Browsing by Author "Бескаравайний, Станіслав Сергійович"

Now showing 1 - 14 of 14

Антропоцентричність сприйняття штучного інтелекту в уявленнях пізньої індустріальної епохи
(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро, 2025) Бескаравайний, Станіслав Сергійович
UKR: Мета даної роботи: спроба оцінити різноманітність такого феномену, як антропоцентричність сприйняття штучного інтелекту. Методи дослідження: порівняльно-історичний, компаративістський, аналогія, діалектична оцінка протиріч. Результати дослідження. Показано, що антропоцентризм можливо оцінювати в контексті трьох основних парадигм сприйняття техніки: гуманістичної, трансгуманістичної та постгуманістичної. Історичний період, протягом якого проводилася ця оцінка, починається з винаходом комп’ютерів і завершується переходом до нових моделей уявлення про людино-машинну взаємодію. Показано, що гуманістичне сприйняття техніки існувало у циклі, заданому розвитком індустріального суспільства: для досягнення нових рівнів розвитку формувався черговий образ ідеальних суспільних структур та відповідних утопічних змін у людях. Після кризи, пов’язаної з неможливістю досягнення утопічного ідеалу, йшло повернення до ідеалів «осьового часу» та формування нових перспективних цілей. Але у 1940-80-х ідеї «постіндустріального суспільства» не допомогли формуванню нового ідеалу людини: через «парадокс Моравека» когнітаріат, як заміна пролетаріату, не виник. Трансгуманістичне сприйняття техніки пропонувало образи людино-машинного симбіозу, проте воно, по-перше, ґрунтувалося на ідеях інструментального сприйняття техніки, а по-друге, трансгуманізм мислився як спосіб втілення ідей суспільства споживання, тобто обслуговував соціальні девіації гуманізму. Нарешті, постгуманістичне сприйняття техніки базувалося у тому, що виникнення альтернативного людині мислячого суб’єкта відбудеться у межах або біологічної еволюції, або рамках космогонічних процесів. Тобто історичні перспективи індустріального суспільства розглядалися надзвичайно тривалі. Проте, збереження дії закону Мура, розвиток комп’ютерних мереж, призвело до кризи сприйняття історичних перспектив індустріалізму, суттю чого стала концепція технологічної сингулярності.
Взаємозв'язок сенсу існування та характеристик тілесності ЗШІ
(Видавництво «Грані», Дніпро, 2024) Бескаравайний, Станіслав Сергійович
UKR: Актуальність: становлення ЗШІ (загального штучного інтелекту) як повноцінного учасника соціуму актуалізує питання його цілепокладання, отже, сенс його існування. ЗШІ так само зіткнуться з психофізичною проблемою при самоосмисленні, як і люди, тому мета статті: сформулювати базове протиріччя сенсу існування техносуб’єктів, аналогічне протиріч тіла та духа у людини. Результати дослідження: проаналізовано протиріччя в розумінні сенсу життя між «хіліками» та «пневматиками». Показано, що у ХІХ-ХХ ст. виникла криза в розумінні сенсів життя, причому як для традиційного суспільства, так і для суспільства Модерну: соціальне безсмертя, яке можливо досягти раціональними способами, виявилося недостатньою заміною індивідуального безсмертя, яке обіцяє релігія. Трансгуманізм сприймається, як одна із сучасних спроб забезпечити сенсі існування індивіда: протиріччя «хіліків» і «пневматиків» частково знімаються у межах концепції нескінченного вдосконалення людини. Але нескінчений розвиток, сам по собі, не може виступати сенсом існування пост-людини або ЗШІ. Висновки: сформульовано базову суперечність у цілепокладанні існування ЗШІ: між необмеженим у часі розвитком та самототожністю. Ймовірно, протиріччя цілепокладання існування ЗШІ будуть розвитком протиріч, характерних для людської культури, непрямою відповіддю на питання про сенс життя людини. Показано, що ЗШІ, який немає у сенсі свого існування проекції на вічність, можливо розглядати як неповноцінний, службовий ШІ. Це відмінність ЗШІ від людини, що демонструє потенційно якісно вищій рівень розвитку техносуб’єктів. Показано, що тілесну складову індивідуального техносуб'єкту (ЗШІ) у контексті еволюційного розвитку необхідно розглядати скоріше як аналог біологічного виду, ніж окремого організму. Нарешті суб'єктність ЗШІ більш вразлива до впливу інших суб'єктів, так як техногенна структура тіла та програмного забезпечення передбачає знання про їх устрій та можливість маніпуляції. Цим обґрунтовано необхідність якісно нового рівня регуляції взаємодій у соціумі, що складається з ЗШІ.
