкоріненню державної ідеології як одного з ключових інструментів оборони країни. Практична значущість дослідження проявляється в розробці рекомендацій щодо оптимізації управлінських процесів і методів інформаційного контролю, що сприяють підвищенню оперативності прийняття рішень і збереженню соціальної стабільності. Отримані результати можуть стати основою для формування нових стратегій державного управління, спрямованих на забезпечення цілісності соціального простору навіть у умовах воєнної агресії та інформаційних викликів.
Поведінкові механізми гібрідної соціально-економічної війни в надіндустріальну епоху розвитку світу
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2020) Шевяков, Олексій Володимирович; Ханнуф, Катерина Євгенівна
UKR: Метою статті є теоретичне узагальнення сучасних механізмів гібридної соціально-економічної війни з позицій поведінкової економіки. Обґрунтовано поведінкове підґрунтя гібридної соціально-економічної війни в якості об’єкта заходів впливу на сучасний розвиток соціотехнічних систем. Методика. Запропоновано концепцію розвитку соціотехнічних систем, яка детермінована об’єктивною залученістю поведінкової економіки до процесу проектування таких систем. Результати. Створено підхід зовнішньої поведінкової взаємодії з соціумом, забезпечення розвитку соціотехнічних систем та інтегральної регуляції такого розвитку в надіндустріальну епоху. Наукова новизна. Новим є узагальнення поглядів на забезпечення розвитку та супровід соціотехнчних систем с точки зору проведення та використання результатів дослідницьких, проектувальних та експертних робіт на всіх стадіях життєвого циклу таких систем. Практична значимість. Нові уявлення про поведінкові механізми гібридної соціально-економічної війни містять навички роботи потоками неперервної поведінкової інформації про економічний розвиток. Трактування змістовної, процедурної та результативної інформації доведено до рівня підходу до теоретичної оцінки надійності соціотехнічної системи діяльності.
Соціопсихологічне осмислення війни у суспільстві: психологічні чинники у структурі управління в умовах війни та поствійни
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Андрушків, Богдан Миколайович; Головкова, Людмила Степанівна; Ханнуф, Катерина Євгенівна; Гагалюк, О. І.; Кирич, Наталія Богданівна; Погайдак, Ольга Богданівна
UKR: Мета. Дослідити соціопсихологічні аспекти осмислення війни у суспільстві, зокрема методику оцінки її наслідків у повсякденних умовах із позицій пересічних громадян. Визначити можливості інтеграції психологічних чинників у структуру управління в умовах воєнної та поствоєнної трансформації. Проаналізувати вплив колективу на формування свідомості особистості, а також типологію суспільних реакцій на війну. Сформулювати практичні рекомендації щодо врахування соціопсихологічних чинників у діяльності органів державного управління. Результати. Проведено аналіз мотивів, якими керуються учасники дискусій та суб’єкти взаємодії залежно від рівня їхньої обізнаності з предметом дослідження та доступу до інформаційних ресурсів. Виявлено чинники, що зумовлюють імітацію суспільно корисної діяльності у ключових сферах інформаційного життя. Розкрито руйнівний вплив нехтування розвитком високоморальних та гуманістичних наукових традицій, заснованих на принципах правди, об’єктивності, історизму й наукового обґрунтування. Показано, що у воєнному та повоєнному суспільстві відбувається переорієнтація ціннісних орієнтирів із матеріальних пріоритетів на розвиток духовного потенціалу людини, посилення віри у правду та справедливість. Встановлено, що в українському суспільстві домінують чотири моделі реакцій на війну: негативна пасивна, негативна активна, позитивна проактивна та помірковано довірлива. Виявлено феномен «ритуального патріотизму» як прояв імітаційної активності, що спотворює реальне уявлення про суспільні настрої. Сформовано схему трансформації суспільних емоцій у компоненти управлінських функцій (планування, прогнозування, комунікація, делегування). Наукова новизна. Полягає у концептуалізації соціопсихологічного осмислення війни як складової моделі публічного управління. Уперше розроблено диференціацію соціальних реакцій на війну як інструмент управлінського прогнозування. Обґрунтовано потребу змінити парадигму розвитку, що склалася в посттоталітарний період, і переорієнтувати її на європейські вектори. Практична значущість. Результати можуть бути використані для удосконалення системи публічного управління шляхом інтеграції психологічних чинників у процеси стратегічного планування та прийняття рішень. Практичні рекомендації можуть стати основою для діяльності гуманітарних міністерств, регіональних адміністрацій, освітніх і комунікаційних структур, спрямованих на посилення суспільної єдності та формування ефективних механізмів поствоєнного відновлення.
