Browsing by Author "Шевяков, Олексій Володимирович"

Now showing 1 - 40 of 42

Динамічні соціотехнічні системи діяльності: соціальна підтримка жінок
(Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, 2020) Шевяков, Олексій Володимирович; Шрамко, Ігор Анатолійович
UKR: В статті проаналізовано соціально-психологічне забезпечення життєдіяльності жінок в умовах динамічних соціотехнічних систем управління. Мета статті полягала у досліджуваних в умовах динамічних соціотехнічних систем діяльності. Обстежено 500 досліджуваних (оператори, фахівці) у віці від 18 до 46 років (всі жінки) в динамічних автоматизованих системах управління. Як оптимізуючий метод використано довільну психічну саморегуляцію життєдіяльності. Виявлено та скореговано негативні функціональні стани жінок щляхом оволодіння ними навичками саморегуляції (аутотренінг, ідеомоторне тренування). Програма містила вправи розминки, тренінгові вправи, дискусії, міні-лекції, роботу в парах та малих групах. Опановувалися м’язова релаксація, самонавіювання, активація рефлексивної зони свідомості. Результати. Схарактеризовано соціально-психологічні особливості взаємодії і взаємовпливу компонентів динамічних соціотехнічних систем діяльності. Здійснено психологічний аналіз тенденцій розвитку таких систем. В емпіричному дослідженні визначено особливості забезпечення життєдіяльності жінок на робочих місцях. Розроблено та апробовано концепцію соціальної підтримки їх життєдіяльності. Спрогнозовано роботоздатність жінок і можливі зміни їх функціонального стану. Здійснено обгрунтування соціально-психологічного забезпечення розвитку соціотехнічних систем діяльності, яке допоможе подолати негативні наслідки функціонування таких систем та призведе до їх подальшого розвитку за нових (ринкових) умов. Перспектива продовження дослідження вбачається в розробці психологічної теорії оптимізації процесу діяльності жінок у динамічних соціотехнічних системах. Висновки. Проведена дослідницька робота щодо вивчення особливостей життєдіяльності та роботоздатності жінок у динамічних соціотехнічних системах, виявлення прояву їх функціонального стану. Розроблено та апробовано структурно-функціональну модель соціально-психологічного забезпечення життєдіяльності жінок відносно до існуючих стадій діяльності у динамічних соціотехнічних системах.
Дослідження функціональних станів особистості в умовах трудової діяльності
(Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України, Полтав. нац. пед. ун-т ім. В. Г. Короленка, Київ, 2020) Шевяков, Олексій Володимирович; Бабатенко, Олександр Васильович; Шрамко, Ігор Анатолійович
UKR: У статті проаналізовано основні теоретичні підходи до психологічної регуляції функціональних станів фахівців в умовах виробничої діяльності. Мета статті полягає у визначенні сутності психологічної регуляції функціональних станів особистості й розкритті її особливості в умовах трудової діяльності. Розроблено огляд методів дослідження функціонального стану і класифікацію методичних підходів, викладені їх основні положення. Обгрунтовано доцільність використання методу довільної психологічної саморегуляції для вирішення завдань психологічного забезпечення соціальної підтримки особистості. Розглянуто основні шляхи та засоби оптимізації і профілактики несприятливих функціональних станів, здійснення психологічного аналізу діяльності фахівців, вивчення досвіду застосування засобів оптимізації для усунення несприятливих психологічних станів особистості в таких галузях науки як психологія праці, психогігієна, медицина, психологія та психофізіологія праці. Встановлено, що реалізація коригуючих впливів на функціональний стан в умовах професійної діяльності може бути здійснена за допомогою методу довільної психічної регуляції стану, який на сьогодні є найбільш актуальним і перспективним психологічним засобом оптимізації. Зазначений метод є ефективним для усунення несприятливих психологічних станів (перевтоми, нервово-психічної напруги, гіперкінезії, монотонії). Його використання складає перспективу подальших досліджень у контексті психологічного забезпечення соціальної підтримки фахівців. Застосування елементів психологічного забезпечення професійної діяльності фахівців у поєднанні з організаційними заходами дають можливість здійснювати контроль за динамікою працездатності та створювати більш оптимальні умови праці. Нагальна потреба в використанні профілактичних та корекційних заходів для оптимізації функціональних станів особистості досить значна, оскільки діяльність фахівців проходить в умовах впливу комплексу різноманітних соціально-психологічних, технічних, природних та інших чинників, які призводять до зниження рівня працездатності. Все це з особливою гостротою підкреслює необхідність створення відповідної психопрофілактичної системи оптимізації психологічного стану фахівців.
Духовна спадщина музичної культури епохи бароко
(Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, 2019) Шевяков, Олексій Володимирович; Славська, Яніна Анатоліївна; Славська, Валерія Анатоліївна
UKR: У статті виявлено умови, котрі ініціювали появу і розвиток естетичного впливу музики епохи бароко. Метою статті є виявлення соціально-психологічних особливостей музичної культури епохи бароко. Завдання дослідження: надати загальну соціально-психологічну характеристику епохи бароко, включаючи поняття і стиль епохи, а також її музичну культуру; схарактеризувати соціально-психологічні особливості становлення музики епохи бароко. Об’єкт дослідження – музична культура епохи бароко, предмет – соціально-психологічні особливості її трактування.Встановлено, що рубіж ХVI-XVII століть знаменувався великими науковими відкриттями в галузі математики, астрономії, природознавства і психофізіології. Зміни характеру державної влади в Європі сприяли виникненню нової людини, що володіє новим світоглядом, новою ідеологією, новою мораллю. Ці соціально-психологічні процеси не могли не знайти відображення в мистецтві. Культура бароко (в тому числі і музична) пройшла довгий шлях розвитку (до середини ХVIII cстоліття), нерідко поєднуючи в собі багато в чому протилежні естетичні погляди. Здійснено історико-педагогічний аналіз тенденцій скрипкової музики, визначено основні характеристики її розвитку. Здійснено науково-теоретичне обґрунтування становлення жанру скрипкової сонати епохи бароко. На основі системного аналізу виявлено генезис жанру скрипкової сонати. Визначено жанрові особливості скрипкових сонат.
Здоров’язбережувальні фізкультурно-оздоровчі компетентності як важлива умова забезпечення та поширення високого рівня громадського здоров’я
(Запорізький державний медичний університет, Запоріжжя, 2024) Гурєєва, А. М.; Приходько, Володимир Васильович; Шевяков, Олексій Володимирович; Чернігівська, Світлана Анатоліївна; Вілянський, Володимир Миколайович; Черепок, О. О.
UKR: За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, метою дій, що спрямовані на зміцнення громадського здоров’я, є забезпечення умов, які дають змогу людям залишатися здоровими та сприяють зміцненню здоров’я і благополуччя, запобігають погіршенню здоров’я. Однак у засадничих документах не схарактеризовано місце здоров’язбережувальних фізкультурно-оздоровчих компетентностей людини у системі спільних зусиль. Мета роботи – обґрунтувати доцільність і місце здоров’язбережувальних фізкультурно-оздоровчих компетентностей особи як умови забезпечення та поширення високого рівня громадського здоров’я в Україні. Матеріали і методи. Дослідження організовано в Придніпровській державній академії фізичної культури і спорту, Українському державному університеті науки і технологій, Національному технічному університеті «Дніпровська політехніка» (м. Дніпро) і Запорізькому державному медико-фармацевтичному університеті. Використали такі методи теоретичного дослідження: вивчення й узагальнення даних вітчизняних і закордонних офіційних джерел, наукової літератури, а також методи абстрагування, аналізу та синтезу, індукції та дедукції. Результати. Концептуальні засади та дидактична технологія фізкультурної освіти непрофесійної спрямованості людини (НпФО) з акцентом на посилення загальнокультурної складової освітнього компоненту «Фізичне виховання» у вищій школі спрямовані на ліквідацію недоліків, що вже є. Забезпечена педагогічною технологією НпФО сприяє формуванню оптимального стану здоров’я. Система дієвих педагогічних механізмів НпФО істотно відрізняється від надання інформації про здоров’я, що є предметом вивчення сучасної валеології. В цьому контексті актуальним є розвиток концептуальних напрямів творчої валеології як підтримки творчості особи у безпечному впливі на здоров’я, а саме формування в закладах вищої освіти засадничих знань про здоров’я. Висновки. Запропонована система педагогічних механізмів, що суттєво відрізняються від просто надання інформації про здоров’я людини як користь / шкоду впливів і дій, як це відбувається в межах валеології. Це є передумовою до формування та розвитку творчих концепцій сучасної валеології на основі вдосконалення культурних і практичних складових освітнього компонента «Фізичне виховання» в умовах закладу вищої освіти для фахівців, які дбають про стан власного здоров’я, зі спеціальностей, що належать до цивільних. Нині основна діяльність більшості випускників закладів вищої освіти – не фізична, а інтелектуальна, і тому надалі впровадження підходів, що пов’язані з професійно-прикладною фізичною підготовкою до фахової діяльності, вважаємо недоцільним.