Граничні умови тілесності загального ШІ
(Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Харків, 2025) Бескаравайний, Станіслав Сергійович
UKR: У статті зроблено спробу обійти «важку проблему свідомості» у процесі прогнозування якостей «загального штучного інтелекту». Для цього використовується уявлення про ЗШІ, як про тілесно втілений суб'єкт. Складено несуперечливий набір граничних умов, що задають простір можливостей для тілесної реалізації загального ШІ. Показано, що такий суб'єкт не може бути асоціальним.
Критерії оцінки потенційної чисельності ЗШІ (AGI) у техносфері
(Видавництво «Грані», Дніпро, 2023) Бескаравайний, Станіслав Сергійович; Борисова, Тетяна Вікторівна
UKR: Актуальність. Майбутня взаємодія людини та ЗШІ це один із потенційно небезпечних процесів. «Екосистема» взаємодії людини зі штучними інтелектами, що розвинеться після їх створення, може зіткнутися з кризою, вираженою у різкому зростанні чисельності ЗШІ. Але прогнозування подібної кризи потребує опису факторів, які можуть визначати кількість ЗШІ, а також визначити структурні рівні взаємодії людини та ЗШІ. Мета. Розкриття базових протиріч, що визначають кількість загальних штучних інтелектів (ЗШІ, AGI) у техносфері, виділення основних кордонів розвитку ЗШІ, які можуть обмежувати їхню різноманітність. Результати. Показано, що однією з конкурентних переваг ЗШІ по відношенню до людини може бути їхнє існування на кількох структурних рівнях техносфери. Показано основні межі різноманітності ЗШІ: межу стабільності, межу швидкості розвитку, межу симбіотичної взаємодії, межу конкуренції. З’ясовано, основним обмеженням для зростання чисельності ЗШІ буде межа мініатюризації, пов'язана з тим, що обов'язковий для техногенного суб'єкта набір функцій (незалежний цикл «абстрагування-конкретизації») неможливо втілити в носії програмного забезпечення занадто малих розмірів. І це обмеження буде збережено, якщо не буде створено якісно нові носії програмного забезпечення. Показано, що достатньою умовою для існування автономного ЗШІ є перевага локалізованого ЗШІ в управлінні джерелом ресурсів у порівнянні з глобалізованим ЗШІ, коли ця перевага дозволяє накопичити ресурси, необхідні для збереження себе від поглинання; Наведено оцінки мінімальної та максимальної кількості ЗШІ в техносфері, пов'язані як з монополізацією та централізацією ЗШІ, так і з їх граничною різноманітністю. Показано межі використання біологічних аналогій в описі скорочення та збільшення чисельності ЗШІ, але ці коливання можливо бути описувати за допомогою законів «необхідної різноманітності» та «ієрархічної компенсації». Висновки. Показано основні протиріччя, що обмежують різноманітність ЗШІ, а також деякі межі його розвитку. Проведено оцінку мінімальної та максимальної чисельності ЗШІ у техносфері.
Між плануванням та капризом – людське воління та штучний інтелект
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Бескаравайний, Станіслав Сергійович
UKR: У статті досліджується один з аспектів потенційної взаємодії ШІ та людини, пов’язаний з перетворення планування людських дій на стохастичне воління та можливі паліативні засоби протидії цьому процесу.
Навчально-методичні рекомендації до вивчення дисципліни «Філософія»
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2024) Бескаравайний, Станіслав Сергійович; Борисова, Тетяна Вікторівна
UKR: Навчально-методичні рекомендації призначені для використання студентами денної форми навчання усіх спеціальностей. Навчально-методичні рекомендації містять основні теоретичні положення для засвоєння матеріалу курсу і перелік рекомендованої літератури.
«Політологія» з курсу «Філософія та політологія»
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2023) Цурканова, Ірина Олександрівна; Бескаравайний, Станіслав Сергійович; Борисова, Тетяна Вікторівна
UKR: Навчально-методичні рекомендації призначені для використання студентами безвідривної форми навчання усіх спеціальностей. Навчально-методичні рекомендації містять основні теоретичні положення для засвоєння матеріалу, інструкції до виконання самостійних робіт, вимоги до аналізу результатів та оформлення робіт.