Трансформації властивостей інтелектуального капіталу через поведінкові механізми цифровізацїї економічних процесів
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2024) Ханнуф, Катерина Євгенівна
UKR: Дисертація присвячена дослідженню основних аспектів трансформації властивостей інтелектуального капіталу через поведінкові механізми цифровізацїї економічних процесів, а саме: поглиблення теоретико-методичних положень і розробка практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності трансформації властивостей ІК в умовах цифровізацїї економічних процесів. У дисертаційній роботі поглиблено й обґрунтовано теоретико-методичні підходи, розроблено практичні рекомендації для трансформації властивостей інтелектуального капіталу через поведінкові механізми цифровізації економічних процесів соціально-економічних систем, спрямованих на підвищення ефективності формування і використання ІК в умовах цифровізацїї як вагомого чинника інноваційного розвитку економіки України. Результати дослідження лягли в основу висновків, що відображають виконання визначених завдань дисертаційної роботи. Досліджено сутність поняття «інтелектуальний капітал», вивчено його логічний характер і взаємозв’язок із відомими загальнонауковими термінами, надано найбільш ємне визначення поняття, де ІК представлений як інституційний стратегічний комплексний ресурс (ІК як ресурс, ІК як потенціал, ІК як результат), що включає в себе знання, навички, інформацію, технології, експертизу, власність і відносини в соціально-економічних системах, які можуть бути використані для створення цінності, інновацій та конкурентної переваги, і виявляється у різних формах, включаючи людський капітал (знання й навички працівників), структурний капітал (інформаційні технології, системи, процедури), споживчий капітал (лояльність клієнтів, репутація бренду) та інформаційний капітал, є ключовим джерелом сталого розвитку, конкурентних переваг, стратегічно важливим об’єктом для забезпечення успіху і стійкості соціально-економічних систем. Удосконалено й теоретично обґрунтовано теоретико-методичний підхід до трансформації властивостей інтелектуального капіталу під впливом цифровізації економічних процесів, що, на відміну від існуючих, є процесом зміни й адаптації характеристик інтелектуального капіталу під впливом використання цифрових технологій та інновацій в економічних процесах, яке може включати в себе перетворення знань, навичок, технологій та відносин на нові форми через упровадження поведінкових механізмів цифровізації, що підвищують їх ефективність, доступність і використовуваність у цифровому середовищі, сприяючи оптимізації використання інтелектуальних ресурсів, підвищенню конкурентоспроможності й інноваційності соціально-економічних систем в епоху глобальної цифрової трансформації. Розроблено концептуальний підхід до застосування машинного навчання Q-leaning до трансформації властивостей ІК, що, на відміну від відомих, складається з пошуку стратегій ведення бізнесу з використанням відбору ефективних альтернатив для розвитку ІК через визначення його властивостей (креативність, технологічність, поведінкове задоволення, інформованість, комунікативність) і впливів критеріїв на вибір альтернатив (інтелектуальна, поведінкова, стратегічна, когнітивна, інноваційна) із подальшим застосуванням машинного навчання Q-leaning з метою отримання найбільш ефективної стратегії розвитку інтелектуального капіталу й підвищення достовірності отриманих результатів, що сприятиме формуванню найбільш ефективної поведінкової стратегії розвитку ІК у контексті цифровізації за рахунок визначення оптимального співвідношення властивостей інтелектуального капіталу. Розроблено методичний підхід трансформації властивостей споживчого (клієнтського) капіталу через поведінкові механізми цифровізації економічних процесів, де сукупність властивостей споживчого капіталу (трансформація капіталу задоволення, якість, конкурентоспроможність, лояльність, інноваційність, стратегічність) і їх рівні розвитку надають можливості формування альтернативних стратегій підвищення споживчого (клієнтського) капіталу соціально-економічних