Browsing by Author "Борисова, Тетяна Вікторівна"

Now showing 1 - 17 of 17

«Віртуальний простір» в житті сучасної людини: філософський зріз
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Борисова, Тетяна Вікторівна; Кобаченко, Б. В.
UKR: Розглядається широкий горизонт філософських викликів у розумінні ролі віртуальної реальності в житті сучасної людини. Акцентується увага на головних формах впливу штучного інтелекту на особистісні екзистенційні складові – свободу, творчость, пізнання.
Екзистенційні мотиви в філософській спадщині Сенеки
(Scientific Publishing Center “Sci-conf”, Perfect Publishing, Toronto, Canada, 2025) Борисова, Тетяна Вікторівна
UKR: Реконструюється філософський портрет людини в роздумах Сенеки у контексті історико-філософської та культурно-світоглядної динаміки зміни епох античності та християнства. Проблема «трагічності» людського буття як ключ до розуміння та розкриття екзистенцій них аспектів природи людини в роздумах Сенеки.
Етична складова філософської культури мислення та виклики сьогодення
(CPN Publishing Group, 2023) Борисова, Тетяна Вікторівна
UKR: Піднімається питання важливої ролі етичного компоненту в філософській картині світу через призму історико-філософського дискурсу. Підкреслюється зростаюча роль морально-етичних елементів в системі гуманітарного знання, масової культури та різного роду ідеологій у періоди культурних та духовних криз.
Етичне кредо Алена Бадью у контексті культури постмодерну
(Дніпровська академія неперервної освіти, Дніпро, 2024) Борисова, Тетяна Вікторівна
UKR: У статті здійснено спробу розкриття основних характерних рис та проблемних точок етичної доктрини А. Бадью як культурно-історичного явища епохи постмодерну. Впроваджено системний огляд ролі й місця етики в сучасному філософському дискурсі. Виявлено феноменологічні та екзистенційні рецепції етичних домінант у світоглядній картині мислителя. Відображений критичний погляд філософа на проблему суб’єкта етичних відносин. Зауважено на спробі А. Бадью сконструювати спекулятивну модель антиуніверсальної системи цінностей. Акцентовано увагу на чутливих сторонах самого епістемологічного потенціалу етичного кредо філософа. Зазначено, що процеси етичної рефлексії запускаються французьким ученим на умовах відмови від традиційних виразів поняття «етика» через поняття «людина», «право», «інший», які на думку самого А. Бадью не є доцільними і зручними через свою «спекулятивність» (умоглядну абстрактність). Аналізовано ключові аспекти етико-соціального модусу перебування людини в сучасній культурі. Виявлено факт звужування етичного масиву за рахунок перегляду онтологічних підвалин класичної європейської культури, критична візія етичних наративів І. Канта. Зосереджено увагу на бажанні мислителя підмінити фундаментальні онтологічні основи класичної метафізики ідеєю відтворення унікальності онтологічної ситуації. В опозиції до сакрального підходу щодо універсальних етичних постулатів запропоновано секуляризований нігілістичний по суті авторський посткласичний проєкт. У цьому проєкті переосмислено основні магістральні універсалії культури (добро, зло, буття, ситуація, суб’єкт, мистецтво, норма та інші). Особливу увагу приділено автором окресленню потенціального кола проблемних питань етичного проєкту А. Бадью, що спровоковані антиуніверсальним підходом до етичної норми: ерозія ціннісного класичного аксіологічного базису, методологічна обмеженість в аналізі, що спричинена постструктуралістськими настроями. Констатовано факт, що етичні аксіоми А. Бадью розкриваються мислителем через свою іманентну природу, без опори на універсальні етичні гранднаративи.
