Антропологічні виміри філософських досліджень (ДІІТ)

Permanent URI for this communityhttp://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/2963

UK:
Збірник наукових праць
В даному репозітарії представлені електронні версії статей, автори яких є членами спільноти університету.
Повний випуск кожного збірника доступний на сайті Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського або на сайті збірника "Антропологічні виміри філософських досліджень"

ENG:
Anthropological Measurements Of Philosophical Research: collection of scientific papers
This repository contains e-articles whose authors are members of the community of the University.
Full version of each collection is available at the Vernadsky National Library of Ukraine or online at Collection of "Anthropological Measurements Of Philosophical Research"

ISSN 2227–7242 (Print), ІSSN 2304–9685 (Online)

Browse

Now showing 1 - 40 of 114

Порівняльний аналіз онтології сцієнтизму та релігійної філософії в ХХ столітті
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2012) Снітько, Дмитро Юрійович
UK: Осмислюються онтологічні аспекти сцієнтизму та релігійної філософії Заходу у ХХ ст. Особливу увагу приділено співвідношенню емпіричних та метафізичних складових зазначених онтологічних парадигм, а також проблемі онтологічного релятивізму та його зв’язку із антропологічними дослідженнями.
Антропологія Декарта як проект антропологічної метафізики
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2012) Малівський, Анатолій Миколайович
UKR: У сучасній філософії відбувається кардинальне змінення парадигми метафізики, а саме – зростає роль і значущість антропологічно-персоналістичної на фоні традиційного техноморфного її тлумачення. Означений контекст постає методологічною основою тлумачення спадщини Декарта як форми оприявнення антропологічної метафізики.
Пропедевтика етичної проблематики
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2012) Варшавський, Олександр Павлович
UK: Речі представляються нам у своїй ситуативній підручності найближчими уявленнями, у результаті чого утворюється їх широкий смисловий діапазон. А через те завжди необхідна попередня феноменологічна «експертиза» з виявлення «генуїнного» поняття. Її і проводить пропоноване дослідження на матеріалі етичних характеристик людської присутності.
Антропологічні виміри філософських досліджень № 1, 2012 р.
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2012)
UK: У збірнику представлені наукові статті, що висвітлюють та осмислюють нові грані людського існування на початку нового тисячоліття. Окрема увага зосереджується на формах їх оприявнення та рефлексії у філософії науки, культури, техніки, мови. Збірник призначено для співробітників науково-дослідних організацій, наукових, науково-педагогічних та інженерних працівників, докторантів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів.
Философская мысль и математизация научного знания: античный период
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В.Лазаряна, Дніпропетровськ, 2012) Дешко, Лариса Константиновна; Пономаренко, Ирина Юрьевна; Дешко, Наталья Андреевна
RU: В статье рассматриваются основные вехи процесса математизации научного познания в истории философской мысли, анализируются роль и место математики в разрешении основных проблем философии.
Ментальність чоловіків і жінок в аспекті теорії соціобіологічного есенціалізму
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2012) Купцова, Тетяна Анатоліївна
UK: Розглядаються деякі теорії соціобіологічного есенціалізму по відношенню до ментальності чоловіків і жінок, шляхи подолання гендерного есенціалізму в освіті.
Философское учение Канта как поиски аутентичной формы антропологической метафизики
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В.Лазаряна, Дніпропетровськ, 2012) Маливский, Анатолий Николаевич
RUS: Учитывая насущную необходимость в современной культуре метафизического осмысление природы человека, укорененного в философском наследии Канта, автор сосредотачивает внимание на экспликации антропологической интенции знаменитых кантовских «Критик», акцентируя амбивалентность позиции философа на проблеме аутентичности метафизической антропологии.
Образование: cущее и должное
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В.Лазаряна, Дніпропетровськ, 2012) Хмель, Владимир Васильевич
RUS: Нынешний контекст информатизации общества характеризуется возрастанием роли и значимости образовательных технологий. На первый план выходит вопрос о том, каким должен быть процесс образования в ситуации постмодерна и на базе Болонской концепции. Статья содержит сравнительный анализ систем образования Германии, России и Украины.
Пізнавальна динаміка історично-антропологічних досліджень у ХХ-на початку ХХІ ст.
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В.Лазаряна, Дніпропетровськ, 2012) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Вивчаються логіко-методологічні аспекти розвитку історично-антропологічних студій у ХХ-на початку ХХІ ст.
Экзистенциализм и интерпретация гендерного равенства во «Втором поле» С. де Бовуар
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2012) Власова, Ольга Петровна
RUS: В статье исследуются противоречия взаимодействия экзистенциализма и феминизма во «Втором поле» С. де Бовуар как эпохальной вехе в истории феминизма.
Трансформации феминизма как метанарратива модерна (препринт)
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2012) Власова, Татьяна Ивановна
RU: В статье рассматриваются особенности метанарратива феминизма в историческом контексте модерна и его дискурсивные трансформации как эпифеномена постмодерна.
Формування духовності студентської молоді як одна із складових виховного процесу у вищих навчальних закладах України
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені акдеміка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2012) Паращевіна, Ольга Степанівна
UK: В статті розглядаються питання формування духовності студентської молоді у вищих навчальних закладах України: пріоритети, напрямки, зміст, завдання.
Антропологічні виміри філософських досліджень № 2, 2012 р.
