Browse
Recent Submissions
Item Возможности формирования единой национальной идентичности в украинском обществе: миф или реальность(Національна металургійна академія України, Дніпро, 2021) Палагута, Вадим ИвановичUKR: Розглядаються можливості формування єдиної національної ідентичності як політико-ідеологічний проект сучасної української влади та перспективи і об’єктивні перешкоди його втілення в українському суспільстві.Item Четвертий вимір освітньо-виховних парадигм вищої освіти в умовах глобалізаційних викликів(Національна металургійна академія України, Дніпро, 2021) Лучанінова, Ольга ПетрівнаUKR: Розглядається в умовах глобалізаційних викликів успішність освіти, яка полягає вже не в оволодінні певним обсягом знань, а в розширенні цих знань і отриманні навичок їх застосування в нових ситуаціях.Item Сучасний університет як методологічний центр поширення модерних знань та інтелектуальних орієнтирів для суспільства(Український державний університет науки і технологій, Навчально-науковий інститут «Інститут промислових та бізнес-технологій», Дніпро, 2022) Лучанінова, Ольга ПетрівнаUKR: Аналізується технічний університет майбутнього – вищий навчальний заклад єдиної культури людства, тому що в XXI столітті відбудеться зближення інженерної та гуманітарної діяльності.Item Актуальні проблеми підготовки майбутніх металургів та магістрів з професійної освіти в умовах сучасної університетської освіти(НМетАУ, Дніпро, 2022) Палагута, Вадим Іванович; Лучанінова, Ольга ПетрівнаUKR: Мета. Розкрити практичну цінність науково-педагогічної практики магістрів з професійної освіти для формування певних компетентностей під час проведення цієї практики у бакалаврських групах майбутніх інженерів-металургів та проаналізувати взаємонавчання бакалаврів-металургів і магістрів з професійної освіти для їхньої майбутньої професійної діяльності Методологія. Методи дослідження у вигляді педагогічного експерименту, аналізу експериментального матеріалу, анкет стейкхолдерів, аналізу результатів опитування студентів. Результати. Теоретично обґрунтовано та експериментально підтверджено, що використання сучасних засобів навчання майбутніх металургів є ефективними у процесі розвитку або формування їхніх як професійних, так і загальних компетентностей, сприяють розвитку професіоналізму магістрів із професійної освіти, а також поглибленню знань із металургійних дисциплін, що вирішує проблеми професійної підготовки здобувачів вищої освіти. Наукова новизна. Експериментально доведено, що суттєво підвищується рівень теоретичної професійної підготовки майбутнього інженера-металурга, магістра з професійної освіти у поєднанні з рівнем спрямованості їхніх знань на практичну діяльність. Практична значущість полягає в тому, що у процесі вивчення металургійних дисциплін доцільно застосовувати переважно компетентнісний підхід, інтенсивну цифровізацію освітнього процесу, поширене використання інформаційно-комунікаційних технологій, різноманітні засоби контекстної професійної підготовки здобувачів вищої освіти з металургії та професійної освіти, які спрямовані на розвиток особистісних компетентностей здобувачів.Item Дистанційне навчання студентів в умовах війни: латентна сила метанавичок(ГО Школа адаптивного управління соціально-педагогічними системами, Харків, 2022) Лучанінова, Ольга ПетрівнаUKR: Мета. Проаналізувати стан дистанційної освіти в умовах воєнного стану; розкрити особливості дистанційної освіти в умовах воєнного стану та латентну силу метанавичок, необхідних для розвитку особистості студента та його професійної діяльності; показати дієвість окремих форм і методів дистанційного навчання, які сприяють розвитку метанавичок. Методи. Аналіз правових державних документів, освітніх програм, дистанційних курсів, опитування. Автор зазначає, що у кожного своє бачення світу, ситуації, сприйняття себе в ньому. Сучасна історія України пишеться на передовій, в окопах, підвалах, на студентській віртуальній парі, в машинах волонтерів, в апараті Президента України на щоранкових брифінгах та виступах перед народом. Майже півтора місяця спротиву, боротьби, мужності й перемог місцевого значення – на фронті, в тилу, в дистанційних класах для навчання. Так, навчання, бо скоро велика перемога, а державі потрібні розумні й сильні молоді люди для відбудови країни. Наголошується, що після пандемії дистанційне навчання пройшло апробацію, але в умовах війни