Клімактеричний період як прояв вікової кризи інволюції на життевому шляху жінки
(Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, 2021) Сергієні, Олена Віталіївна; Шевяков, Олексій Володимирович; Горіна, Ольга Теофілівна
UKR: У статті розглянуто особливості психологічного стану жінок у клімактеричному періоді (експериментальна група) у порівнянні з показниками жінок фертильного віку (контрольна група). Мета статті полягала у теоретичному аналізі наукової літератури з досліджуваної проблеми та емпіричному дослідженні психологічних особливостей жінок у клімактеричному періоді, який розглядається як криза інволюції. В роботі використано теоретичний, емпіричний та математико-статистичний методи. Теоретичну основу дослідження складає теорія особистості, генетичний підхід С.Д. Максименко до аналізу становлення особистості на різних вікових етапах життя, концепція життєвого шляху особистості та життєвих криз (В.А. Роменець, Т.М. Титаренко). Методи. Емпіричний метод дослідження містить: бесіду, анкетування, спрямоване на визначення психотипу А та В, сімейного складу; спостереження, психодіагностичні методики «Самопочуття, активність, настрій» В. Доскіна; дослідження самооцінки Дембо-Рубінштейн, симптоматичний опитувальник Є. Александровича, методику «Тривога та депресія», опитувальник EPQ Айзенка, визначення психологічної статі С. Бем, методику Елерса дослідження спрямованості на мотивацію досягнення успіху та уникнення невдач. Математико-статистичний метод включав порівняльну статистику за критерієм Ст’юдента з використанням програми statistica-10. Результати. Проведений теоретичний аналіз наукової літератури з проблеми психологічних особливостей жінки в клімактеричному періоді дозволив встановити, що більшість вчених виділяють психологічні розлади емоційного характеру, які можуть супроводжувати соматичні розлади; такі вчені, як С. Д. Максименко, Г.С. Абрамова, В.А. Роменець, Т.М. Титаренко розцінюють клімактеричний період у житті жінки як прояв кризи інволюції. Результати емпіричного дослідження психологічних особливостей жінки у клімактеричному періоді свідчать про те, що вони стосуються не лише психоемоційних відхилень, але і формують зрушення у самосвідомості, самосприйнятті та самооцінці жінки, її мотивації на запобігання невдач, обмеження ризиків на шляху досягнення успіхів та впливають на її соціально-психологічну поведінку. Жінки у клімактеричному періоді мотивовані в більшій мірі на запобігання невдач, ніж на досягнення успіхів, що обумовлює зниження успішності їх соціальної активності. Висновки. Прояви кризи інволютивного періоду більш часто проявляються у представниць психотипу «В», але ці дані потребують доопрацювання в подальших дослідженнях. Визначена необхідність проведення профілактики формування патологічних форм протікання клімактеричного періоду та надання психологічної допомоги жінкам при його переживанні.
Методи дослідження функціональних станів фахівців в умовах харчової промисловості
(Центр сучасної педагогіки "Навчання без кордонів" (Канада), 2019) Шевяков, Олексій Володимирович; Бабатенко, Олександр Васильович
UKR: У статті присвячено огляд основних теоретичних підходів до психологічної регуляції функціональних станів фахівців в умовах виробничої діяльності. Мета статті полягає у визначенні сутності психологічної регуляції функціональних станів фахівців й розкритті її особливості в умовах харчової промисловості. Розроблено огляд методів дослідження функціонального стану і класифікацію методичних підходів, викладені їх основні положення. Обгрунтовано доцільність використання методу довільної психологічної саморегуляції для вирішення завдань психологічного забезпечення соціальної підтримки фахівців харчової промисловості.
Моделювання лідерського потенціалу у соціотехнічних системах економічної діяльності
(Міжнародний електронний науково-практичном журнал «WayScience», 2018) Шевяков, Олексій Володимирович
UKR: Дослідження присвячено розгляданню теоретичного підходу до вирішення наукової проблеми психологічного забезпечення розвитку соціотехнічних систем економічної діяльності (СТСЕД). Методологія дослідження полягає в обгрунтуванні вибору СТСЕД в якості об’єкта заходів психологічного забезпечення. При цьому вдосконалення системи діяльності є концептуальним різновидом впливу на можливості професійного розвитку майбутнього фахівця-лідера.
Моделювання лідерського потенціалу фахівця
(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара (ДНУ), м. Дніпро, 2024) Шевяков, Олексій Володимирович
UKR: Підтримка як сфера практичної діяльності провідних спеціалістів ще не зовсім чітко визначена, і, більше того, існує широко поширена думка, що така сфера взагалі не існує, що завдання психологів - не підтримувати розвиток систем діяльності, а лише надавати психологічну підтримку для процесу управління. До речі, розвиток сучасної управлінської психології як сфери на перетині психології і управління розкрив прогалини та протиріччя в стандартних моделях розвитку особистості спеціаліста. Останнє зокрема пояснює відсталість деяких країн у цьому плані. Дослідження наслідків обмеженої раціональності, соціальних уподобань та відсутності самоконтролю в ситуації розвитку показали, що людські риси систематично впливають на управлінські рішення, а також на результати діяльності. У постіндустріальну еру необхідно виявити вплив психологічного (зокрема, лідерства) потенціалу сучасного спеціаліста ("палкого духу") на національну гідність. Лідер - це людина, яка хоче не тільки знайти себе в житті, але й реалізувати себе в ньому: повністю, вичерпно використовуючи свій внутрішній потенціал. Виникає питання щодо психологічної підтримки розвитку соціотехнічних систем діяльності, насамперед у системі управління проектами. Наукова база професійної управлінської психології ґрунтується на розвинених характеристиках і закономірностях. Практичне джерело використовується рядом діагностичних, експертних та інших працівників, які здатні досягти необхідної ефективності діяльності.
Моделювання соціальної підтримки жінок в умовах динамічної соціотехнічної системи
(Херсонський державний університет, 2020) Шевяков, Олексій Володимирович; Шрамко, Ігор Анатолійович
UKR: Метою статті є з’ясування особливостей соціально-психологічного забезпечення життєдіяльності жінок в умовах динамічних соціотехнічних систем управління. Методи. За допомогою методів анкетування та структурного моделювання, оцінювання напруженості психологічних функцій (тест М. Люшера, cоціометрія, увага, мислення, частота серцевих скорочень, тремор, динамометрія) виявлено зміну стомлення, що зростає, під час роботи досліджуваних в умовах динамічних соціотехнічних систем діяльності. Обстежено 500 досліджуваних (оператори, фахівці) у віці від 18 до 46 років (усі жінки) у динамічних автоматизованих системах управління. Як оптимізуючий метод використано довільну психічну саморегуляцію життєдіяльності. Виявлено та скореговано негативні функціональні стани жінок шляхом оволодіння ними навичками саморегуляції (аутотренінг, ідеомоторне тренування). Програма містила вправи-розминки, тренінгові вправи, дискусії, міні-лекції, роботу в парах і малих групах. Опановувалися м’язова релаксація, самонавіювання, активація рефлексивної зони свідомості. Результати. Схарактеризовано соціально-психологічні особливості взаємодії та взаємовпливу компонентів динамічних соціотехнічних систем діяльності. Здійснено психологічний аналіз тенденцій розвитку таких систем. В емпіричному дослідженні визначено особливості забезпечення життєдіяльності жінок на робочих місцях. Розроблено й апробовано концепцію соціальної підтримки їхньої життєдіяльності. Спрогнозовано роботоздатність жінок і можливі зміни їхнього функціонального стану. Здійснено обґрунтування соціально-психологічного забезпечення розвитку соціотехнічних систем діяльності, яке допоможе подолати негативні наслідки функціонування таких систем і зумовить їх подальший розвиток за нових (ринкових) умов. Перспектива продовження дослідження вбачається в розробленні психологічної теорії оптимізації процесу діяльності жінок у динамічних соціотехнічних системах. Висновки. Проведена дослідницька робота щодо вивчення особливостей життєдіяльності й роботоздатності жінок у динамічних соціотехнічних системах, виявлення прояву їхнього функціонального стану. Розроблено та апробовано структурно-функціональну модель соціально-психологічного забезпечення життєдіяльності жінок стосовно наявних стадій діяльності в динамічних соціотехнічних системах.
