Факультет економіко-гуманітарних наук та права

Permanent URI for this communityhttps://crust.ust.edu.ua/handle/123456789/20188

ENG: Faculty of Economics, Humanities and Law (EHL)

Browse

Now showing 1 - 10 of 10

Models and Methods of Strategic Business Management During Armed Conflict
(Ukrainian State University of Science and Technologies, 2025) Bobyliev, I. O.; Chupryna, N. М.
ENG: The article examines the transformation of models and methods of strategic management of trade business in conditions of armed conflict, in particular, using the example of Ukraine. In war conditions, traditional approaches to management lose their effectiveness, forcing companies to adapt to new realities. The paper summarises the main theoretical approaches to strategic management, identifies its key stages, and characterises typical models and methods used in peacetime. Particular attention is paid to the analysis of transformational changes in management under the influence of crisis conditions: companies switch to flexible organisational structures, implement scenario planning, socially responsible marketing strategies, and optimise logistics and financial flows. Thus, strategic management in armed conflict requires a comprehensive rethinking – from reviewing the organisational structure to developing multi-variant strategic scenarios, implementing digital solutions and socially oriented marketing. The study of this process is important for both the scientific community and business practice, as it allows for the formation of recommendations that can be used by enterprises in critical situations. The results of the study show that effective strategic management in wartime includes crisis management, decentralisation of decision-making, development of multi-vector strategies, and use of modern digital solutions. The scientific novelty of the work lies in the comprehensive generalisation of approaches to strategic management during a period ofmilitary instability, and the practical value lies in the possibility of adapting the proposed models to the realities of Ukrainian business.
Prevention of Crisis Phenomena at the Enterprise Thanks to the Integration of Scientific Knowledge
(Ukrainian State University of Science and Technologies, 2025) Kuchkova, Olga.; Bilousov, Yaroslav.; Kovalova, Marina.
ENG: The article examines the role of scientific knowledge in the formation of a comprehensive policy for ensuring the socio-economic security of an enterprise in the face of increasing instability and turbulence of the economic environment. The author focuses on the fact that modern enterprises face a wide range of crisis threats – from financial imbalances and disruptions in production processes to social risks associated with personnel policy, organizational culture, and the level of internal communication. Under these conditions, the integration of scientific methods of analysis, diagnostics, and forecasting becomes a necessary prerequisite for increasing the strategic stability and adaptability of the organization. Particular attention is paid to the use of economic-mathematical modeling, statistical analysis, risk monitoring, systemic and cybernetic approaches, which allow the enterprise not only to identify potential threats but also to form effective scenarios for crisis prevention. It is shown that a scientifically grounded policy of socio-economic security contributes to the optimization of management decisions, ensures an increase in the level of internal control, the development of flexible anti-crisis strategies, and the improvement of the risk management system. The analysis proves that the scientific approach to crisis prevention creates conditions for reducing the negative impact of external and internal factors, ensures the balanced development of the enterprise, increases its competitiveness, and contributes to stable functioning in the long term. The integration of science into management practices is identified as one of the key factors in forming a modern model of socio-economic security, at the center of which are predictability, resilience, and the enterprise’s ability to respond timely to the challenges of the market environment.
Problems of Application of a Commercial Concession Agreement in the Process of Implementation of Rights to Intellectual Property Objects in Business Activities
(Український державний хіміко-технологічний університет, 2025) Khridochkin, Andrii V.; Harmider, Larysa D.; Lomakina, Anastasia A.; Ivanova, Maryna V.