Про кризу культури та людини в «надуманому» традиціоналізмі Р. Генона
(Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара, Дніпро, 2023) Борисова, Тетяна Вікторівна; Бескаравайний, Станіслав Сергійович
UKR: Культурно-філософський вимір проблеми духовної складової людини та суспільства в творчості французького мислителя Р. Генона здійснюється в історико-філософському ключі. Увага зосереджується на спробах Р. Генона демонструвати прихильність консервативним традиціям християнського світу. Здійснюється критичний огляд позицій філософської картини світу Р. Генона, підкреслюється його спроба здолати кризу культурного розвитку через симбіоз різних релігій, вірувань та вчень.
Проблема декваліфікації прекаріату як преривчастість соціального часу
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Бескаравайний, Станіслав Сергійович; Ніколенко, Д. М.
UKR: У статті досліджується один із аспектів соціальної проблеми прекаріату, перманентна декваліфікація. Показаний потенційний шлях її подолання з урахуванням відновлення цілісності соціального часу працівника.
Протиріччя інструментального та суб'єктного підходів в осмисленні загального штучного інтелекту
(Видавництво «Грані», 2023) Бескаравайний, Станіслав Сергійович
UKR: Мета : розкрити одне з протиріч у розумінні «загального штучного інтелекту» (ЗШІ), а саме уявлення про ЗШІ одночасно як про інструмент і як про суб'єкт, та виявити шлях його усунення. Актуальність: виявлення перспективних напрямів розвитку ШІ, а також уточнення потенційних загроз, які він може нести. Усунення деяких фобій, що супроводжують процес становлення ЗШІ. Результати: інструментальний підхід у розумінні ШІ має основу в інструментальному розумінні техніки взагалі, а також у класичних уявленнях про штучний інтелект, що були сформовані у працях А. Тьюринга. Такий підхід редукує роль ШІ до ролі «автономного помічника», спрямованого на вирішення обмеженого кола завдань, що викликає перманентну етичну дискусію про відповідальність людини-керівника. Опоненти суто інструментального розуміння ШІ розглядають його узагальнено, у межах концепції глобального еволюціонізму, або фокусуються на прогнозуванні соціальних та біологічних наслідків створення ЗШІ. Щоб усунути ці протиріччя, ШІ необхідно розглядати як суб'єкт, який повинен взаємодіяти з реальними об'єктами, для чого потрібне тіло. Саме власне тіло може верифікувати для ШІ процеси абстрагування для дослідження навколишнього середовища. Отже, роботехніку необхідно розглядати не як прикладну дисципліну, а як одну із фундаментальних складових створення ЗШІ. Для оцінки можливості створення ЗШІ при існуючому рівні розвитку техніки, використано діалектичний метод, історичний підхід, критерії автономності та цілепокладання. Висновки: створення ЗШІ без надання йому якостей суб'єктності неможливе. Які б утилітарні можливості не отримали ШІ, самі собою вони залишаються інструментами, а такі не можуть становити загрозу соціуму. ЗШІ повинен мати можливість формулювати власні цілі розвитку. Значною загрозою може бути звуження соціальної ролі людини, коли цілі діяльності індивіду в соціумі задаватимуться вже ЗШІ.
Суб’єктна межа антропоморфності роботів
(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро, Україна, 2023) Бескаравайний, Станіслав Сергійович
UKR: Мета. Обґрунтувати одну з можливих меж антропоморфності у створенні людиноподібних роботів. Актуальність. Виявлення потенційних протиріч у розвитку робототехніки та уточнення загроз, які можуть нести. Формування уявлень про міру антропоморфності роботів, коли вони зможуть заміщати людину у соціумі. Результати. Уявлення про роботи та ШІ, як про інструменти, засноване на інструментальному розумінні техніки взагалі, а також на осмислення роботів як виконавців. Опонують такому підходу переважно філософські та художні точки зору, які часто профанують проблему або розглядають її як віддалену перспективу. Робота, в процесі його наближення до людини (тобто створення повної біологічної та психічної копії людини штучного походження), необхідно розглядати як об’єкт, який набуває якостей суб’єкта. Якщо робот залишається об’єктом, то асимптотичне наближення до антропоморфності перетворює його на «ляльку», на маріонетку, тому що свобода вибору несумісна зі статусом об’єкта. Якщо робот набуває суб’єктності, то для конкуренції з іншими техногенними суб’єктами, йому необхідно усунути обмеження людської форми. Якщо такий суб’єкт якимось чином зберігає контроль над антропоморфною машиною, то для нього це не вмістилище свідомості, а лише інструмент для впливу на специфічне середовище, створене для людини, а також для соціального спілкування з людиною. Тобто для повноцінного техногенного суб’єкту, для загального ШІ ідеальна подоба людини — це лише специфічний антропоморфний орган почуття. Цей процес багато в чому визначений тим, що людина в рамках технічного прогресу перебуває в перманентному протиріччі: люди прагнуть бути метою, а не засобом, але революції в техніці дозволяють відчужувати окремі якості та вміння людей, замінюючи людину механізмом. Ідеальна штучна подоба людини – створює можливість повного відчуження продуктів будь-якої людської діяльності. Для оцінки можливості створення антропоморфного робота за існуючого рівня розвитку техніки використано діалектичний метод, історичний підхід, метод уявного експерименту, критерії автономності та цілепокладання. Висновки. Однією з меж антропоморфності у створенні роботів можливо вважати досягнення ними суб’єктності. Для техногенного суб’єкта сама антропоморфність втрачає сенс як суттєва конкурентна перевага, тому що виникнуть більш досконалі носії психіки.