Критерії оцінки потенційної чисельності ЗШІ (AGI) у техносфері
(Видавництво «Грані», Дніпро, 2023) Бескаравайний, Станіслав Сергійович; Борисова, Тетяна Вікторівна
UKR: Актуальність. Майбутня взаємодія людини та ЗШІ це один із потенційно небезпечних процесів. «Екосистема» взаємодії людини зі штучними інтелектами, що розвинеться після їх створення, може зіткнутися з кризою, вираженою у різкому зростанні чисельності ЗШІ. Але прогнозування подібної кризи потребує опису факторів, які можуть визначати кількість ЗШІ, а також визначити структурні рівні взаємодії людини та ЗШІ. Мета. Розкриття базових протиріч, що визначають кількість загальних штучних інтелектів (ЗШІ, AGI) у техносфері, виділення основних кордонів розвитку ЗШІ, які можуть обмежувати їхню різноманітність. Результати. Показано, що однією з конкурентних переваг ЗШІ по відношенню до людини може бути їхнє існування на кількох структурних рівнях техносфери. Показано основні межі різноманітності ЗШІ: межу стабільності, межу швидкості розвитку, межу симбіотичної взаємодії, межу конкуренції. З’ясовано, основним обмеженням для зростання чисельності ЗШІ буде межа мініатюризації, пов'язана з тим, що обов'язковий для техногенного суб'єкта набір функцій (незалежний цикл «абстрагування-конкретизації») неможливо втілити в носії програмного забезпечення занадто малих розмірів. І це обмеження буде збережено, якщо не буде створено якісно нові носії програмного забезпечення. Показано, що достатньою умовою для існування автономного ЗШІ є перевага локалізованого ЗШІ в управлінні джерелом ресурсів у порівнянні з глобалізованим ЗШІ, коли ця перевага дозволяє накопичити ресурси, необхідні для збереження себе від поглинання; Наведено оцінки мінімальної та максимальної кількості ЗШІ в техносфері, пов'язані як з монополізацією та централізацією ЗШІ, так і з їх граничною різноманітністю. Показано межі використання біологічних аналогій в описі скорочення та збільшення чисельності ЗШІ, але ці коливання можливо бути описувати за допомогою законів «необхідної різноманітності» та «ієрархічної компенсації». Висновки. Показано основні протиріччя, що обмежують різноманітність ЗШІ, а також деякі межі його розвитку. Проведено оцінку мінімальної та максимальної чисельності ЗШІ у техносфері.
Культурно-філософські аспекти проблем творчості та авторства
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2025) Борисова, Тетяна Вікторівна
UKR: Здійснено культурно-філософський вимір проблеми «авторства» та «творчості» у контексті динамічних змін культурно-інформаційного поля. Окреслені основні напрямки філософського дискурсу у розгляді ролі прав та свобод «автора» як архітектора нової віртуальної реальності.
Навчально-методичні рекомендації до вивчення дисципліни «Філософія»
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2024) Бескаравайний, Станіслав Сергійович; Борисова, Тетяна Вікторівна
UKR: Навчально-методичні рекомендації призначені для використання студентами денної форми навчання усіх спеціальностей. Навчально-методичні рекомендації містять основні теоретичні положення для засвоєння матеріалу курсу і перелік рекомендованої літератури.
«Політологія» з курсу «Філософія та політологія»
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2023) Цурканова, Ірина Олександрівна; Бескаравайний, Станіслав Сергійович; Борисова, Тетяна Вікторівна
UKR: Навчально-методичні рекомендації призначені для використання студентами безвідривної форми навчання усіх спеціальностей. Навчально-методичні рекомендації містять основні теоретичні положення для засвоєння матеріалу, інструкції до виконання самостійних робіт, вимоги до аналізу результатів та оформлення робіт.
Про кризу культури та людини в «надуманому» традиціоналізмі Р. Генона
(Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара, Дніпро, 2023) Борисова, Тетяна Вікторівна; Бескаравайний, Станіслав Сергійович
UKR: Культурно-філософський вимір проблеми духовної складової людини та суспільства в творчості французького мислителя Р. Генона здійснюється в історико-філософському ключі. Увага зосереджується на спробах Р. Генона демонструвати прихильність консервативним традиціям християнського світу. Здійснюється критичний огляд позицій філософської картини світу Р. Генона, підкреслюється його спроба здолати кризу культурного розвитку через симбіоз різних релігій, вірувань та вчень.
Про християнський світогляд через призму утопічної концепції
(Scientific Publishing Center “Sci-conf.com.ua”, Barca Academy Publishing, 2024) Борисова, Тетяна Вікторівна
UKR: Піднімається питання виявлення ключових онтологічних складових «філософської утопії» та християнської культури мислення. Здійснюються спроби проведення демаркаційної лінії в осмисленні феноменів «утопічний світогляд» та «християнський світогляд». Критикуються спроби розглядати християнську картину світу як утопічний проект широкого формату. Сучасне розуміння утопії стоїть ближче до бачення в ній, або моделі досконалості, або альтернативи дійсному стану людини та усієї світобудови. Для західноєвропейської культури мислення притаманна критична позиція до дійсного порядку речей. Традиція ототожнювати утопію та християнський ідеал буття людини та світу давно вже зустріла розумну критику, як в ідеалізмі так і в матеріалізмі. Ця критика вийшла за межі самої філософської рефлексії.