ENG: The article analyzes the actual problems of applying the commercial concession contract in the process of realizing rights to intellectual property objects in entrepreneurial activity. The theoretical principles regarding the determination of the legal nature of the commercial concession contract and the features of its application in the process of realizing rights to intellectual property objects in entrepreneurial activity are analyzed. An analysis of the current domestic legislation was carried out to determine the legal nature, purpose, essential features, subject matter and parties of the commercial concession agreement. It has been established that the purpose of concluding a commercial concession contract in the process of realizing rights to intellectual property objects in entrepreneurial activity is to assist in the promotion of goods (works, services) on the market by manufacturing and (or) selling a certain type of goods and (or) providing services. It is proved that the subject of the commercial concession contract is two level at the primary level, the element of the subject of the commercial concession contract is the actions of the right holder, aimed at providing the user with the opportunity to use the intellectual property rights belonging to the right holder in his entrepreneurial activity, and at the second level, the subject commercial concession agreement includes the right to use the object of intellectual property, which the right holder grants to the user. Attention is focused on the fact that an object of intellectual property becomes the subject of a commercial concession contract due to its own marketability, and its marketability is manifested in the consumer and exchange value of the object of intellectual property (private component), as well as in the presence of a legal regime defined by legislation of intellectual property objects, which establishes the rules for alienation of these objects, their circulation in the commodity turnover, which ensures a balance of private and public interests (public component). It is emphasized that under a commercial concession contract, the right holder does not lose his own intellectual property rights, but only transfers one of his own property rights – the right to use the object of intellectual property rights to another person the user. It was concluded that the establishment of legal relations resulting from the conclusion of a commercial concession agreement creates favorable conditions for the development of small and medium-sized enterprises and the attraction of investments in the national economy.
Strategy for Modernizing Industrial Enterprises in the Context of Sustainable Development: Terminological and Conceptual Analysis
(Ukrainian State University of Science and Technologies, 2025) Kovalova, Marina
ENG: The article provides a comprehensive terminological and conceptual analysis of the strategy for modernizing industrial enterprises through the prism of the sustainable development paradigm. The relevance of the study is determined by the need for post-war reconstruction of Ukraine’s industrial sector and the integration of domestic enterprises into the European economic space, which requires compliance with strict environmental standards (European Green Deal) and the implementation of Industry 4.0 principles. The aim of the work is to deepen the theoretical and methodological foundations for the formation of a modernization strategy and to develop the author’s conceptualization of this process in the context of resource constraints and environmental challenges. The methodological basis of the study consists of methods of semantic analysis, a systematic approach, comparison, and generalization. As a result of analyzing the evolution of scientific thought (the works of A. Chandler, M. Porter, V. Heiets), it has been established that in modern conditions, the category of “strategy” is transforming from rigid long-term planning to a flexible model of adaptive change management. The essence of the concept of “modernization” has been studied, and the limitations of the technocratic approach, which equates modernization exclusively with technical re-equipment or reconstruction of fixed assets, have been proven. The necessity of transitioning to “eco-modernization” based on the triad of sustainable development: economic efficiency, environmental safety, and social responsibility has been substantiated. Based on the systematization of approaches, the author proposes a definition of “strategy of sustainable modernization of an industrial enterprise” as a systematic management process aimed at qualitative renewal of the technological base and organizational structure to ensure growth in added value while reducing resource intensity and minimizing negative impact on the ecosystem. A matrix of target vectors for comprehensive modernization has been developed, covering the technical, technological, organizational, environmental, and social levels of transformation. The practical significance of the proposed approaches is confirmed by the case study of Golden Tile Ceramic Group, where the introduction of energy-efficient technologies (cogeneration) and closed production cycles has made it possible to achieve high competitiveness indicators. It is concluded that systematic eco-modernization is the only way to ensure the economic security of industrial enterprises in Ukraine.
Адаптивна ефективність інституційного середовища та її компонентна структура
(Інтелект ХХІ, 2025) Пилипенко, Г. М.; Федорова, Наталія Евгенівна
UKR: У статті обґрунтовано доцільність використання категорії адаптивної ефективності як ключової аналітичної рамки для дослідження інституційного середовища в умовах проривних технологічних змін. Доведено, що ця категорія дозволяє поєднати внутрішній потенціал інститутів до трансформації з результативністю їхньої дії в контексті динаміки Індустрії 4.0. Запропоновано модель адаптивної ефективності як функціональну систему, що включає шість компонентів: гнучкість, пластичність, агільність, форсайт, антиципацію та стабільність, які репрезентують різні типи інституційної відповіді від реактивної до проактивної. Обґрунтовано, що саме така структурна архітектоніка дозволяє виявляти функціональні вразливості інституційної дії, моделювати типи адаптаційного втручання та забезпечувати узгодженість технологічних змін із суспільними цілями розвитку. Матеріал статті може слугувати підґрунтям для оцінювання інституційної спроможності в умовах невизначеності.
