Browsing by Author "Федько, Ольга Миколаївна"

Now showing 1 - 5 of 5

Дистанційний формат навчання іноземних студентів: актуальність та проблемність (препринт)
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2021) Федько, Ольга Миколаївна
UK: В статті досліджено дистанційний формат навчання іноземних студентів. Особлива увага приділяється актуальним та проблемним моментам дистанційного процесу. розглянуто стан впровадження онлайн навчальння у закладах вищої освіти України; аналізуються особливості його реалізації, складено рекомендаці щодо подолання психологічних та мовних бар’єрів під час вивчення української мови як іноземної.
Діалог як наративна форма українських трактатів раннього барокко
(European Scientific Platform, Вінниця, 2021) Федько, Ольга Миколаївна; Поплавська, Наталія Миколаївна
UKR: Мета дослідження – вивчити особливості специфіки наративної форми українських трактатів епохи раннього Бароко (перша половина ХVII ст.). Методи та методика дослідження. У дослідженні застосовано такі лінгвістичні та психологічні методи, як аналіз і синтез – для обґрунтування теоретичних засад роботи; спостереження, метод лінгвістичного опису мовних фактів, метод експерименту, описовий метод тощо. Результати. З’ясовано, що ця епоха характеризувалася надзвичайно активним культурно-освітнім життям, яке вплинуло на активізацію літературної творчості. Наголошено, що основний масив трактатів складали твори полемічного та проповідницького характеру, розглянуто їх наративну специфіку. На прикладі трактатів Іпатія Потія «Герезія», «Гармонія», Мелетія Смотрицького «Антиграфи», «Тренос», Лева Кревзи «Оборона церковної єдності», Захарії Копистенського «Палінодія», Касіяна Саковича «Перспектива» та Петра Могили «Літос» доведено, що кожен із них презентував релігійні переконання автора та позиціонувався на діалог з попередніми текстами.
Психологічна адаптація студентів-іноземців у процесі комплексного вивчення української мови та історії її становлення
(Національний університет «Острозька академія», Острог, 2021) Федько, Ольга Миколаївна; Заваруєва, Інна Іванівна; Бондаренко, Лариса Іванівна
UKR: Мета дослідження – вивчити особливості адаптації до мовного та національного середовища у процесі вивчення студентами-іноземцями підготовчого відділення окремих тем з лінгвістики та паралельно тих подій в історії України, що мали безпосередній вплив на становлення пропонованих для опрацювання фонетичних та лексичних явищ. Методи та методика дослідження. У дослідженні застосовано такі лінгвістичні та психологічні методи, як аналіз і синтез – для обґрунтування теоретичних засад роботи; спостереження, метод лінгвістичного опису мовних фактів, метод експерименту, описовий метод тощо. Результати: для укладання навчальної програми та проведення емпіричного дослідження було обрано такий період історії становлення української мови, як окупація західноукраїнських земель Польщею у міжвоєнний період (20–40 рр. ХХ ст.). Саме цей період має великий вплив на становлення сучасної української літературної мови, адже сьогодні, згідно з новою редакцією «Українського правопису» (2019 рік), спостерігається часткова активізація вживання запозичених із польської мови лексем та правописних норм 20–40х рр. ХХст. Висновки. Результати експерименту свідчать, що методика використання експериментальної навчальної програми з української мови як іноземної та впливу історичних подій на її становлення у процесі комплексного вивчення окремих тем, виявилась засобом покращення психологічної адаптації студентів-іноземців до мовного та національного середовища України, де вони здобувають фахову освіту. Крім цього, описана вище методика викладання нового мовного матеріалу сприяла кращому його засвоєнню.
Роль і полістильовий характер пояснення в комунікативному методі навчання іноземних мов
(Ужгородський національний університет, Ужгород, 2021) Бондаренко, Лариса Іванівна; Заваруєва, Інна Іванівна; Федько, Ольга Миколаївна
UKR: Стаття присвячена аналізу структурних та функціональних особливостей пояснювального дискурсу в комунікативному методі навчання іноземних мов. Актуальність теми зумовлена декількома чинниками: по-перше, маловивченістю; по-друге, володіння технікою і процедурою пояснення відіграє важливу роль у науково-пізнавальній діяльності процесу навчання; по-третє, порівняльний аналіз стильових різновидів пояснення поглиблює знання про специфіку функціональних стилів, детерміновану завданнями комунікації. Матеріалом дослідження є пояснення як особливий текстотип, із властивою йому архітектонікою і системою комунікативно-прагматичних і когнітивних ціленастанов. Пояснення як лінгвістичний феномен розглядається з позиції ретроспективного аспекту, з аналізом еволюції розвитку та становлення пояснювального дискурсу як одного з невід’ємних компонентів методики викладання загалом і методики викладання іноземних мов зокрема. У статті викладаються основні принципи мовної компетентності, на яких націлене застосування пояснювального дискурсу, розкриваються нові, сучасні комунікативні тенденції його розвитку, встановлюються й описуються чинники, що демонструють активне розширення сфери функціонування пояснення не тільки в області науки, але і в інших соціально значущих сферах, як-от: політика, право, побут, спорт, культура. У дослідженні пов’язується новий вектор функціональності пояснення з діалогічною спрямованістю сучасної суспільно-мовної практики. Пояснення представлено як інтелектуальну потребу, яка має свої цілі, комунікативні завдання і свою специфічну спрямованість. У статті є ілюстративний матеріал, який також допомагає розкрити і принципи правильного застосування техніки пояснення під час навчання. Отже, доходимо висновків: 1. Функціональна сутність пояснення в комунікативному методі навчання іноземної мови проявляється у взаємодії рівноправних суб’єктів на основі спільної співпраці викладача з аудиторією у процесі передачі значущої інформації, не тільки в області науки, але й абсолютно в усіх інших сферах життєдіяльності, розвиток категорії пояснення в бік діалогічності є відмітною тенденцією сучасних мовних процесів. 2. Стильові реалізації пояснювального дискурсу в методиці викладання іноземних мов різноманітні, мають полістильовий характер, залежно від завдань комунікації, цільової настанови викладача і характеру інформації, представленої в тексті. 3. У методиці навчання іноземних мов пояснення реалізується на рівні усних і письмових текстових фрагментів і має свою архітектоніку. Залежно від етапу навчання, цілей викладача, кількості інформативного обсягу ключової або коментованої частин пояснення може бути представлено в усному мовленні у вигляді лінгводидактичного демонстраційного матеріалу, мнемотехнік. У письмовій мові – у вигляді схем, таблиць, може складатися як із декількох речень, так і з великих за обсягом текстових структур.
Українська мова як іноземна. Основи наукового мовлення
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2023) Федько, Ольга Миколаївна
UKR: Методичні рекомендації призначені для іноземних студентів інженерних спеціальностей для самостійної та аудиторної роботи під час вивчення курсу «Українська мова як іноземна. Наукове мовлення» і містить практичні завдання, виконання яких закріплює навички наукового мовлення в лексичному, граматичному, орфографічному й стилістичному аспектах, що повністю відповідає програмі курсу української мови як іноземної.