Особливості психологічного впливу музики епохи бароко
(Херсонський державний університет, 2019) Шевяков, Олексій Володимирович; Славська, Валерія Анатоліївна
UKR: Метою статті є з’ясування особливостей соціально-психологічного впливу музики епохи бароко. Методи. За допомогою методу контент-аналізу виявлено умови, котрі ініціювали появу і розвиток соціально-психологічного впливу музики епохи бароко. За допомогою методик психодіагностики визначено особливості соціально-психологічного впливу скрипкових сонат. Результати. Охарактеризовано бароко з точки зору понять і стилю епохи, її музичної культури, соціально-психологічних особливостей становлення музики. Здійснено соціально-психологічний аналіз тенденцій розвитку скрипкової музики, визначено його основні характеристики. Здійснено науково-теоретичне обґрунтування становлення жанру скрипкової сонати епохи бароко. На основі системного аналізу виявлено генезис жанру скрипкової сонати. В емпіричному дослідженні визначено жанрові особливості та особливості психологічного впливу скрипкових сонат Й.С. Баха та Г.Ф. Генделя. Висновки. Мистецтво музики розвивається та трансформується у нерозривному зв’язку з історич-ними подіями, відображає їх відповіддю на соціальні катаклізми, які відбуваються у житті суспільства. В естетиці бароко музика визначалася через точні науки з метою служіння Богу (кантати Баха) та прикраси людського життя (сонати Г.Ф. Генделя). Стиль бароко відрізняється вільним пошуком художніх форм, декоративністю, схильністю до зовнішніх ефектів та взаємодії різних видів мистецтв.
Особливості роботи з психотравмами майбутніх фахівців з туризму в умовах війни
(Університет «КРОК», Київ, 2023) Шевяков, Олексій Володимирович; Бурлакова, Ірина Анатоліївна; Кондес, Тетяна Василівна; Чередніченко, Олексій Миколайович
UKR: Мета дослідження полягла у визначенні особливостей психотерапії та психологічної корекції на поведінковому рівні в роботі з психотравмами в умовах війни. Окремим завданням дослідження стала розробка методичного підходу до гармонізації психологічного стану травмованої людини та отримання критеріїв формування поведінкових компонентів такого стану під час війни в туристичній галузі. У статті з’ясовано процесуальні особливості роботи психологів і психотерапевтів з психотравмами під час війни. Запропоновано апробовані й оригінальні психологічні методики та описано ефективні методи надання оперативної психологічної допомоги при психологічних травмах під час війни. Узагальнено досвід практичної роботи команди фахівців різних вишів України, які за сприяння психотерапевтів з Америки та Європи розробили корисні психологічні техніки та детально описали необхідну психологічну допомогу майбутнім фахівцям в сфері туризму при психотравмах в умовах війни. Представлено систематизований комплекс науково-навчальних циклів психоосвітніх матеріалів, які змінюють рйнівний військовий кадр на ресурсне забезпечення, яке активно впроваджується в навчальний процес та реалізується в прикладній професійній діяльності в різних галузях психологічної науки і практики, у тому числі у туристичній сфері. Представлено комплекс дієвих практичних вправ, методи й технології нейролінгвістичного програмування, індивідуальні практики роботи з власними проблемами. Проаналізовано ключові помилки поведінки людей в умовах війни, шляхи переходу зі стану різкого падіння у стан відновленого піднесення. Дослідження виявило особливості соціального функціонування при роботі з психотравмою в умовах війни. Еріксонівський гіпноз пропонується при лікуванні посттравматичного стресового розладу як складного психічного стану, що виникає в результаті травми. Представлено досвід гіпнотерапії як терапії штучною брехнею заради позитивного результату. Рекомендовано психологічну корекцію поведінки особи під час війни у зв’язку зі зростанням поширеності та збільшенням кількості людей з психотравмами. Підкреслено значущість особистісних характеристик, психологічного потенціалу, важливість впровадження різноманіття форм та методів, що впливають на стан психотравмуючого соціально-психологічного середовища. Проведені розвідки на матеріалі майбутніх фахівців з туризму дозволяють зробити попередні висновки. Дійсно, робота з психотравмою в умовах війни супроводжується критичними моментами, найскладнішими з яких є корекція поведінки. Надання психопрофілактичної допомоги шляхом застосування запропонованого комплексного корекційного методу дозволяє запобігти вкрай негативних наслідків, які можуть психологічно деформувати особистість. Відповідно, необхідний подальший розвиток і апробація корекційного поведінкового методу психопрофілактики на ширшому емпіричному матеріалі, щоб рекомендувати його використання фахівцям з туризму. Отримані дані можуть бути корисними при визначенні напрямків роботи з психотравмами під час війни і в майбутньому повинні розглядатися як об’єкти психологічної підтримки при створенні диференційованих програм психореабілітації майбутніх фахівців в сфері туризму.
Педагогічні основи формування здоров’язберігаючого світогляду у студентів закладів вищої освіти
(Видавнича група «Наукові перспективи, 2023) Приходько, Володимир Васильович; Шевяков, Олексій Володимирович; Шевченко, Олександр Анатолійович; Вілянський, Володимир Миколайович
UKR: Висвітлено стан системи охорони здоров’я як у світі, так і в Україні, що побудована перш за все на відповідальності держави та медичних працівників. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні педагогічних основ формування здоров’язберігаючого світогляду у студентів закладів вищої освіти, необхідного для практики будівництва власного здоров’я. Матеріали та методи досліджень. Опрацьовано наукові джерела та джерела інформаційного матеріалу; використано методи аналізу та синтезу, узагальнення, індукції, дедукції, контент-аналіз результатів досліджень. Результати та їх обговорення. Запропоновано підхід, коли внаслідок залучення під час навчання у закладі вищої освіти до так званої непрофесійної фізкультурної освіти, майбутній випускник сам починає свідомо опікуватись власним здоров’ям і активно застосовувати практику будівництва здоров’я. Стрижнем непрофесійної фізкультурної освіти виступає галузь педагогіки, яка має надавати технології і засоби розробки і реалізації відповідних програм поведінки для практики будівництва власного здоров’я. Вона є способом зміни поведінки, за якого особистість є одночасно і суб’єктом і об’єктом цих змін. Подано положення щодо непрофесійної фізкультурної освіти і сутності будівництва власного здоров’я і. До порядку денного щодо розвитку системи охорони здоров’я поставлена тема освіти, яка не вичерпується опануванням знань, а сприяє включенню людини у відповідні діяльності, у тому числі в будівництво власного здоров’я. Висновки. Потрібно розрізнювати непрофесійну фізкультурну освіту (це процес, який сприяє започаткуванню оздоровчих діяльностей професіонала) і фізкультурну освіченість особистості – це відповідний стан вмотивованої і діяльної людини. Наголошується на необхідності виховання у різнобічно освіченої і діяльної людини свідомого і відповідального ставлення до власного здоров’я, на відміну від існуючої непродуктивної практики покладання цього завдання на медичні заклади.
Педагогічні імплікації культурно-історичної теорії Л. Виготського
(СНУ ім. В. Даля, Київ, 2022) Сізов, Віталій Валерійович; Шевяков, Олексій Володимирович; Славська, Яніна Анатоліївна
UKR: У статті розглядаються суть і значення культурно-історичної теорії Л. Виготського. Під час культурної дифузії актуалізуються тенденції мультикультуралізму як противага цього процесу. Ось чому теорія Виготського набуває особливого сенсу і значення для вітчизняної педагогіки. Не може бути єдиним суспільство, в якому у кожного покоління «свої» цінності. Саме в цій тезі полягає значущість культурно-історичної теорії Л. Виготського, який розкрив соціальну природу формування психічних якостей особистості. Педагогічна модель чи технологія повинні спиратися на культурно-історичний базис, який зі свого боку дає опору для формування загальної концепції освіти в суспільстві. Звернення до культурно-історичної теорії Л. Виготського – це черговий крок до розуміння закономірностей розвитку педагогіки, формування методологічної основи педагогічної науки в сучасному соціокультурному просторі. Згідно з концепцією Л. Виготського, культурний розвиток дитини передбачає процес, в якому біологічні характеристики (здібності до пам'яті, мислення) трансформуються в соціальні, а соціальні інтеріорізуються в психологічні, видозмінюючи механізми процесів прояву і розвитку пам'яті і мислення. Л. Виготський доводить, що рефлекторні механізми відходять на другий план, а соціально-культурні стають пріоритетними. Відзначено, що не кожне соціальне відношення або соціальна взаємодія може стати внутрішньою вищою психічною функцією, а лише те, що з’являється як категорія, як одиниця драми. В акті переживання драматичне зіткнення переплавляється і виливається у зміну структури особистості, стаючи актом розвитку. Соціальні відносини формують зразки чи моделі поведінки. Соціальні відносини не завжди означають колективні відносини. Соціальність може бути джерелом особистого переживання. Розглядається концепція знака, де свідомість маніпулює символами та поняттями. Культурно-історична теорія Л. Виготського – зразок культурного релятивізму, що може бути протиставлено сучасним процесам культурної дифузії.