Адаптивна ефективність інституційного середовища та її крітеріальні орієнтири
(Наукові перспективи, 2025) Федорова, Наталія Евгенівна
UKR: У статті обґрунтовано необхідність переосмислення підходів до оцінювання інституційної спроможності ефективно реагувати на виклики, зумовлені проривною технологічною динамікою Індустрії 4.0. Наголошено, що масштаб і темп трансформацій дедалі більше виявляють інерційний характер інституційного середовища, сприяючи накопиченню дис функцій і загостренню супровідних ризиків. У такому контексті інститути перестають виконувати роль пасивного тла для регуляторних процесів і натомість починають активно впливати на напрями та глибину технологічних зрушень. У дослідженні стверджується, що ключовим аналітичним завданням виступає не опис адаптації інститутів, а виокремлення чітко визначених критеріїв, які дають змогу операціоналізувати адаптивну ефективність через вимірювані параметри.У роботі систематизовано підходи до визначення таких критеріїв на основі класичних і сучасних досліджень, зокрема праць Д. Норта, Ф. Фукуями, Д. Родріка, Е. Остром, О. Вільямсона, Ч. Едквіста, П. Сенге, Дж. Марча та інших, а також звітів ОЕСР, Світового банку та інших міжнародних організацій. На основі цієї теоретичної бази виявлено 22 критерії адаптивної ефективності, згруповані в п’ять аналітичних кластерів: (1) чутливість політики й регуляторна пластичність; (2) інституційна взаємодія та якість регуляторного середовища; (3) фінансова й економічна гнучкість; (4) готовність до змін і культура безперервного навчання; (5) стійкість до зовнішніх шоків і механізми управління ризиками.Особливу увагу приділено таким критеріям, як наявність механізмів регу-лярного оновлення регулювання, інституційна інклюзивність, узгодження стимулів, прозорість у процесі ухвалення рішень, системи зворотного зв’язку, ризик-орієнтоване регулювання та інституційна пам’ять. Показано, що в сучасному академічному дискурсі адаптивна ефективність дедалі частіше трактується не як абстрактна характеристика, а як результат функціональної конфігурації інститутів, здатних забезпечити динамічну рівновагу між стабільністю та гнучкістю в умовах невизначеності. Систематизація критеріїв розглядається як необхідна передумова побудови інструментальної моделі діагностики інституційної дієздатності. Така модель може бути застосована для виявлення вузьких місць, оцінки контекстуальних обмежень, калібрування політик і стратегічного планування адаптаційних реформ. У підсумку такий підхід формує підґрунтя для кількісного оцінювання адаптивної ефективності та розроблення інтегрального індексу, щоуможливлює порівняльний аналіз і обґрунтоване проєктування політики в умовах технологічної нестабільності.
Блокчейн-технологія в інвестиційній діяльності підприємства
(Національний університет Острозька академія, 2025) Кучкова, Ольга В.; Шеін, Костянтин А.
UKR: Стаття аналізує можливості впровадження токенізації активів у діяльності українських підприємств. Запропоновано шестиетапну модель реалізації, що враховує правові, організаційні та ринкові виклики. Методологічно дослідження використовує структурований огляд літератури, аналіз конкретних випадків та порівняльну оцінку варіантів дизайну токенів (дозволений та публічний випуск, інструменти для забезпечення відповідності, правові обгортки), доповнені синтезом існуючих структур впровадження блокчейну в корпоративних фінансах. Досліджен-ня формує дорожню карту для пілотних проєктів у сферах із високими транзакційними витратами та рекомендації для регуляторів щодо комплаєнсу й інновацій.