Тіло «загального ШІ» як онто-соціальний верифікатор
(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро, 2024) Бескаравайний, Станіслав Сергійович
UKR: Мета статті: уточнити роль тіла, що використовується ЗШІ як верифікатора його когнітивної діяльності. Показано, що концепція «втіленого розуму» потенційно знімає базову суперечність загального ШІ: когнітивна діяльність не може бути повністю відрефлексована, а техногенний характер ШІ потребує саме максимізації саморефлексії. Тіло для загального ШІ може бути інструментом подолання обмежень теореми К.Геделя про неповноту. Описано протиріччя: між необхідністю якомога ширшого застосування загальнодоступних «цифрових двійників», колективним пізнанням світу та необхідністю для загального ШІ мати онтологічний верифікатор як основу власної суб’єктності. Формою прояву цього протиріччя вважатимуться обмеження доступу до результатів досліджень, які проводить ШІ: секретність знижує можливості загального ШІ як суб’єкта, але підвищує його незалежність, як індивіда. Доведено, що тіло загального ШІ не може бути достатнім онтологічним верифікатором, необхідна кооперація з іншими суб’єктами, використання сенсорів, зовнішніх щодо його тіла. Показано, що при збереженні темпів розвитку комунікацій, тіло загального ШІ, як індивіда, можна розглядати, як частину техносфери, яку він контролює краще за всіх інших ШІ. Незалежність загального ШІ, як індивіда, забезпечується використанням тіла як верифікатора соціальних взаємодій. А тіло загального ШІ, як суб’єкта – це частина техносфери, яку він цілепокладає і співвідносить з реальністю краще за інших суб’єктів. Встановлено динамічний характер тілесності загального ШІ: в умовах швидкого розвитку можливостей штучних інтелектів необхідно постійно вдосконалювати своє тіло і поглиблювати його рефлексію для використання як верифікатора в обох сенсах. Встановлено, що тіло загального ШІ, при досягненні балансу онтологічного та соціального верифікування, може бути інструментом зняття протиріччя між ШІ, як індивідом та ШІ, як суб’єктом. Проте, залишається не проаналізованою проблема співвідношення понять «верифікатор соціальних взаємодій» та «соціальне тіло».
«Філософія» з курсу «Філософія та політологія»
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2023) Бескаравайний, Станіслав Сергійович; Борисова, Тетяна Вікторівна; Цурканова, Ірина Олександрівна
UKR: Навчально-методичні рекомендації призначені для використання студентами безвідривної форми навчання усіх спеціальностей. Навчально-методичні рекомендації містять основні теоретичні положення для засвоєння матеріалу, інструкції до виконання лабораторних робіт, вимоги до аналізу результатів та оформлення робіт.
Цілісність тіла загального штучного інтелекту
(Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Харків, 2025) Бескаравайний, Станіслав Сергійович
UKR: У статті здійснено спробу перейти від граничних умов існування тілесно втіленого ЗШІ до формулювання критеріїв цілісності подібного тіла, а також критеріїв розмежування між тілами різних ЗШІ. Показано ключову роль протиріччя між синхронічним та діахронічним зрізами у розумінні тілесності загального ШІ. Цілісність тіла загального ШІ досягнуто якщо цей ШІ має достатній для забезпечення власної автономності набір технічних пристроїв, що дозволяє йому діяти у соціумі, у характерних для соціуму циклах індивідуалізованого розвитку.