Поведінкові механізми гібрідної соціально-економічної війни в надіндустріальну епоху розвитку світу
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2020) Шевяков, Олексій Володимирович; Ханнуф, Катерина Євгенівна
UKR: Метою статті є теоретичне узагальнення сучасних механізмів гібридної соціально-економічної війни з позицій поведінкової економіки. Обґрунтовано поведінкове підґрунтя гібридної соціально-економічної війни в якості об’єкта заходів впливу на сучасний розвиток соціотехнічних систем. Методика. Запропоновано концепцію розвитку соціотехнічних систем, яка детермінована об’єктивною залученістю поведінкової економіки до процесу проектування таких систем. Результати. Створено підхід зовнішньої поведінкової взаємодії з соціумом, забезпечення розвитку соціотехнічних систем та інтегральної регуляції такого розвитку в надіндустріальну епоху. Наукова новизна. Новим є узагальнення поглядів на забезпечення розвитку та супровід соціотехнчних систем с точки зору проведення та використання результатів дослідницьких, проектувальних та експертних робіт на всіх стадіях життєвого циклу таких систем. Практична значимість. Нові уявлення про поведінкові механізми гібридної соціально-економічної війни містять навички роботи потоками неперервної поведінкової інформації про економічний розвиток. Трактування змістовної, процедурної та результативної інформації доведено до рівня підходу до теоретичної оцінки надійності соціотехнічної системи діяльності.
Проблема розвитку реабілітаційного потенціалу особистості фахівця правничої сфери
(Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2021) Корнієнко, Вікторія В.; Шевяков, Олексій Володимирович
UKR: У статті визначено особливості вивчення проблеми розвитку реабілітаційного потенціалу особистості фахівця правничої сфери. Досліджено оптимізаційні чинники реабілітаційного потенціалу особистості для психологічного забезпечення соціальної підтримки фахівців. Схарактеризовано теоретико-методологічні положення про системну будову психічних явищ та концепцію розвитку рабілітаційного потенціалу особистості. Розглянуто комплекс методів дослідження: інформаційно-теоретичний, вербально-комунікативний, психометричний. Наголошено на сутності методологічного підходу, що ґрунтується на емпіричних даних, які містять дослідження, спрямовані на гармонізацію психологічного стану фахівців. Розглянуто методичний комплекс психологічного забезпечення розвитку реабілітаційного потенціалу особистості. Зазначено роль соціального психолога і зміст соціальної роботи з формування психологічних основ розвитку реабілітаційного потенціалу. Встановлено, що використання теоретичної та методичної бази наявних підходів до психологічного забезпечення розвитку реабілітаційного потенціалу особистості є недостатнім для оцінки та регуляції її психологічного стану. Тому використання комплексного підходу до оцінки психологічних станів з позиції уявлень про реабілітаційний потенціал особистості створює умови для своєчасної діагностичної (контроль, оцінка) та корекційної (оптимізація, профілактика) роботи в умовах реабілітації.
Психолого-педагогічна система формування здоров′язберігаючих компетентностей майбутніх фахівців з менеджменту туризму
(ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК», 2021) Кондес, Тетяна Василівна; Бурлакова, Ірина Анатоліївна; Шевяков, Олексій Володимирович
UKR: У статті представлено аналіз соціально-психологічної сутності феноменів здоров’я, здоров’язбереження та здоров’язберігаючих компетентностей; визначено специфіку професійної діяльності фахівців з туризму, а також значення та структуру здоров’язберігаючих компетентностей майбутніх фахівців з менеджменту туризму. Метою даної роботи є розгляд компетентнісного підхіду до формування здоров’я майбутніх фахівців з менеджменту туризму. На основі результатів анкетування розробити форми роботи студентів щодо формування культури здоров’я та здорового способу життя. Розглянуто етапи формування здоров’язберігаючих компетенцій. Зазначено необхідність використання компетентнісного підходу. Констатовано, що компетентністний підхід визначається як один із важливих концептуальних підходів щодо оновлення змісту освіти та є провідним у модернізації її системи. Виокремлено структурні складові (ціннісно-мотиваційну, когнітивно-креативну, операційно-діяльнісну, комунікативно-поведінкову, емоційно-регулятивну та особистісну) здоров’язберігаючих компетентностей майбутніх фахівців з туризму. Наголошується, що сучасні реалії вимагають виховання здорового, морально зрілого, конкурентоспроможного, мобільного, готового до активної життєдіяльності фахівця, а наявність фізичного та психологічного здоров'я є основним фактором, необхідним для його особистісного зростання і успішної соціалізації. Показано, що формування культури здоров’я, спрямованості мислення на збереження й зміцнення здоров’я – невід’ємний компонент здоров’язберігаючих компетентностей майбутніх фахівців з менеджменту туризму. Запропоновано методику формування здоров’язберігаючих компетентностей майбутніх фахівців з менеджменту туризму. Описано соціально-психологічні умови для формування ціннісного і свідомого ставлення майбутніх фахівців з менеджменту туризму до свого здоров’я, підвищення мотивації до здорового способу життя, активації навчально-пізнавальної діяльності, самопізнання і самоактуалізації, комунікативних здібностей, вдосконалення психофізичних здібностей, підвищення рівня фізичної підготовленості через використання цілеспрямованих активних соціально-психологічних методів навчання і допомоги; участі у підготовці та реалізації оздоровчо-масових і рекреаційних проектів, спортивних заходів.
Психолого-педагогічні технології вдосконалення системи підготовки спортсменів (на прикладі темпоральності досвіду)
(Університет «КРОК», Київ, 2021) Шевяков, Олексій Володимирович; Бурлакова, Ірина Анатоліївна; Кондес, Тетяна Василівна
UKR: Ігнорування предметом вивчення темпоральності досвіду під час підготовки спортсменів зрозуміло, збіднює можливості соціального проектування. Вимога сьогодення у філософському осмисленні непростого вивчення та застосування досвіду, його використання при соціальному проектуванні системи спортивної підготовки. Звертаючись до аналізу досліджень, проведених останніми роками, звернемо увагу на досить вузьке коло публікацій, присвячених проблемі вивчення та застосування досвіду у завданнях його використання під час проектування соціальних систем. Необхідно визначити роль вивчення та використання досвіду провідних фахівців, довівши, що індивідуальний досвід фахівців є важливим елементом у розробці сучасної стратегії реформ та створення системи підготовки спортсменів. Метою статті було проаналізувати філософський та соціокультурний контекст використання досвіду підготовки спортсменів вищого рівня майстерності у завданнях темпоральності досвіду (перенесення його у майбутнє), тобто нової, бажаної системи спорту в Україні, що розвивається. У нашому дослідженні темпоральність використовувалась у контексті виявлення, оцінки та узагальнення індивідуального досвіду її носіїв під час проектування нової системи спорту найвищих досягнень в Україні. Дія конструкту розгортається у часовому просторі. Дослідження показали, що суть психолого – педагогічної компетентності спеціаліста у сфері спорту розкривається через постійне поповнення своїх знань та їх адаптація до фізичної культури та спорту; знання про побудову фізкультурно-педагогічного процесу як об'єкта проектування; систематичний опис та пояснення проблем, що виникають у галузі спорту, з погляду науки (гносеологічна функція); уміння застосовувати у фізкультурно-педагогічному процесі сучасні психолого-педагогічні технології дослідження. При переході спортсмена від етапу до наступного етапу у своїй спортивній картері, його відповідальність і вплив як активного суб'єкта на досягнення змагального результату постійно зростають. Це необхідно враховувати, по-перше, під час професійної підготовки спортивних тренерів. І, по-друге, використовувати тренерами під час подальшого вдосконалення системи підготовки спортсменів.
Психологічна безпека студентів у вищій школі в контексті інновацій в галузі освіти
(Іnternational Science Group, 2021) Шевяков, Олексій Володимирович; Сергієні, Олена Віталіївна; Горіна, Ольга Теофілівна; Демчук, Т. П.; Шумейко, О. М.
UKR: У статті містяться дослідження, які відображають процеси і зміни в структурі сучасної науки та тенденції її розвитку.