придбало нові особливості. Результати. Як освітній тренд у світі, дистанційне навчання закріплене низкою державних документів. Навчання – процес безупинний. Активне навчання та навчальні стратегії - політика навчальних закладів на майбутнє, бо треба навчити вчитися учнів і студентів, яким доведеться змінити не одну професію через її неактуальність або незатребуваність. Разом із тим головна мета дистанційного навчання під час війни – не засвоєння нових знань, а психологічна підтримка, спілкування, переключення уваги дітей та студентів. Від вчителя й викладача залежить, як він зможе розкрити в учнях потенціал до розвитку метанавичок, які мають латентну силу, вплив на особистість. Наукова новизна. Автор наполягає, що треба перебудувати методику викладання багатьох дисциплін, а це означає не готовність, а безумовне вміння викладача вже сьогодні нести знання студентам у потрібному руслі ¬¬– розвитку метанавичок, або універсальних навичок. Практичне значення. Пропонуються рекомендації щодо застосування дистанційного інструментарію та методів навчання.Item Дистанційне навчання як світовий освітній тренд: можливості та перспективи для ЗВО України(Полтавська академія неперервної освіти ім. М. В. Остроградського, Полтава, 2022) Лучанінова, Ольга ПетрівнаUKR: Формулювання проблеми. Мета. Охарактеризувати реальний стан речей у дистанційній освіті в Україні, зазначити певні недоліки дистанційного навчання у вищій освіті, які виявилися в період карантину, та окреслити перспективи цього світового освітнього тренду, наголосивши на метанавичках в умовах дистанта. Наголошено, що серед світових освітніх трендів сьогодні провідне місце займає дистанційна освіта та масштабований цифровий університет як центр реалізації навчальних програм. Автор спирається на стратегію розвитку вищої освіти в Україні на 2021–2031 роки, згідно з якою віртуальні університети орієнтовані на розширення доступу до вищої освіти для різних категорій населення, поширення кращих навчальних практик. Методика. Подано аналіз літератури, який показав розмаїття проблем і завдань, пов’язаних із дистанційною освітою. Автор наголошує, що університети, які презентують себе як центри з науково-навчальної діяльності, використовують потенційні можливості дистанційного навчання, пропонуючи як дистанційні дисципліни, так і курси, короткострокові курси як освітню послугу для пришвидшеної професійної підготовки здобувачів вищої освіти до вимог ринку праці. Результами. Цікавою є думка автора про те, що заклади вищої освіти підтримують дистанційне навчання через його практичну й перспективну затребуваність, а в умовах карантину як швидку допомогу, яка підтримує неперервність освітньої діяльності. Через оцей «пожежний варіант» науковці змушені досліджувати як позитивні сторони, так і тривожні проблеми, до яких можна віднести неготовність матеріальної бази багатьох закладів вищої освіти (відсутність дистанційних центрів чи платформ), психологічна неготовність викладачів покоління Х і У (50–60-ті роки народження) активно використовувати дистанційні форми і методи навчання, відсутність певної частини студентів під час онлайн-навчання, і, на нашу думку, найсуттєвіше – проблеми із соціалізацією й вихованням здобувачів. Цей процес потребує тісного зв’язку з викладачами (вчителями). Наукова новизна. Зазначається роль європейських закладів вищої освіти, які переходять на цифрове навчання, розробляють свої навчальні платформи, інформаційну систему рідною та англійською мовами. Практичне значення. Автор наполягає на необхідність адаптуватися, бути на гребні змін, вміння критично та креативно мислити, працювати з інформацією, яка швидко змінюється, – все це вимагає від сучасного викладача розвитку в собі і студентах надпрофесійних гнучких навичок, емоційної компетентності.Item Технології виховання: міжнародні та вітчизняні освітньо-виховні практики(СНУ ім. В. Даля, Сєвєродонецьк, 2021) Лучанінова, Ольга ПетрівнаUKR: Мета. Здійснити аналіз зарубіжних та вітчизняних освітньо-виховних практик у вищій школі, виокремивши відмінності й спільні виховні завдання європейських вишів, до яких відноситься й Україна. Методи. Огляд науково-методичної літератури, підходів до вивчення освітніх практик, аналіз, освітньо-виховні практики. Через пандемію, швидку зміну технологій, глобалізаційні виклики сьогодні вища школа переживає гуманітарну кризу. Це негативно впливає на підготовку