Магістерські роботи КФП ФУЕЕП ДІІТ

Permanent URI for this collectionhttps://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/21579

ENG: Master's theses

Browse

Now showing 1 - 4 of 4

Лексико-стилістичні проблеми перекладу науково-фантастичного тексту українською мовою (на матеріалі перекладів роману Рея Бредбері «451° за Фаренгейтом»)
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2026) Назарюк, Віталій Миколайович
UKR: Магістерська дисертація виконана на 119 сторінках. Список використаної літератури охоплює 50 позицій. Актуальність дослідження зумовлена зростаючою увагою до ролі перекладача як творця, що бере участь у культурній трансформації тексту, а також необхідністю збереження художньо-естетичних та концептуальних особливостей науково-фантастичного тексту в україномовному перекладі. Об’єктом дослідження є художній текст роману Рея Бредбері «451° за Фаренгейтом». Предмет дослідження: мовно-стилістичні засоби, що застосовуються у творі для відтворення ідей, образів та стильових особливостей, а також їх переклад українською мовою. Мета роботи полягає у виявленні особливостей лексико-стилістичного забезпечення перекладу науково-фантастичного роману Р. Бредбері «451° за Фаренгейтом» українською мовою через аналіз використання мовно-стилістичних засобів. Методи дослідження ґрунтуються на комплексному підході, що включає лінгвістичний, стилістичний та порівняльний аналізи, методи опису та систематизації лексико-стилістичних засобів, аналізу перекладацьких прийомів.
Новелістика Кетрін Менсфілд у контексті модерністської літератури початку XX ст. і проблеми перекладу малої прози
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2026) Лисенко, Альона Романівна
UKR: Магістерська дисертація виконана на 95 сторінок, містить 119 використаних джерел. Роботу присвячено аналізу новелістики Кетрін Менсфілд у контексті модерністської літератури початку XX ст. і проблемам перекладу малої прози на художньому матеріалі оповідань зі збірок «У німецькому пансіоні» (“In a German Pension”, 1911), «Блаженство» (“Bliss and Other Storiesˮ, 1920) та «Вечірка в саду» (“The Garden Party and Other Stories”, 1922). Мета дослідження полягає у студіюванні новел К. Менсфілд у контексті модерністської естетики, зокрема як зразків психологічної малої прози, а також специфіки відтворення жанрових і художніх особливостей у перекладеному тексті творів письменниці. Об’єктом дослідження постають новели з трьох збірок у річищі становлення модерністської літератури на початку XX ст., предметом – засоби увиразнення модерністського світобачення у вибраних творах. Методологія дослідження ґрунтується на феноменологічному аналізі творів К. Менсфілд, у межах якого художні образи розглядаються як прояви ключових опозицій, а «мисляча» свідомість слугує інструментом пізнання психіки суб’єкта, що разом із біографічним, історичним, соціальним і культурним контекстами дозволяє виявити специфіку авторського світосприйняття та цілісно оцінити внесок письменниці в модерністську прозу. Творчість К. Менсфілд, позначена глибоким психологізмом і нестандартними наративними техніками, поєднує модерністську естетику з уважним дослідженням людських емоцій, втілюючи в оповіданнях тонкі життєві деталі й надаючи персонажам свободу в їхніх суб’єктивних реальностях, через що її стиль постає водночас викликом читачеві та грою з художньою дійсністю.
Художня специфіка апокаліптичного дискурсу в романі Румаана Алама «Ілюзія безпеки» та його українськомовному перекладі
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2026) Гавриленко, Антон Михайлович
UKR: Магістерська дисертація виконана на 102 сторінках, містить 83 використаних джерела. Роботу присвячено аналізу злободенного роману Румаана Алама «Ілюзія безпеки» (“Leave the World Behindˮ, 2020) крізь призму антропоценної проблематики. Метою дослідження є студіювання художніх засобів, що сприяють створенню атмосфери апокаліптичної приреченості в романі Алама. Об’єктом дослідження є сам роман; предметом – засоби та прийоми художньої репрезентації апокаліптичних наративів в англійськомовній та українськомовній версіях книги. Методологія дослідження спирається на міждисциплінарний підхід, що поєднує різні аналітичні методи, зокрема контент-аналіз, герменевтику, екокритичний аналіз, порівняльний та перекладацький аналіз, а також лінгвостилістичний аналіз. «Ілюзія безпеки» досліджує надмірну залежність людства від сучасних технологій, болісні реалії соціальної та расової дискримінації, а також наявні та потенційні наслідки екологічної кризи. Щоб зберегти апокаліптичну атмосферу цієї історії, письменник ретельно добирає відповідну лексику та структуру оповіді. Його вибір обумовлений бажанням зберегти відчутну напругу в художньому тексті. Ефективні методи перекладу та точне відтворення є критично важливими для подолання лінгвістичних та культурних бар’єрів. Вони також відтворюють тривогу та екзистенційний жах, які Алам майстерно вплітає в оповідь, дозволяючи читачам відчути неминучість катастрофи.
Лаконічний стиль романістики Ернеста Гемінґвея в оригіналі та перекладі українською мовою
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2026) Вітрук, Катерина Денисівна
UKR: Магістерська дисертація виконана на 92 сторінках, містить 95 використаних джерел. Роботу присвячено аналізу лаконічного стилю Ернеста Гемінґвея крізь призму сучасного лінгвістичного та перекладознавчого підходів, оскільки його романістика є одним із найсимптоматичніших прикладів літератури ХХ століття, що проникає у суть проблеми девальвації слова та мовної економії. Метою дослідження є переосмислення ідіостилю Ернеста Гемінґвея в контексті сучасної лінгвістики та перекладознавства, зокрема аналіз лаконічного стилю прози та виявлення способів його адекватного відтворення в українськомовних перекладах, що дозволяє простежити взаємодію форми й змісту в художньому тексті та оцінити ефективність перекладацьких стратегій. Об’єктом дослідження постають художні тексти Гемінґвея та їх українськомовні переклади як матеріал для вивчення особливостей лаконічного стилю, предметом – засоби формування лаконізму в прозі Гемінґвея та способи їх відтворення українською мовою. Методологічну основу дослідження становить комплексний підхід, що поєднує загальнонаукові й спеціальні філологічні методи (описовий, компаративний, лінгвокультурологічний, стилістичний та класифікаційний) для аналізу ідейно-естетичних засад творчості митця, соціокультурного контексту доби, особливостей індивідуального стилю й художньої мови, а також виявлення, інтерпретації та типологізації перекладацьких розбіжностей. Лаконічний стиль романістики Гемінґвея («І сонце сходить», «Прощавай, зброє!», «По кому подзвін») слід розглядати не як формальний прийом мовної економії, а як цілісну художньо-естетичну систему, засновану на принципі смислового опущення й контролю над вербалізацією досвіду, у межах якої особливої ваги набуває підтекст, що актуалізується в процесі читацької інтерпретації.