Роль історії філософії у процесі оновлення знань
(КЗВО «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради», Дніпро, 2025) Борисова, Тетяна Вікторівна; Савич, Анжеліка Вікторівна
UKR: У статті здійснена спроба через призму філософсько-історичного та культурно-історичного осмислення як самої філософії, так і її історичного спадку у статусі «історії філософії». Для посилення академічної ролі філософії та яскравої ілюстрації заданої теми була узята на розгляд монографія вітчизняного мислителя наших днів С. Таранова. Розглянуто різноманітні спроби тлумачення історії філософії як складової в системі гуманітарного знання, так і поза цим контекстом, із виходом на культурологічні горизонти історичного знання як такого. Підкреслюється роль та вплив філософської системи знань на формування культурного поля в різних історичних епохах. Наголошується на особливій цінності філософського світогляду у формуванні цілісного погляду на людину, світ та перспективу їх буття у порівнянні з іншими сферами знань. Окреслена низка доволі перспективних напрямів генезису онтогносеологічної спадковості фундаментальних питань філософії, що «кочують» з епохи в епоху та постають на порядку денному історика філософії. Висвітлена роль впливу історії та історичних методів у процесі оновлення філософського знання. Окремим пластом аналізу постає проблема секуляризації культурного простору та її неминучий вплив на сталі традиції філософських візій питань особистості та культури. Простежені творчі та новаторські спроби сучасних дослідників філософії та її історії ставити під сумнів деякі усталені для академічної філософії погляди на історію культури. Критично розглянута спроба уніфікації філософського знання в умовах секулярної культури та поширення деструктивного релятивізму. Здійснена спроба накреслити основні положення культурно-етичного кодексу історика філософії наших днів. Висвітлені питання взаємозв’язку та взаємовпливу історії та філософії в їх спробах аксіологічного аналізу культурно-історичних процесів сьогодення. Наголошується на особливому філософському статусі людини (як суб’єкта пізнання) у пізнавальній стихії людського духу як свідка, коментатора, учасника та інтерпретатора історії та культурних процесів в історії. Була розглянута методологічна база у формуванні як філософської, так і історико-культурної картини світу.
Філософське осмислення ідеї музики та музичної культури мислення
(Scientific Publishing Center “Sci-conf.com.ua”, BoScience Publisher, 2024) Борисова, Тетяна Вікторівна
UKR: Розглядається спроба представити музику та музичну культуру мислення як предмет філософського виміру. Зосереджується увага на проблемі онтологічного, гносеологічного, герменевтичного, методологічного, естетичного, соціально-психологічного та феноменологічного аспектів проблеми музики в історико-філософському дискурсі.
Філософський ландшафт феномену «тиша»
(Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара, Дніпро, 2024) Борисова, Тетяна Вікторівна
UKR: Здійснено філософсько-культурологічний вимір феномену «тиша» з розглядом внутрішньої природи цього феномену. Піднімається проблема «тиші» як важливої соціальної цінності та морально-етичної норми в традиціях європейської культури мислення та творчості. Наголошується на небезпечному процесі десакралізації та «витіснення тиші» з життєвого простору сучасної людини. Розкриваються головні риси та атрибути феномену «тиша» через призму минулого та сьогодення.