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2012)
UK: У збірнику представлені наукові статті, що висвітлюють та осмислюють нові грані людського існування на початку нового тисячоліття. Окрема увага зосереджується на формах їх оприявнення та рефлексії у філософії науки, культури, техніки, мови. Збірник призначено для співробітників науково-дослідних організацій, наукових, науково-педагогічних та інженерних працівників, докторантів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів.
Трансформации феминизма как метанарратива модерна
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2012) Власова, Татьяна Ивановна
RU: В статье рассматриваются особенности метанарратива феминизма в историческом контексте модерна и его дискурсивные трансформации как эпифеномена постмодерна.
Ентропійний «вірус» демократії
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2012) Хміль, Володимир Васильович
UKR: Стаття присвячена соціально-філософському аналізу демократії як спрямованої на цілісне буття людини та суспільства на противагу її політико-інструменталістському розумінню в політологічних дослідженнях. Окрему увагу приділено соціальній ентропії, її проявам та наслідкам
Філософія культури М. М. Бахтіна: історично-антропологічні виміри
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені акдеміка В.Лазаряна, Дніпропетровськ, 2013) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Мета. Зв’язування впливу теоретичних підходів концепцій філософії культури М. М. Бахтіна на ґенезу та реалізацію історично-антропологічних концептів та реконструкцій ментальності, а також соціально-культурних особливостей й поведінки людей і суспільств минулого. Методологія. Методологічним інструментарієм є методи системного та джерелознавчого аналізів. Наукова новизна. Проаналізовані такі концепти філософії культури М. М. Бахтіна як карнавал, народна культура, сміхова культура, поняття соціально-культурної проекції матеріально-тілесного низу та її впливу на сміхову культуру Європейського Середньовіччя та Ренесансу. Відтворено методологічні підходи Бахтіна для історично-антропологічної реконструкції ментальності та соціокультурних реалій високого Середньовіччя та доби Відродження. Досліджено сприймання філософсько-культурних концепцій М. М. Бахтіна наукового співтовариства та їх вплив на історично-антропологічні студії. Також був проаналізований вплив відповідних ідей М. М. Бахтіна на історично-антропологічні дослідження останньої чверті ХХ – початку ХХІ ст., зокрема на роботи Д. Лихачова, А. Гуревіча, Е. Томпсона та низки дослідників. Висновки. Концепція філософії культури М. М. Бахтіна, зокрема сміхова культура, народне світосприйняття, карнавал, соціально-культурна двосвітність культури сміху Європи доби високого Середньовіччя та Ренесансу виступають одним із найважливіших концептуальних елементів при дослідженні ментальності, соціально-значущіх поведінки і повсякденного життя як вказаних епох, так і будь-яких інших, від раннього Середньовіччя до сучасності.
Філософія Вольтера: природа людини та тлумачення релігії
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2013) Зімарьова, Юлія Вікторівна
UK: Мета. Виявити та переосмислити ключові ідеї Вольтера стосовно релігії й природи людини. Для цього потрібно виконати такі завдання: проаналізувати дослідницьку літературу стосовно своєрідності тлумачення Вольтером феномену релігії; розкрити базові ідеї Вольтера стосовно природи людини; обґрунтувати значимість антропологічного підходу до феномену релігії. Методологія. Основу дослідження складає антропологічний підхід, який розглядає феномени буття як співвідносні з людиною. В дослідженні використовується герменевтичний метод для інтерпретації текстів Вольтера.Наукова новизна. Виявлено та проаналізовано антропологічний зміст філософії Вольтера, переосмислено феномен релігії у філософії Вольтера з позиції її вкоріненості у природі людини. Висновки. У науковій літературі тлумачення феномену релігії в спадщині Вольтера є суперечливим, а саме – критика забобонів та фанатизму поєднується з визнанням факту існування Бога. Доцільним є тлумачення феномену релігії в контексті природи людини та пов’язаних із нею проблем душі та свободи волі, тобто власне антропологічний підхід до феномену релігії.
Антропологічні виміри філософських досліджень № 4, 2013 р.
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2013)
UK: У збірнику представлені наукові статті, що висвітлюють та осмислюють нові грані людського існування на початку нового тисячоліття. Окрема увага зосереджується на формах їх оприявнення та рефлексії у філософії науки, культури, техніки, мови. Збірник призначено для співробітників науково-дослідних організацій, наукових, науково-педагогічних та інженерних працівників, докторантів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів.
Антропологічні виміри філософських досліджень № 3, 2013 р.
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2013)
UK: У збірнику представлені наукові статті, що висвітлюють та осмислюють нові грані людського існування на початку нового тисячоліття. Окрема увага зосереджується на формах їх оприявнення та рефлексії у філософії науки, культури, техніки, мови. Збірник призначено для співробітників науково-дослідних організацій, наукових, науково-педагогічних та інженерних працівників, докторантів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів.