висококваліфікованих фахівців, формування у них ціннісної свідомості, творчого мислення, національно-культурної ідентичності, громадянської відповідальності. Такий підхід ставить під загрозу виконання завдання навчити студентів толерантності, здатності мислити, аргументувати філософськими та духовно-культурними категоріями, вибудовувати свій шлях саморозвитку професіонала й освіченої, культурної особистості. Актуальними є проблеми виховання духовно пробудженої особистості, сприяння міжкультурному діалогу та залучення молоді до побудови мирних і відкритих для участі суспільств, заохочення до творчості та різноманітності форм культурного самовиразу задля забезпечення сталого розвитку. Вітчизняні ЗВО не мають необхідну кількість ефективних спецкурсів, соціально-гуманітарних і культурологічних дисциплін, які б сприяли вирішенню цих проблем. Разом із тим педагоги-вчені й практики зі всього світу та України зокрема мають низку наробок щодо технологій виховання, застосовують освітньо-виховні практики у процесі професійної підготовки студентів. Наукова новизна. Автор наголошує, що з-поміж наукових та практичних наробок у вихованні студентів вищої школи виокремлюються питання соціальної відповідальності, формування громадянських компетентностей, громадянська освіта, соціальні й громадянські навички, виховання через освіту тощо. Нарівні з умінням бути культурною, гармонійно розвиненою особистістю постає відповідальність як ключова компетентність у вищій освіті. Саме відповідальна, толерантно вихована особистість майбутнього фахівця є запорукою духовної безпеки будь-якого суспільства. Результати. Досвід виховних досліджень і практик європейських та українських вишів є дуже цінним. Актуальними є форми і методи розвитку соціальної відповідальності студентів, їхня громадянськість, морально-культурні цінності, духовна безпека, лідерство в студентському середовищі, засоби заохочення студентів до громадянської активності, роль освітнього середовища, оновлення виховної системи закладу вищої освіти та його освітніх сервісів. Духовне пробудження особистості у добу глобалізаційних викликів може відбутися тільки завдяки прийняттям нею громадянських цінностей через культуру й соціальну відповідальність. Практичне значення. Сьогодні в українських вишах відбувається не тільки професійна підготовка студентів, а й генерується суспільна ідеологія.Item Роль адаптивно-рефлексійних практик в освітньому процесі закладів вищої освіти України у воєнний час(Полтавська академія неперервної освіти ім. М. В. Остроградського, Полтава, 2022) Лучанінова, Ольга ПетрівнаUKR: Мета. Розкрити виховну роль адаптивно-рефлексійних вправ для студентів, які знизять рівень страху й підвищать позитивний емоційний стан для успішного дистанційного навчання; наголосити на підсиленні психологічної функції викладача в його професійній діяльності; описати окремі адаптивно-рефлексійні вправи для практичного використання викладачами. Наголошено, що перебування людей під час карантину в червоній зоні, коли мали місце певні обмеження, психологічно вплинуло на людей, а найбільш вразливою стала категорія учнів і студентів. Воєнний стан поглибив цю ситуацію, коли загроза життю стала не тільки явною, а й трагічною, емоційно забарвленою. Розкрито виховну роль адаптивно-рефлексійних вправ для студентів, які знизять рівень страху й підвищать позитивний емоційний стан для успішного дистанційного навчання; наголошено на підсиленні психологічної функції викладача в його професійній діяльності; описано окремі адаптивно-рефлексійні вправи для практичного використання викладачами. Методика. Використано теоретичні методи дослідження, зокрема, соціологічне опитування, аналіз, узагальнення, інформаційні джерела, адаптивно-рефлексійні практики. Результати. Висвітлюються проблеми психологічного стану студентів і викладачів у воєнний час, розкривається діяльність викладачів в умовах дистанційного навчання, наголошується на важливості адаптивно-рефлексійних практик на навчальних заняттях. Автор уточнює різницю між поняттями «рефлексійний» і «рефлективний», наголошуючи на психологічному стані людини, її бажанні зосередитися на своєму внутрішньому стані. Стрес, критичний душевний стан, бажання вижити, осмислити себе, знайти своє місце, думати про майбутнє, – мабуть, це найбільше, що спостерігається серед студентів і викладачів у дні воєнного стану. Увага приділяється аналізу