систем, сприяючи адаптації до змін у сучасному турбулентному середовищі. Розвинуто й обґрунтовано модель процесу реалізації конкурентної стратегії заміщення ІК в умовах воєнного стану для підприємств стратегічної промисловості з позитивними і негативними зворотними зв’язками для управління залежно від значень і показників стандартного продукту й вимоги до управління заданих показників при реалізації конкурентної стратегії заміщення для підприємств промисловості, що надає можливості визначення можливого конкурентного стану продукту-замінника при виконанні всіх вимог за усіма 11 показниками, при рівності якісних характеристик зі стандартним продуктом, що забезпечує високі конкурентні переваги для впровадження продукту-замінника в стратегічних галузях країни. Удосконалено показники оцінки властивостей інтелектуального капіталу, проведено аналіз і порівняння трансформації властивостей людського, організаційного і споживчого капіталів; виявлені впливи властивостей ІК на зростання обсягу ВВП й економічний розвиток країни, з метою обрання оптимальних напрямів інвестування в окремі складові й досягнення оптимального розвитку властивостей інтелектуального капіталу. Отримані результати аналізу показали, що частка приросту організаційного капіталу становить 1,05%, споживчого – 13,7%, людського – 0,00026% (є зниження). Визначено, що споживчий (клієнтський) капітал займає панівну позицію в структурі ІК країни, а людський капітал має негативний баланс, що потребує значного коригування для забезпечення його інтенсивного зростання. Зазначено, що для досягнення більш ефективного й рівномірного розвитку інших складових доцільно надавати пріоритетний розвиток людському капіталу як основному елементу. Зауважено, що коефіцієнт відображення частки приросту ІК на приріст ВВП можна розглядати як відсоткове співвідношення між приростом інтелектуального капіталу й приростом ВВП. Визначений коефіцієнт складає 0,144 й указує на те, що приріст інтелектуального капіталу має певний позитивний вплив на зростання ВВП країни, тобто в середньому, на кожну одиницю приросту інтелектуального капіталу, можна очікувати приріст ВВП у розмірі 0,144 одиниці. Зазначено, що ефективність використання та структурні співвідношення інтелектуального капіталу потребують покращена для забезпечення підвищення ефективності впливу на економічний розвиток країни й промисловості шляхом формування та розвитку соціально-поведінкових систем впливу цифровізації на трансформації властивостей інтелектуального капіталу. Визначено сутність поняття «ревіталізація споживацької поведінки соціально-економічних систем», як процес оновлення, або модернізації підходів, методів і стратегій, за якими підприємства взаємодіють з ринком, своїми клієнтами та іншими стейкхолдерами, з метою адаптування до змін у зовнішньому середовищі або відновлення своєї ефективності після воєнного спаду, який складається з сукупності взаємопов’язаних інтегрованих ключових напрямів: зміна пріоритетів закупівель, технологічна адаптація, інвестиції в стійкість виробництва, інновації та розробки, гнучкість і адаптивність, підтримка від держави та іноземних партнерів, стратегічне партнерство й колаборації, етичні та соціальні аспекти, міжнародні відносини і співпраця, корпоративне громадянство, зміцнення корпоративної культури, внутрішньофірмове навчання і розвиток, що є підґрунтями для забезпечення відновлення інтелектуального потенціалу й економічного стану стратегічних промислових соціально- економічних систем як головних життєво важливих утворень ринку. Розвинуто й теоретично обґрунтовано сутність поведінкової стратегії розвитку інтелектуального капіталу в умовах цифровізації, яка виокремлює капітал креативності, технологічності, поведінкового задоволення й інформаційний капітал, де підґрунтям для її формування є побудова загальної математичної моделі з уніфікованим алгоритмом машинного навчання, що суттєво впливає на точність оцінок властивостей всіх структурних елементів інтелектуального капіталу і їх поведінкові аспекти, сприяє відбору найкращої альтернативи для розвитку властивостей ІК з наступним застосуванням машинного навчання Q-leaning.