Цивилизационные и историко-антропологические аспекты «греческого чуда»
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2013) Айтов, Спартак Шалвович
RUS: Цель. Проблемой данной работы является изучение воздействия географического и социокультурного контекста, особенностей ментальности исторического процесса социума на зарождение и характерные черты развития интеллектуальных достижений, в частности, философии и науки. Цель статьи заключается в осмыслении совокупности природных, исторических, культурных, социально-психологических факторов, которые обусловили генезис особенности когнитивного развития древнегреческой философии научного познания. Методология. Методология данной работы содержит познавательные подходы: системно-структурный, источниковедческий и постпозитивистский концепты, теория локальных цивилизаций. Научная новизна. Новизна данной работы заключается в исследовании разнородных факторов, предопределивших возникновение и динамику древнегреческих философской мысли и науки как целостной системы взаимосвязанных элементов. Проанализировано влияние на генезис философии и науки древней Эллады ее географических условий, геополитического положения, культурного диалога с окружающими цивилизациями, рецепции исторического и культурного опыта предыдущей эллинской цивилизации, исторического процесса и ментальности древних эллинов. Выводы. Весь кластер указанных выше факторов оказал глубокое и разнонаправленное влияние на становление и развитие древнегреческих философии и науки. При этом каждый из факторов проявил оригинальное воздействие на интеллектуальные достижения эллинов. В частности, влияние природных факторов реализовалось в формировании в ментальности древних греков навыков, ставших предпосылкой философствования и научного познания. Геополитический и социокультурный факторы способствовали географической экспансии древних греков и получение ими разнообразной информации об окружающем мире. Благодаря диалогу с другими культурами Средиземноморья и Востока эллины освоили интеллектуально богатый и содержательный опыт целого ряда великих цивилизаций. Значительную роль в генезисе древнегреческой философии и науки сыграли предшествующие им формы интеллектуальной деятельности. Синергия взаимодействия данных факторов обусловила возникновение и интенсивное развитие философия и науки деревней Эллады.
Хайдеггер об антропологических интенциях философствования Декарта
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2013) Маливский, Анатолий Николаевич
RUS: Цель. Вычленить и осмыслить основные моменты хайдеггеровского видения ключевых идей философии Декарта в ходе поисков «другого начала» философствования как антропологии. Реализация поставленной цели предполагает решение следующих задач: обоснование идеи критического отношения Хайдеггера к устоявшимся техноморфным стереотипам о базовой интенции философии Декарта; реконструкцию контекста обращения Хайдеггера к осмыслению базовой интенции и основных мотивов философствования Декарта; анализ аутентичности оценок учения Декарта Хайдеггером в современной литературе. Методология. Существенный потенциал ходе конструктивного осмысления и теоретической реконструкции антропологической интенции философствования имеют достижения антропологически ориентированной мысли ХХ века, а именно – экзистенциализм, философская антропология, персонализм, коммуникативная философия. Особое значение приобретает наследие Хайдеггера, особенно его размышления о путях поиска и обретения содержательной альтернативы техницизму в виде «другого начала» философствования. Научная новизна. Анализ научной литературы, посвященной отношению Хайдеггер – Декарт, свидетельствует о доминировании усеченного понимания философии Декарта, лишенного антропологической составляющей, и, как следствие, игнорирование содержательной преемственности идей Декарта Хайдеггером. Обращаясь к соответствующим текстам Хайдеггера, посвященным осмыслению глубинных трансформаций Нового времени, мы обнаруживаем – именно антропология выступает в качестве краеугольного камня науки и техники. Осознание базисной роли антропологии в культуре Нового времени побуждает Хайдеггера посвящать многие страницы своих текстов деструкции устоявшихся представлений о самодостаточности науки, техники, мышления и обнаружению скрытых от поверхностного взгляда личностного характера философского знания. Выводы. Хайдеггер считает целесообразным уделить много внимания наследию Декарта как одного из тех фундаментальных мыслителей, чье творчество особенно важно в ходе одновременного осмысления как истоков европейской антропологии, так и становления основ техногенной цивилизации Нового времени. Наследие Хайдеггера в значительной мере способствует более аутентичному истолкованию базовой интенции и основных мотивов философствования Декарта. Открытие им новых перспектив в значительной степени обусловлено его собственной антропологической ориентацией, критическим отношением к линейной концепции истории философии, неприятием поверхностности техноморфного истолкования философии.
Філософія Декарта: базова інтенція та статус антропології
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені акдеміка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2013) Малівський, Анатолій Миколайович
UKR: Мета. Мета даної статті – наголосити на недостатності редукціоністських тлумачень спадщини Декарта та акцентувати конститутивну значимість антропології у власному проекті мислителя. Методологія. Звертання до феноменології та герменевтики надає можливість осягнення ключових ідей мислителя як прояву його особистості. Недоліком усталених редукціоністських методологій є зосередженість на тлумаченні ідей Декарта як прояву детермінуючого впливу зовнішніх чинників. Новизна. Актуалізація істотності антропології в структурі філософського вчення Декарта базується на визнанні ключової значимості як антропологічної інтенції в попередній філософії, так і антропологічного проекту у власних текстах мислителя. На основі окреслених ідей оприявнюється недостатність усталених деантропологізованих тлумачень базової інтенції вчення Декарта.Висновки. Доведено, що антропологія, якою мала завершитися філософія Декарта, в умовах домінування редукціоністської настанови була витіснена деантропологізованим образом реальності. Осягнення автентичного образу філософії Декарта передбачає посилену увагу до антропологічної компоненти його онтології.