результатів соціологічного опитування студентів за допомогою гугл форми, яке вони могли пройти онлайн. Після кожного питання подається глибокий коментар з точки зору педагогіки й психології. Аналіз анкет підтвердив необхідність введення адаптивно-рефлексійних практик на навчальних заняттях. Автор ділиться досвідом таких практик, характеризує окремі з них на прикладі гуманітарних дисциплін. Є розуміння, що вчитися студентам у будь-який спосіб треба, але мозок перебиває дистрес й усвідомлення важкого стану. Наукова новизна. У статті наголошується на іншій позиції викладача: на відході від моралізаторства, глибокого вивчення дисципліни, і більше спілкування, бо дистанційне навчання сьогодні сприймається ще й як канал добра, зустрічі з одногрупниками, обміном душевного стану для студентів, підтримки з боку викладачів. Пропонується підвищити роль психолога. Практичне значення. Адаптивно-рефлексійні вправи рекомендуються для практичного використання викладачами.Item Возможности формирования единой национальной идентичности в украинском обществе: миф или реальность(НМетАУ, Дніпро, 2021) Палагута, Вадим ИвановичRUS: Рассматриваются возможности формирования единой национальной идентичности как политико-идеологический проект современной украинской власти и перспективы и объективные препятствия его реализации в украинском обществе.Item Ontological Modeling of Electronic Educational Resources(Springer Link, 2021) Guraliuk, Andrii; Rostoka, Marina; Koshel, Anna; Skvorchevska, Yevheniia; Luchaninova, OlgaENG: Goal. Expand approaches to the development of electronic educational resources in the context of the COVID-19 pandemic. The technology of ontological modeling of electronic educational resources proposed by the authors is aimed at a specific applied result, for which methods for creating ordered data structures were effectively used. The objectives of the study are: to search for new and modernize existing approaches to the development of electronic educational resources in the context of the COVID-19 pandemic. Method. Analysis of electronic educational resources, presentation of the author's approach to the use of semantic technologies for modeling electronic educational resources. Results. The authors want to show that the use of their proposed approach, including with the help of the educational resource developed by them and implemented in the educational process, allows you to increase the efficiency of both teachers and creators (editors) of electronic textbooks. Thus, certain opportunities are created to improve the quality of electronic educational resources. Scientific novelty. There are conditions that make such resources more or less open, more convenient, understandable and visual for users. Practical meaning. The authors reveal the wide possibilities of effective application of the ontological approach to the design of electronic educational resources (electronic textbooks, manuals, educational collections, catalogs, etc.) with arbitrary digital content.Item Communicative Competence Development in Teaching Professional Discourse in Educational Establishment(MECS Press, 2021) Kyrpychenko, Olena; Pushchyna, Iryna; Kichuk, Yaroslav; Shevchenko, Nataliia; Luchaninova, Olga; Koval, ViktorENG: The article is devoted to the question of communicative competence formation, represented in all spheres of professional application in higher education and states that the degree of its formation depends on a person's approach to behave in different social situations. This study examines the essence and structure of communicative competence, as well as the system of its formation while teaching a foreign language to higher education students of economics. Evaluation of the characteristics of developing communicative competence when working with economic texts is carried out as the main communicative unit on the example of the use of specific material in speech. The methodology of the formation of communicative competence among future economists is theoretically determined and experimentally tested through interaction with economic texts in English for professional purposes (49 students aged 17–20 years participated in the research). Analysis of linguistic, psychological, psycholinguistic and methodological bases of communicative competence formation, questionnaires of students and survey results gave grounds for the development of experimental methods of these competences formation by future economists in the process of studying modern foreign language. The interactive methods of learning from economic texts were developed under a new concept of teaching foreign language for the formation of communicative competence and introduced in experimental groups of learners. The data indicated a significant increase in intermediate and high levels of future economists’ communicative competences formation in groups with interactive classes.Item STEM Education in Ukraine in the Context of Sustainable Development(European Center of Sustainable Development (ECSDEV), Rome, Italy, 2021) Buturlina, Oksana; Dovhal, Serhii; Hryhorov, Heorhii; Lysokolenko, Tetiana; Palahuta, VadymENG: The conceptual and generalizing experience of STEM education implementation presented in Ukraine reflects the realization of the sustainable development goals through educational innovations. The study is based on the premise that STEM is a component of education for sustainable development. This educational trend focuses on the goals of Education for All (EFA), conforms to the ideas of the education-related Millennium Development Goals (MDGs) and relates to solving societal challenges in the long run. It is argued that the concept of STEM seeks to offer non-standard solutions to global issues in the field of sustainable development, and STEM education should be seen as a mechanism to accelerate the achievement of all sustainable development goals (SDG) and a strategy to obtain each of them. The specifics of STEM key ideas as global educational trends in the national Ukrainian public space are demonstrated. The consideration of STEM education as a component of the strategy for sustainable development through the detailing of the structure and implementation principles as well as STEM competencies, which are defined as the expected result and key for the person of the XXI century, is proved. The experience of Ukrainian research initiatives in the field of STEM education in the context of sustainable development is summarized. A full-fledged programme complex for comprehensive, equitable and high-quality education is presented, which combines the following links: research and experimental work of different levels, teacher’s professional development, museums and science centres work, implementation of various educational programmes, festivals and projects to attract young people to STEM, ensuring equal access for girls and boys.Item The Formation of Collective Subjects’ Small Social Groups in the Information age (Problem of Identity)(Universidade Estadual do Sudoeste da Bahia (Uesb), Brasil, 2021) Palahuta, Vadym I.; Beskaravainyi, Stanislav S.ENG: Purpose. Studying the impact of artificial intelligence (AI) technology on society, which leads to the formation of fundamentally new social groups. The greatest diversity and freedom of development will be allocated to small social groups that directly interact with AI. It is necessary to formulate the foundations of a model that will describe their genesis and self-maintenance. Methodology. Philosophical methods of hermeneutics, comparative method, structuralism and poststructuralism, social constructivism are used. Findings. To create a working model, further research is needed in two directions. First, to improve the categorical apparatus for describing a collective subject based on human-machine interaction. Secondly, the analysis of social groups in which, on the one hand, the human psyche loses its integrity, on the other hand, these groups remain stable and efficient. Originality. Thanks to AI, small social groups will have access to tools for organizing activities that previously had only larger social structures. Increasing subjectivity can lead both to an increase in their role in societies and to the fact that such groups can relatively quickly isolate themselves or marginalize. The threat is identified: the individual may be unable to give up their behavioral-cognitive and emotional identification with the group. The behavior of an individual will be determined both by the influence of AI of a small social group and by the influence of state structures. Practical value. Development of methods for small groups in modern social conditions using artificial intelligence.