Магістерські роботи кафедри Транспортна інфраструктура (КТІ)
Permanent URI for this collectionhttps://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/18290
ENG: Master Thesis Transport infrastructure
Browse
Now showing 1 - 3 of 3
- Results Per Page
- Sort Options
Item type:Item, Відновлення інфраструктури ділянки залізниці для збільшення провізної спроможності(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2024) Сацюк, Максим ВалерійовичUKR: Магістерська дипломна виконана на 64 сторінках, містить 47 ілюстрацій, 12 таблиць та 20 джерел. Магістерську роботу присвячено дослідженнюю впливу зростання провізної спроможності на тягово-енергетичні показники. У роботі використовувались статистичний аналіз, програми MoveRW та RWPlan, які були розроблені на кафедрі «Транспортна інфраструктура» УДУНТ. Надана характеристика технічного стану розглянутої ділянки залізниці Сарни – Олевськ. Проаналізовані допустимі швидкості руху на цій ділянці та визначені причини, що їх обмежують. Виконані тягові розрахунки для даної ділянки залізниці для пасажирського та вантажного рухів. Особлива увага була приділена вивченню впливу провізної спроможності на тягово-енергетичні показники. Також було розглянуті питання охорони праці та захист навколишнього середовища.Item type:Item, Обґрунтування доцільності будівництва суміщеної залізничної колії на ділянці Львів – Мостиська для інтенсивності міжнародних перевезень(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Лаушник, Катерина ІгорівнаПояснювальна записка до кваліфікаційної роботи магістра: 73 с., 40 рис., 3 табл., 2 додатки, 29 джерел. Об’єкт досліджень – двоколійна ділянка залізниці з електричною тягою. Предмет досліджень – показники пропускної й провізної спроможності на напрямку Львів – Мостиська. Мета роботи. Використовуючи досвід європейських країн, дослідити умови, за яких доцільно застосування проєктного рішення, що полягає в перебудові двоколійної ділянки для забезпечення пропуску вітчизняного й європейського рухомого складу. Дослідження розвитку залізничних транзитних перевезень у напрямку «Україна-Євросоюз» і шляхів підвищення інтероперабельності в міжнародному сполученні відкриє нові можливості для залучення транзиту через територію України. Одержані результати. Використовуючи досвід європейських країн, досліджено умови доцільно застосування проєктного рішення, що до перебудови двоколійної ділянки. У роботі отримані прогнозовані обсяги перевезень, за яких може бути ефективна перебудова двоколійної ділянки на дві одноколійні з шириною колії 1435 і 1520 мм. На основі результатів вітчизняних та зарубіжних наукових розробок намічено шляхи вирішення проблеми, що стосується будівництва залізниць європейського стандарту на території України з урахуванням існуючої інфраструктури, геополітичних, топографічних та інших умовItem type:Item, Обґрунтування ефективності усунення бар’єрних місць при проєктуванні реконструкції ділянки залізниці(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2026) Лікаренко, Дмитро ЮрійовичUKR: Магістерська робота виконана на 57 сторінках, містить 33 ілюстрації та 15 використаних джерел. Магістерська робота присвячена обґрунтуванню ефективності усунення бар’єрних місць при проєктуванні реконструкції ділянки залізниці з метою підвищення ефективності її функціонування. Об’єктом дослідження є ділянка залізниці, експлуатаційні параметри якої обмежені наявністю бар’єрних місць, що негативно впливають на умови та показники руху поїздів. Предметом дослідження є технічні, економічні та організаційні рішення щодо реконструкції залізничних ділянок з метою усунення бар’єрних місць. Метою магістерської роботи є підвищення ефективності функціонування залізничної ділянки шляхом обґрунтування доцільності усунення бар’єрних місць під час її реконструкції. Для досягнення поставленої мети у роботі вирішено такі завдання: проведено аналіз технічного стану досліджуваної ділянки залізниці; виявлено та класифіковано бар’єрні місця за характером обмежень швидкості руху; виконано порівняльну оцінку можливих варіантів реконструкції; здійснено моделювання руху поїздів до та після усунення бар’єрних місць; визначено техніко-економічну ефективність запропонованих рішень.