Мужність і страх в контексті опозиції діяльності та бездіяльності людини: екзистенційний аспект
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2013) Снітько, Дмитро Юрійович
UK: Автор ставить мету проаналізувати страх і мужність в контексті опозиції діяльності і бездіяльності, що дозволить наблизитись до розуміння сутності, чинників та екзистенційного смислу як людської дії, так і бездіяльності людини. Досягнення мети передбачає виконання таких завдань: аналіз сутності філософського розуміння феноменів страху та мужності; дослідження зв'язку страху і мужності із активними та пасивними формами людського існування; розкриття екзистенційної діалектики діяльності й бездіяльності людини через опозицію мужності й страху. Методологія. Застосування феноменологічного підходу та інших методів екзистенційної філософії дозволяють виявити неабияку важливість феноменів мужності і страху для людського існування. Особливе значення для осмислення опозиції мужності й страху в зв’язку із діяльністю і бездіяльністю людини мали роботи М. Гайдеґґера, який саме в контексті діалектики пасивності та активності людини вказував на два відповідні способи буття людини – «власний» і «невласний». Крім того, автор використовує герменевтичний метод, що дозволяє реконструювати рефлексію страху й мужності в історії філософії. Наукова новизна. Вперше здійснено ґрунтовний аналіз опозиції мужності й страху на предметі історії філософії, особливо в зв’язку із проблемою людської дії, витлумаченої в екзистенційному смислі як вчинок, що спрямований на своє власне буття в світі. Завдяки цьому було доведено фундаментальний екзистенційний характер опозиції мужності й страху та її сутнісний зв'язок із активними і пасивними формами людського існування.Висновки. В результаті дослідження було виявлено тісний зв'язок страху та пасивних форм людського буття. Якщо для мислителів античної епохи було характерним акцентування на мужності і тлумачення страху як пов’язаного із людським розумінням та свідомим рішенням, то некласична філософія ХІХ століття та екзистенціалізм звернули увагу на онтологічний та екзистенційний характер страху, а отже, його фундаментальне значення. Загалом слід зауважити, що обидва аспекти страху (зв'язок із людським розумом та вкоріненість в самій людській екзистенції) не заперечують один одне, а лише презентують відмінні виміри людського буття – свободу та закинутість. Показано, що опозиція страху та мужності має онтологічний та екзистенційний аспекти й має сутнісно діалектичний характер, тісно пов’язана із співвідношенням людської діяльності і бездіяльності.
Бездіяльність людини в контексті проблеми ідентичності суб’єкта
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені акдеміка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2013) Снітько, Дмитро Юрійович
UK: Мета. Аналіз сутності постмодерністського розуміння суб’єкта; виявлення зв'язку ідентичності суб’єкта із феноменом людської бездіяльності; акцентування екзистенційних аспектів взаємозв’язку ідентичності суб’єкта і його бездіяльності; дослідження альтернативи класичним (жорстким) та постмодерним (плюралістичним) концепціям ідентичності суб’єкта. Методологія. В основу наукового дослідження покладені контент-аналіз літератури та системний аналіз. Серед сучасних вітчизняних дослідників проблеми суб’єктивності можна відзначити роботи тих авторів, що досліджують соціокультурні аспекти проблеми ідентичності суб’єкта, ставлячи в центр уваги екзистенційні аспекти проблеми ідентичності суб’єкта. Наукова новизна. Досліджено зв'язок феномену бездіяльності із ідентичністю суб’єкта. Висновки. Показано, що уявлення про суб’єкта і його ідентичність сьогодні є вкрай розмитим і невизначеним. Зокрема, можна простежити певну суперечність між тлумаченням суб’єкта в якості суми ідентичностей та ствердженням самості суб’єкта як первинної щодо будь-яких ідентичностей. В контексті такої суперечності автор демонструє зв'язок ідентичності суб’єкта із його бездіяльністю. Остання розуміється в екзистенційному смислі як відчуження суб’єкта від власної самості та його самоідентифікація із ситуативними суспільними ролями, що призводить до викривлення дії в її істинному смислі як вчинку, спрямованого на своє власне буття. В якості вагомого чинника згаданої бездіяльності постає саме ідентичність суб’єкта, що виступає ерешкодою для дії в комунікативній, ментальній та практичні й сферах. Саме тому, в якості альтернативи як жорстким, так і плинним ідентичностям, постає така форма ідентичності суб’єкта, що базуєтьcя не на різноманітних ідентифікаціях суб’єкта із зовнішніми об’єктами, а ґрунтується на самості суб’єкта, витлумаченій як «присутність в світі».
Антропологічні виміри філософських досліджень № 6, 2014 р.
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2014)
UK: У збірнику представлені наукові статті, що висвітлюють та осмислюють нові грані людського існування на початку нового тисячоліття. Окрема увага зосереджується на формах їх оприявнення та рефлексії у філософії науки, культури, техніки, мови. Збірник призначено для співробітників науково-дослідних організацій, наукових, науково-педагогічних та інженерних працівників, докторантів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів.