Державна підтримка професійного розвитку кадрів у контексті партнерства з підприємствами
(Науково-виробничий журнал «Бізнес-навігатор», 2025) Чуприна, Наталія Миколаївна
UKR: У статті здійснено комплексний аналіз інституційної системи державної підтримки професійного розвитку кадрів в Україні. Розглянуто напрями діяльності основних органів державного управління у сфері професійного навчання, перекваліфікації та підвищення кваліфікації кадрів. Визначено ключові законодавчі акти, що формують нормативно-правову основу державної політики, а також окреслено роль державних інституцій у забезпеченні адаптивності системи підготовки кадрів до потреб ринку праці. Представлено статистичні дані щодо кількості осіб, які пройшли професійне навчання та скористалися ваучерами на навчання, що дозволило оцінити ефективність діючих програм підтримки. За результатами дослідження сформульовано пропозиції щодо підвищення ефективності державної підтримки професійного розвитку кадрів.
Маркетингові дослідження адаптації промислових підприємств україни в умовах воєнного стану
(Національний університет Острозька академія, 2025) Каніщенко, Олена Леонідівна; Чуприна, Наталія Миколаївна; Ковальова, Марина Олександрівна; Кузнєцова, Наталія Геннадіївна
UKR: Повномасштабне вторгнення на територію України російської федерації призвело до суттєвих змін в промисловості України. Це стало поштовхом до глибокої та вимушеної трансформації. На сьогоднішній день промислові підприємства України зіштовхнулися з викликами, які пов’язані з фізичним руйнуванням виробничих потужностей, особливо у металургійній, машинобудівній, хімічній та інших галузей промисловості, які знаходяться у східних та південних областях нашої країни.
Підвищення ефективності роботи офісу управління проєктами
(Наукові інновації та передові технології, 2025) Петренко, Тарас Олександрович; Чуприна, Наталія Миколаївна
UKR: У статті досліджується проблема підвищення ефективності роботи офісу управління проєктами(ОУП) на українських підприємствах в умовах структурної турбулентності, зумовленої воєнним станом, енергетичною нестабільністю та прискореною цифровою трансформацією. У роботі здійснено комплексне обґрунтування методології оцінювання ефективності ОУП, що передбачає аналіз здатності офісу забезпечувати впорядкованість проєктних процесів та забезпечувати відчутний економічний результат, покращувати параметри реалізації проєктів, підвищувати стійкість портфеля та забезпечувати стратегічну спрямованість розвитку підприємства. Запропоновано багаторівневу систему оцінювання ефективності ОУП, яка поєднує операційні, проєктні та стратегічні показники, що дозволяє виміряти його реальний внесок у створення цінності для бізнесу. Обґрунтовано комплекс практичних механізмів підвищення результативності ОУП, який включає стандартизацію процесів, цифровізацію, розвиток компетентностей персоналу, інтеграцію ризик-орієнтованого підходу та перехід до моделі офісу постачання цінності, орієнтованої на управління вигодами. Здійснено поглиблений аналіз п’яти ключових напрямів підвищення ефективності ОУП: стандартизації процесів, цифрової трансформації, розвитку компетентностей персоналу, впровадження ризик-орієнтованого підходу та переходу до моделі офісу постачання цінності. Показано, що лише комплексне та послідовне впровадження цих напрямів забезпечує системне посилення економічної результативності проєктної діяльності та формує передумови для трансформації ОУП у повноцінний стратегічний центр управління вигодами. Підсумовано, щосформована модель оцінювання та запропоновані механізми розвитку можуть бути адаптовані до різних типів підприємств, враховуючи специфік їхнього середовища, ступінь цифрової готовності та стратегічні пріоритети. Отримані результати є основою для трансформації ОУП з адміністративної одиниці у стратегічного партнера, здатного забезпечити стійкість і стратегічну узгодженість підприємства