Управління об'єднаних корпоративних структур при заміщенні в галузі
(Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2021) Байгушев, Володимир Володимирович; Ханнуф, Катерина Євгенівна
UKR: Мета. Виконати дослідження управління бізнесом об'єднаних корпоративних структур (далі ОКС), коли стратегія заміщення товарів галузі на інші, так звані товари-субститути або товари-замінники, стає ефективною для отримання конкурентних переваг. Методика. Для досліджень використані метод вивчення та узагальнення відомостей, загальна теорія систем і системний аналіз. Результати. Визначено, що за період 2018-2021 рр. стратегія заміщення товарів у різних галузях ринку на інші, так звані товари-субститути або товари-замінники має принципові ознаки невизначеності. Запропонована схема потенційних джерел появи продуктів-замінників у галузі та схема моделі управління процесом реалізації конкурентної стратегії заміщення для ОКС з позитивними і негативними зворотними зв'язками. Наукова новизна. Вперше розроблено та визначено формалізовані вимоги до управління заданих показників реалізації конкурентної стратегії заміщення для ОКС за допомогою зворотних зв'язків. Практична значимість. Визначено основні формалізовані вимоги та заходи управління бізнесом об'єднаних корпоративних структур, коли стратегія заміщення товарів галузі стає головною.
Формування процесів стратегічного менеджменту підприємств малого бізнесу в умовах кризи
(Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2021) Садула, Л. М.; Ханнуф, Катерина Євгенівна; Согуйко, Р. Р.
UKR: Мета. Визначити роль держави у діяльності підприємств малого бізнесу в умовах кризи, напрями підтримки малого та середнього підприємництва. Узагальнити важливі чинники впливу на діяльність підприємств малого бізнесу в умовах кризи. Запропонувати оновлені управлінські інструменти щодо удосконалення процесів стратегічного менеджменту у підприємствах, а саме: «процеси реінжинірингу», впровадження яких забезпечить їх інноваційний розвиток. Методика. Методичну основу наукового дослідження, з питання формування процесів стратегічного менеджменту підприємств малого бізнесу в умовах кризи, становлять урядові документи, матеріали Державної служби статистики України, матеріали Міністерства економіки України та ін. Автори пропонують впроваджувати у діяльність підприємств у сучасних кризових умовах «процеси реінжинірингу» та зазначають найважливіші з них. Результати. Наукове дослідження з даної теми передбачало дослідження авторами низки нормативно-правових документів, які регулюють діяльність малих підприємств, стану розвитку малого бізнесу та підприємництва в Україні, а також показників України в «Індексі політики у сфері МСП: Країни Східного партнерства 2020». Наукова новизна. Автори вважають, що підприємства малого бізнесу в Україні, які функціонують в умовах кризи, для більш динамічного зростання, повинні періодично аналізувати стратегічні плани, робити узагальнюючі висновки відповідно до ринкових умов та впроваджувати «процеси реінжинірингу». Практична значимість. Впровадження «процесів реінжинірингу» в умовах кризи у діяльність підприємств, створює для них нові можливості, а саме: легше адаптуватися до негативних впливів, оптимізувати діяльність підприємств, попередити можливі майбутні втрати, забезпечити вищий рівень економічного розвитку тощо.