Трансцендентні світи гендеру
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2014) Хміль, Володимир Васильович; Корх, Олександр Миколайович
UKR: Мета. Піддати аналізу вихідні принципи гендерної філософії, застосовуючи методологічний інструментарій комунікативної прагматики. Показати, наскільки гендерний конструкт забезпечує формування гендерного гуманізму як одного з ідеалів демократичного суспільства. Уточнити гендерний глосарій “гендерна демократія”, “гендерна рівність” та “гендерна справедливість”. Методологія. Для здійснення теоретичниих розвідок в сфері феміністичної філософії, застосовується методологічний інструментарій комунікативної прагматики та дискурсивної етики, що були напрацьовані сучасними німецькими філософами Ю.Хабермасом, К.-О.Апелем для аналізу етичних гендерних принципів та шляхів їх легітимації. Наукова новизна. На основі методологічних розбіжностей між концепціями Ю.Хабермаса та К.-О.Апеля були виявлені два протилежні підходи до аналізу гендерної концепції - раціонально-прагматичний, який пропонує Й.Хабермас та трансцендентно-смислового К.-О. Апеля. Зміст статті допомагає уточнити категоріально-понятійний апарат гендерної концепції. В залежності від способу легітимації гендерної етичної теорії було виявлено, що поняття феміністського глосарію “гендерна демократія”, “гендерна рівність” та “гендерна справедливість” не несуть однакового змісту. Виходячи з аналізу програми комунікативної дії та консенсусу у Ю.Хабермаса поняття “гендерна рівність” виступає штучним соціальним конструктом, що має своє методологічне підґрунтя в когнітивізмі та звужує можливості легітимації гендерних цінностей. Поняття “гендерної справедливості”, згідно з концепцією К.-О. Апеля, засноване на трансцендентних морально-етичних відчуттях єдності статей, не скасовує нерівності обов’язків і зазіхань в способах буття та відтворює цивілізовану міру їх інаковості. Висновки. Перед стрімкими гендерними зрушеннями, що запропоновані суспільству, стоять вади віковічної вкоріненості моральних та духовних засад спільнот, з урахуванням соціо-культурної, національної та гендерної ідентичності. Плідне осмислення різноманітних підходів в феміністському напрямку філософії усе більше звужується в стезю взаємодоповнюючого характеру маскулінного та фемінного начал в людській природі з подальшим визнанням гендерних ролей, які відображають більш складну панораму духовного життя.
Український селянин як об’єкт аграрних реформ
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2014) Кривчик, Геннадій Георгійович
UK: Мета. У статті здійснюється спроба проаналізувати аграрну політику сучасної Української держави в контексті її людського чинника, показуються наслідки аграрних реформ для соціальної сфери українського села. Методологія. Автор застосовує наступні методи: діалектичний – у зображенні суперечливого характеру аграрних реформ; ретроспективний – при визначенні основних етапів аграрних трансформацій в Україні; порівняльний – для виявлення загального й відмінного в агарній політиці в УРСР і сучасній Україні. Науко-ва новизна. Полягає в обґрунтуванні органічної єдності економічної й соціальної політики в аграрній сфері, використання для цього різноманітних історичних джерел. Висновки. При проведенні аграрної реформи, яка була започаткована на початку 1990- рр. і триває до нинішнього часу, бралися до уваги лише економічні чинники. Водночас людський фактор, зокрема, інтереси селянства, попри декларації й передвиборчі обіцянки політиків, на практиці ігнорувалися. Селянство було усунуте від визначення завдань, напрямів і методів проведення аграрної реформи, виступало виключно об’єктом, а не суб’єктом реформ. У цьому значенні ме-тоди проведення аграрних реформ в незалежній і демократичній Україні мало чи відрізнялися від методів більшовицького керівництва. Тож, як показано в статті, й наслідки аграрної реформи можуть бути не менш небезпечними для українських селян. Селяни назавжди втратять землю й перетворяться на наймитів на тій землі, яку успадкували від пройдешніх поколінь. Здійснюючи масштабну реформу аграрної сфери, не можна допустити, щоб село, земля, сільське господарство опинилися в руках олігархів. Правила продажу і купівлі землі мають бути такими, щоб головною особою на землі залишався український селянин.
The Feminine and Masculine Archetypes in the Structure of a Pagon Myth
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В, Лазаряна, Дніпропетровськ, 2014) Kuptsova, Tatiana A.
EN: The aim of the article is to reveal peculiarities of the formation of feminine and masculine archetypes in a pagon myth; to substantiate, how male and female bodies change into archetypes; to analyze peculiarities of the archetypes' influence on stereotype formation in the mythological consciousness of our ancestors. Methods and approaches. To understand gender symbolical and imaginative sphere of culture of great importance is K. G. Yung's theory of archetypes. Historical and philosophical understanding of theoretic gender representation is possible owing to methods of feminist cultural criticism. To investigate specific features of archetypes' influence on the gender stereotype formation in mythological consciousness of our ancestors the theory of ethnoarchetype developed by V. F. Yatchenko is also valuable. Scientific novelty. It is proved, that the mythological consciousness of Ukrainian ancestors and their archetypes had no strictly fixed social status. The transformation into patriarchal male and female stereotypes was influenced by the essentialistic establishments which defined man's social role as a leading one and a woman's one as of minor importance. The social and cultural secondary role of woman was softened by female mystic charisma, based on the ability to give birth and to be mother of every living being. In the Ukrainian culture this role was embodied in the sacral archetype of the Mother-Land, which led to complimentary attitude of national philosophy to feminine concept. With the help of historical, philosophical and gender scientific methods the original material was analysed, which helped to discover the particularities of gender stereotypes influence on the formation of vision in the Ukrainian philosophy. Conclusion. The analysis given in this article proves that the archetypes of Anima and Animus as sensually perceived culture – ontological transcendent reality, being psychological immanent reality, were reflections of the objectively existing structures of being, combination of real and ideal, space and mental. In the structure of the mythological consciousness they existed as unperceived but determinant factors of the material world praphenomenon of being. They often produce their influence on the modern cultural life of Ukrainian people in the forms of stereotype notions about the feminine and masculine concepts.