Психологічна профілактика професійної кризи навчання в контексті поведінкової економіки
(Український державний університет науки і технологій (Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна), 2023) Шевяков, Олексій Володимирович; Головкова, Людмила Степанівна; Остапенко, Ігор Сергійович
UKR: Мета. Метою статті було знаходження захисту від негативних наслідків професійної кризи навчання, який би базувався на моральних цінностях і сприяв інтеграції конструктивних ідей минулих поколінь у сьогодення. Методи. Запропоновано до реалізації ідею психопрофілактики за допомогою історичних методів. Результати. Схарактеризовано чинники кризи професійної підготовки здобувачів економічних та військових спеціальностей. Розглянуто особливості структури психічних явищ та концепцію психологічного забезпечення процесу психопрофілактики. Наголошено на необхідності впровадження системного підходу на основі емпіричних даних, що включають дослідження, спрямовані на гармонізацію психологічного стану. Наукова новизна. Емпіричне дослідження виявило особливості соціального функціонування здобувачів економічних та військових спеціальностей. Практичне значення. Існують відмінності у психологічному самопочутті фахівців економічних та військових спеціальностей: для них характерне переважання інтересу до історії, що відображає зацікавленість до професії, захоплення нею; у період кризи самооцінка та локус контролю досягають рівнів, що свідчать про неадекватну оцінку та невміння використовувати власні сили для досягнення мети. Психологічний супровід професійної адаптації в цей період передбачає визначення обсягу, якості та форми надання інформації про підприємство, господарство, підрозділ, специфіку діяльності, різноманітні послуги, про колектив, його структуру, традиції, групові норми, соціальні очікування. Як правило, така інформація надходить до адаптуючої людини в тій чи іншій формі, в достатній або надмірній кількості, але без наукового обґрунтування. Проведені розвідки дозволяють зробити попередні висновки. Дійсно, професійне становлення здобувачів супроводжується критичними моментами, найскладнішим з яких є криза професійної підготовки, яка припадає на 3 курс. Надання психопрофілактичної допомоги шляхом застосування запропонованого історико-наукового методу дозволяє запобігти вкрай негативних наслідків, які можуть деформувати особистість. Відповідно, необхідний подальший розвиток і апробація історико-наукового методу психопрофілактики на ширшому фоні, щоб рекомендувати його використання викладачам і студентам.
Психологічна підтримка життєдіяльності жінок в умовах динамічної соціотехнічної системи
(Видавничий дім «Гельветика», Одеса, 2020) Шевяков, Олексій Володимирович; Шрамко, Ігор Анатолійович
UKR: статті розглянуто особливості соціальної підтримки життєдіяльності жінок в умовах динамічної соціотехнічної системи управління природокористуванням. За допомогою методів електрокардіографії та електроокулографії виявлено зміну наростаючого стомлення під час роботи досліджуваних із дисплейними відеорядами автоматизованої соціотехнічної системи «Моніторинг природоохоронної діяльності». Обстежено 350 досліджуваних (оператори, фахівці, студенти, що мають навички роботи з комп’ютером) у віці від 18 до 36 років (усі – жінки) до, під час і після роботи з дисплейними відеорядами динамічної автоматизованої системи управління. Загальна тривалість діяльності за дисплеєм не перевищувала чотирьох годин безперервної роботи. Охарактеризовано форми, зміст і характер взаємодії і взаємовпливу компонентів динамічної соціотехнічної системи «людина – природа». Здійснено соціально-психологічний аналіз тенденцій розвитку такої соціотехнічної системи. В емпіричному дослідженні визначено особливості психологічної взаємодії жінок із дисплейними відеорядами. Розроблено концепцію соціальної підтримки їхньої життєдіяльності під час роботи з дисплейними відеорядами динамічної неперервної інформації. Встановлено залежність рівня комп'ютерної готовності жінок і якості сприйняття ними інформації від різних форм подання. З’ясовано, що на якість сприйняття інформації впливає не тільки рівень комп'ютерної готовності, а й загальний час знайомства з комп'ютером, а також час, що проводиться за роботою на комп'ютері. З погляду підсистеми відображально-моделюючої інформаційної активності проєктувальника підвищенню уваги до інформаційного повідомлення сприяє його техніко-естетична привабливість, що безпосередньо вливає на сприйняття користувача. Виявлено в тенденції позитивний взаємозв'язок між техніко-естетичною привабливістю і запам’ятовуваністю інформаційного повідомлення. Привабливіші в естетичному відношенні інформаційні повідомлення здатні викликати інтерес у користувача, найкращим чином виконуючи інформативну та інформаційну функції.
Психологічне забезпечення розвитку соціотехнічних систем професійної діяльності
(Дніпровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, Дніпро, 2019) Головкова, Людмила Степанівна; Шевяков, Олексій Володимирович; Головкова, Анна Євгенівна
UK: Мета. Метою статті є теоретичне узагальнення та нове рішення проблеми психологічного забезпечення розвитку соціотехнічних систем діяльності (СТСД) з позицій поведінкової економіки. Обгрунтовано вибір СТСД в якості об’єкта заходів психологічного забезпечення та вдосконалення як концептуального різновиду впливу на можливості розвитку таких систем. Методика. Запропоновано концепцію психологічного забезпечення розвитку СТСД, яка детермінирована об’єктивною залученістю інженерних психологів та психологів праці до процесу проектування таких систем. Результати. Створено структурну модель, яка складається із чотирьох підсистем: спонтанної відображально-моделюючої поведінкової активності проектувальника, зовнішньої поведінкової взаємодії з соціумом, психологічного забезпечення розвитку СТСД та інтегральної регуляції розвитку. Наукова новизна. Новим є узагальнення поглядів на психологічне забезпечення розвитку та супровід СТСД с точки зору проведення та використання результатів дослідницьких, проектувальних та експертних робіт на всіх стадіях життєвого циклу таких систем. Практична значимість. Нові уявлення про значущі якості персоналу містять навички роботи потоками неперервної поведінкової інформації про фахівця. Трактування змістовної, процедурної та результативної інформації доведено до рівня методики теоретичної та експериментальної оцінки надійності професійної діяльності фахівців.
Психологічне забезпечення соціальної підтримки жінок в динамічних соціотехнічних системах діяльності
(Center of Modern Pedagogy "Learning Without Borders" (Canada), 2020) Шевяков, Олексій Володимирович; Шрамко, Ігор Анатолійович
UKR: У статті з’ясовано сутність соціально-психологічного забезпечення життєдіяльності жінок в умовах динамічних соціотехнічних систем управління. Мета статті полягала у виявленні зміни зростаючого стомлення при роботі досліджуваних в умовах динамічних соціотехнічних систем діяльності. Обстежено500 досліджуваних (оператори, фахівці) у віці від 18 до 46 років (всі жінки) в динамічних автоматизованих системах управління. Як оптимізуючий метод використано довільну психічну саморегуляцію життєдіяльності. Виявлено та скореговано негативні функціональні стани жінок щляхом оволодіння ними навичками саморегуляції (аутотренінг, ідеомоторне тренування).
Психологічне забезпечення соціальної підтримки фахівців харчової промисловості
(Scientific Publishing Center “Sci-conf”, CPN Publishing Group, Osaka, 2019) Шевяков, Олексій Володимирович; Бабатенко, Олександр Васильович
UKR: Представлено теоретичний аналіз й вирішення завдання психологічного забезпечення системи формування та cоціального підтримання необхідного рівня працездатності фахівців харчової промисловості. Обґрунтовано вибір соціотехнічної системи діяльності фахівців як об’єкта спрямування заходів психологічного забезпечення за умов організаційних змін.