Філософський портрет феномену «надія» в поглядах Г. Марселя
(Видавничий дім «Гельветика», Одеса, 2023) Борисова, Тетяна Вікторівна
UKR: В статті піднімається питання світоглядних позицій французького мислителя Г. Марселя на проблему феномену надії, як складової ціннісного світу людини. Філософ розкриває основні екзистенційні аспекти зародження та причини буття надії в свідомості індивіда та суспільства. Здійснюється спроба визначити онто-гносеологічний та культурно-аксіологічний статус феномена надії в творчому спадку Г. Марселя. Окреслюється горизонт проблемного поля метафізичного виміру надії як сили, акту, життєвої снаги, цінності, прагнення, віри та оптимізму. Розкривається іманентна природа феномену як антропологічного принципу буття власного «Я» та «Я-іншого» у поглядах французького дослідника. Фокусування уваги на проблемі як цінності, що здатна поставати одразу у двох іпостасях – як виклик самого життя та як відповідь на виклики в житті індивіда. Підкреслюється фундаментальна риса феномену надії – її трансцендентна утаємниченість, як елементу духовного життя. Досліджується проблема інваріантності епістеміологічної транскрипції та методологічного виміру феномену надії в працях Г. Марселя. Розмежування понять «оптимізм» та «надія, як життєва снага» відбувається на підставі проголошення «оптимізму» штучним та сурогатним способом замінити істині сподівання людини. Наголошується на приматі етико-соціального забарвлення філософського портрету феномену надії в картині світу Г. Марселя. Підкреслюється стриманість та обережність французького філософа при спробах здійснити теологічний зріз «надії». Показаний конструктивний намір екзистенційного мислителя підсвітити тему ірраціональної природи феномену надії та її вплив на внутрішній та зовнішній світ особистості. Здійснені спроби Г. Марселя сформувати та описати характер взаємодії феномену надії з супутніми елементами екзистенційного простору людини – віри, любові, оптимізму. Конструювання на підставі описів моделей їх взаємодії антагоністичного напруження у парі – «надія» та «відчай», як «антинадія». Розкривається бажання Г. Марселя підкреслити культурно-гуманістичне значення феномену надії в системі ціннісних орієнтацій індивіда. Фокусується увага мислителя на небезпеці та неприпустимості раціоналізації та грубої натуралізації «надії» в філософському її вимірі суб’єктом пізнання.
Філософські роздуми на тему про «страх Божий»
(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2022) Борисова, Тетяна Вікторівна
UKR: Проблема філософського виміру «страху Божого» розглядається через призму культурологічного виміру. Акцентується увага на особливостях методологічного аналізу цього феномену. Здійснюється спроба встановити онтологічний статус «страху Божого» в сучасному культурному просторі. Робиться висновок-припущення, що саме словосполучення поняття «страх Божий» може виступати як перформативне поняття, що спроможне на фундаментальну зміну життєвої реальності для людини.
«Філософія» з курсу «Філософія та політологія»
(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2023) Бескаравайний, Станіслав Сергійович; Борисова, Тетяна Вікторівна; Цурканова, Ірина Олександрівна
UKR: Навчально-методичні рекомендації призначені для використання студентами безвідривної форми навчання усіх спеціальностей. Навчально-методичні рекомендації містять основні теоретичні положення для засвоєння матеріалу, інструкції до виконання лабораторних робіт, вимоги до аналізу результатів та оформлення робіт.
Історико-філософський та богословський вимір православ’я у творчій спадщині П. Євдокимова
(КЗВО «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради», Дніпро, 2023) Борисова, Тетяна Вікторівна
UKR: У статті здійснено загальну оглядову філософськогносеологічну візію поглядів П. Єфремова на православну картину світу. Було окреслене предметне поле онтогносеологічних, методологічних та антропологічних складових світоглядної позиції П. Євдокимова. Визначена позиція мислителя відносно філософських та богословських складових генези православного вчення. Підкреслюється намагання П. Євдокимова визначити особливості епістемологічних традицій пізнання людиною тваринного світу та нетоварного Бога в східній гілці християнства. Проаналізовано роздуми мислителя щодо звʼязку між конфесіями в християнстві на основі давньогрецької філософії та богословської традиції перших п’яти століть. Виокремлена особлива роль у цьому процесі іудейської, та візантійської культур, а також вчень Платона та Аристотеля. Була розглянута есхатологічна характеристика християнства в поглядах П. Євдокимова як підґрунтя до розуміння містичної та сакральної природи діалогу Творця з людиною та світом. Висвітлені питання методологічного виміру пізнавальних можливостей людини на прикладі апофатичного та катафатичного способів осмислення образу Бога. Здійснено їх описовопорівняльний аналіз, виділені слабкі та сильні сторони, а також вплив цих методів в цілому на православну культуру мислення. Підкреслено бажання П. Євдокимова вказати на містичний та сакральний характер діалогу людини з Творцем в християнській картині світу. Простежені творчі спроби французького мислителя включити до свого аналізу низку нових понять, авторського їх наповнення, що формують наше уявлення про семантичний образ його філософії. Наголошується на особливому філософському статусі людини (як суб’єкта пізнання) у пізнавальній стихії людського духу, як свідка, коментатора, учасника та інтерпретатора. Проблема любові розкривається через епістемологічний компонент, важливими елементами якого виступають поняття «серця» та «аскези». Чим підкреслюється роль чернечого досвіду християнства у формуванні православної традиції мислення. Досліджується погляд П. Євдокимова на особливий спосіб тлумачення Святого Письма та Святоотчого спадку – через почуття, як форму екзегези, яку мислитель називає «інстинктами східного православ’я».