Антропологічна компонента онтології Декарта
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2014) Малівський, Анатолій Миколайович
UKR: Мета статті – окреслити та осмислити вчення Декарта про антропологічний компонент онтології як найважливішу складову його філософії. Реалізація означеної мети передбачає послідовне розв’язання таких задач: 1) огляд дослідницької літератури по проблемі присутності людини та особистісного характеру істини; 2) наголошення на амбівалентності його базової інтенції спадщини; 3) обґрунтування тези про конститутивність присутності людини та осмислення пристрастей як форми оприявнення антропологічного компоненту онтології. Методологія. Звертання до евристичного потенціалу феноменології, постпозитивізму та постмодернізму дає можливість: 1) наголошення на багатошаровості та полісемантичності класичних філософських текстів; 2) усвідомлення обмеженості та недостатності наївно-просвітницького бачення природи людини; 3) пошуків нової рецепції європейської класики, що передбачає подолання усталених нігілізму та песимізму стосовно інтерпретації феномену людини. Наукова новизна. Вперше об’єктом окремої уваги стає антропологічний компонент онтології Декарта, котрий досі обділявся увагою в силу ряду причин: основними серед них є 1) традиційна недооцінка факту незавершеності творчості Декарта як нереалізованого антропологічного проекту та 2) відсутність належної уваги до особистісного характеру істини. Передумовою їх конструктивного подолання є увага до амбівалентності базової інтенції та істотності етики у спадщині мислителя. Тексти філософа та дослідницька література дозволяють стверджувати конститутивний характер присутності людини та пристрастей як ключової форми оприявнення антропологічного компоненту онтології. Висновки. Сьогодні втрачає свою переконливість усталена традиція тлумачення природи філософування у Декарта як процесу філіації знеособлених знань. Неупереджене бачення текстів спонукає переглянути як неприйнятні (1) тлумачення процесу пізнання істини як відображення (2) бачення процесу філософування як знеособленого. 3) редукований образ людини як мислячої речі.
Когнітивні аспекти сучасної філософії історичного пізнання
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2014) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Мета. Метою даної праці є інтелектуальна реконструкція та аналіз різноманітних за методологічними підходами когнітивних напрямків сучасної філософії історії та з’ясування їх пізнавальних, наукових взаємозв’язків із концептуальними положеннями такої гілки історичного пізнання, як історична антропологія. Методологія. Методологічним інструментарієм даної роботи виступають такі наукові підходи, як методи філософії науки, міждисциплінарний підхід, методи джерелознавчого та системного аналізу. Наукова новизна. Відтворено та проаналізовано низку методологічних підходів, властивих природознавчим та суспільно-гуманітарним наукам. Останні, відповідно із принципами міждисциплінарної парадигми, вельми широко застосовує сучасна філософія історичного пізнання, зокрема при аналізі історичного процесу та головних елементів його: ментальності, світогляду та норм суспільно значущої та особистісної поведінки індивідів та соціумів минулого. З’ясовано вплив на дослідження різноманітних історичних та історично-антропологічних проблем концепції таких імплантованих у методологію сучасної філософії історії наукових дисциплін, як теорія хаосу, синергетика, математична біологія, етнологія, соціальна психологія тощо. Акцептовано увагу на інтелектуальні зв’язки, застосованих у філософії історії, історичному пізнанні міждисциплінарної методології, теорії та концептів із природознавчих та соціально-гуманітарних дисциплін. Вони застосовуються для аналізу та розуміння комплексних та багатоаспектних історичних подій та процесів. Висновки. Результатом аналізу когнітивної динаміки застосування у філософії історії концептуальних підходів із вельми широкого спектру наукових дисциплін стало виокремлення низки етапів цього інтелектуального процесу. Кожен із них має особливі логіко-методологічні та соціально-культурні ознаки («характеристики»). Внутрішня, когнітивна єдність даної наукової динаміки полягає у тому, що вона була спрямовання не на руйнацію попередньої інтелектуальної традиції, але на її поглиблення та оновлення на підставі реалізації більш різноманітних та ефективних методологічних підходів.
Философия культуры Ю. М. Лотмана: когнитивный диалог семиотики и исторической антропологии
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2014) Айтов, Спартак Шалвович
RUS: Цель. Проблема этой работы заключается в изучении когнитивных взаимовлияний философских и социально-гуманитарных наук. Целью статьи является анализ познавательного взаимодействия исторической антропологии и семиотики в пространстве философско-культурных концепций Ю. М. Лотмана. Методология. Методология настоящей работы включает такие теоретические подходы, как системно-структурный метод, междисциплинарный метод, сравнительный и источниковедческий методы. Научная новизна. Философия культуры Ю. М. Лотмана содержит большое количество когнитивных измерений. Значительную роль в познавательном универсуме его творчества занимают семиотика и историческая антропология. Однако взаимодействие этих смысловых компонентов Ю. М. Лотмана пока что мало исследовано. Последнее касается и реконструкций собственно историко-антропологических идей и изысканий ученого. Выводы. Осмысление когнитивного взаимодействия семиотики и исторической антропологии в пространстве философии культуры Ю. М. Лотмана логично приводит к заключению о когнитивной эффективности симбиоза методологических подходов данных наук. В частности ,эта познавательная структура позволяет изучать глубинные причины мотивов и поступков как отдельных людей ,так и целых обществ прошлого. Применение семиотических и историко-антропологических методов позволяет анализировать глубинные механизмы функционирования духовной культуры и социокультурных институтов обществ разных исторических эпох.