Психологічні засади професійного здоров’я фахівців
(Center of Modern Pedagogy "Learning Without Borders", Canada, 2020) Бурлакова, Ірина Анатоліївна; Шевяков, Олексій Володимирович; Шрамко, Ігор Анатолійович
UKR: У статті розроблено теоретико-методологічний підхід до дослідження процесу професійного здоров’я фахівців, який дозволив виділити професійно важливі якості фахівця, що впливають на його професійне здоров’я, а також прогнозувати їх трансформацію при зміні соціальних умов. Виявлено особливості динаміки процесу професійного здоров’я фахівців, визначено типи ціннісного ставлення до професійної діяльності та особливості їх проявів у фахівців, що мають різний досвід такої діяльності. Показано, що динаміка професійного становлення фахівців пов’язана з активізацією змін внутрішнього і зовнішнього середовища суб’єкта діяльності. Запропоновано концептуальну модель формування та збереження професійного здоров’я фахівців, що реалізується як теоретико-методологічна стратегія системного і цілісного процесу
Психологічні чинники професійного здоров'я фахівців економічної сфери
(Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля, Сєвєродонецьк, 2019) Бурлакова, Ірина Анатоліївна; Шевяков, Олексій Володимирович; Шрамко, Ігор Анатолійович
UKR: Виявлено, що успіх людини в професійній діяльності пов'язаний з її здоров'ям тісним чином, а вплив здоров'я на кар'єру і кар'єри на здоров'я є обопільним. Психологічні чинники професійного здоров'я фахівців економічної сфери ми розглянули як трьохкомпонентну структуру, що об'єднує когнітивний, емоційний і поведінковий модулі. Когнітивний модуль передбачає адекватне уявлення фахівця про рівень свого здоров'я. Емоційний модуль включає в себе весь спектр переживань стану «здоров'я / хвороби», що виникають у включеного в ту чи іншу професійну ситуацію фахівця. У поведінковому модулі відображаються особливості поведінки фахівця, що сприяють адаптації до мінливих умов навколишнього середовища і професійної діяльності. До психологічних чинників професійного здоров'я фахівців економічної сфери ми також відносимо стрес-чинники професійної діяльності та індивідуально-психологічні особливості особистості професіонала. Основними стресори, які впливають на діяльність фахівців економічної сфери є наступні: зміст професійної діяльності, її організація; професійна кар'єра; корпоративні взаємовідносини; позаорганізаційні джерела стресу. Доведено, що здорова поведінка являє собою конкретний прояв психологічного потенціалу здоров'я, вона є і процесом, і результатом взаємодії чотирьох чинників: мотивації до здоров'я; накопиченого досвіду щодо збереження здоров'я; здатності підтримувати своє здоров'я; відповідного рівня досягнутого здоров'я. Вплив різних стресогенних чинників на професійне здоров'я фахівця економічної сфери велике. Основними ознаками цього негативного впливу є: негативна самооцінка; почуття провини; зростання агресивності, ворожості; відчуття емоційного виснаження; наявність психосоматичного захворювання. Щодо відчуття задоволеності життям і відчуття щастя, то воно залежить від чотирьох чинників: емоційної врівноваженості; життєвих пріоритетів; співвідношення роботи і відпочинку; власної ваги. Більшість описаних чинників можна віднести до об'єктивних впливів і суб'єктивного переживання ситуації, що склалася в професійній діяльності та базується на рівні розвитку психологічних ресурсів фахівців економічної сфери.
Психологія соціальної підтримки життєдіяльності жінок в умовах динамічної соціотехнічної системи
(Херсонський державний університет, 2020) Шевяков, Олексій Володимирович; Шрамко, Ігор Анатолійович
UKR: Метою статті є з’ясування особливостей соціальної підтримки життєдіяльності жінок в умовах динамічної соціотехнічної системи управління природокористуванням. Методи. За допомогою методів електрокардіографії та електроокулографії виявлено зміну наростаючого стомлення під час роботи досліджуваних з дисплейними відеорядами автоматизованої соціотехнічної системи «Моніторинг природоохоронної діяльності». Обстежено 350 досліджуваних (оператори, фахівці, студенти, що мають навички роботи з комп’ютером) віком від 18 до 36 років (всі жінки) до, під час і після роботи з дисплейними відеорядами динамічної автоматизованої системи управління. Загальна тривалість діяльності за дисплеєм не перевищувала чотирьох годин безперервної роботи. Результати. Охарактеризовано форми, зміст і характер взаємодії і взаємовпливу компонентів динамічної соціотехнічної системи «людина – природа». Здійснено соціально-психологічний аналіз тенденцій розвитку такої соціотехнічної системи. В емпіричному дослідженні визначено особливості психологічної взаємодії жінок з дисплейними відеорядами. Розроблено концепцію соціальної підтримки їхньої життєдіяльності під час роботи з дисплейними відеорядами динамічної неперервної інформації. Висновки. Встановлено залежність рівня комп’ютерної готовності жінок і якості сприйняття ними інформації з різних форм подання. З’ясовано, що на якість сприйняття інформації впливає не тільки рівень комп’ютерної готовності, але й загальний час знайомства з комп’ютером, а також час, що проводиться за роботою на комп’ютері. З точки зору підсистеми відображально-моделюючої інформаційної активності проєктувальника підвищенню уваги до інформаційного повідомлення сприяє його техніко-естетична привабливість, що безпосередньо вливає на сприйняття користувача. Виявлено в тенденції позитивний взаємозв’язок між техніко-естетичною привабливістю і запам’ятовуваністю інформаційного повідомлення. Привабливіші в естетичному відношенні інформаційні повідомлення здатні викликати інтерес у користувача, найкращим чином виконуючи інформативну та інформаційну функції.
Психологія соціальної підтримки життєдіяльності жінок в умовах динамічної соціотехнічної системи: емпіричні дослідження
(RS Global Sp. z O.O., Poland, 2019) Шевяков, Олексій Володимирович; Шрамко, Ігор Анатолійович; Бабатенко, Олександр Васильович
UKR: Метою статті є з’ясування особливостей соціальної підтримки життєдіяльності жінок в умовах динамічної соціотехнічної системи управління природокористуванням. Методи. За допомогою методів електрокардіографії та електроокулографії виявлено зміну наростаючого стомлення під час роботи досліджуваних з дисплейними відеорядами автоматизованої соціотехнічної системи «Моніторинг природоохоронної діяльності». Обстежено 350 досліджуваних (оператори, фахівці, студенти, що мають навички роботи з комп’ютером) віком від 18 до 36 років (всі жінки) до, під час і після роботи з дисплейними відеорядами динамічної автоматизованої системи управління. Загальна тривалість діяльності за дисплеєм не перевищувала чотирьох годин безперервної роботи. Результати. Охарактеризовано форми, зміст і характер взаємодії і взаємовпливу компонентів динамічної соціотехнічної системи «людина – природа». Здійснено соціально-психологічний аналіз тенденцій розвитку такої соціотехнічної системи. В емпіричному дослідженні визначено особливості психологічної взаємодії жінок з дисплейними відеорядами. Розроблено концепцію соціальної підтримки їхньої життєдіяльності під час роботи з дисплейними відеорядами динамічної неперервної інформації. Висновки. Встановлено залежність рівня комп’ютерної готовності жінок і якості сприйняття ними інформації з різних форм подання. З’ясовано, що на якість сприйняття інформації впливає не тільки рівень комп’ютерної готовності, але й загальний час знайомства з комп’ютером, а також час, що проводиться за роботою на комп’ютері. З точки зору підсистеми відображально-моделюючої інформаційної активності проєктувальника підвищенню уваги до інформаційного повідомлення сприяє його техніко-естетична привабливість, що безпосередньо вливає на сприйняття користувача. Виявлено в тенденції позитивний взаємозв’язок між техніко-естетичною привабливістю і запам’ятовуваністю інформаційного повідомлення. Привабливіші в естетичному відношенні інформаційні повідомлення здатні викликати інтерес у користувача, найкращим чином виконуючи інформативну та інформаційну функції.
Психофізіологічні складові діяльності операторів атомних електростанцій як чинник аварійності в умовах загрози соціальної катастрофи
(Дніпропетровська медична академія МОЗ України, Дніпро, 2023) Шевченко, Олександр А.; Шевяков, Олексій Володимирович; Корнієнко, Вікторія В.; Бурлакова, Ірина Анатоліївна; Славська, Яніна Анатоліївна; Жигайло, Наталія І.; Вакулик, Вячеслав В.; Остапенко, Ігор Сергійович; Герасимчук, Олександр А.; Дорошенко, Е. Ю.; Приходько, Володимир Васильович; Чернігівська, Світлана Анатоліївна; Івченко, Оксана М.; Тихонович, Вікторія М.; Дорогань, Сергій Б.
UKR: Мета дослідження – встановити особливості операторської праці та провідних факторів формування її психофізіологічної напруженості на атомних електростанціях в умовах загрози соціальної катастрофи у зв’язку з воєнними діями. Дослідження проводились на базі Запорізької та Хмельницької атомних електростанцій (АЕС) впродовж 2020- 2021 років. Для вивчення динаміки психофізіологічного стану операторів АЕС використано вербальнокомунікативний метод діагностики для збору відомостей про досліджуваних операторів з використанням «Google Form» та традиційні фізіологічні, психологічні та психофізіологічні методики. Проаналізовано соціально-демографічні особливості досліджуваних операторів блочного щита керування. Установлено, що серед обстежених були лише чоловіки (100%) віком 24-49 років та досвідом роботи від 4 до 20 років. Усі обстежені оператори (41 особа) – мешканці міста, із закінченою вищою освітою і сімейні. Використано методики психологічних (реактивна тривожність, cамопочуття, активність, настрій, увага), фізіологічних (кардіографія, артеріальний тиск) та психофізіологічних (простих сенсомоторних та психофізичних) досліджень для емпіричної оцінки напруженості діяльності операторів блочного щита управління АЕС. Обстежено операторів, під час чергування яких фіксувалися помилки управління та передаварійні ситуації. Установлено, що психологічні, фізіологічні та психофізіологічні реакції цих операторів супроводжуються підвищеною реактивною тривожністю, погіршенням самопочуття, зниженням активності, настрою, скороченням функціональних резервів кардіореспіраторної системи, розумової та фізичної працездатності. Ці показники розглянуто як критерії розробки режимних заходів. Запропоновано при розробці заходів щодо оптимального відбору та розстановки операторських кадрів ураховувати не тільки технологічні фактори, а й психофізіологічні особливості операторів у динаміці їхнього прояву. Функціональний стан операторів АЕС може бути оцінений за допомогою комплексу методів професійного відбору та професійної підготовки, що може привести до зменшення аварійності та зайвих витрат на перепідготовку. Очікуваними ефектами є також підвищення ефективності та якості операторської діяльності, продуктивності та надійності виконання виробничих завдань, збільшення професійного довголіття, зниження травматизму та професійно зумовленої захворюваності цих фахівців.
Робота майбутніх психологів зі психотравмами в період війни
(Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, Дніпро, 2024) Шевяков, Олексій Володимирович; Корнієнко, Вікторія В.; Славська, Яніна Анатоліївна; Чередніченко, Олексій Миколайович
UKR: Визначено особливості психологічної корекції на поведінковому рівні в роботі зі психотравмами в період війни. Розроблено методичний підхід до гармонізації психологічного стану травмованої людини та oкреслено критерії формування поведінкових компонентів такого стану під час війни. З’ясовано процесуальні особливості роботи майбутніх психологів зі психотравмами. Запропоновано апробовані й оригінальні психологічні методики та описано ефективні методи надання оперативної психологічної допомоги. Узагальнено досвід практичної роботи команди фахівців різних вишів України, які за сприяння спеціалістів із Америки та Європи розробили корисні психологічні техніки та детально описали необхідну психологічну допомогу при психотравмах. Представлено систематизований комплекс науково-навчальних циклів психоосвітніх матеріалів, що формують духовність особистості, активно впроваджуються в навчальний процес та реалізуються у прикладній професійній діяльності в різних галузях психологічної науки і практики; а також комплекс дієвих практичних вправ, індивідуальні практики роботи зі власними проблемами. Проаналізовано ключові помилки поведінки людей в умовах війни, шляхи переходу з пригніченого стану у стан відновлення. Виявлено особливості соціального функціонування при роботі з психотравмою. Рекомендовано психологічну корекцію поведінки особи під час війни у зв’язку зі зростанням поширеності та збільшенням кількості людей зі психотравмами. Підкреслено значущість особистісних характеристик, психологічного потенціалу духовності, важливість упровадження різноманітних форм та методів, що впливають на стан психотравмуючого соціально-психологічного середовища. Проведені на матеріалі майбутніх психологів розвідки дозволяють сформулювати попередні висновки. Дійсно, робота зі психотравмою в умовах війни супроводжується критичними моментами, найскладнішим із яких є корекція поведінки. Надання психопрофілактичної допомоги шляхом застосування комплексного корекційного методу дозволяє запобігти вкрай негативним наслідкам, що можуть психологічно деформувати особистість. Відповідно, необхідний подальший розвиток і апробація корекційного поведінкового методу психопрофілактики на ширшому емпіричному матеріалі, щоб рекомендувати його використання фахівцям зі психології. Отримані дані можуть бути корисними при визначенні напрямів роботи зі психотравмами під час війни і в майбутньому повинні розглядатись як об’єкти психологічної підтримки при створенні програм психореабілітації майбутніх фахівців.
Розвиток адаптаційного потенціалу біженців в умовах вимушеної міграції
(«ASPECT-PRO» LTD, Plovdiv, Bulgaria, 2024) Шевяков, Олексій Володимирович; Головкова, Людмила Степанівна
UKR: Розділ колективної монографії присвячений актуальній проблемі вимушеної міграції українців, яка була висвітлена на форумі 1-ї Міжнародної наукової конференції української наукової діаспори у Франції «Механізми адаптації, інтеграції та асиміляції українців в умовах вимушеної міграції».
Розвиток соціотехнічних систем діяльності в контексті поведінкової економіки: моделювання лідерського потенціалу
(Sandomier, Republic of Poland, 2018) Шевяков, Олексій Володимирович; Головкова, Людмила Степанівна
UK: Метою дослідження є обгрунтування завдань, теоретичних основ і методології психологічного супроводу таких систем діяльності, які підпадають під поняття «соціотехнічна система». Стаття побудована за логікою переходу від формулювань сутнісних положень психологічного супроводу (забезпечення) і пов'язаних з ними основних понять, до викладу теоретичних засад і, потім, - методологічних принципів моделювання. У статті стисло, в тому ступені, в якому це потрібно для обгрунтування методології психологічного забезпечення, викладено основні положення цієї концепції в її «усучасненому» вигляді.
Соціальна підтримка життєдіяльності жінок в умовах динамічної соціотехнічної системи
(Center of Modern Pedagogy "Learning Without Boarders" (Canada), 2019) Шевяков, Олексій Володимирович; Шрамко, Ігор Анатолійович; Бабатенко, Олександр Васильович
UKR: У статті з‘ясовано особливості соціальної підтримки життєдіяльності жінок в умовах динамічної соціотехнічної системи управління природокористуванням. За допомогою методів електрокардіографії та електроокулографії виявлено зміну зростаючого стомлення при роботі досліджуваних з дисплейними відеорядами автоматизованої соціотехнічної системи «Моніторинг природоохоронної діяльності». Обстежено 350 досліджуваних (оператори, фахівці, студенти, що мають навички роботи з комп‘ютером) у віці від 18 до 36 років (всі жінки) до, під час і після роботи з дисплейними відеорядами динамічної автоматизованої системи управління.
Соціальна підтримка життєдіяльності жінок в умовах динамічної соціотехнічної системи
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2019) Шевяков, Олексій Володимирович; Шрамко, Ігор Анатолійович; Бабатенко, Олександр Васильович
UKR: У статті з‘ясовано особливості соціальної підтримки життєдіяльності жінок в умовах динамічної соціотехнічної системи управління природокористуванням. За допомогою методів електрокардіографії та електроокулографії виявлено зміну зростаючого стомлення при роботі досліджуваних з дисплейними відеорядами автоматизованої соціотехнічної системи «Моніторинг природоохоронної діяльності». Обстежено 350 досліджуваних (оператори, фахівці, студенти, що мають навички роботи з комп‘ютером) у віці від 18 до 36 років (всі жінки) до, під час і після роботи з дисплейними відеорядами динамічної автоматизованої системи управління
Соціальна підтримка особистості жінок в умовах динамічної соціотехнічної системи
(Прикарпатський університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківськ, 2022) Шевяков, Олексій Володимирович; Бурлакова, Ірина Анатоліївна
UKR: Мета дослідження полягає у з’ясуванні особливостей соціальної підтримки життєдіяльності жінок в умовах динамічної соціотехнічної системи управління природокористуванням. Методи. За допомогою методів електрокардіографії та електроокулографії виявлено зміну наростаючого стомлення при роботі досліджуваних з дисплейними відеорядами автоматизованої соціотехнічної системи «Моніторинг природоохоронної діяльності». Обстежено 350 досліджуваних (оператори, фахівці, студенти, що мають навички роботи з комп’ютером) у віці від 18 до 36 років (всі жінки) до, під час і після роботи з дисплейними відеорядами динамічної автоматизованої системи управління. Загальна тривалість діяльності за дисплеєм не перевищувала чотирьох годин безперервної роботи. Результати. Схарактеризовано форми, зміст і характер взаємодії і взаємовпливу компонентів динамічної соціотехнічної системи «людина–природа». Здійснено соціально-психологічний аналіз тенденцій розвитку такої соціотехнічної системи. В емпіричному дослідженні визначено особливості психологічної взаємодії жінок з дисплейними відеорядами. Розроблено концепцію соціальної підтримки їх життєдіяльності при роботі з дисплейними відеорядами динамічної неперервної інформації. Встановлено залежність рівня комп’ютерної готовності жінок і якості сприйняття ними інформації з різних форм подання. З’ясовано, що на якість сприйняття інформації впливає не тільки рівень комп’ютерної готовності, але й загальний час знайомства з комп’ютером, а також час, що проводиться за роботою на комп’ютері. З точки зору підсистеми відображально-моделюючої інформаційної активності проектувальника підвищенню уваги до інформаційного повідомлення сприяє його техніко-естетична привабливість, що безпосередньо вливає на сприйняття користувача. Виявлено в тенденції позитивний взаємозв’язок між техніко-естетичною привабливістю і запам’ятовуваністю інформаційного повідомлення. Привабливіші в естетичному відношенні інформаційні повідомлення здатні викликати інтерес у користувача, найкращим чином виконуючи інформативну та інформаційну функції.
Соціальна підтримка інклюзивного музичного навчання дітей з порушеннями зору
(Scientific Publishing Center “Sci-conf.com.ua”, 2019) Шевяков, Олексій Володимирович; Шрамко, Ігор Анатолійович; Славська, Яніна Анатоліївна; Славська, Валерія Анатоліївна
UKR: Розглянуто питання щодо забезпечення соціального захисту певної категорії громадян, зокрема – дітей з особливими освітніми потребами. Досліджено вплив музичного навчання на формування особистості та розвиток адаптаційних можливостей дитини із вадами зору з оглядом на умови музичної школи.
Соціально-педагогічний супровід життєдіяльності жінок в умовах динамічної соціально-технічної системи
(Іnternational Science Group, 2020) Шевяков, Олексій Володимирович; Шрамко, Ігор Анатолійович; Славська, Яніна Анатоліївна; Сізов, В.; Алферов, О.
UKR: У статті містяться дослідження, які відображають процеси і зміни в структурі сучасної науки та тенденції її розвитку.
Сучасні підходи щодо психологічного забезпечення тренувального процесу спортсменів з інвалідністю
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2022) Луковська, Ольга; Бурдаєв Кирило; Шевяков, Олексій Володимирович; Кудрявцева Валентина; Петречук Людмила
UKR: Вступ і мета дослідження. У порівнянні зі здоровими спортсменами паралімпійці та дефлімпійці стикаються з ще більшою кількістю стресів та ще більшою мірою потребують психологічної підтримки. Інвалідизуючий фактор також негативно впливає на функціональний стан нервової системи, що може знизити спортивний результат і погіршити стан здоров’я спортсмена з інвалідністю. Проте питання психологічної підготовки в спорті інвалідів вкрай мало відображені в науково-методичній літературі. Отже вдосконалення психологічного забезпечення тренувального процесу спортсменів з інвалідністю є актуальною проблемою. Мета дослідження – визначити перспективні напрями психологічного забезпечення тренувального процесу спортсменів з інвалідністю та особливості методичних підходів щодо їх розробки. Матеріал і методи. Аналіз і синтез матеріалів спеціальної вітчизняної і зарубіжної науково-методичної літератури та Інтернет сайтів та узагальнення власного досвіду роботи зі спортсменами з інвалідністю. Результати дослідження переконливо довели, що психологічне забезпечення тренувального процесу спортсменів з інвалідністю є актуальною проблемою сьогодення, яка потребує ретельного вивчення. Визначені новітні перспективні теоретичні та методичні підходи до вдосконалення психологічної підготовки у паралімпійському та дефлімпійському спорті, які можуть стати дієвим ресурсом щодо підвищення спортивних результатів без шкоди для здоров'я даної категорії атлетів. Висновки. Визначені актуальні теоретичні і методичні підходи до вдосконалення психологічного забезпечення тренувального процесу спортсменів-інвалідів
Теорія і практика оцінки соціально-психологічного впливу музики епохи бароко
(Класичний приватний університет, м. Запоріжжя, 2019) Шевяков, Олексій Володимирович; Славська, Яніна Анатоліївна; Славська, Валерія Анатоліївна
UKR: Метою статті є з’ясування особливостей соціально-психологічного впливу музики епохи бароко. За допомогою методу контент-аналізу виявлено умови, котрі ініціювали появу і розвиток соціально-психологічного впливу музики епохи бароко. За допомогою методик психодіагностики визначено особливості соціально-психологічного впливу скрипкових сонат. Схарактеризовано бароко з точки зору понять і стилю епохи, її музичної культури, соціально-психологічних особливостей становлення музики. Здійснено соціально-психологічний аналіз тенденцій розвитку скрипкової музики, визначено його основні характеристики. Здійснено науково-теоретичне обґрунтування становлення жанру скрипкової сонати епохи бароко. На основі системного аналізу виявлено генезис жанру скрипкової сонати. В емпіричному дослідженні визначено жанрові особливості та особливості психологічного впливу скрипкових сонат І.С. Баха та Г.Ф. Генделя. Мистецтво музики розвивається та трансформується у нерозривному зв’язку з історичними подіями, відображає їх відповіддю на соціальні катаклізми, які відбуваються у житті суспільства. В естетиці бароко музика визначалася через точні науки з метою служіння Богу (кантати Баха) та прикраси людського життя (сонати Г.Ф. Генделя). Стиль бароко відрізняється вільним пошуком художніх форм, декоративністю, схильністю до зовнішніх ефектів та взаємодії різних видів мистецтв. Виявлені закономірності впливу музики епохи бароко на психофізіологічний стан слухачів можуть бути використані для зниження стомлюваності, підвищення працездатності, поліпшення самопочуття, зниження внутрішньої напруги, для отримання повноцінного відпочинку за короткий час тощо. Пропонується на початку робочого дня з метою підвищення продуктивності праці використовувати музику. Г.Ф. Генделя, тому що вона підвищує активність, при цьому нейтрально діючи на самопочуття і настрій. Музику І.С. Баха не рекомендується використовувати протягом робочого дня, тому що вона викликає почуття тривожності, що може негативно позначитися на самопочутті слухачів. Враховуючи результати досліджень, її рекомендується слухати в індивідуальному порядку або на концертах, тому що на них приходить слухач, підготовлений і налаштований на стиль цієї музики.
Формування особистісної та професійної самосвідомості майбутніх психологів
(Класичний приватний університет, м. Запоріжжя, 2018) Сергієні, Олена Віталіївна; Пріснякова, Л. М.; Шевяков, Олексій Володимирович
UKR: У статті аналізуються та виносяться на розгляд теоретичні підходи стосовно феномена, змісту, складників та рівня самосвідомості майбутніх психологів – студентів ВНЗ, як особистісного, так і професійного її компонентів. Розглянуто структурні компоненти самосвідомості (когнітивна, оціночна, поведінкова складники Я-концепції), ступінь відповідності Я-концепції реальної та ідеальної, рівні, динаміку цих показників у студентів четвертого курсу бакалаврата в порівнянні з даними студентів першого курсу психологічного факультету.
Філософські та соціокультурні виміри психологічної безпеки особистості
(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2018) Блинова, О. Є.; Головкова, Людмила Степанівна; Шевяков, Олексій Володимирович
UK: Мета. Динаміка і темп соціально-економічних перетворень, що характерні для сучасного суспільства, призводять до зростання напруженості та руйнування звичних стереотипів – ідеалів, цінностей, норм, зразків поведінки, що об’єднують людей. Саме це спонукає до необхідності переосмислити розуміння сутності "безпеки", зокрема, психологічної, що підкреслює актуальність її вивчення у філософській та соціокультурній площині. Теоретичний базис дослідження ґрунтується на філософській методології К. Ясперса, Е. Фромма та психологічному підході до розуміння людини А. Маслоу. Наукова новизна. Психологічну безпеку розглянуто на різних рівнях: по-перше, суспільство – характеристика соціальної безпеки, тобто аналіз того, яким чином сьогоднішні соціальні технології, соціальні зміни впливають на забезпечення якості життя населення країни; по-друге, соціальне середовище – сім’я, найближче оточення, референтні групи, навчальні групи; по-третє, особистість – переживання своєї захищеності-незахищеності, коли можливо говорити про прояви психологічного насилля, коли певні поведінкові акти сприяють порушенню безпеки іншого або саморуйнуванню. З’ясовано, що пізнання психологічної безпеки тісно пов’язане з соціально-історичними умовами буття, з рівнем розвитку матеріальної і духовної культури, з пануючими в суспільстві інтересами і цінностями, що визначає її онтологічну, гносеологічну та аксіологічну особливості. Порушене питання розглянуто у співвіднесенні психологічної безпеки з типами наукової раціональності – класичним, некласичним, постнекласичним, у межах яких вивчаються різні ракурси, аспекти, форми і типи психологічної безпеки. Висновки. Поняття безпеки вимагає системного опису своїх проявів, видів, рівнів, концепцій: безпека як відсутність небезпек (на основі принципу дихотомії, тобто певне ціле, яке складається з двох протилежних частин, в даному випадку це ціле – існування людини); безпека як певна діяльність із забезпечення або щодо попередження будь-яких загроз, небезпек (діяльнісний підхід); безпека як усвідомлена потреба, цінність особистості. Систематизовано різні уявлення про психологічну безпеку відповідно до логіки руху наукового пізнання: у класичному, некласичному та постнекласичному підходах.