Статті КЕМ ФУЕЕП ДІІТ

Permanent URI for this collectionhttps://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/21679

ENG: Articles

Browse

Now showing 1 - 6 of 6

Gender Reflection of the Enlightenment Paradigm in the Comparative- Historical Contexts of Britain and Ukraine
(Видавництво «Грані», 2026) Vlasova, Tetiana I.; Skyba, Eleonora; Litman, Maksym
ENG: The ambiguity of the definitions and concepts, which is characteristic of the metamodern evolution, has produced a great impact on the inner world of Man and Woman in the matrix where the very human essence becomes a kind of simulacrum. The latter is directly connected with the metamodern gender narratives, which reflect the instability of the pendulum of history in the contexts of feminism including the issue of women`s education. The aim of researching the correlation of the Enlightenment grand narratives and their later versions in the eastern Ukraine and the western Great Britain in the XIXth century is realized in the cultural reconstruction of the woman’s personality in the intersubjective field of the «late Enlightenment» with the stress on women’s education as a focal point for feminist reforms. The methodology of the article is based on the interdisciplinary dialogue with the accent on the comparative-historical approaches. The idea of the complexity of the dialectics, history and literature is considered to provide the most significant material for understanding radical changes in the social and cultural development of the country we live in. The scientific results accentuate the idea that the subjectivation of women in the first half of the XIXth century followed the Enlightenment narratives of rationality and education, which contributed much to creating the image of Femina Nuova in Europe and – to the minor though significant extent – in Ukraine. When the Western European gender conditions are put against the background of the Enlightenment, it is evident that the “feminists before feminism” were not oriented forwards the political equality. The conclusions state that the Enlightenment changed the gender status of subjectivation, representing the shift of the gender paradigm in its late phase in Ukraine. However, the gender narratives were not transformed significantly: the paradigm and the binary opposition of «public-private» represent the stability of gender regimes in Europe in the middle of the XIXth century.
Клієнтоорієнтованість як ключовий чинник підвищення конкурентоспроможності пасажирських залізничних перевезень в умовах трансформації
(ТОВ "ДКС Центр", 2026) Чаркіна, Тетяна Юріївна; Пікуліна, Олена Вікторівна
UKR: У статті проведено комплексний науковий аналіз клієнтоорієнтованості як стратегічного вектора розвитку залізничного транспорту в умовах глобалізації та посилення міжвидової конкуренції. З’ясовано, що традиційні моделі управління, орієнтовані на техніко-експлуатаційні показники, вичерпали свій ресурс, що зумовлює необхідність переходу до концепції управління клієнтським досвідом на всіх етапах взаємодії пасажира з перевізником. Авторами обґрунтовано, що розвиток мультимодальних сполучень за принципом «від дверей до дверей» у поєднанні з цифровою трансформацією є критичним чинником підвищення привабливості залізниці. Запропоновано впровадження гнучких механізмів динамічного ціноутворення та диференційованої вартості квитків. Особливий акцент зроблено на пропозиції тарифного плану «Flex», який забезпечує пасажирам максимальну свободу мобільності та персоналізацію послуг відповідно до їхніх потреб. Обґрунтовано, що такий підхід дозволяє залізниці ефективно задовольняти потреби бізнес-пасажирів та клієнтів, які готові платити вищу ціну за «страховку» від раптової зміни планів. У дослідженні систематизовано підходи до використання Big Data та інтелектуальних систем управління для побудови сучасних систем лояльності. Важливим аспектом стало формування концептуальної моделі управління, яка поєднує інклюзивність та безбар’єрність. Разом з тим, виявлено та проаналізовано ризики цифрової дискримінації та порушення прав людини при впровадженні обов'язкової верифікації через сервіс «Дія.Підпис», на основі чого запропоновано шляхи забезпечення інклюзивності цифрових рішень та збереження альтернативних методів доступу до послуг. Таким чином, визначено, що краща якість залізничних перевезень базується на гармонійному поєднанні технологічних інновацій, прозорих антикорупційних механізмів та фізичної доступності для всіх категорій громадян.
Міжнародні підходи до відновлення об’єктів залізничної інфраструктури після збройних конфліктів
(Український державний університет науки і технологій, 2026) Чернова, Наталія Сергіївна; Новік, Руслан Борисович
UKR: Мета. У статті узагальнено міжнародні підходи до відновлення об’єктів залізничної інфраструктури після збройних конфліктів із фокусом на управлінських та інженерно-організаційних рішеннях, які дозволяють поєднати швидке відновлення сполучення з довгостроковим підвищенням стійкості мережі. Методика. Дослідження виконано на основі порівняльного аналізу документів міжнародних організацій (Світовий банк, Європейська Комісія, ООН), матеріалів фінансових інституцій та відкритих кейсів відновлення залізниць у країнах, що пережили збройні конфлікти (Україна, Грузія, Азербайджан, Ірак, Шрі-Ланка, країни Західних Балкан). Застосовано контент-аналіз підходів «швидке відновлення» (rapid repair), «реабілітація» та «відбудова з модернізацією»; а також метод структурного синтезу для формування рамки пріоритезації об’єктів. Результати. Запропоновано типологію відновлення залізничної інфраструктури у постконфліктних умовах, яка охоплює три взаємопов’язані фази: аварійне відновлення пропускної спроможності та безпеки руху; реабілітація ключових коридорів із відновленням технічних параметрів; відбудова «краще, ніж було» із інтеграцією сучасних систем сигналізації, захисту та цифрових інструментів управління активами. Обґрунтовано, що ефективність відновлення визначається не лише обсягом інвестицій, а й правилами пріоритезації, здатністю до швидких закупівель, та інституційною координацією між оператором, державою та донорами. На основі міжнародних прикладів показано: у короткостроковій перспективі вирішальними є тимчасові мости/обхідні схеми та оперативне відновлення критичних вузлів; у середньостроковій — відновлення швидкостей і систем безпеки; у довгостроковій — модернізація коридорів під нову логістику та кліматичну стійкість. Сформовано матрицю пріоритетів для відбору об’єктів (мости, перегони, вузли, системи СЦБ і зв’язку) за критеріями критичності маршруту, безпекового ризику, впливу на експортно-імпортні потоки, часу відновлення та вартості життєвого циклу. Наукова новизна. Розроблено інтегровану рамку прийняття рішень щодо відновлення залізничних об’єктів після конфлікту, що поєднує фазовий підхід, інструменти пріоритезації та вимоги стійкості. Практична значимість. Результати можуть бути використані органами управління транспортом, оператором інфраструктури та міжнародними партнерами для формування портфеля проєктів відновлення, визначення KPI (час відновлення, відновлена пропускна спроможність, підвищення швидкостей, зниження аварійності) та підготовки технічних завдань у межах програм післявоєнної реконструкції.
Напрями мінімізації ризиків інвестиційної діяльності фінансових установ
(ТОВ "ДКС Центр", 2025) Марценюк, Лариса Володимирівна; Дронь, Марина Анатоліївна; Удачина, Катерина Олександрівна
UKR: У статті досліджено напрями мінімізації ризиків інвестиційної діяльності фінансових установ в умовах невизначеності, воєнного стану та макроекономічної нестабільності. Систематизовано наукові підходи до класифікації та типологізації ризиків, серед яких ключовими є кредитні, юридичні, ліквідні, операційні, ринкові, стратегічні, репутаційні, системні, екологічні, соціальні та комерційні. Розкрито практичні аспекти їхнього прояву та проаналізовано інструменти мінімізації негативного впливу. У результаті дослідження запропоновано напрями мінімізації окремих видів ризиків. Особливу увагу приділено сучасним підходам, таким як цифровізація процесів, використання інструментів хеджування, розбудова системи кібербезпеки, впровадження стратегічної гнучкості, підвищення якості корпоративного управління та формування соціально відповідальної бізнес-моделі. Зазначено, що ефективна система управління ризиками передбачає не лише своєчасну ідентифікацію та моніторинг ризиків, а й підготовку кваліфікованих фахівців, здатних приймати управлінські рішення на основі ризик-орієнтованого підходу. Акцентовано, що універсальних рецептів уникнення ризиків не існує, оскільки кожна фінансова установа функціонує в унікальних умовах зовнішнього та внутрішнього середовища.
Науково-методичний підхід до оцінювання цифрового капіталу промислових підприємств
(Український державний університет залізничного транспорту, м. Харків, 2026) Чаркіна, Тетяна Юріївна; Крутіков, Костянтин М.
UKR: У статті розроблено модель оцінювання цифрового капіталу промислових підприємств як основного елементу їхньої конкурентної стійкості на основі аналізу відкритих цифрових даних. Сформовано комплексний показник (модель оцінювання цифрового капіталу – МОЦК), який поєднує показники видимості бренду в результатах пошукових систем, параметри вебтрафіку та інтенсивність платної комунікаційної активності у цифровому середовищі. Деталізовано методичні обмеження застосування моделі, зумовлені використанням оціночних цифрових сервісів, неоднорідністю та обмеженим обсягом вибірки, а також потенційними викривленнями даних. Показано, що запропонований підхід забезпечує відтворюваність розрахунків і порівнянність результатів у часі та між підприємствами, що дає змогу застосовувати його для бенчмаркінгу й систематичного моніторингу цифрової комунікаційної активності в умовах обмеженого доступу до внутрішньої корпоративної інформації.
Стратегічне управління проєктами цифровізації в умовах публічно-приватного партнерства для сталого відновлення України
(Науково-дослідний центр сталого розвитку, Київ, 2026) Чаркіна, Тетяна Юріївна; Задоя, Вячеслав Олександрович; Чернова, Наталія Сергіївна
UKR: У статті розроблено модель стратегічного управління проєктами цифровізації в системі публічно-приватного партнерства (ППП) для формування портфеля відновлення України в умовах воєнних, логістичних і ресурсних обмежень. Розкрито взаємозв’язок стратегічного планування, договірних форм партнерства, цифрових інструментів публічного адміністрування та процедур портфельної пріоритезації. Обґрунтовано, що цифровізацію доцільно розглядати не лише як технологічний компонент відбудови, а як інструмент підзвітності, зіставності проєктів і підвищення обґрунтованості інвестиційного вибору. Особливу увагу приділено врахуванню воєнних, логістичних і фіскальних ризиків, а також включенню вимог до даних, показників результативності й механізмів контролю до партнерських конструкцій. У роботі запропоновано підхід, за яким стратегія відновлення послідовно переводиться у критерії відбору, вибір форми партнерства, формування портфеля проєктів і цифровий контур моніторингу. Визначено роль екосистеми DREAM, як середовища порівняння проєктів за статусом, бюджетом, етапами реалізації, документальним забезпеченням і очікуваними результатами. Обґрунтовано доцільність ризик-скоригованого підходу до оцінювання, який поєднує суспільний ефект проєкту з реалістичністю його виконання. На прикладі транспортно-логістичних проєктів показано можливість використання відкритих профілів системи DREAM для підтримки портфельного відбору та узгодження окремих рішень із завданнями відновлення, мобільності й модернізації. Доведено, що запропонований підхід дає змогу поєднати стратегічний відбір проєктів, умови партнерства, вимоги до даних і ризик-оцінку в межах єдиного управлінського контуру. Це створює підґрунтя для підвищення керованості, прозорості й результативності відновлення, а також для переходу від фрагментарного фінансування до виваженого складу проєктів, орієнтованих на стійкий суспільний результат. Перспективою застосування моделі є її використання у формуванні портфелів відновлення територій і в розвитку концепції Smart City, як форми узгодженого управління міськими сервісами, даними та інфраструктурою.