Декартівське осмислення природи людини в «міркуваннях про метод»
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2014) Малівський, Анатолій Миколайович
UKR: Мета – піддати аналізу текст «Міркувань про метод» як одну з перших спроб осмислення природи людини в філософії Нового часу. Умовою реалізації означеної мети є розв’язання наступних задач: 1) окреслити своєрідність позиції Декарта по проблемі істотності істинних знань для природи людини; 2) виявити характер впливу методології осягнення математичної істини на спосіб тлумачення природи людини; 3) прояснити питання про усвідомлення Декартом меж раціоналістичної методології в ході осмислення людської природи. Методологія. В якості методологічної бази пропонується використовувати евристичний потенціал феноменології і екзистенціалізму, а також ті публікації зарубіжних декартознавців останнього часу, котрі закладають нове підґрунтя для осмислення філософської спадщини філософа. Новизна. Вперше в науковій літературі об’єктом окремої уваги стає текст Декарта «Міркування про метод» як форма змістовного розгортання запиту на розбудову антропологічного проекту. Акцентовані спорідненість та спадкоємність філософських вчень Аристотеля і Декарта з проблеми природи людини, а саме – визнання ключової значимості для природи людини потреби в пізнанні істини. Виявлено безпосередній вплив на спосіб осмислення людської природи методології осягнення математичної істини. Аргументовано, що поза увагою Декарта не залишила-ся обмеженість раціоналістичної методології в ході осягнення людської природи. Висновки. Проведений аналіз засвідчує правомірність тези про текст «Міркування про метод» Декарта як запит на змістовне розго-ртання антропологічного проекту. Виявлено детермінуючий вплив методології осягнення математичних істин на спосіб тлумачення природи людини. Акцентовано факт усвідомлення Декартом обмеженості методології математики в осмисленні природи людини та нередукованість позиції філософа до тези про res cogitans. Увага до проявів останньої дає достатні підстави характеризувати його антропологічні шукання як вихід за межі стереотипів своєї епохи.
Антропологічні виміри філософських досліджень № 5, 2014 р.
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2014)
UK: У збірнику представлені наукові статті, що висвітлюють та осмислюють нові грані людського існування на початку нового тисячоліття. Окрема увага зосереджується на формах їх оприявнення та рефлексії у філософії науки, культури, техніки, мови. Збірник призначено для співробітників науково-дослідних організацій, наукових, науково-педагогічних та інженерних працівників, докторантів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів.
Sexual Representation in the Postmodern Philsophical Discourse
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2015) Koliieva, Iryna A.
ENG: The purpose of the article is to discover the peculiarities of the interpretation of sexual representation in the postmodern philosophical discourse; to analyze the way of becoming the category of sexuality an integral part of feminine subjectivity; to compare the ways of interpretation of the category of sexuality in the works of the Western and Ukrainian researchers. Methods and approaches. To investigate the theoretical framework in the postmodern philosophy the cross-disciplinary approach is used. The comparative approach is methodologically important to clarify the problems concerning feminine subjectivity. The very approach provides the researcher with the opportunity to review the cultural peculiarities of the given historical period. Scientific novelty. Following the peculiarities of the gender approach it was discovered that the modern interpretation of the category of feminine subjectivity includes not only racial, class and ethnical differences, but the peculiarities of a sexual character. Unfortunately, the category of sexuality is still the way of women’s oppression. Nevertheless, this category is now an important tool when representing the versatile nature of feminine subjectivity. The problems of sexual marginality are considered to be the way of destroying gender stereotypes. Conclusion. It is proved that the postmodern philosophical discourse has contributed serious transformations when interpreting the feminine nature and changed the attitude to the very category of sexuality. The interpretation of the category of sexuality is a certain touchstone clarifying the attitude towards a human being in general and towards a woman in particular. It is determined that nowadays the problems of sexuality raise some concerns and anxiety posing more questions than giving the answers. One point is absolutely clear: it is impossible to investigate the nature of a modern human being out of the postmodern philosophical discourse. What is more, it is impossible to investigate the postmodern philosophical discourse out of the categories of human sexual representation.
Метафізична революція Декарта та трансформація антропологічного проекту в тексті «Метафізичних медитацій»
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2015) Малівський, Анатолій Миколайович
UKR: Мета – на базі досліджень сучасних декартознавців, тобто визнання фундаментальної ролі метафізики, виокремити та осмислити форми впливу метафізичної революції на спосіб тлумачення Декартом антропологічного проекту в тексті «Метафізичних медитацій». Методологія. В якості методологічної бази використовуються сучасні дослідження декартознавців, котрі акцентують фундаментальну роль метафізики та доцільність неупередженого осмислення спадщини великого мислителя. Новизна – окреслюється трансформація антропологічного проекту Декарта як проява метафізичної революції. Мова йде про вихід за межі наївної антропології (як втілення редукціоністської настанови), тобто тлумачення природи людини як її тілесності та перехід до метафізичної антропології, котра полягає в обстоюванні безумовної пріоритетності людського мислення як сполученого з Богом. Результатом переходу є зосередження уваги на напруженнєвій природі людини, тобто на напругі між чуттєвістю та інтелектом, прагненням істини та схильністю до заблуди, між Буттям і Ніщо тощо. Висновки – звертання до незавершеної спадщини Декарта на базі новаторських досліджень дозволяє обґрунтувати тезу про вплив метафізичної революції на спосіб тлумачення антропологічного проекту. Окреслюються основні форми орієнтованої на ідеали науки наївної антропології (довіра до чуттєвих свідчень, атеїзм, тлумачення науки як основної форми прояви раціональності природи людини), котрі Декарт прагне конструктивно подолати в ході розбудови метафізичної антропології. Предметом уваги мислителя стають напруга між чуттєвістю та інтелектом, потребою людини в істині та її схильність до заблуди, онтологічна напруга між Буттям і Ніщо тощо.