Цифровізація як сучасна концепція розвитку і автоматизацїї авіаційної галузі
(Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2020) Трубай, Юрий С.; Ханнуф, Катерина Євгенівна
UK: Метою статті є визначення ціфровізацїї як основної концепції розвитку авіаційної галузі країни , підвищення конкурентоспроможності продукції авіабудування в умовах надіндустріальної інформаційної епохі. Методика. Для вирішення даної наукової проблематики використано: структурний метод; порівняльний аналіз; абстрактно-логічне узагальнення. Результати. Здійснено аналіз та вибір цифрових рішень і крос-функціональних технологій за стадією життєвого циклу літака, визначено актуальність і необхідність подальшого посилення та впровадження інформаційних технологій , що визначатиме ефективність роботи, якість управління життєвим циклом виробів та сприяти оптимізації витрат. Наукова новизна. Здійснено аналіз та визначено цифровізацію авіабудування надсучасною концепцією розвитку галузі в умовах надіндустріальної інформаційної епохі. Практична значимість. Сформовані та обґрунтовані основні напрями цифровізації галузі та визначені переваги сучасного ціфровізованого авіаційного підприємства, що сприятиме підвищенню ефективності розвитку як авіаційної галузі так і національної економіки країни в глобальному просторі.
Інтелект як чинник попередження агресивних проявів суспільства або гуманітарні кроки до Третьої світової…
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2024) Андрушків, Богдан Миколайович; Головкова, Людмила Степанівна; Кирич, Наталія Богданівна; Погайдак, Ольга Богданівна; Бойко, О. Б.; Гагалюк, О. І.; Боярчук, Н. А.; Ханнуф, Катерина Євгенівна
UKR: Мета. У статті розкрито процес трансформації міжсуссідських взаємовідносин в умовах організації воєнного і повоєнного українського суспільства, періодичних змін наукових парадигм їх розвитку. Визначено роль і місце у цих перетвореннях різних форм суспільної діяльності в т.ч. і наукової. Вивчено вплив науки на формування суспільної свідомості з врахуванням як дії об’єктивних так і агресивних чинників. Розглянуто процеси і методи управління обумовлені пост радянськими традиціями волюнтаристичного лобіювання інтересів тих чи інших політичних груп, галузевиків, регіональщиків, одне слово,- зацікавлених сторін. Здійснений аналіз агресивних мотивів, якими керуються суб’єкти наукової взаємодії залежно від рівня їх володіння предметом дослідження, важливими ресурсами ін. Результати. За результатами вивчення громадської думки та наявними публікаціями виявлено вектори розвитку інтелектуального потенціалу сучасної парадигми розвитку української науки, та як похідної штучного інтелекту (ШІ), імітацію корисної для суспільства діяльності, стимулювання штучних потреб, що супроводжується, у воєнних умовах, експонентним наростанням, кризових явищ у низці важливих для суспільства сфер його життєдіяльності. Вироблено пропозиції з визначення напрямів удосконалення управління цими процесами. Наукова новизна. Обґрунтовано доцільність формування організаційної моделі абсурдності виникнення війн у людському суспільстві. Розкрито руйнівний, для сучасної цивілізації, контент нехтування розвитку високоморальних, гуманістичних наукових традицій на принципах правди, об’єктивності, історизму, наукового обґрунтування та переорієнтування не тільки на матеріальні блага, а на розвиток національної памяті та культурного потенціалу людей. Встановлено необхідність зміни парадигми розвитку, національних і наукових традицій сформованих ще у посттоталітарний період і переорієнтування їх на випереджаючий розвиток запобіжних агресії заходів, використання для цього не лише ШІ, а і продуктивного культурно-гуманітарного потенціалу. Практична значимість творчої ідеї полягає у практичних можливостях використання запропонованих розробок і пропозиції у сфері державного управління в воєнний та повоєнний період. Надмірні нагромадження багатств, які мають тенденцію до їх концентрації у вузькому колі олігархів, - суб’єктів економічної діяльності, породжуючи монополістичні тенденції в умовах глобалізованої економіки спрямувавши на задоволення потреб народу можна забезпечити мир і стабільність як у суспільствах та у світі в цілому.