Когнітивний діалог східноєвропейської філософії першої половини ХХ ст. та методологічні підходи історичної антропології
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2015) Айтов, Спартак Шалвович
UKR: Мета. Проблемою даної роботи є вивчення інтелектуальних взаємовпливів філософських концепцій та методологій соціально-гуманітарних наук. Мета цієї статті полягає у дослідженні когнітивного діалогу філософських ідей мислителів Східної Європи першої половини ХХ століття та теоретичних підходів історичної антропології. Методологія даної праці складається із таких інтелектуальних підходів, як системно-структурний, міждисциплінарний, джерелознавчий та порівняльний методи. Наукова новизна. Наукова новизна статті полягає у аналізі когнітивних взаємовпливів різних напрямків філософських пошуків та по-тужного представника історичного пізнання, історичною антропологією. Були реалізовані реконструкції та вивчення когнітивного діалогу цього напрямку історичної науки із концепціями філософії й історії науки, філософськими основами етнічної психології, теоріями філософії культури. Висновок. Когнітивний діалог східноєвропейських філософських студій першої половини ХХ століття з методологічними підходами історичної антропології було реалізовано за інтелектуальною схемою, яка складається із низки елементів. До них входять, зокрема, утворення системи наукових ідей для реалізації зазначеного діалогу, утворення розгорнутої системи дисциплінарного діалогу філософських концепцій та теоретичних методів історичної антропології.
Антропологічна інтенція філософування Рене Декарта та її прояв у тексті «Правил»
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2015) Малівський, Анатолій Миколайович
UKR: Мета: виходячи з бачення філософії Нового часу як відповіді на виклики епохи щодо побудови об’єктивної картини світу та саморозбудови людини, проаналізувати основні варіанти оцінки амбівалентності базової інтенції філософування Декарта в дослідницькій літературі та уточнити характер її двозначності. Обґрунтувати домінуючий характер антропологічної інтенції в тексті «Правил для керування розумом». Новизна. Уточнено характер амбівалентності базової інтенції тексту «Правил» як форми прояви двох основних, протилежно спрямованих запитів Нового часу, а саме - запиту на об’єктивність наукових знань та запиту на антропологію як наріжний камінь філософії. Автором статті обґрунтовано домінування антропологічної складової тексту «Правил» над науковими знаннями. Висновки. Окреслені основні прояви амбівалентності базової настанови філософування Декарта як побудови об’єктивної картини світу та саморозбудови людини. Акцентовано детермінуючий вплив на процес становлення базової інтенції, по-перше, специфіки досвіду математичного знання та платонівсько-аристотелівська традиція філософування, по-друге - персоналі стичної традиції християнства. В ході звертання до тексту «Правил» Декарта аргументується двозначність його базової настанови, уточнено її характер та обґрунтовується домінування антропологічної інтенції.
Антропологічна компонента природи держави
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2015) Хміль, Володимир Васильович; Хміль, Тетяна Володиміровна
UKR: Мета роботи. Дослідження пов'язане з пошуком нових засобів та методів обґрунтування етичних моральних норм як основи для громадянського втручання в життя держави. Криза певних соціальних теорій та моделей розвитку суспільств не завжди враховує місце та роль держави в соціальних, політичних та духовних перетворень. Методологія дослідження полягає в застосуванні компаративного, історико-логічного методів. Зазначений методологічний підхід дозволяє розкрити та піддати аналізу певні моделі стосовно антропологічної компоненти в соціальних відносинах, що надаються певними типами державних утворень з метою знайти динамічний погляд на майбутнє людини, нові виміри її самореалізації. Наукова новизна роботи полягає в розширення уявлень про еволюцію свободи людини в різних історичних типах держав. Порівняльний аналіз розвитку держав та місця в них свободи людини надає можливість глибше усвідомити антропологічну детермінанту, яка поступово підпорядковує та бере під свій контроль державні інституції, що необхідні для гуманізації зовнішніх умов буття людини, а також виявити напрямки розбудови держави та простір для самодіяльності людини як “від чого” так і “для чого” необхідна свобода особистості. Висновки. Осмислення розвитку парадигмальних систем, що засновані на моральній складовій держави дає нову точку відліку для реформаторської діяльності, в напрямку зближення держави з загальнолюдськими цінностями. Держава, розбудовуючи себе на моральних загальнолюдських принципах просувається до свого самознищення, як силового поля влади.
Антропологічні виміри філософських досліджень № 8, 2015 р.
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2015)
UK: У збірнику представлені наукові статті, що висвітлюють та осмислюють нові грані людського існування на початку нового тисячоліття. Окрема увага зосереджується на формах їх оприявнення та рефлексії у філософії науки, культури, техніки, мови. Збірник призначено для співробітників науково-дослідних організацій, наукових, науково-педагогічних та інженерних працівників, докторантів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів.
Антропологічні виміри філософських досліджень № 7, 2015 р.
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2015)
UK: У збірнику представлені наукові статті, що висвітлюють та осмислюють нові грані людського існування на початку нового тисячоліття. Окрема увага зосереджується на формах їх оприявнення та рефлексії у філософії науки, культури, техніки, мови. Збірник призначено для співробітників науково-дослідних організацій, наукових, науково-педагогічних та інженерних працівників, докторантів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів.